Охорона прав на об’єкти промислової власності

 

В Україні встановлена єдина форма правової охорони винаходів, корисних моделей і промислових зразків – патент.

Патент – це юридичний документ, виданий заявнику на винахід, корисну модель чи промисловий зразок, що відповідає умовам патентоспроможності і підтверджує авторство, пріоритет і право власності на зазначені об’єкти.

Охорона прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки регламентуються законами України: „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, „Про охорону прав на промислові зразки”, а також низкою підзаконних актів: положень, правил, інструкцій, що розроблені Державним департаментом інтелектуальної власності [8].

 

Об’єкт винаходу (корисної моделі) та ознаки, що застосовуються для його характеристики

 

Винахід – це технологічне (технічне) вирішення, що відповідає умовам патентоздатності (новизні, винахідницькому рівню та промисловій придатності).

Паризька конвенція про охорону промислової власності в п. 2 ст. 1 серед об’єктів права інтелектуальної власності визначає корисні моделі.

Правова охорона корисних моделей передбачена в 64 країнах світу. Майже всі країни Європейського Союзу, крім Великобританії, Швеції і Люксембургу, надають правову охорону корисним моделям. Не визнають і не надають правову охорону корисним моделям на своїй території такі промислові гіганти як США й Канада.

Законодавство України визнає корисну модель об’єктом права інтелектуальної власності, але на відміну від винаходу корисна модель повинна бути тільки новою й придатною для промислового використання.

Об’єктом винаходу може бути:

- продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітини рослини і тварини);

- спосіб;

- застосування раніше відомого продукту чи способу за новим призначенням [8].

 

Об’єкт винаходу (корисної моделі) – пристрій

 

До пристроїв як об’єктів винаходів (корисних моделей) належать машини, механізми, прилади тощо.

Пристрій як матеріальний об’єкт характеризується:

- наявністю конструктивних елементів (деталей, вузлів тощо);

- зв’язками між конструктивними елементами;

- формою виконання зв’язків між конструктивними елементами;

- взаємним розташуванням конструктивних елементів;

- формою виконання елементів або пристрою в цілому;

- параметрами та іншими характеристиками елементів та їх зв’язком;

- матеріалом, з якого виготовлено елемент або пристрій в цілому;

- середовищем, що виконує функцію елемента [8].

 

Об’єкт винаходу – речовина

 

До речовин як об’єктів винаходу належать:

- індивідуальні хімічні сполуки;

- композиції (сполуки, суміші, розчини, сплави тощо);

- продукти ядерного перетворення.

Ознаками індивідуальних хімічних сполук є якісний та кількісний склад, зв’язок між атомами та їх взаємне розміщення в молекулі.

Для характеристики композицій використовують:

- якісний склад, тобто інгредієнти, що входять до композиції;

- кількісний (вміст інгредієнтів) склад;

- структуру композиції (порошок, гранули, кристали тощо);

- структуру окремих інгредієнтів (волокно, порошок, гель тощо).

Для характеристики речовин, одержаних шляхом ядерного перетворення, використовують:

- якісний (ізотопний) склад елемента;

- кількісний склад (число протонів і нейтронів);

- основні ядерні характеристики (період напіврозпаду, тип і енергію випромінювання) [8].

 

Об’єкт винаходу – спосіб

 

До способів як об’єктів винаходів належать процеси виконання дій над матеріальним об’єктом за допомогою матеріальних об’єктів.

Спосіб як об’єкт винаходу характеризується лише діями над матеріальними об’єктами (сировиною, заготовкою тощо), які виконуються в певному часовому порядку.

Для характеристики способу використовуються такі ознаки:

- наявність дії або сукупності дій;

- порядок виконання таких дій у часі (послідовно, одночасно, в різних сполученнях тощо);

- умови виконання дій:

а) режим;

б) використання речовин (вихідної сировини, реагентів, каталізаторів тощо);

в) пристроїв (пристосувань, інструментів, обладнання тощо);

г) штамів мікроорганізмів;

д) культивованих клітин рослин чи тварин [8].