Методики для батьків і самих дітей

Аналогічно склались справи і з методиками для батьків. Методичний інструментарій для са­мих дітей не розроблявся, оскільки в цьому немає необхідності при тій формі організації занять, яка запропонована вище. Він вміщений у саму структуру розвиваючих тренінгових занять і є їхньою невід'ємною час­тиною.

Діагностики дитячої обдарованості була й залишається однією з найбільш складних психодіагностичних проблем. її подальша розробка на теоретичному й психометричному рівнях, мабуть, додасть масу ново­введень в освітню практику, але па даному етапі розвитку теоретичних уявлень і рівні розробленості психометричних процедур обійтися без складної й відносно тривалої організаційної структури дослідження не­можливе.

Основні напрямки роботи педагогічного колективу, соціального пе­дагога з обдарованими дітьми. Вона вміщує в собі:

1) систему цілеспрямованого вияву обдарованих і здібних дітей за допомогою комплексної діагностики;

2) систему добору учнів у рівневі класи, яка дозволяє диференцію­вати процес навчання, створити максимально сприятливі умови для інте­лектуального, морально-фізичного розвитку здібних дітей і забезпечити їм фундаментальну підготовку;

3) систему реалізації нової стратегії навчання, спрямовану на "при­скорення" й "збагачення" змісту освіти;

4) систему стимуляції творчої діяльності здібних і обдарованих дітей через організацію масових форм роботи з учнями;

5) систему реалізації особистих творчих здібностей учнів через орган­ізацію індивідуальних форм діяльності;

6) систему розвитку загально інтелектуальних, науково-дослідних, організаційних умінь і павичок учнів, що дозволяють інтенсифікувати самостійну навчальио-пізиавальпу діяльність учнів;

7) систему розвитку якісно високого рівня світоглядних переконань через поглиблене вивчення суспільних дисциплін, які дозволяють учням орієнтуватися в складному світі соціальних відносин, адаптуватися до вимог сучасного суспільстві;

8) систему методичної роботи з педагогічними кадрами, спрямовану на організацію, координацію, контроль і узагальнення діяльності вчи­телів, що працюють з обдарованими дітьми;

9) систему взаємодії з батьками з метою формування у дитини пози­тивної концепції й створення сімейного клімату, який сприятиме розвит­ку здібностей дитини.

Соціальний педагог у роботі по виявленню, розвитку обдарованих дітей діє спільно з учителями школи, тобто тільки спільні зусилля здатні принести конкретні, ефективні результати. Доцільно для вирішення про­блеми розвитку обдарованих дітей використовувати такі форми і методи:

І. Створення в школі психолого-педагогічного консиліуму, що скла­дається з учителів, соціального педагога й психолога. Для підготовки консиліуму проводиться комплексна діагностична робота в 1-му, 3-му, 5-му, 8-му, 10-му класах, організується анкетування дітей, батьків, вчи­телів. Завдяки цьому складається багаторівневий і багатопрофільний "банк даних" здібностей учнів. Причому, ці дані не завжди відповідають показ­никам успішності учнів, оскільки існує поняття "схована обдарованість". Завдяки цьому педагоги мають можливість виявити й простежити розви­ток кожної дитини, своєчасно надати їй педагогічну підтримку.

II. Проведення активної роз'яснювальної роботи з батьками. Регу­лярне проведення лекторію для батьків з проблем виявлення, розвитку й підтримки обдарованості й здібностей у дітей "Виявлення й розвиток обдарованості й здібностей дітей".

III. Добір учнів у класи для організації рівпевого навчання па основі системи діагностичних робіт.

IV. Залучення учнів до роботи, зокрема, у масових формах органі­зації творчої активності здібних учнів (гуртки, факультативи, творчі студії, інтелектуальні конкурси й огляди, предметні тижні, наукова рада учнів, олімпіади, профільні класи, навчання в заочних школах при вузах під керівництвом учителя).

V. Систематична методична робота вчителів, що містить у собі осві­ту вчителів з проблем обдарованих дітей, що організовується соціальним педагогом і шкільним психологом.

VI. Організація соціальним педагогом і шкільним психологом роботи теоретико-методичного семінару для вчителів:

Приблизна тематична робота семінару:

1. Методика виявлення обдарованих дітей.

2. Типологія обдарованих і здібних дітей.

3. Масові й індивідуальні форми роботи з обдарованими дітьми.

4. Робота з обдарованими учнями за індивідуальними програмами.

5. Формування діагностичного банку даних "обдаровані й здібні діти школи".

6. Стратегія й принципи навчання обдарованих дітей.

7. Психологічні проблеми обдарованих дітей і особливості виховної роботи з ними.

8. Організація роботи з обдарованими дітьми в межах технології са­морозвитку.

9. Залучення обдарованих учнів до проведення місячників з пред­метів.

10. Проблеми прихованої обдарованості.

11. Результативність роботи з обдарованими дітьми за рік.

VII. Організація матеріальної, моральної, психічної підтримки обда­рованих дітей.

VIII. Підключення до вирішення проблем обдарованих дітей позашк­ільних культурно-освітніх, спортивних установ, соціальних служб.

Таким чином, методами виявлення обдарованості дітей у роботі соц­іального педагога є: спостереження, бесіди, опитувальні листи, анкети, інтерв'ю, аналіз навчальної та творчої продуктивної діяльності, тренін­гові методи, метод розвиваючого комфорту, арттерапія та ін. Виявлена обдарованість має бути розвинута за різними напрямками, формами та методами.

 

Література.

1. Битинас Б.П. Введение в диагностику воспитания. — М.: Педагогика, 1998.

2. Буева Л.П. Человек: деятельность и общение. — М.: Мысль, 1978.

3. Гильбух Ю.З. Умственио одаренний ребенок: Психология, диагностика, педагогика. — К.: РОВО "Укрвузполиграф". 1992. (Учитель ипиходиагностика, № 2)

4. Комплексная програма пошуку навчання і виховання обдарованих дітей та молоді "Творча обдарованість"//Інформ. 36. М-ва освіти Ук­раїни. - 1992. - № 3.; №5.

5. Кульчицька О.І. Творча обдарованість. Специфіка дитячої обда­рованості//Обдарована дитина. — 2001. — № 1.

6. Лейтес А.Н. Способности и одаренность в детские годи. - М.: Знание, 1984.

7. Матюшкин А.М.Загадки одарешюсти: Пробл.практ.диагностики. — М.: Школа-Пресс, 1993.

8. Полякова Г.С., Сунітко І.М., Токарева Л.Д. Шляхи вивчення творчої дитини//Обдарова дитина.— 1999. — №6.

9. Психология развивающейся личности/Пол.ред. А.В.Петровкого. — М.: Педагогика, 1987.

10. Про Концепцію становлення мережі середніх закладів освіти для розвитку обдарованості//Інформ.зб. М-ва освіти України. — 1996. — №17/18.

Питання для самоперевірки.

1. Які функції й обов’язки соціального педагога в роботі з обдаро­ваними дітьми.

2. Охарактеризувати завдання соціального педагога в роботі з обда­рованими дітьми.

3. Дати характеристику методам вивчення дитячої обдарованості.

4. Проаналізувати напрямок, форми й методи розвитку обдарова­ності дитини.

5. Які проблеми в підготовці соціального педагога до роботи з обда­рованими дітьми ви вважаєте найбільш важливими? Обґрунтувати їх важливість.