Правила роботи з ножицями, шпильками та голками 4 страница

2. Актуалізація опорних знань учнів.

1) Які ви знаєте механічні способи з’єднання деталей?

2) Які знаряддя праці використовуються для з’єднання деталей тканини?

3) Які ви знаєте види швів (ручні і механічні)?

4) Для чого використовується шов?

5) Які ви знаєте види наволочок?

6) Якої форми можуть бути клапани наволочок?

Ми будемо розробляти проект наволочки із прямокутним клапаном.

3. Мотивація навчальної діяльності.

*Бесіда про технологічну послідовність пошиття наволочки: ознайомлення із типовими професіями, робота яких пов’язана із виготовленням та обробкою текстильних матеріалів.

1. Які розміри необхідно зняти із подушечки для побудови креслення викрійки наволочки?

2. Встановіть технологічну послідовність пошиття наволочки?

3. Якими способами можна оздобити готовий виріб?

4. Які ви знаєте професії, робота яких пов’язана із виготовленням та обробкою текстильних матеріалів?

4. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

5. Вивчення нового матеріалу.

Із зростанням культури і добробуту нашого народу збільшується потреба у швейних виробах, та професіях, робота яких пов’язана із виготовленням та обробкою текстильних матеріалів. Існують такі професії: прядильниця, ткач, вишивальниця ручної вишивки та інші…

Робота прядильниці полягає в тому, що вона з волокон виготовляє нитку, з якої потім виготовляють тканину.

Тканина – є об’єктом праці ткача. Праця ткача складна. Він повинен перевіряти якість одержуваних ниток, запобігати обриву ниток та ліквідувати обриви під час ткання. Щоб тканина відповідала стандарту, треба регулювати натяг основи, контролювати щільність тканини та рапорт переплетень. А якщо ткач обслуговує кілька верстатів, він повинен бути уважним, кмітливим, швидко реагувати, щоб обрати правильну послідовність використання робочих прийомів і раціональний маршрут між верстатами. Ткач повинен мати добрий художній смак, розумітись у фарбах малюнку, бо йому доводиться ткати не тільки односторонню тканину, а й з малюнком.

Вишивальниця ручної вишивки оздоблює деталі виробу вишивкою. Як і ткач, вона повинна мати художній смак, підбирати кольори, складати гарні композиції.

На сьогодні важко уявити наше життя без швейних виробів.

Одним із видів швейних виробів є білизна.

Білизна – це виріб із тканини який потрібен у господарстві. Одними з видів білизни є: постільна, столова. До постільної білизни відносять: підковдра, наволочка і простирадло. До столової – скатерка, посудний рушничок, серветка.

Мал. 1. Моделі наволочок

 

Чистота білизни, якою ми користуємось одне із обов’язкових умов охорони здоров’я. Її змінюють через певні проміжки часу: постільну через 7-10 днів, столову по мірі забруднення, серветки після кожного використання. Для естетичного вигляду білизну перуть і прасують; а крохмалять для того, щоб бруд не в’їдався в тканину.

Існують певні умовні позначення щодо прання і прасування білизни.

 

Таблиця1. Стандартні знаки догляду за текстильними виробами

 

Знак Умови та способи догляду за виробом
Прання виробів Виріб можна прати тільки вручну.
Виріб можна кип’ятити.
Під час прання потрібна обережність. Виріб можна прати при температурі не вище 60 0С.
Виріб можна прати при температурі не вище 40 0С.
Під час прання потрібна особлива обережність. Виріб можна прати при температурі не вище 30 0С.
Виріб прати не можна (слід застосувати сухе чищення).
Прасування виробів Виріб можна прасувати при температурі не більше 200 0С. Під час прасування потрібна обережність.
Виріб можна прасувати при температурі не більше 160 0С.
Під час прасування потрібна особлива обережність Виріб можна прасувати при температурі не більше 120 0С.
Виріб прасувати не можна.
Застосування вибілюючих засобів жирним. Можна застосовувати вибілюючі засоби з хлором.
Не можна застосовувати вибілюючі засоби з хлором.
Застосування хімічних засобів при сухому чищенні Виріб можна чистити будь-якими розчинниками.
При хімічному чищенні потрібна обережність. Обробка виробу має проводитись з використанням тетрахлоретилену або бензину – розчинника (уайт – спіриту).
Не можна застосовувати будь-який хімічний засіб.

Наволочки для подушок бувають верхні й нижні (або інакше їх називають напірниками). Для наволочок використовують натуральні тканини.

Верхні наволочки треба шити із світлих тканин, гігієнічніше з тканин білого кольору. Їх шиють з мадаполаму, бязі відбіленої, білого лляного полотна та інших бавовняних тканин.

Нижні наволочки можна шити із спеціальних тикових тканин. Асортимент тикових тканин невеликий, усього вісім найменувань. Ці тканини бувають відбіленими, гладкофарбованими і набивними. Виготовляють їх полотняним, дрібновізерунковим, сатиновим і саржевим переплетенням.

У нижній наволочці один край лишають відкритим, два інших зшивають виворітним швом. До вхідного краю нижньої наволочки пришивають кіперну бавовняну (відбілену) тасьму завширшки 1,0—1,5 см.

Верхню наволочку шиють з одним відкритим краєм із застібкою на ґудзиках, її можна зробити з широким верхнім бортиком без застібки.

Ґудзики до наволочок пришивають бавовняні або пластмасові, діаметром 1,2—1,7 см.

Щоб послідовність пошиття наволочки була вірною, перед початком роботи слід визначити основні технологічні операції та розробити технологічні картки.

Технологічною операцією називається дія, яка спрямована на виконання певного етапу роботи.

Технологічна карта містить назви операцій, технологічні умови їх виконання, перелік обладнання, інструментів та матеріалів.

 

Розміри верхніх наволочок

 

№ п/п Назва розмірів Довжина в см Ширини в см
1 2 3 4 5 1-й розмір 2-й розмір 3-й розмір 4-й розмір 5-й розмір 40 60 60 70 80 40 54 60 70 80

 

Обмірювання подушки і записування мірок для наволочки (пояснення з практичним показом).

1. Розпушіть і вирівняйте подушку.

2. Сантиметровою стрічкою виміряйте довжину і ширину її.

3. Довжину міряйте по боковому краю подушки, ширину —по верхньому.

4. Мірку записуйте скорочено.

Довжина подушки (Дп).

Ширина подушки (Шп).

Наприклад: Дп — 70 см,- Шп — 70 см.

Розрахунок тканини для наволочки

1. Довжину подвойте 70 см X 2 = 140 см.

2. По довжині додайте 8 см на загин і 4 см на захід. Всього 140 + 8 + 4 = 152 см.

3. По ширині додайте по 1,5 см на шви. Загальну довжину тканини беріть 152 см, ширину 73 см.

Примітка. Якщо застібку заметати бортиком, то на захід беріть не 4 см, а 15 см,

Технологічна картка 1.

Послідовність пошиття наволочки

1. Тканину розпрасуйте.

2. Зрізи підрівняйте. Виберіть і виконайте оздоблення.

3. Відкриті краї наволочки, тобто зрізи по довжині тканини,
обробіть підрублювальним швом на 2 см від згину

Ширина швів 3,5 см.

 

 

 


Мал. 2

 

4. Бокові краї обробіть подвійним швом.

5. На верхній частині входу наволочки намітьте місця розміщення петель. Петлі розміщуйте перпендикулярно до країв наволочки, робіть їх на однаковій відстані від бокових країв і між собою.

6. Відповідно до петель на протилежному боці пришийте ґудзики.

7. Вироби випрасуйте і складіть.

Технологічна картка 2. Обробка петель. Петлі обкидні

№ п/п Послідовність операцій Поопераційні малюнки
  На тканині намітьте місце і величину петлі. Під намічене для петлі місце підкладіть лінійку і лезом розріжте намітку петлі. Олівцем намітьте ширину петельного шва. Обкидайте петлю частими петельними стібками.
    У кінці петлю скріпіть настилом з ниток, тобто замочком,

 

 

Технологічна картка 3. Петлі з ниток (повітряні)

 

№ п/п Послідовність операцій Поопераційні малюнки
Зробіть петлі з 4-6 ниток
      Закріпіть їх на виворітному боці тканини.   Обметайте петлі густими петельними стібками.

 

 

Технологічна картка 4. Петлі вистрочні (білизняні)

№ п/п Послідовність операцій Поопераційні малюнки
Візьміть поздовжню смужку тканини завширшки 2,5 см. Краї смужки підігніть усередину. Перегніть смужку пополам і прострочіть по самому краю.
Складіть смужку застроченими краями всередину. На лицьовому боці кінець петлі закріпіть закріпкою.
Із вивороту ріжок зашийте дрібними стібками. Петлі пришийте під бейку.

 

 

6. Закріплення вивченого матеріалу.

*Бесіда.

1) Які ви знаєте види професій, робота яких пов’язана із виготовленням та обробкою текстильних матеріалів?

2) Що є об’єктом праці прядильниці, ткача?

3) Що таке білизна?

4) Які є види білизни?

5) Що відноситься до постільної білизни?

6) Що відноситься до столової білизни?

7) Які ви знаєте основні правила гігієни?

Розв’язування картки 1.

Картка 1

 

Під умовними позначеннями праски та температури її нагрівання, постав букву що відповідає назві тканини, яку треба прасувати:

а) бавовняна та шовкова; б) синтетична; в) вовняна та лляна; г) окремі види синтетичної тканини, які не можна піддавати ВТО.

 

7. Практична робота.

Тема: Визначення технологічної послідовності пошиття наволочки.

Завдання: 1. Вивчити технологічні картки. 2. Встановити послідовність пошиття обраної моделі наволочки. 3. Розробити власну технологічну картку.

7. Підсумок заняття.

Оцінювання навчальних досягнень учнів.

Підготовка до тематичного обліку знань.

 

Тема 2.5 Оцінка об’єктів і процесу технологічної діяльності

Мета: засвоєння знань про основні методи контролю якості виробів та знань про професії, які вимагають високого рівня розвитку органів чуття; формування вмінь визначати основні витрати на виготовлення виробів; виховання шанобливого ставлення до трудової діяльності під час оцінювання вартості швейного виробу.

Обладнання, матеріали, інструменти:лінійка, сантиметр, олівець, калькулятор, плакати, картки із завданнями.

Ключові слова: якість продукції, органолептичний метод, візуальний метод оцінювання якості, дегустатор, сомельє, вартість виробу.

Тип уроку:комбінований

Структура уроку

1.Організаційна частина - (2хв).

2.Актуалізація опорних знань і життєвого досвіду учнів - (5хв).

3.Мотивація навчальної діяльності учнів - (3хв).

4.Повідомлення теми, мети і завдань уроку - (1хв).

5.Вивчення нового матеріалу - (15хв).

6.Закріплення вивченого матеріалу – 5 хв.

7.Практична робота – 12 хв.

8.Підсумок уроку – 2 хв.

 

Хід уроку

1. Організаційна частина.

2. Актуалізація опорних знань і життєвого досвіду учнів .

Робота у групах: двом групам роздаються картки із завданнями для повторення (№1 і №2), в третій групі проводиться фронтальне опитування.

Орієнтовний перелік питань:

1 Що таке моделювання?

2 Що таке модель?

3 Хто розробляє моделі швейних виробів?

4 Знання з яких навчальних предметів вимагає професія модельєра?

5 Які професії пов’язані з обробкою текстильних матеріалів

6 У чому полягає процес розкроювання?

7 Як підготувати тканину до розкроювання?

8 Як називається процес побудови креслення виробу?

9 Яке значення має оформлення швейного виробу?

10 Які вимоги ставляться до вишитих виробів?

11 Перелічіть фурнітуру та види оздоблень , які можна використати при пошитті наволочки.

12 Перерахуйте вимоги, які ставляться до постільної білизни.

.

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Кожен кулінарний, швейний чи інший виріб повинен мати певні якості відповідно до стандартних вимог, які ставляться до них (естетичні, технологічні, економічні, експлуатаційні, екологічні, ергономічні).

!Якість продукції- це сукупність властивостей , які обумовлюють її здатність задовольняти певні потреби відповідно до призначення.

Якість харчових продуктів- це сукупність властивостей , що визначають їхню практичну користь для організму людини.

Купуючи щось в магазині чи на базарі часто можна почути вислови: „не якісна ковбаса”, „якісні продукти”, „якісне або не якісне взуття”. Звичайно ж, кожен намагається купити найкраще , але як же дізнатися , чи дійсно якісний той продукт чи одяг, який так розхвалює продавець? Як правильно оцінити якість куплених речей? Сьогодні ми з’ясуємо ці питання.

4. Повідомлення теми , мети і завдань уроку.

5. Вивчення нового матеріалу.

Якість продукції визначають показники якості продукції, які можуть бути прямими і непрямими.

Прямі характеризують безпосередні властивості товару, непрямі –вказують на приблизний вміст певних складових.

Вимоги до якості продукції зафіксовані нормативно-технічною документацією(стандарт, технічні умови).

Відхилення від вимог нормативно-технічної документації свідчить про зниження якості продукту(або іншого виробу) і називається дефектом. Дефекти можуть бути видимі і приховані, такі, що можливо виправити і ті, що не підлягають виправленню.

Для визначення показників якості використовують органолептичний (суб’єктивний) та інструментальний (об’єктивний) методи.

!Органолептичний метод-фізіологічний процес, в якому у якості вимірювального пристрою використовуються органи чуття людини.

За допомогою органів чуття визначають колір, смак, аромат, зовнішній вигляд, температуру, консистенцію.

! Органолептичну оцінку проводять методом дегустації - апробація продукту Працівники, які дегустують продукцію називаються дегустаторами. Вони повинні мати треновані органи чуттів, виконувати умови дегустації. Дегустатор не повинен палити, використовувати ароматизовані продукти, в тому числі одеколон. За допомогою смакового апарату розрізняють чотири види смаків: солодкий, солоний, кислий, гіркий.

Запах-відчуття ,які сприймаються органами нюху. Він являється важливим показником при визначенні якості вин, напоїв, парфум, есенцій, прянощів (кориця, гвоздика, коріандр, перець тощо) та смакових товарів(чай, кава), де аромат проявляється у вигляді букету відчуттів.

! Сомельє – людина з виключним даром нюху.

! Контроль якості виробу за допомогою органів зору називається візуальним методом оцінки якості. Органами зору визначається не тільки колір, але і форму, зовнішній вигляд.

 

Вибір методу контролю залежить від виду виробу (текстильний, кулінарний) та його властивостей.

При оцінюванні вишитого виробу за допомогою візуального методу необхідно звернути увагу на такі якості:

- чистота і охайність;

- естетичний вигляд;

- правильність способу закріплення робочої нитки;

- відсутність вузликів, кінців ниток, петель із ниток;

- відсутність великих переходів (більше 0.5 см) нитки з виворітного боку, стягування тканини, прорубування тканини голкою, дошивання елементів узору ниткою іншого кольору, недовишитих елементів рисунка;

- відсутність деформації узору внаслідок неправильного підрахунку ниток.

- відповідність тканини вишивальній нитці і навпаки;

- правильне розміщення малюнку на тканині;

- композиційна побудова;

- обробка країв виробу.

При візуальному оцінюванні швейних виробів визначають відповідність виробу естетичним вимогам - відповідність моді, правильний добір тканини за кольором і візерунком, вибір оздоблення, додержання пропорцій між частинами оздоблення.

Перевірити цю закономірність можна за допомогою лінійки або сантиметрової стрічки. Усі квадрати мають однакові лінійні розміри, але виглядають різними.

На практичній роботі ми це перевіримо.

Коротка бесіда про доцільність виготовлення наволочки самостійно.

Чи виготовляли ви наволочку? Скажіть, чи варто виготовляти її самому, чи можливо простіше і дешевше купити її. Щоб дізнатися про це, необхідно навчитися визначати собівартість виробу - сума вартості усіх складових частин виробу:

- вартість тканини,

- вартість ниток, оздоблюючих матеріалів, фурнітури,

- вартість праці, затрати часу на виготовлення даного виробу.

Розрахунки проводяться так:

1. Розрахунок матеріальних витрат (МВ): (тканина + нитки + Т1фурнітура + оздоблення) + витрати електроенергії ( робота на швейній машині Т2=1 год.

2. МВ =Т1 = Т2

3. Ц1= ціна за 1 кВт. год. електроенергії = 15.8 коп.

Практична робота.

1. Візуальна оцінка виготовленого виробу (наволочка):чистота , акуратність виробу, якість виконання строчок і швів.

2. Вимірювання лінійних розмірів деталей.

3. Розрахунок основних витрат на виготовлення виробу.

8. Підсумок уроку.

а) аналіз помилок візуальної оцінки виконаних проектів;

б) тематичне оцінювання навчальних досягнень.

Завдання для тематичного оцінювання:

1З куска тканини можна пошити 17 дитячих наволочок, витрачаючи на кожну по 2м. тканини. Чи цього вистачить, щоб пошити 8 великих простирадл, витрачаючи по 4 м. тканини на кожне?

2. Скільки наволочок розміром 60х60 можна пошити із 10 м. тканини шириною 90 см?

3. Визначити вартість серветки на виготовлення якої витратили:

Матеріали ціна м/грн витрати матеріалів всього
тканина „вишиванка” 30см ............
нитки „муліне” 3 мотка ............
      Всього.

 

Картка №1.

 

Виконай завдання:

 

1. Визнач назву наволочки, відповідно до її конструкції.

 

.. – на ґудзиках;

.. – з клапаном;

.. – на зав’язках.

 

2. Викресли зайве.

Вимоги, які ставляться до постільної: чиста, жорстка, цупка, міцна, гарна, випрасувана, вбирає вологу, кольорова, шовкова, синтетична, мереживна, білого кольору.

 

3. У реченні встав пропущені слова:

Для побудови креслення наволочки необхідно зняти........................................................................та зробити..............................................................

 

Картка №2.



.php">12
  • 13
  • 14
  • 15
  • 16
  • Далее ⇒