Функції грошей та їх еволюція в сучасній ринковій економіці

1.Функція грошей як міра вартості – це властивість, яка відображає їх призначення або способи використання; еквівалент вартості всіх товарів.

Масштаб цін-це фіксована законом кількість золота, прийнта як грошова одиниця.

2.Функція грошей як засіб обігу- це функція, в якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг.

Функцію засобу обігу гроші виконують у формі монет і паперових грошей.

Монети-грошовий знак, виготовлений з металлу (золота, срібла, міді або сплавів) встановлених законом ваги і форми, що використовується як засіб грошового обігу та платежу.

Паперові гроші-тип грошей або валюти, цінність яких походить не від власної вартості або гарантії обміну, а від держ наказу використання їх в якості засобу.

3.Функція засобу нагромадження-це резерв багатства, стихійний регулятор грошового обігу.

Скарби-це резервуари, в які, якщо необхідно, надходять надлишкові гроші і з яких гроші переходять у сферу обігу при виникненні потреби звільнення в обороті маси грошей.

Форми скарбів: нагромадження золтих злитків, монет; нагромадження естетичної форми-предметів розкоші із золота і срібла.

4.Фунція засобу платежу-розрахунки між підприємствами, зар пл, погашення боргових зобовязень, та ін.

На основі функцій засобу платежу виникають кредитні гроші: вексель, банкнота, чек.

Гроші функціонують не лише в середині країни, а й у обороті між країнами. Таким чином, вони виконують функці. Світових грошей і виступають у своїй початковій формі – формі злитків золота.

5.Світові гроші-діють поза межами країни

Фактори визначення грошей та їх кількості: кількість товару, ціна, видкість обертання грошової одиниі.

Грошовий обіг і його закони. Рівновага грошової і товарної мас. Рівняння І. Фішера.

Грошовий обіг - це рух при виконанні ними функцій засобу обігу і засобу платежу. Між процесами реалізації сусп. продукту та грош. обігом існує вн. зв'язок – закони грошового обігу. Закон грошового обігу передбачає, що протягом певного періоду в обігу має бути певна, об'єктивно зумовлена грошова маса. Він з'ясовує внутрішні зв'язки між кількістю грошей в обігу і масою товарів,рівнем цін, швидкістю обороту грошей.

де КГ - кількість грошей, необхідних для обігу; СЦ - сума цін товарів, реалізованих протягом року; К - сума цін товарів, проданих у кредит; П - платежі за кредити минулого року; ВП - платежі, які взаємно погашаються; О - швидкість обороту однієї грошової одиниці за рік.

Більшість економістів для визначення кількості грошей, необхідної для обігу, базуються на неокласичній теорії рівняння грошової і товарної мас І. Фішера:

де М - маса грошей в обігу; V - середня швидкість обігу грошей; Р - середній рівень цін на товари та послуги; Q - кількість товарів та послуг, представлених на ринку.

Грошова маса - це сукупність усіх грошових засобів у готівковій і безготівковій формах, які знаходяться в грошовому обігу.

Структура грошової маси відображає структуру і рівень розвитку економіки країни: чим менша частка готівки у загальній грошовій масі, тим ефективнішою та розвинутішою вважається ця національна грошова система. У розвинутих країнах на готівку припадає лише 5-10 % грошової маси, а в Україні поза банками обертається 35 % готівки, яка має позитивну тенденцію до зниження.