Осередок ураження при повені

Осередком ураження при повені вважається територія, в межах якої утворилися затоплення місцевості, знищення і руйнування будинків, споруд і інших об’єктів. Супроводжується ураженням і загибеллю людей, тварин і врожаю сільськогосподарських рослин, псуванням і знищенням сировини, палива, добрів і т. ін.. Затоплення місцевості відбувається внаслідок руйнування гребель і інших гідродинамічне небезпечних об’єктів, внаслідок паводків, повнів.

Руйнування гребель і інших гідродинамічно небезпечних об’єктів може статися як від дії природних сил (землетруси, лавини, урагани, обвали, зсуви), так і від переливу води через гребінь гребли внаслідок великих повеней, або при втраті ними стійкості, конструктивних дефектах, порушенні правил техніки безпеки при експлуатації і т. ін. При прориві греблі в ній виникає проран від розмірів якого залежить об’єм і швидкість падіння води від верхнього б’єфу в нижній б’єф і параметри хвилі прориву – головного вражаючого фактору цього виду аварії.

Головними характеристиками хвилі прориву, які визначають її руйнівну дію, є глибина і швидкість потоку у даному створі. Максимальна глибина потоку (h) і максимальна його швидкість (VMAX )залежать від висоти греблі і розмірів(ширини B і глибини H) прорану, гідродинамічних і топографічних умов русла і заплавини ріки.

Значний вплив на обстановку і життєдіяльність населення матимуть і масштаби зон затоплення. Вони залежать від глибини і площі стояння небезпечних рівнів води, площі затоплення, пори року (весна, літо або зима) і ін.

Дія хвилі прориву на об’єкті подібна дії ударної хвилі повітряного ядерного вибуху (або вибуху звичайних вибухових речовин у повітрі), але відрізняється від них тим, що діючим тілом тут є не повітря, а вода. За критичні параметри хвилі прориву, при яких наступає загибель або тяжке поранення людей, приймається h ³ 1.5 м і V MAX > 2.5 м/ сек.

Вихідними даними при визначенні параметрів хвилі прориву і масштабів зон затоплення є об’єм водосховища, ширина прорану, глибина води перед греблею (глибина прорану). Порядок визначення наступний:

Ø Спочатку визначають середню швидкість руху хвилі пропуску за таблицею 2.4

Ø Визначається час спорожнення водосховища:

Т = W / N* B *3600,

де W – об’єм водосховища;

N – максимальна витрата води на один метр ширини прорану, м 3/ с *м.

В - ширина прорану або дільниці переливу води через гребінь не зруйнованої греблі. Н – глибина прорану.

Таблиця 2.4 - Залежність максимальної швидкості руху хвилі пропуску і максимальній витрати води від глибини прорану

Н, м
V MAX , м/с
N, м 3/ с* м

 

Ø Далі визначається висота хвилі пропуску на різній відстані від греблі за таблицею 2.5

Таблиця 2.5 – Орієнтована висота хвилі пропуску і тривалість її проходження при різних відстанях від греблі

Найменування параметра Відстань від греблі, км.
Висота хвилі пропуску, м 0.25 Н 0.2Н 0.15Н 0.075Н 0.05Н 0.03Н 0.02Н
Тривалість проходження хвилі пропуску, годин Т 1.7Т 2.6Т

 

Ø Визначається час приходу хвилі пропуску на різних відстанях від греблі: t ПР = R / V

Ø На карті або схемі позначають межі зон затоплення, для чого:

- знаходять на карті ізолінії – це лінії, які з’єднують точки місцевості з однаковим перевищенням їх висоти над рівнем моря, такі, що мають перевищення над рівнем моря рівним висоті хвилі пропуску в даної точці;

- по цих ізолініях наносять межі зон затоплення, з’єднуючи ці ізолінії плавною кривою.

Ø В залежності від висоти і швидкості руху хвилі пропуску визначають ступень руйнування різних об’єктів за таблицею.

При рясних опадах повені мають таки основні характеристики:

Максимальні витрати води в річці QMAX, м3 /с,

QMAX = , де І – інтенсивність опадів, мм/год.; F – площа випадіння опадів, км 2; QО – витрати води в річці в звичайних умовах, м/с.

QО = НО* VO (LO – HO ctg ), де HО – звичайна глибина річки, м; VО – звичайна швидкість потоку води, м/с; LО – звичайна ширина річки у місті затоплення, м; - кут нахилу берега річки, град.

2. Максимальна висота підйому води(затоплення) НЗ, м:

НЗ = , де - кут нахилу берегової риси, град; RЗ – поперечний переріз ріки під час затоплення, м

R3 = RМАХ – RО ; RМАХ = QМАХ/ VО ; RО = QО/ VО.

3. Максимальна швидкість потоку під час повені VМАХ, м/с:

VМАХ = VО*( НО + Н3) / НО, де НЗ - висота підйому води.

4. Ширина затоплюваної території під час повені LЗ, м;

LЗ = LО + 2 Н З * ctg З,

5. Глибина затоплення об’єкту(висота води на об’єкті) НОБ , м:

НОБ = НЗ - НМ, де НМ – висота місця об’єкта, м.

6. Фактична швидкість потоку затоплення, VФЗ, м/с:

VФЗ = VМАХ * f , де f - параметр. що враховує зсув об’єкту від русла ріки (0.3 – 1.3 )

Вражаюча дія хвилі затоплення визначається її швидкістю VФЗ і висотою НОБ . Наприклад, цегляні житлові будинки зазнають слабких руйнувань при VФЗ = 1.5 м/с, і НОБ = 2.5м; середніх – при VФЗ = 2.5 м/с, і НОБ = 4м; сильних – при VФЗ = 3 м/с, і НОБ = 6м.

Найефективнішим способом захисту населення при від повеней є евакуація. Перед евакуацій необхідно вимкнути в будинках електроенергію, газ, воду, взяти запас продуктів, медикаментів, документи й вибути за зазначеним маршрутом. У разі раптової повені треба терміново залишити будинок і зайняти найближче безпечне підвищене місце, вивісивши сигнальне біле або кольорове полотнище.

Після спаду води і повернення додому необхідно дотримуватися таких заходів безпеки: не торкатися до електропроводки, не використовувати харчові продукти, що потрапили у воду. Увійшовши до будинку, провітрити його. Вмикати газ та електричну енергію забороняється.