Поняття „міжнародного конфлікту” в ТМВ
Відомий американський учений Л. Козер визначав соціальний конфлікт як "зіткнення між колективними акторами з приводу цінностей, статусів, влади або рідкісних ресурсів, у якому цілі кожної з сторін полягають в тому, щоб нейтралізувати, послабити або усунути своїх суперників". Погоджуючись із таким розумінням, одна частина дослідників міжнародних відносин виходить із того, що конфлікт має об'єктивний зміст. Так, із погляду К. Боулдинга, це - "ситуація суперництва, в якій сторони усвідомлять несумісність можливих позицій і кожна сторона прагне зайняти положення, несумісне з тим, що хоче зайняти інша". Інакше кажучи, мова йде про протилежність інтересів, одночасна реалізація яких учасниками міжнародної взаємодії неможлива саме через їхню об'єктивність.
Навпаки, з погляду Дж. Бертона, "конфлікт носить в основному суб'єктивний характер. Конфлікт, який начебто зачіпає "об'єктивні" розбіжності інтересів, може бути перетворений у конфлікт, що має позитивний результат для кожної з сторін, за умови такого "переосмислення" ними сприйняття одна одної, що дозволить їм співробітничати на функціональній основі спільного використання ресурсу, що нині оспорюється".
Розходження в трактуванні змісту поняття "міжнародний конфлікт" знаходять свій відбиток і в підходах до аналізу його як феномена міжнародного життя. Як уже відзначалося, одним із найбільш традиційних серед них є підхід із позицій "стратегічних досліджень".
Відмітні риси аналізу міжнародних конфліктів із позицій стратегічних досліджень полягають в їхній спрямованості на вирішення практичних задач, пов'язаних із забезпеченням національних інтересів і безпеки держави, створенням сприятливих умов для перемоги в можливій війні. Звідси ясно, що ці дослідження здійснюються в рамках парадигми політичного реалізму з її пріоритетом державо-центричной моделі міжнародних відносин і силових методів у досягненні цілей. Як підкреслює відомий канадський спеціаліст А. Лего: "У своєму головному значенні стратегія завжди зводилася до використання сили для досягнення політичних цілей. Її найбільшим теоретиком був Клаузевіц". Більше того, представники стратегічних досліджень нерідко схильні редукувати міжнародний конфлікт до одного з його видів - збройної сутички держав. З цього погляду, конфлікт починається тоді, "коли одна або інша сторона починає розглядати протиріччя у воєнних термінах".
Центральна задача стратегічних досліджень полягає в спробі визначити, якою повинна бути найбільш адекватна поведінка держави в конфліктній ситуації, спроможна впливати на супротивника, контролювати його, нав'язувати йому свою волю. З появою ядерної зброї перед спеціалістами в області таких досліджень з'являється ряд принципово нових питань, пошуки відповідей на який додали новий імпульс стратегічній думці. Стратегічні дослідження стають на Заході одним із головних напрямків у науці про міжнародні відносини. Достатньо сказати, що в США існує більше тисячі створених із метою здійснення таких досліджень інститутів, не говорячи вже про Ренд Корпорейшн, Вашингтонський інститут оборонних досліджень, Центр стратегічних і міжнародних досліджень Джоржтаунського університету й ін.
Однієї з пріоритетних проблем стратегічних досліджень є проблема війни, її причин і наслідків для тієї або іншої держави, регіону і міжнародної (міждержавної) системи в цілому. При цьому, якщо раніше війна розглядалася як, хоча і крайній, але все ж "нормальний" засіб досягнення політичних цілей, то величезна руйнівна міць ядерної зброї породила парадоксальну, із погляду традиційних підходів, ситуацію. З одного боку, держава що володіє ним отримує нові можливості для проведення своєї зовнішньої політики й такі спроможності забезпечити свою національну безпеку (у воєнному значенні цього поняття), які спантеличать будь-якого потенційного агресора. А з іншого боку, надлишок мощі, який надає ядерна зброя, робить абсурдними всякі думки про його застосування, про перспективу прямої сутички між його власниками.
Центральними для цього напрямку є саме ті питання, які не ставляться в рамках "стратегічних досліджень" - тобто питання, пов'язані насамперед із з'ясовуванням походження і різновидів міжнародних конфліктів. При цьому з кожного з них існують розбіжності.