Міжнародна торгівля України товарами і послугами у 2004 р. 1.Дві країни А та В виробляють товар Х
Типи задач
1.Дві країни А та В виробляють товар Х. На ринку країни А попит на товар Х описує рівняння
Dd = - 0,5P+25, а пропозицію – рівняння Sd=0,5P -5 (де: Dd – величина попиту, од.; Sd – величина пропозиції, од.; P – ціна товару, грош. од.). На ринку країни В попит на товар Х описує рівняння Dd = - 0,3P+25, а пропозицію – рівняння Sd=0,7P -15.
Скільки і за якою ціною продаватимуть товар Х на ринках країн А та В? Якій країні вигідно експортувати, а якій імпортувати товар Х? Запишіть рівняння попиту на імпорт та пропозиції експорту на світовому ринку. Обчисліть ціну товару Х на світовому ринку, а також обсяг експорту та імпорту. Зобразіть графічно стан ринкової рівноваги у країнах А і В, а також на світовому ринку.
2.
Міжнародна торгівля України товарами і послугами у 2004 р.
| Показник | Значення показника |
| Валовий внутрішній продукт (млн. грн.) | |
| Експорт товарів (млн. дол. США) | 32666,1 |
| Експорт послуг (млн. дол. США) | 5307,9 |
| Імпорт товарів (млн. дол. США) | 28996,8 |
| Імпорт послуг (млн. дол. США) | 2058,6 |
| Чисельність населення (тис. осіб) | 47280,8 |
| Обмінний курс (долар США / гривня) | 1/5,33 |
За допомогою даних таблиці обчисліть такі показники:
1) зовнішньоторговельний оборот України у 2004 р. (у дол. США та грн.);
2) сальдо зовнішньоторговельного балансу товарів та послуг у 2004 р. (у дол. США та грн.);
3) індекс чистої торгівлі у 2004 р.;
4) подушний експорт, імпорт та зовнішньоторговельний оборот на одну особу населення у 2004 р. (у дол. США та грн.);
5) експортну квоту, імпортну квоту та частку зовнішньоторговельного обороту у ВВП України у 2004 р.
3.Ціни на товари, які Багатія експортує у Бідасію, у 2006 р. зросли у порівнянні з 2005 р. на 11,5%, а на товари, які вона імпортує з Бідасії – лише на 5,5%. Обчисліть показник чисті бартерні умови торгівлі для обох країн. Для якої з країн умови торгівлі покращилися?
4.Україна і Польща виробляють лише два товари – цукор та борошно. Обсяг продукції на одиницю праці (L=1) подано у таблиці:
| Країна | Цукор | Борошно |
| Україна | ||
| Польща |
1) У виробництві якого товару має абсолютну перевагу Україна, Польща?
2) Визначте внутрішні відносні ціни (альтернативні вартості) обох товарів в Україні та Польщі.
3) У виробництві якого товару має порівняльну перевагу Україна, Польща?
4) На виробництві якого товару повинна спеціалізуватися кожна країна? Відповідь поясніть.
5) У яких межах встановляться відносні ціни борошна та цукру на світовому ринку у разі вільної торгівлі між Україною та Польщею?
6) Побудуйте для України та Польщі лінії їх виробничих та торговельних можливостей за умови, що на світовому ринку 1 одиниця борошна обмінюватиметься на 0,85 одиниці цукру.
5. Нижче наведено таблиці виробничих можливостей двох країн: Багатії та Бідасії:
Бідасія Багатія
| Товар | Виробничі альтернативи | Товар | Виробничі альтернативи | |||||||
| А | А | |||||||||
| В | В |
1) Визначте внутрішню альтернативну вартість виробництва товарів А і В у кожній країні;
2) на виробництві якого товару повинна спеціалізуватися кожна країна? Відповідь поясніть;
3) зобразіть для кожної з країн лінії виробничих та торговельних можливостей, якщо на світовому ринку 1 одиниця товару В = 2 одиницям товару А;
4) які вигоди від міжнародної торгівлі отримуватимуть країни, якщо до спеціалізації Бідасія виробляла 20 од. А і 10 од. В, а Багатія – 20 од. А і 40 од. В?
6. США і Мексика для вирощування фруктів та пшениці використовують два фактори виробництва – працю та землю. Вирощування 1 т пшениці потребує 1 год. праці та 1/30 га землі, а вирощування 1 т фруктів – 20 год. праці та 0,5 га землі.
Робоча сила США становить 180 млн. осіб, а площа сільськогосподарських угідь – 300 млн. га землі. Аналогічні показники у Мексиці становлять 60 млн. працівників та 75 млн. га землі.
Визначте:
1) який із продуктів буде трудомістким, і продукування якого потребуватиме відносно більших витрат землі;
2) на виробництві яких продуктів спеціалізуватимуться країни згідно із теорією Гекшера-Оліна;
3) у якій із країн буде вищою заробітна плата.
7. Обчисліть індекс внутрішньогалузевої торгівлі, якщо країна А одночасно експортує та імпортує три товари однієї галузі:
| Товар | Експорт, тис. дол. США | Імпорт, тис. дол. США |
| І | ||
| ІІ | ||
| ІІІ |
Що ви можете сказати про рівень розвитку внутрішньогалузевої міжнародної торгівлі у країні А?
8.Ставка мита на імпортний одяг становить 20%, а на тканини, які використовуються для його пошиття – 1%. Частка тканин у вартості одягу дорівнює 20%. Обчисліть ефективну ставку мита. Як вона зміниться, якщо:
1) номінальна ставка мита на одяг зросте до 40%; зменшиться до 10%;
2) ставка мита на тканини зросте до 10%; зменшиться до 0,4%.
Що повинен робити уряд країни для підтримання та захисту вітчизняних виробників одягу?
9.На ринку країни А (мала економіка) попит споживачів на комп’ютери описує рівняння
Dd = -Pd +8, а пропозицію вітчизняних виробників – рівняння Sd = Pd -1 (де: Dd – величина внутрішнього попиту, тис. од.; Sd – величина внутрішньої пропозиції, тис. од.; Pd – внутрішня ціна, тис. дол. США). Ціна комп’ютерів на світовому ринку становить PW = 2 тис. дол. США. Задля підтримання вітчизняних виробників уряд країни А вирішив запровадити мито на імпортні комп’ютери, ставка якого Т = 1 тис. дол. США за один комп’ютер.
Визначте:
1) скільки і за якою внутрішньою рівноважною ціною (Pd) продаватимуться комп’ютери на ринку країни А за умов закритої економіки;
2) обсяг внутрішнього виробництва, споживання та імпорту за умов вільної торгівлі, а також після запровадження мита;
3) виграш виробників країни А від запровадження ввізного мита на комп’ютери – ефект перерозподілу (а);
4) збільшення доходів державного бюджету від запровадження мита –ефект доходу (с);
5) ефекти захисту (b) та споживання (d). Поясніть їх значення та причини виникнення. Чисті втрати національного добробуту країни А від обмеження імпорту;
6) втрати споживачів країни А від запровадження ввізного мита – загальне зменшення споживчого надлишку (a+b+c+d).
10.На ринку країни В (мала економіка) попит на нафту описується рівнянням Dd = -Pd +300, а пропозиція нафтовидобувних компаній – рівнянням Sd = Pd – 100 (де: Dd – обсяг внутрішнього споживання нафти, млн. т.; Sd – величина внутрішнього видобутку нафти, млн. т.; Pd – внутрішня ціна нафти, дол. США за 1 т). Ціна нафти на світовому ринку становить PW = 250 дол. США. З метою зменшення експорту нафти та збільшення доходів до бюджету уряд країни В вирішив запровадити вивізне мито, ставка якого Т = 30 дол. США за 1 т нафти.
Визначте:
1) скільки і за якою внутрішньою рівноважною ціною (Pd) продаватиметься нафта в країні В за умов закритої економіки;
2) обсяг внутрішнього видобутку нафти, її споживання та експорт за умов вільної торгівлі, а також після запровадження вивізного мита;
3) виграш споживачів країни В від запровадження мита на експорт нафти – ефект перерозподілу (а);
4) збільшення доходів державного бюджету від запровадження мита –ефект доходу (с);
5) чисті втрати національного добробуту країни В від обмеження експорту нафти (b+d);
6) втрати виробників країни В від запровадження вивізного мита – загальне зменшення надлишку виробника (a+b+c+d).
11.На ринку країни А (мала економіка) попит споживачів на комп’ютери описує рівняння
Dd = -Pd +8, а пропозицію вітчизняних виробників – рівняння Sd = Pd -1 (де: Dd – величина внутрішнього попиту, тис. од.; Sd – величина внутрішньої пропозиції, тис. од.; Pd – внутрішня ціна, тис. дол. США). Ціна комп’ютерів на світовому ринку становить PW = 2 тис. дол. США. Задля підтримання вітчизняних виробників уряд країни А вирішив запровадити квоту на імпорт комп’ютерів з таким розрахунком, щоб обсяг імпорту зменшився удвічі.
Визначте:
1) величину квоти (Q).Скільки і за якою ціною продаватимуться комп’ютери на ринку країни А за умов закритої економіки (Pd), вільної торгівлі та після запровадження квоти (Pq);
2) обсяг внутрішнього виробництва, споживання та імпорту за умов вільної торгівлі, а також після встановлення квоти;
3) виграш виробників країни А від запровадження квоти – ефект перерозподілу (а); дохід фірм-імпортерів – ефект доходу (с);
4) чисті втрати національного добробуту країни А від обмеження імпорту – ефекти захисту (b) та споживання (d). Поясніть їх значення та причини виникнення;
5) втрати споживачів країни А від запровадження квоти – загальне зменшення споживчого надлишку (a+b+c+d);
6) величину внутрішньої субсидії, яку повинен надати вітчизняним виробникам уряд, аби національне виробництво змогло витіснити імпорт.