Зміцнення законності – умова для формування правової держави і демократії

Прогнози розвитку законності в умовах формування правової держави.

I. Послідовне розширення предметного боку законності, тобто кола тих об'єктів, що придбають властивості

законності. Мається на увазі, що принцип «Дозволяється все, що законом не заборонено» буде розширено до меж. Це означає, що буде розроблено певний перелік заборон. Все, що не ввійде до цього переліку, стане дозволеним, а отже законним.

II. Зміна в суб'єктному боці законності – абсолютна (тобто для усіх) реальність права вимагати дотримання законності від інших і обов'язок строго дотримувати правові розпорядження. Мається на увазі, що кожен матиме право вимагати дотримання правових розпоряджень від будь-якого суб’єкта права.

III. Удосконалювання нормативного боку законності буде здійснюватися в трьох напрямках:

1. Зміст законодавства все більшою мірою буде відповідати реальним умовам і прогресивним тенденціям розвитку суспільства. Зараз Україна формує демократичну, соціально-правову державу, здійснює адміністративну реформу, йде шляхом формування постіндустріального громадянського суспільства. В минуле йде адміністративно-командна система. Тому зміст законодавства повинен відповідати тим тенденціям, що відбуваються сьогодні в Україні.

2. Буде поліпшуватися сам правотворчій процес, що пов'язано, насамперед, з його демократизацією, участю в ньому широких верств громадськості, з розширенням наукової бази. Принципи науковості, використання правового досвіду та демократизму виявляють, що підготовка і прийняття проекту нормативно-правового акта здійснюється за участю представників різних наук, а будь-який знову розроблений нормативний акт повинен спиратися на уже відомий позитивний досвід держави і цивілізації в цілому. При цьому все більшою мірою виявляється прагнення і воля народу.

3. Докорінно зміниться структура законодавства: основним джерелом справді стане закон. Правда, це не означає, що зникнуть підзаконні нормативно-правові акти. Мова йде про те, що закон, який регулює найважливіші сторони життя суспільства стане основним джерелом права, якому повністю відповідатимуть підзаконні акти. Останні ж будуть конкретизувати закони.

Співвідношення законності і демократії. 85

1. Справжня правова законність передбачає як видання, так і дотримання, виконання тільки демократичних за змістом законів;

2. Законність у правовій державі повинна спиратися на дійсно демократичну рівність громадян перед законом, рівність їх основних прав і свобод, рівність правової охорони і захисту;

3. Законність припускає існування демократичного порядку підконтрольності державного апарата народу;

4. Дотримання законності є необхідною умовою охорони демократичних прав і свобод громадян;

5. Для найбільш повного й адекватного вираження в правових нормах інтересів і волі різних верств населення і народу в цілому, необхідно діяти в рамках законності, тобто строго дотримувати встановлену законом демократичну процедуру прийняття законів;

6. Законність покликана охороняти інститути демократії від проявів сваволі з боку посадових осіб державних органів, а також громадян, і в такий спосіб забезпечувати демократизм у діяльності державного механізму, політичної системи, плюралізм у всіх сферах суспільного і державного життя;

7. Законність сприяє діяльності всіх суб'єктів політичного життя в рамках конституційно-правового порядку, виступає гарантом захисту від монополізації права на здійснення політичної влади якоюсь структурною частиною державної влади.

Тема 13. Правова поведінка і юридична відповідальність

Суть правової поведінки.

Правова поведінка –це соціально значима усвідомлена поведінка індивідуальних і колективних суб'єктів, що регулюється нормами права і має юридичні наслідки.

Правова поведінка має ряд ознак:

I. Загальні ознаки правової поведінки.

1. Соціальна значимість – у силу своєї соціальної значимості всякий людський вчинок породжує реакцію тих, хто знаходиться навколо людини: схвалення або осуд.

2. Психологізм, суб'єктивність – залежно від співвідношення своїх дій із наявними нормами, суб'єкт приймає рішення, що визначає напрямок і інтенсивність поведінки.

II. Юридичні ознаки правової поведінки.

1. Правова регламентація – як об'єктивні, так і суб'єктивні моменти поведінки відображаються в правових розпорядженнях.

2. Підконтрольність політичних партій державі в особі правозастосувальних і правоохоронних органів (не можеш – навчимо, не хочеш – змусимо).

3. Наявність юридичних наслідків як позитивного, так і негативного характеру.

Види правової поведінки:

1. Правомірна поведінка.

2. Правопорушення.

3. Зловживання правом.

4. Об'єктивно-протиправне діяння.

Зловживання правом –вживання права на зло в тих випадках, коли управомочений суб'єкт володіє суб'єктивним правом, діє в його межах, але наносить якийсь збиток правам інших осіб або суспільству в цілому.

Ознаки зловживання правом:

1. Наявність у особи суб'єктивних прав.

2. Діяльність по реалізації цих прав.

3. Використання прав у протиріччя їхньому соціальному призначенню або заподіяння цим збитку суспільним або особистим інтересам.

4. Відсутність порушення конкретних юридичних заборон або обов'язків.

5. Встановлення факту зловживання компетентним правозастосовним органом.

6. Настання юридичних наслідків.

Об'єктивно-протиправне діяння –дія або бездіяльність, що порушує норму права, але не тягне юридичної відповідальності.

Види об'єктивно-протиправного діяння:

1. Протиправне діяння недієздатної особи (наприклад, малолітньої).

2. Безвинне діяння (наприклад, діяння психічно хворої людини).

§ 2. Характеристика правопорушення87

Правопорушення –це суспільно шкідливе винне діяння (дія або бездіяльність) дієздатного суб'єкта, що суперечить вимогам правових норм.

Ознаки правопорушення:

1. Акт поведінки виражається в дії або в бездіяльності.

2. Тільки вольові діяння, тобто залежать від волі і свідомості учасників, здійснюються ними добровільно.

3. Індивід усвідомлює, що діє протиправно, діє винно.

4. Ця дія або бездіяльність протиправна, тобто порушуюча вимоги норм права.

5. Воно завжди соціально негативне, суспільно шкідливе.

Класифікація.

I. Злочини – суспільно небезпечні діяння, карні в кримінальному порядку.

II. Проступки .

1. Адміністративні правопорушення (адміністративні проступки) – протиправне винне діяння, що посягає на певну категорію відносин і за яке законодавством передбачається адміністративна відповідальність.

2. Цивільно-правові делікти (цивільно-правові проступки) – протиправні діяння, що наносять шкоду урегульованим нормами цивільного права майновим і зв'язаним із ними особистим немайновим відносинам.

3. Дисциплінарні проступки – протиправне винне невиконання робітником або службовцем своїх трудових або службових обов'язків, яке порушує правила внутрішнього трудового розпорядку.