Підготовка взводу (відділення) до десантування і виконання бойового завдання

107. З отриманням завдання на підготовку до десантування і виконання бойового завдання командир взводу (відділення) повинний перевірити:

стан бойових машин (бронетранспортерів), наявність пального, укладання боєприпасів;

екіпіровку особового складу;

підготовку до швартування озброєння, бойового техніки і установку робочих частот на радіостанціях і радіотехнічній апаратурі збору десанту;

стан засобів десантування і якість швартування озброєння, бойового техніки та інших матеріальних засобів, а також підготовку парашутів;

поставити бойові завдання особовому складу, провести з ним передстрибкове тренування;

вивести взвод (відділення) на аеродром, завантажити озброєння, бойову техніку і матеріальні засоби, провести їх передполітний огляд і посадку особового складу в вертольоти (літаки).

108. Екіпіровка особового складу визначається старшим командиром і звичайно включає: індивідуальну зброю з боєприпасами; приймач апаратури «Збір»; продовольство; засоби індивідуального захисту; комплект індивідуальної медичної допомоги; шанцевий інструмент; компас, спорядження і десантне обмундирування по сезону.

При десантуванні в горах, степу, а також узимку в екіпіровку особового складу додатково включаються гірське спорядження, малогабаритні ємності з питною водою і тепле обмундирування.

Кількість предметів екіпіровки та їх вага не повинні ускладнювати дії десантників. З цією метою частина боєприпасів, продовольства і деякі інші предмети екіпіровки за рішенням старшого командира можуть десантуватися в бойових машинах (бронетранспортерах) і вантажних контейнерах.

109. Швартування озброєння і бойової техніки взводу (відділення) здійснюються у районі очікування або на аеродромі. При цьому всі роботи проводяться особовим складом взводу (відділення) відповідно до заздалегідь розроблених технологічних карт, які визначають порядок робіт і обов'язки особового складу відділення (розрахунку, екіпажу).

Монтаж радіотехнічної апаратури «Збір» на об'єкти здійснюється командиром відділення (розрахунку, екіпажа).

Підготовка зашвартованих об'єктів до навантаження в вертольоти (літаки) проводиться особовим складом під керівництвом командира взводу і посадових осіб повітрянодесантної служби.

110. Командир взводу приймає рішення на десантування і бойові дії, ставить бойову завдання та організує взаємодію перед виходом на аеродром (посадочну площадку) або безпосередньо на аеродромі (посадочній площадці), як правило, на макеті місцевості або по великомасштабній карті (схемі). Своє рішення, завдання відділенням, приданим підрозділам і вогневим засобам він уточнює на місцевості після приземлення.

При різкій зміні обстановки в районі десантування бойове завдання взводу (відділенню) може бути уточнена або змінена перед посадкою особового складу в вертольот (літак) або в польоті. Командир взводу (відділення) у цьому випадку зобов'язаний негайно довести ці зміни до підлеглих, після приземлення вчасно уточнити або поставити на місцевості нове бойове завдання.

У тому випадку, коли бойове завдання ставиться командиром роти одночасно всьому особовому складу роти, командир взводу (відділення) перевіряє знання підлеглими бойового завдання і уточнює його.

Командир відділення ставить бойові завдання особовому складу після приземлення і збору.

111. При доведенні до особового складу порядку десантування командир взводу повинний указати:

місця бойових машин і кожного десантника в вертольоті (літаку) і послідовність викидання (висадки);

швидкість і напрямок вітру в районі десантування;

курс польоту вертольотів (літаків), що здійснюють викидання (висадку);

площадку приземлення і характерні орієнтири на напрямку висування у вихідне положення для наступу (пункт збору).

Крім того, він зобов'язаний довести до особового складу правила поведінки десантників у польоті і порядок користування бортовим кисневим устаткуванням літака.

112. Вихід взводу (відділення) з району очікування на аеродром (посадочну площадку) для навантаження озброєння і бойового техніки і посадки особового складу в вертольоти (літаки) здійснюється в складі роти (взводу) по команді (сигналу) старшого командира.

З виходом на аеродром (посадочну площадку) командир взводу указує: місця стоянки вертольотів (літаків), що десантують взвод, їх бортові номери, час і сигнал початку посадки особового складу в вертольоти (літаки).

Навантаження озброєння і бойового техніки в вертольоти (літаки) здійснюється особовим складом взводу (відділення). Передполітний огляд завантажених у літаки (вертольоти) озброєння і бойового техніки і визначення їх готовності до десантування проводиться командиром взводу (відділення) спільно з фахівцями повітрянодесантної служби і командиром екіпажа вертольота (літака).

Після завантаження бойової техніки і вантажів у вертольоти (літаки) і перевірки готовності їх до викидання (вивантаження) командир взводу (відділення) перевіряє у підлеглих правильність підготовки парашутів, підгонку спорядження і кріплення зброї для здійснення стрибка.

113. Посадка особового складу в вертольоти (літаки) здійснюється безпосередньо перед зльотом по сигналу або команді старшого корабельної групи.

Отримавши сигнал або команду, десантники швидко шикуються біля вертольота (літака) і здійснюють посадку.

Посадка і розміщення десантників у вертольоті (літаку) здійснюється в порядку, установленому для даного типу вертольота (літака). Особовий склад з вантажними контейнерами розміщається ближче до вантажного люка (дверей) вертольоту (літака).