ЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКА СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ ТА ПРИНЦИПИ ЇЇ ФОРМУВАННЯ. КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВА ЗА РІЗНИМИ ОЗНАКАМИ ТА ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА
Собівартість продукції (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі витрати підприємства на її виробництво і реалізацію.
Мета планування собівартості - оптимізація поточних витратпідприємства, за допомогою чого забезпечуються необхідні темпи зростання прибутку і рентабельності, ефективно перерозподіляються та раціонального використовуються грошові, трудові і матеріальні ресурси.
Вихідними даними для планування витрат є:
- планові обсяги виробництва, придбання і реалізації продукції у натуральному та вартісному виразі;
- обсяги капітальних інвестицій щодо забезпечення обсягів господарської діяльності;
- норми витрат матеріальних ресурсів для виробництва продукції і розрахунки потреби в ресурсах у натуральному виразі;
- ціни на матеріально-технічні ресурси сторонніх організацій та облікові ціни підприємства на ресурси, необхідні для здійснення господарської діяльності;
- норми затрат праці, розрахунки чисельності та професійного складу робітників, умови оплати їх праці, що визначаються на підприємстві колективними договорами і контрактами;
- економічні нормативи: норми амортизаційних відрахувань, відрахувань на соціальні заходи, податків, зборів та інших обов'язкових платежів, передбачених законодавством, тощо;
- плани організаційно-технічних заходів щодо технічного переоснащення та удосконалення організації виробництва, економії матеріальних ресурсів, поліпшення використання праці, спрямовані на усунення зайвих витрат і втрат.
При складанні плану проводять розрахунки з визначення:
- собівартості товарної (реалізованої") продукції;
калькуляцій собівартості одиниці продукції;
- витрат на 1 грн. товарної продукції;
- кошторисів витрат на виробництво - загальний (зведений) кошторис витрат;
зниження собівартості продукції внаслідок впливу на неїтехніко- економічних факторів
Склад витрат, які включаються у собівартість продукції, визначаються в централізованому порядку на основі “Типового положення з планування обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості ” та вимогам Стандарту ПБО 16. З метою управління витратами застосовується їх класифікація за певними ознаками.
За місцем виникнення (по підприємству, цехах, дільницях, бригадах).
За видами продукції (витрати на окремі види продукції, одноразові роботи, послуги, реалізовану продукцію.
За характером виробництва (основне виробництво бере безпосередньо участь виготовленні продукції, допоміжне — призначене для обслуговування цехів основного виробництва (ремонтні, інструментальні, енергетичні цехи).
За видами витрат (елементи та калькуляційні статті).
За способом перенесення витрат (прямі витрати, які пов’язані з виготовлення продукції і обчислюються на її одиницю прямо, та непрямі витрати, які не можна безпосередньо обчислити на окремі види продукції, і які пов’язані з виготовленням різних виробів).
За залежністю від обсягу виробництва (умовно-постійні витрати абсолютна величина яких із збільшення обсягу виробництва істотно не змінюється, а на одиницю виробу змінюється. Це витрати на утримання будівлі, споруд, організацію виробництва, управління. Умовно-змінні. Витрати абсолютна величина яких залежить від обсягу виробництва (зростає із збільшенням, а на одиницю виробу залишається постійною. До них відносять витрати на сировину, матеріали, паливо).
За календарним періодом (поточні — це постійні витрати періодичність яких менша ніж рік. Довгострокові — витрати зв’язані з виконанням довгострокового договору. Одноразові — здійснюються один раз і спрямовуються на забезпечення процесу виробництва впродовж тривалого часу).
За роллю в системі управління (регульовані — коли величина витрат встановлюється керівником підрозділу. Нерегульовані — які не підлягають впливу на даному рівні управління і контролю).
За відношення до процесу виготовлення продукції ( основні, що характеризують ресурси безпосередньо використані при виготовленні продукції. Накладні — ресурси використані в процесах обслуговування і управління).
За однорідністю витрат. (Одноелементні - витрати складаються з одного економічного елементу. Комплексні — складаються з декількох різнорідних елементів).
За доцільністю витрачення. (Продуктивні — передбачені технологією та організацією виробництва. Непродуктивні — виникають в результаті певних недоліків).