Управлінські ідеї Вільяма Стенлі Джевонса Енрі Юра
Енрі Юр (1778-1857 pp.) відомий своєю книгою "Філософія виробництва". Він народився у Глазго (Шотландія), здобув учений ступінь у галузі медицини, збирався вивчати природничі науки. Проте глибоко і серйозно протягом усього життя Юр цікавився лише фабриками і заводами.
Ретельно обстеживши фабричні регіони Великобританії, живучи і думаючи так само, як і заводські робітники, Юр мав усі підстави дати своїй книзі таку назву. У ній міститься як критика фабричної системи Англії, так і її захист, прославляння.
Юр, як і Беббідж, закликав до спеціалізації. Особливу увагу при цьому він звертав на роботу тих, хто займався організацією праці. Саме в її недоліках він бачив соціальну причину важкої праці й злиденного становища робітників, грубого ставлення до них, зловживання дитячою працею.
Вихід із такого становища багато хто бачив у відмові від машин, великого фабричного виробництва, масового ринку товарів. Юр же мислив інакше. Для нього справжньою причиною названих проблем була недостатня механізація праць Спеціалізація праці, вважав він, яка ґрунтується не на машинному виробництві, не може полегшити працю робітників і створити достатню кількість товарів. Потрібна спеціалізація, заснована на заміщенні живої праці машинами й устаткуванням, тобто матеріалізованою працею, капіталом. Саме це, на його думку забезпечить прогрес у суспільному виробництві.
Вільям Стенлі Джевонс (1835-1882 pp.) народився у Ліверпулі. У його батьків було одинадцять дітей, із яких вижило тільки троє. Він вступив до Лондонського університету, але сім'я відчувала постійні фінансові труднощі, і Джевонс скористався можливістю попрацювати, щоб допомогти братові й сестрі завершити освіту.
Припинивши своє навчання, він п'ять років працює в Австралії, займаючись самоосвітою. Спочатку в нього з'явився інтерес до метеорології, з якої він навіть опублікував свою першу роботу "Клімат Австралії і Нової Зеландії"". Проте в 1857 році, коли йому було 22 роки, Джевонс зайнявся політичною економією, сподіваючись, що йому вдасться плідно використати у цій галузі математичні методи.
У 1859 році він повернувся до Англії і відновив своє навчання, зосередивши увагу на вивченні математики і природничих наук. Це позитивно позначилося на його методах економічних досліджень і створеній ним економічній теорії. На жаль, у віці 47 років, у розквіті творчих сил В. С. Джевонс потонув.
У галузі економічної теорії найважливішою роботою Джевонса є "Теорія політичної економії", що була опублікована У 1871 році. У ній автор став, по суті, творцем нової економічної теорії, що відрізняється від поглядів А. Сміта, Д. Рікардо і К. Маркса. Якщо останні предметом своєї науки вважали відносини між класами і соціальними групами, тобто між людьми, то В- Джевонс центр досліджень став поступово переносити на відносини між людиною і товаром.
Це означало, що його більше цікавили не витрати виробництва, а корисність, дослідження якої привело до введення поняття межі. Водночас маржиналістський підхід дав йому змогу порівняно легко розв'язати одну з найважливіших економічних проблем - проблему праці, а також передбачити багато положень, Що з явилися у науковій теорії управління Ф. Тейлора.
Отже, В. Джевонс, визнаючи дію загальноекономічних законів, дійшов висновку про наявність законів, що управляють результатами праці, втомою і насолодою. Він поглибів і розширив раніше розроблені аспекти управління положеннями про важливість менеджменту, закликаючи інших дослідників до його подальшого розроблення.
Таким чином, ідеї Ч. Беббіджа, Е. Юра й В. Джевонса поклали початок координації людських ресурсів для задоволення потреб зростаючого ринку, що й було початком зародження менеджменту в теперішньому його розумінні. Саме це створило передумови для подальшої еволюції управлінської думки.