Рівновага на ринку капіталу
Вступ
В цьому рефераті я проаналізую питання з теми «Рівновага на ринку капіталу - формування процентної ставки як рівноважної ціни капіталу».
В економічній теорії під ринком капіталу розуміють ринок ресурсів, необхідних для інвестування, тобто розширення виробництва, або ринок інвестицій.
На мій погляд, ця тема є актуальною, бо з розвитком у нашій країні ринкових відносин, появою підприємств різних форм власності особливого значення набуває проблема чіткого правового регулювання фінансово-кредитних відношенні суб'єктів підприємницької діяльності. У підприємств усіх форм власності все частіше виникає потреба залучення позикових коштів для здійснення своєї діяльності та отримання прибутку.
Актуальність обраної теми роботи не викликає сумнівів, оскільки в даний час активізувався інтерес до ринку капіталу з тієї чи іншої сторони. Це і визначило об'єкт і предмет мого індивідуального завдання .
Мета завдання - вивчити і розкрити особливості ринку капіталу,його рівновагу і формування процентної ставки як рівноважної ціни капіталу.
1. Ринок капіталів. Процент і сучасна вартість капіталу. Рівновага на ринку капіталів
В економічній теорії під ринком капіталу розуміють ринок ресурсів, необхідних для інвестування, тобто розширення виробництва, або ринок інвестицій. Це поняття складне, але його можна звести до таких більш конкретних ринків, як ринок кредитів, фондовий ринок (або ринок цінних паперів), валютний ринок (ринок грошей). В цілому ж це все об'єднують в поняття фінансового ринку.
Найбільш поширеними об'єктами відносин на цьому ринку є гроші, кредити та цінні папери. Носіями попиту виступають фірми (підприємці), яким потрібні кошти для заснування (створення) власного бізнесу, розширення підприємницької діяльності тощо. Як правило, вони виступають в ролі позичальників.
Носіями пропозиції є банки та інші кредитні установи, які володіють капіталом (грошима) і бажають їх віддати в тимчасове користування тим, в кого його (їх) не вистачає. В цьому випадку їх звуть кредиторами.
Попит на капітал (гроші) визначається двома складовими: попитом на гроші для здійснення угод (купівлі, виплати заробітної плати, сплати боргів тощо) та попитом на гроші зі сторони активів (придбання акцій, облігацій та інших цінних паперів; вклади для одержання процентів тощо).
Пропозиція на ринку капіталів визначається грошовою масою, яку може надати кредитна система позичальникам. Вважається, що вона визначається грошовою масою в обігу, тобто сукупністю платіжних засобів, що обертаються в країні в даний момент.
Під ціною на ринку капіталів розуміють процент за користування позичкою, а точніше, ставку. Ставкою відсотка називається ціна, яку потрібно сплатити за використання грошей протягом певного проміжку часу, виражена у відсотках. Наприклад, ставка 5% в рік означає, що за використання 1000 грн. протягом року потрібно заплатити 50 грн.
Однією з головних особливостей ринку капіталу є те, що будь-яка фірма і будь-який споживач може виступити на цьому ринку як в якості кредитора, так і в якості позичальника
Давайте визначимо, яким чином формуються попит і пропозиція на ринку капіталу.
Попит на капітал пред'являють фірми і населення. При цьому мотиви поведінки їх трохи відрізняються, але в результаті вони поводяться схожим чином: при зниженні ставки відсотка фірми і споживачі збільшують попит на кредити. Тому крива ринкового попиту на капітал має негативний нахил
(мал. 1), як і будь крива попиту на благо чи ресурс. Давайте розглянемо, як це випливає з поведінки фірм і споживачів.
|
|
1) Фірми пред'являють попит на капітал для того, щоб використовувати його для придбання капітальних благ (устаткування, матеріалів і т.д.) і отримання прибутку. Вони вдаються до послуг позикового капіталу тоді, коли їм не вистачає своїх власних грошей (наприклад, виріс попит на їхній продукт і фірми хочуть розширити виробництво). При цьому чим дешевше фірмі буде обходитися кредит, тим більша кількість грошей вона захоче взяти в борг.
Наприклад, фірма в роздрібній торгівлі при низькій ставці відсотка вирішить взяти кредит і побудувати три нових магазини, при більш високій ставці відсотка вона вирішить побудувати тільки два магазини, при ще більш високою - тільки один, а при деякому значенні ставки відсотка взагалі відмовиться від розширення виробництва.
2) Споживачі беруть гроші в борг не для отримання прибутку, а для покупки будь-яких споживчих благ. Роблять вони це в кількох випадках.
По-перше, вони можуть брати гроші в борг для забезпечення поточного споживання у разі непередбаченого зменшення доходу. У цьому випадку гроші потрібні для придбання благ першої необхідності і не є капіталом. Подібні позики можуть існувати в умовах невизначеності в отриманні доходу.
По-друге, споживачі можуть брати кредит для покупки капітальних споживчих благ, які мають відносно високу ціну і вимагають відкладання грошей з доходу протягом тривалого проміжку часу.
Припустимо, що споживач хоче придбати автомобіль, який коштує 10000 грн. Для того щоб зібрати потрібну суму, споживачеві потрібно десять років відкладати по 1000 грн. Споживач може не чекати десять років, а взяти в борг 10000 грн. і придбати автомобіль відразу, а потім протягом десяти років виплачувати борг з відсотками. У цьому випадку він почне відразу отримувати корисність від автомобіля, але автомобіль йому обійдеться дорожче. Величина відсотків, які він заплатить, буде платою за можливість швидше отримати автомобіль.
Будь-який споживач при заданій ставці відсотка зробить свій вибір, який визначається кількома чинниками.
По-перше, уподобаннями споживача - більш нетерплячий споживач, який бажає швидше почати їздити на автомобілі, скоріше буде готовий заплатити потрібну суму у вигляді відсотків за те, щоб почати споживати це благо негайно.
По-друге, ступенем визначеності майбутнього - якщо споживач погано знає свої доходи в майбутньому, він може не зважитися брати в борг, тому що у нього можуть виникнути проблеми з поверненням боргу.
По-третє, величиною доходу споживача - чим бідніший споживач, тим швидше він вирішить почекати і не платити додаткові гроші за наближення початку споживання.
Зміна ставки відсотка змінює вибір споживачів - чим нижче відсоток, тим більше споживачів вирішують взяти гроші в борг і придбати благо відразу, а не "терпіти" до того моменту, поки накопичать потрібну суму самі.
Таким чином, при зменшенні ставки відсотка попит на капітал збільшується, так як і фірми, і населення вирішують взяти більше грошей у борг.[1, с.58]
Крива пропозиції капіталу має позитивний нахил (Мал. 2), яка теж визначається поведінкою споживачів і фірм.
1) Фірми виступають у якості кредиторів, якщо у них утворюються тимчасово "зайві" гроші. Які причини появи "зайвих" грошей.
Однією з причин появи у окремої фірми тимчасово вільних грошових коштів може бути необхідність зберігати частину отримуваного прибутку у вигляді амортизаційних відрахувань, призначених для покриття витрат на капітальне благо. Наприклад, якщо фірма володіє якимось устаткуванням, що коштує 1 млн грн. і зношується протягом 5 років, їй потрібно протягом 5 років зібрати необхідну суму для придбання нового блага замість зношеного. Наприклад, вона може відкладати щороку з виручки по 200 тисяч, щоб після цих 5 років отримати необхідний мільйон. Таким чином, щороку у фірми будуть з'являтися 200 тисяч грн., які при цьому виявляються тимчасово "зайвими" і можуть бути віддані в борг на ринку капіталу.
Іншим джерелом теж може бути власний капітал фірми - в тому випадку, якщо фірма не може прибутково його використовувати сама. Наприклад, в результаті падіння попиту на її продукцію фірма вирішує дещо скоротити виробництво і частина звільнених грошей віддає тимчасово в борг на ринку капіталу. Чим вище ставка відсотка, тим більша частина операцій фірми виявиться неприбутковою і більша кількість грошей фірма погодиться віддати в борг. [3, с.6]
2)Споживачі мають мотиви для заощадження частини свого доходу, аналогічні тим, які спонукали їх позичати.
По-перше, вони можуть відкладати гроші, щоб компенсувати низький дохід у майбутньому - робити заощадження на старість. Потім вони зможуть збільшити свій рівень споживання за рахунок витрачання цих заощаджень.
По-друге, споживачі можуть відкладати гроші на покупку капітального блага. Чим вищою буде відсоток, тим більша кількість споживачів відмовляться брати кредит для покупки дорогих речей і будуть зберігати гроші - тобто виступлять на ринку капіталу не в якості покупців, а в якості продавців.
Власник фірми (як споживач) у разі отримання високого прибутку може прийняти рішення не витрачати її на власні потреби, а використовувати для отримання додаткового доходу. Наприклад, віддати в борг на ринку капіталу для отримання прибутку у вигляді відсотків.
У господарстві можуть існувати власники грошових капіталів, які використовують їх тільки для отримання прибутку у вигляді відсотка і віддають гроші в борг, - таких людей називають рантьє. Коли рантьє повертають його позики, він знову віддає гроші в борг і, таким чином, знову виступає в якості кредитора. Рантьє можуть бути "вічними" продавцями чи кредиторами на ринку капіталу.
Таким чином, пропозиція позикових коштів частково утворюється за рахунок того, що у фірм і у споживачів утворюються тимчасово "зайві" грошові запаси.[1, с.65]
Рівновага на ринку капіталу
Отже, на ринку капіталу існують деякі криві попиту та пропозиції. Перетин цих кривих визначає рівноважну ставку відсотка (Мал. 3). Ця ставка визначає, яка частина споживачів і фірм, які можуть бути або кредитори, або позичальниками, виступить як перше, а яка - в якості других.
Споживачі витрачають взяті в борг гроші на ринках споживчих благ тривалого користування, а фірми - на ринках проміжних благ.
|
(Е- рівновага на ринку капіталу)
Можна помітити, що в даному випадку відбулося як би перерозподіл купівельних можливостей серед учасників господарства. Одні фірми і споживачі, які володіли можливістю розпорядитися частиною загального продукту господарства, тимчасово передали цю можливість іншим фірмам і споживачам за плату у вигляді відсотка. При цьому величина загального попиту на ринках благ не змінюється, а змінюється тільки структура.[1, с.73]
Рівновага на ринку капіталу може змінитися при зміні кожного з обставин, що визначають положення кривих попиту та пропозиції.
Оскільки одним з основних факторів є інформація про майбутнє доході (для споживачів) і попиту (для фірм), відносно швидко рівновага може змінюватися в результаті зміни очікувань майбутніх подій. Наприклад, якщо в господарстві пошириться інформація про прийдешню депресії або підйомі в господарстві, споживачі та фірми можуть різко змінити свою поведінку на ринку капіталу .
У більш тривалому періоді рівновага може зміщуватися в результаті зміни менш рухливих факторів - наприклад, ступеня ощадливості споживачів (якщо люди будуть менш зацікавлені в поточному споживанні і захочуть більше грошей відкласти "на потім", зберегти для дітей і т. д.). Або у міру збільшення доходів споживачів (якщо люди будуть ставати багатшими, вони зможуть відкладати великі суми, наприклад збирати гроші не на покупку велосипеда, а на покупку яхти або літака). Або просто в міру зростання господарства - чим більше фірм і споживачів буде в господарстві, тим більша кількість учасників буде на ринку капіталу.[2, с.30]