МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ПОКАЗНИКІВ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНІЧНИХ ЗАХОДІВ ПД-ВА

Пл-ня ОТР пд-ва здійснюється у такій послідовності: - на основі вивчення вихідних даних розробляється конкретні заходи, обґрунтовується необхідність та можливість їх впровадження, - здійснюються розрахунки ефективності ( Е )відповідних заходів, - заплановані заходи узгоджуються з технічними, організаційними та фінансовими можливостями пд-ва, - обґрунтовується черговість провадження заходів ( впроваджуються вони з найбільшим економічним ефектом ). Розрізняють загальну або абсолютну Е ( характеризує загальну величину ефекту та порівняльну Е, що обраховується при виборі 1-го з декількох варіантів) : Е порівняльна = с/в + Ен * К → min, де с/в і К – собівартість(поточні витрати) та капітальні витрати за варіантом відповідно., Ен – нормативний коеф. порівняльної ефективності ( 0,08-0,25).), розрахункову або планову Е ( розраховується на стадії пл-ня) та фактичну Е ( враховує результати впровадження заходів). Рівень економічної Е визначається системою показників. До основних з них належать: початкові інвестиції, додатковий прибуток, чистий грошовий потік, індекс доходності, теперішня вартість, термін окупності.

Методика розрахунку показників : 1. - початкові інвестиції ( ПІ або К заг.)– це витрати початкового процесу інвестування (1.1 - придбання машин, обладнання ( К об.)., 1.2. - тару, упаковку, якщо їх вартість не входить до 1.1. ( К т. ), 1.3. - транспортно-заготівельні витрати по доставці обладнання, машин, приладів на склад пд-ва (К т-з.)., 1.4. – навантаження і розвантаження обладнання , якщо вони не включені до 1.1 ( К н-р. )., 1.5. – монтажні роботи (К м.)., 1.6. – проектування заходу ( К п. )., 1.7. – демонтаж замінюваного обладнання, розбирання будівельта споруд (К д.) ., 1.8. – добудування будівель спричинене впровадженням заходу (К буд.) ., 1.9. – прокладання трубопроводів ( К тр.)., 1.10. – контрольно-вимірювальні прилади ( К квп.)., 1.11. – невраховані ін. витрати капітального характеру ( К ін.).: Капіталовкладення нові( або К нові )= К об. + К т. + К т-з. + К н-р. + К м. + К п. + К д. + К буд. + К тр. + К квп. + К ін. – Ліквідаційна вартість обладнання. При реалізації заходу, якщо змін-я ОВП і є демонтаж старого обладнання ,вартість якого повністю не перенесена на с/с прод-ї, і воно реалізується, то: Капіталовкладення загальні ( К заг.)= К нові + Залишкова вартість демонт. обл. +- НВОК + Податок, де +-НВОК – зміна нормативу власних обігових коштів відповідно зміні ОВП., Податок – под. На прибуток від продажу старого обладнання. К заг. = Кn * ( 1 – а* Т ), де Кn – початкова вартість обладнання, а – норма амортизації, Т – термін служби, в роках. ) ., 2. - додатковий прибуток – це прибуток який додатково отримують за рахунок впровадження певних заходів ( 2.1. – збільшення ОВП : ∆ П овп = ( Ціна – с/в баз. ) * ∆ ОВП після впровадження заходу., 2.2 - зниження с/в прод-ї: ∆П с/в = ( с/в баз. – с/в пл.) * ОВП пл. 2.3. - структурні зрушення в асортименті: ∆П ст. = ( Ціна баз. – Ціна пл.) * ОВП пл. Тоді загальний додатковий прибуток (ДП) від реалізації заходу буде: ДП = ∆ П овп + ∆П с/в + ∆П ст. ) ., 3. – чистий грошовий потік ( ЧГП )- це фінансовий показник, який використовують в розрахунку ін. показників Е : ЧГП = ДП – Податок на прибуток + Амортизація нових капіталовкладень. , 4. – теперішня вартість ( ТВ ) - це вартість майбутніх доходів на теперішній період, що визнач-я дисконтуванням чистого грошового доходу: ТВ = ЧГП * К дисконт.д е К дисконт. = 1 / ( 1+ і )^Тде і- норма дисконтування, т – життєвий цикл проекту., 5. – чиста теперішня вартість - ЧТВ = ТВ - Початкові інвестиції ., 6. – індекс доходності - відношення ТВ майбутніх потоків проекту до початкових інвестицій : ІД = ЧТВ / Початкові інвестиціїОтже, якщо ІД > 0 то проект доцільно впроваджувати, а якщо ІД < 0 - недоцільно. Коли період інвестування менше 1-го року , то вартість інвестицій не варто дисконтувати. , 7. – термін окупності ( Т ок.) - це кільк. років за які інвестиції повністю окупляться : Т ок. = Початкові інвестиції / ЧТВ.

Розраховують також додаткові показники Е. Вони відображають переваги додаткового обґрунтування того чи ін. проекту. Умовно їх поділяють на 3-и групи: 1 гр. – загальні показники на розмір яких впливає запланований заход ( ОВП, якість, п/п, асортимент прод-ї, вихід прод-ї з 1-ці сировини, чисельність ПВП, с/в ...), 2 гр. – показники, що характеризують технічні та ін. якості впроваджу вальних машин, механізмів ( зміна потужності, металомісткість, ритмічність роботи коеф. використання потужностей, зручність ремонту чи обслуговування ...), 3 гр. – показники,які характеризують соціальні фактори ( зміна характеру праці і покращення її умов, підвищення безпеки трудових процесів, поліпшення санітарно-гігієнічних умов, захист навколишнього середовища, раціональне використання ресурсів...).

МЕТА ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ПЛАНУВАННЯ ВИТРАТ НА ПІДПРИЄМСТВІ, ПОКАЗНИКИ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ СКЛАДАННЯ ПЛАНУ.

Метою пл-ня витрат ( Вит. ) є економічне обґрунтування величини витрат у пл-му періоді необхідних для вир-ва та збуту прод-ї. При їх пл-ні вирішуються такі задачі: - визнач. економічне обґрунтування Вит. для виконання пл-х показників маркетингової програми та фін.пл-ну, - визнач. ек. обґрунтування Вит. за видами прод-ї , - визнач. резервів зниження або усунення неефективних Вит. Пл-ня Вит. здійснюють у послідовності: 1. – складається кошторис Вит. і калькулюється с/в прод-ї та послуг допоміжних цехів, 2. – складається баланс розподілу прод-ї та послуг допоміжного вир-ва за калькуляційними напрямками і за внутрішньозаводськими підрозділами чи споживачами., 3. – складається кошторис Вит. на управ-ня та експлуатацію обладнання, загальновиробничі Вит. за цехами основного вир-ва з наступним узагальненнями їх по пд-ву ( комплексні статті), 4. – калькулювання Вит. с/в 1-ці прод-ї за видами ( розраховують вир-чу с/в усієї прод-ї, що реалізується ), 5. – складають зведений баланс Вит. на вир-во.

До зведеного кошторису витрат на виробництво входять витрати всіх структурних підрозділів підприємства, що беруть участь у виробництві продукції. Це зведений план всіх витрат підприємства на певний період діяльності, який визначає загальну суму всіх витрат виробництва за всіма видами ресурсів, на всіх стадіях виробництва та управління. До його складу входять витрати основного і допоміжного виробництва, пов’язані з виготовленням і продажем продукції, а також утримання адміністративно- управлінського персоналу, виконання робіт, які не входять до основної діяльності підприємства.

Планова собівартість планового обсягу товарної продукції обчислюється двома основними способами. Перший з них грунтується на кошторисі виробництва. Другий спосіб обчислення собівартості виробленої (товарної) продукції полягає у підсумовані попередньо визначеної собівартості окремих виробів, тобто

де: СТП— собівартість виробленої (товарної) продукції, грн.;

С_і — планова собівартість одиниці виробу (за плановою калькуляцією) певного виду продукції, грн.;

ОВ_і— обсяг виробництва певного виду продукції у натуральних одиницях виміру.

Собівартість реалізованої продукції обчислюється шляхом коригування собівартості товарної продукції на зміну залишків нереалізованої продукції.

Планові витрати на одну гривню планового та фактичного обсягів

де: СТП— планова ( фактична) собівартість товарної продукції, грн.;

ТП пл (факт) ~ плановий ( фактичний) обсяг товарної продукції, грн.

Обчислення витрат на основі калькулювання продукції здійснюється у такій послідовності:

- визначається собівартість одиниці кожного виду продукції;

- визначається собівартість всієї продукції як сума результатів множення собівартості.

Визначення загальної суми витрат на основі кошторису витрат на виробництво здійснюється прямими розрахунками по кожному елементу витрат і наступним сумуванням результатів.

В основі по факторного методу планування собівартості продукції лежить визначення показника витрат на 1 грн. товарної продукції базового (минулого) року та виявлення факторів впливу на зміну цих витрат.

Кошторис витрат дозволяє з’ясувати витрати на виробництво та реалізацію продукції за економічними елементами: матеріальні витрати; заробітна плата; відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші витрати.