Організація управління підприємствами ГМК
1. Виробнича система - це:
а) система, що використовує всі ресурси компанії для виробництва і реалізації продукції/послуг
б) діяльність пов’язана з розробкою, використанням і удосконаленням виробничих систем, на основі яких виробляється основна продукція чи послуги компанії
в) діяльність, пов’язана з застосуванням кількісних методів для прийняття управлінських рішень в будь-яких сферах виробництва
г) система, що використовує операційні ресурси компанії для перетворення фактора виробництва у готову продукцію/послуги
2. Виробничий процес — це:
а) сукупність організованих у певній послідовності дій щодо зміни стану предмета праці;
б) сукупність організованих у певній послідовності дій, що забезпечують безперебійність основних виробничих процесів;
в) сукупність організованих у певній послідовності процесів праці і природних процесів, в результаті яких вихідна сировина і матеріали перетворюються на готову продукцію;
г) процес виготовлення продукції.
3. Який тип виробництва вибирають, коли компанія має відносно стабільний асортимент різних видів продукції і кожен цей вид виробляється партіями на періодичній основі:
а) масовий тип виробництва;
б) серійний тип виробництва;
в) одиничний (позаказний) тип виробництва;
г)конвеєрний тип виробництва.
4. Фазами створення нового продукту є:
а) вивчення потреб споживачів, планування продукції і процесу виробництва, безпосередній процес виробництва, реалізація продукції та сервісне обслуговування;
б) розробка концепції і планування продукції, проектування продукту і процесу, нарощування виробництва і досягнення проектної потужності;
в) розробка і планування продукції, інженерне проектування продукту і процесу, безпосередній процес виробництва, нарощування виробництва і сервісне обслуговування;
г) розробка концепції і планування продукції, інженерне проектування продукту і процесу, експериментальне виробництво, нарощування виробництва і досягнення проектної потужності.
5. Масове виробництво характеризується:
а) високою кваліфікацією робочої сили;
б) низьким рівнем спеціалізації;
в) складною технічною підготовкою;
г) універсальністю обладнання.
6. Ступінь формалізації як параметр організаційної структури характеризує:
а) кількість вертикальних рівнів в організації;
б) кількість правил і процедур, які регламентують діяльність робітників
в) рівень управління, де зосереджено право прийняття рішення;
г) глибину розподілу праці в організації.
7. Для організацій з великою кількістю виробництв, де виробляється продукція з тривалим життєвим циклом в умовах відносно стабільного середовища найбільше підходить структура:
а) лінійна;
б) лінійно-функціональна;
в) дивізіональна;
г) матрична.
8. Розробка механізмів координації переслідує цілі :
а) групування робітників по окремим підрозділам;
б) делегування повноважень менеджерам більш нижчого рівня управління ;
в) забезпечення взаємодії між структурними підрозділами в організації;
г) досягнення єдності дій окремих робітників в організації.
9. Департаменталізація – це процес:
а) розподіл загальної роботи в організації на відносно спеціалізовані завдання;
б) формування ієрархії управління;
в) групування робітників по окремих підрозділах;
г) розподілу завдань і повноважень по їх виконанню між робітниками.
10. Організаційна схема управління :
а) характеризує зміст функцій, прав і обов’язків керівників підрозділів;
б) визначає права та обов’язки окремих посадових осіб;
в) характеризує діапазон контролю;
г) зображує взаємозв’язки основних рівнів і підрозділів організації та характеризує склад основних підрозділів організації.
11. Тип ОСУ, що застосовується у великих організаціях, основою яких є відділення, котрі мають значну самостійність у всіх сферах діяльності та згруповані за продуктовою або географічною ознакою:
а) дивізіональна;
б) лінійно-функціональна;
в) проектна.
г) функціональна.
12. Сукупність послідовно організованих дій щодо зміни стану предмета праці називають процесом:
а) основним;
б) допоміжним;
в) обслуговуючим;
г) виробничим.
13. Сукупність послідовно організованих дій, що забезпечують безперебійність основних операцій, називають процесом:
а) основним і допоміжним;
б) допоміжним і обслуговуючим;
г) виробничим і технічним;
д) технологічним і технічним.
14. Основною структурною одиницею виробничого процесу є:
а) робочий рух;
б) операція;
в) робочий прийом;
г) робочий цикл;
15. Найкоротший шлях проходження виробу у межах виробничого процесу забезпечує принцип:
а) паралельності;
б) прямоточності;
д) ритмічності;
е) безперервності.
16. Рівномірність випуску продукції забезпечується принципом:
а) паралельності;
б) прямоточності;
в) ритмічності;
г) безперервності.
17. Одночасність виконання частин виробничого процесу забезпечується принципом:
а) паралельності;
б) прямоточності;
в) ритмічності;
г) безперервності.
18. Який принцип передбачає узгодження пропускної спроможності:
а) паралельності;
б) прямоточності;
в) ритмічності;
г) безперервності.
19. Основними причинами неритмічної роботи є:
а) «вузькі» місця;
б) некомплектність поставки;
в) позапланові втрати;
г) регламентовані простої.
20. Які з наведених ситуаційних факторів належать до внутрішніх змінних?
а) мета підприємства, способи виробництва, групові інтереси працівників;
б) трудові ресурси, інтереси споживачів;
в) стратегія діяльності, концепція оподаткування, науково-технічний прогрес;
г) вартість продукції, розподіл праці.
21. Які з наведених ситуаційних факторів належать до зовнішніх змінних?
а) мета підприємства, способи виробництва, групові інтереси працівників;
б) трудові ресурси, інтереси споживачів, способи виробництва, стратегія діяльності;
в) вартість продукції, концепція оподаткування, науково-технічний прогрес, інтереси споживачів;
г) розподіл праці, стратегія діяльності, способи виробництва, вартість продукції.
22. З яких етанів складається оперативно-календарне планування виробничих процесів і в якій послідовності їх виконують?
а) міжцехове планування, змінно-добове планування, поточне планування;
б) календарне планування, оперативне планування, об’ємне планування;
в) змінно-добове планування, оперативне регулювання, стратегічне планування;
г) поточне планування, внутрішньоцехове планування, стратегічне планування.
23. Переробна підсистема – це:
а) основна складова частина виробничої системи, яка здійснює функцію перетворення вхідних затратних ресурсів (енергія, інформація, капітал, матеріали, праця) на вихідні прибуткові результати (товари, послуги);
б) складова частина виробничої системи, яка виконує необхідні функції забезпечення безперебійної ритмічної роботи контролюючої підсистеми на підставі інформації про стан її діяльності;
в) складова частина виробничої системи, яка передбачає виготовлення робочого і вимірювального інструменту та оснащення, проведення ремонтних робіт та модернізацію устаткування, виконання транспортних та складських операцій;
г) складова частина виробничої системи, яка підтримує на необхідному рівні виробничий процес управління запасами матеріалів, енергії, інформації та людські здібності.
24. За допомогою якого методу можна просто і швидко виявляти будь-які відхилення, накладаючи поточний графік виконання проекту на вихідний:
а) сітковий графік;
б) колесо Демінга;
в) метод критичного шляху;
г) графік Ганта.
25. Поняття «потужність» найчастіше розглядається як:
а) запланований обсяг продукції, який підприємство виготовить у визначений період часу;
б) максимальний запланований обсяг продукції, який підприємство виготовить у визначений період часу;
в) досягнення нульового часу переходу до випуску нового виду продукції;
г) максимальний обсяг виходу продукції, якого здатне досягти підприємство у визначений період часу.
Підприємницьке право
Предметом підприємницького права є:
а) управлінські відносини;
б)фінансові та управлінські відносини;
в) майнові та особисті немайнові відносини;
г) майнові відносини, засновані на адміністративному підпорядкуванні однієї сторони іншій;