Гідропривід ведучих коліс кормозбирального
Комбайна КСК-100А
Гідропривід ведучих коліс кормозбирального комбайна КСК-100А складається із регульованого 15 (рис.1.4) аксіально-плунжерного насоса НП-90 з підживлювальним насосом 16, нерегульованого аксіально-плунжерного гідромотора 13 з клапанною коробкою, бака 2, фільтрів 3 і 5, радіатора 17, апаратури керування і системи трубопроводів.
 |
Рисунок 1.3 - Схема гідроприводу багатоколісного самохідного візка
1 - важіль керування золотником; 2 - бак; 3 - фільтр очистки; 4 - вакуумметр; 5 - фільтр тонкої очистки; 6 - термодатчик; 7, 9 і 10 - лінії низького тиску;
13 – гідромотор; 14 – дренажерна лінія; 15 – аксіально-плунжерний насос;
16 – підживлювальний насос; 17 – секція радіатора.
Рисунок 1.4 - Загальний вигляд об’ємного гідроприводу ведучих коліс
комбайна КСК-100
Вал аксіально-плунжерного насоса через карданний вал з’єднано з колінчастим валом двигуна, а вал гідромотора – з валом коробки діапазонів через з’єднувальну муфту.
Олива від насоса 15 по гідро лініях 11 і 12 надходить до гідромотора 13. Завдяки тиску оливи обертається вал гідромотора, від якого через коробку діапазонів, головну передачу і диференціал, бортові редуктори і проводяться колеса машин.
а – будова; б – гідравлічна принципова схема; 1 – радіатор (охолоджувач);
2 – корпус; 3 – фільтр грубої очистки; 4 – заливна горловина; 5 – сапун;
6 – вакуумметр; 7 – фільтр тонкої очистки; 8 – оливопокажчик; 9 – датчик покажчика температури; 10 – всмоктувальний трубопровід; 11 – зливний трубопровід; 12 – зливна пробка; 13 – тренажерний трубопровід;
14 – покажчик температури оливи
Рисунок 1.5 - Гідробак (ліва секція) і радіатор гідроприводу ведучих коліс
комбайна типу КСК-100
Керують насосом (зміна робочого об’єму і реверсування потоку) з кабіни за допомогою двох педалей, які за допомогою тяг з’єднано з важелем 1. Педалі автоматично фіксуються в заданому положенні. Одна педаль призначена для руху вперед, друга – назад. Вимикають подачу оливи (зупинка машини), коли педалі знаходяться в одній площині. При натисканні на одну педаль вниз друга автоматично підіймається вгору.
Бак (див. рис.1.5) двосекційний, має корпус зварної конструкції прямокутної форми.
Насос НП-90 аксіально-плунжерний, регульований, реверсивний, має робочий об’єм від 0 до 89 см3 і максимальний тиск на виході 32 МПа. Будова його така. Блок циліндрів 14 (рис.1.8) з дев’ятьма плунжерами 15 нерухомо закріплений на валу 16. До цього блока прикріплено диск розподільника, який щільно прилягає до іншого диска, нерухомо встановленого на кришці насоса. Коливна плита 18 з диском 19 може відхилятися від вертикального положення на кут +/- 180 за допомогою гідро циліндрів 11 і 23. Керують гідро циліндрами золотником 22 розподільника. На корпусі аксіально-плунжерного насоса закріплено шестеренний підживлювальний насос 26 (робочий об’єм 18 см3 і максимальний тиск 1,63 МПа), який приводиться в рух від вала 16 основного насоса. В корпусі підживлювального насоса змонтовано запобіжний клапан 10.
Для регулювання робочого об’єму і зміни напрямку потоку оливи нахиляють коливну плиту за допомогою важеля 20 розподільника. Цей важіль тягами з’єднаний з педалями, розміщеними в кабіні, а також із золотником 22 та коливною плитою 18.
Аксіально-плунжерний насос приводиться в дію від колінчастого вала дизеля карданним валом.
Принцип дії.Коли працює дизель і педаль керування золотником 22 перебуває в нейтральному положенні, а важіль 20 – у вертикальному, золотник також займає нейтральне положення. При цьому порожнини гідро циліндрів 11 і 23 роз’єднані з напірною лінією 24 підживлювального насоса і коливна плита встановлена у вертикальне положення. При обертанні вала 16 разом з ним обертається і блок циліндрів із плунжерами. Оскільки коливна плита знаходиться у вертикальному положенні, зворотно- поступальний рух плунжерів відсутній подача насоса дорівнює нулю. Підживлювальний насос, засмоктуючи оливу із бака 7, нагнітає її через зворотні клапани 25 і осьові канали плунжерів 15 в порожнини аксіально-плунжерних насоса і гідромотора. Якщо тиск у напірній лінії підживлювального насоса становить понад 1,47 – 1,63 МПа, спрацьовує запобіжний клапан 10 і олива зливається в порожнину корпусу насоса, а потім в радіатор 9 і бак 7.
При відхилені важеля 20 вліво за допомогою педалі керування золотник зміститься вправо. Завдяки цьому олива від підживлювального насоса спрямовується в порожнину нижнього гідро циліндра 11 по каналу 17. Поршень гідро циліндра зміститься вліво і, діючи на коливну плиту 18, нахилить її вправо. Як тільки закінчиться дія на важіль 20, золотник повернеться у вихідне (нейтральне) положення завдяки диференціальному важелю 21. Подача оливи в порожнину гідроциліндра припиниться, коливна шайба і педаль керування золотником залишається в заданому положенні. У цьому разі виникає зворотно-поступальний рух плунжерів, а отже, здійснюється всмоктування і нагнітання оливи.
При зміні нахилу коливної плити у протилежній бік від вертикальної лінії потік оливи від насоса змінюється на зворотний.
Аксіально-плунжерний гідромотор МП-90 (робочий об’єм 89 см3 , максимальний тиск 32 МПа, реверсивний, нерегульований) за конструкцією і геометричними розмірами такий самий, як і аксіально-плунжерний насос ПН-90. Відмінність полягає в тому, що в ньому похилий диск (плита) встановлений нерухомо під кутом 180 до вертикальної лінії. Крім цього, до гідромотора приєднано клапанну коробку з двома запобіжними клапанами 4 непрямої дії, переливним 28 та шунтувальним 6 клапанами.
Принцип дії. При подачі оливи від насоса, наприклад, у праву порожнину блока 4 (див. рис.1.6) гідромотора під плунжери 3 (положення I-V), завдяки тиску оливи на них виникає осьове зусилля F. Оскільки диск 1 відхилений від вертикальної осі на кут, в шарнірах башмаків 2 плунжерів виникає нормальна сила N тангенціальна T, тобто сила F розкладається на дві складові сили N і T. Тангенціальна сила Т через плече спричинює обертовий рух блока циліндрів навколо точки О проти стрілки годинника. При цьому плунжери башмаками ковзають по похилому диску, притискуючись до нього силою N.
Якщо олива від насоса надходить під плунжери, розміщені в положеннях VI – IX блок циліндрів обертатиметься у протилежному напрямку, тобто за стрілкою годинника.
При нагнітанні оливи під плунжери 11 (див. рис.1.7) золотник 2 шунтувального клапана зміщується вниз і сполучає зливну лінію 13 гідромотора (в цьому разі вона всмоктувальна аксіально-плунжерного насоса) з каналом 20 переливного клапана 1. У разі надмірного тиску в напірній лінії 10 (вал гідромотора заклинений) спрацьовує нижній запобіжний клапан 15 і олива може надходити до каналу 20 і в лінію 13 аксіально-плунжерного насоса.
1- вал гідромотора; 2 - похила нерухома плита; 3 - гідромотор; 4 - запобіжний клапан лінії високого тиску; 5 і 27 - трубопроводи; 6 - шунтувальний клапан;
7 - бак; 8 - фільтр; 9 - радіатор; 10 - запобіжний клапан підживлювального насоса; 11 і 23 - гідроциліндри; 12 - насос; 13 - зливна лінія; 14 - блок циліндрів; 15 - плунжер; 16 - вал насоса; 17 - канал; 18 - коливна плита; 19 - диск; 20 - важіль; 21 - диференціальний важіль; 22 - золотник; 24 - напірна лінія підживлювального насоса; 25 - зворотний клапан; 26 - підживлювальний насос; 28 - переливний клапан; 29 - тренажерний трубопровід.
Рисунок 1.8 - Конструктивна (а) і принципова (б) схеми гідроприводу ведучих коліс комбайна КСК-100А
Якщо тиск в каналі перевищує 1,0 – 1,27 МПа, переливний клапан 1 закривається і олива зливається в порожнину 21 корпусу гідромотора, а далі по дренажному трубопроводу і порожнині насоса потрапляє в радіатор та бак. Таким чином, нагріта олива спрямовується на охолодження, а підживлювальним насосом засмоктується свіжа з бака. При реверсуванні потоку оливи лінія 13 буде напірна, а 10 – зливна, золотник шунтувального клапана зміститься вгору, в роботу вступить верхній запобіжний клапан.
1.3. Гідропривід ведучих коліс зернозбирального комбайна РСМ-10 «Дон-1500»
Гідропривід ведучих коліс зернозбирального комбайна РСМ-10 «Дон-1500»виконаний за такою схемою, як у комбайна КСК-100А. Відмінність лише в тому, що на комбайні РСМ-10 встановлено аксіально-плунжерний насос правого обертання і привід його здійснюється клинопасовою передачею. Керування аксіально-плунжерним насосом – рукояткою, а не педалями. Є незначна відмінність у конструкції бака і радіатора.
Бак має корпус 1 (рис 1.9) зварної конструкції місткістю 25 л. В передній його частині встановлено покажчик 8 рівня оливи з верхньою і нижньою позначками та датчик температури 15. Зверху корпусу бака розміщений сапун 2, який забезпечує постійний атмосферний тиск всередині бака. В нижній частині корпусу бака вварені наконечники 17 і 11. Перший з них призначений для сполучення із зливною лінією гідроприводу, а другий – із всмоктувальною лінією насоса. Зливають оливу із бака (при його зміні) через штуцер 13, при відкручуванні якого кулька 14 відкриває зливний отвір.
Всередині бака розміщені перегородки 12 і 16 та повітровідокремлювач 10. Перегородки змінюють напрямок потоку оливи. Повітровідокремлювач має сітчасту поверхню, завдяки якій бульбашки повітря затримуються при засмоктуванні оливи насосом.
Бак встановлено на передній панелі каркаса зернового бункера. Фільтр забезпечує тонкість фільтрації оливи 10 мкм. Його встановлено на всмоктувальному трубопроводі підживлювального насоса і закріплено на передній панелі каркаса бункера поряд з баком основного гідроприводу. Фільтрувальний елемент паперовий.
Його замінюють, якщо розрідження у всмоктувальному трубопроводі перевищує 0,025 МПа. Розрідження контролюється вакуумметром, встановленим на корпусі фільтра.
Радіатор забезпечує охолодження оливи, що надходить із корпусів насоса і гідромотора після спрацювання запобіжних і переливного клапанів. Він має вигляд теплообмінних трубок, по яких проходить олива. Трубки охолоджуються повітряним потоком від вентилятора. Цей самий потік спрямовується і на насос. Вентилятор встановлено на проміжному валу приводу насоса.
Радіатор розміщений автономно на задній площадці обслуговування поряд з баками гідроприводів.
1.4. Гідропривід ведучих коліс зернозбирального комбайна КЗС-9-1 «Славутич»
Гідропривід ведучих коліс зернозбирального комбайна КЗС-9-1 «Славутич»виконаний за такою схемою, як у комбайна РСМ-10. Технічні дані дещо інші.
Технічні характеристики ГВК
Робочий об'єм, см3:
насоса ……………………………………………………………………………… 0...111
гідромотора ……………………………………………………………………... 110... 112
Частота обертання вала насоса, об/хв ………………………………………………….2000
Максимальна подача насоса, л/хв……………………………………………………….203
Тиск на виході із насоса, МПа:
номінальний …………………………………………………………………………….27
максимальний…………………………………………………………………………. 36,3
Номінальний крутний момент гідромотора, Нм…………………………………………...390
Коефіцієнт корисної дії не менше……………………………………………………….. 0,79
Номінальна потужність насоса, кВт……………………………………………………… 104
ГВК складається з аксіально-плунжерного насоса НА (рис. 1.10) НП-112-1-00.00Л, вал якого одним кінцем з’єднаний через карданний вал з колінчастим валом дизеля, а другий – з валом підживлювального шестеренного насоса, встановленого на фланці насоса НА; аксіально-плунжерного реверсивного нерегульованого гідромотора М МП-112-1-00.000, який передає крутний момент на ведучі колеса через з’єднувальну муфту, коробку діапазонів і циліндричну зубчасту передачу диференціала ведучого моста і розміщений на коробці діапазонів; клапанної коробки КК1 НП-90-02-000, встановленої на гідромоторі М. Вона має два запобіжних клапани великого тиску непрямої лінії дії ЗКВ1 і ЗКВ2, гідрозподільник Г3 з переливним клапаном ПК; зовнішньої пів муфти ПМ7 Н.036.67.100 для заправки гідроприводу; фільтра ФЗ ФВ10-00.000 з вакуумметром; теплообмінного апарата АТ. ГВК використовує загальний бак БЗ усього гідроприводу комбайна.
 |
Насос НП-112 і гідромотор МП-112 мають аналогічну конструкцію. У насоса люлька (похилий диск) рухома і може нахилятись для зміни робочого об’єму і напрямку потоку рідини, а у гідромотора люлька нерухома, встановлена на постійне значення робочого об’єму 110 – 112 см3 .
Насос НП-112 складається з корпусу 5 (1.11). закритого з обох боків фланцями 2 і 9. Центрування фланців забезпечується штифтами 4. У розточках фланців на конічних роликових підшипниках встановлено вал 1, який приводить в обертальний рух через
шліцьове з’єднання блок циліндрів 8 і підживлювальний насос 11. В отворах блока циліндрів у гільзах 15 розміщені плунжери 14, з’єднані шаровими опорами з башмаками, що ковзають по плоскій робочій поверхні люльки 7. Остання змонтована на підшипниках 6, встановлених на півосях 16, розміщених у корпусі 5 насоса.
Принцип дії ГВК комбайна КЗС-9-1 аналогічний принципу дії ГВК комбайна КСК-100А (див. рис.1.9,1.11).
1.5. Гідропривід ведучих коліс зернозбирального комбайна КЗС-1580 «Лан»
Гідропривід ведучих коліс зернозбирального комбайна КЗС-1580 «Лан» має аксіально-плунжерний регульований насос НП-112 та нерегульований гідромотор МП-112, як і в комбайні КЗС-9-1.
Для гідроприводу комбайна КЗС-1580 характерним є те, що він складається з таких незалежних гідроприводів: головного з двома шестеренними насосами (робочий об’єм 20 та 12 см3); рульового керування з одним шестерним насосом (6см3) і гідроприводу ведучих коліс (при комплектації «Гідросила» - АТ – «Левада»). Три секції шестеренних насосів розміщені співвісно з аксіально-плунжерним насосом і жорстко закріплені на корпусі останнього так, що частота обертання валів усіх чотирьох насосів однакова, а працюють вони синхронно з колінчастим валом дизеля.
Гідробак має два ізольованих відсіки: один – об’ємом 20 л –для системи шестеренних насосів; другий - об’ємом 60 л – для ГВК. Проте робочі рідини в них однакові: олива марки А або МГЄ-46В.
Номінальна тонкість фільтрації оливи у ГВК не більше як 10 мкм, у системи шестеренних насосів – не більше як 25 мкм.