Особливості генези індустріального суспільства провідних країн світу

У першій половині XVI ст. господарство Нідерландів досягло високого рівня розвитку. У північних провінціях насе­лення займалося хліборобством, розведенням худоби. Біль­шість селян були вільними. Питома вага феодального земле­володіння становила лише 20 - 25%. Створювалися фермерські господарства успішно розви­валося рибальство, а нідерландська риба мала великий попит і збут у багатьох країнах.

Південні провінції крім хліборобства мали розвинуту про­мисловість мануфактурного типу. Виробляли тут сукно, полотно, шовкові тканини. Сформувався національний ринок.

Успішно розвивалася торгівля Нідерландів з Італією, Фран­цією, Англією й балтійськими країнами. Найголовнішим пор­товим містом був Антверпен. Сюди причалювало по кілька тисяч кораблів, іноземні фірми мали тут своїх представників, антверпенська біржа займала одне з перших місць у Європі.

Хід економічного розвитку Нідерландів гальмувала феодаль­на католицька Іспанія, яка в середині XVI ст. перетворила країну у свою провінцію. Жорстока інквізиція щодо населен­ня протестантських північних провінцій Нідерландів, високі податки щодо купців, промисловців, обмеження у торгівлі та підприємництві призвели до масового невдоволення і врешті до революції, яка мала національно-визвольний характер.

Революція та визвольна війна перемогли тільки у північних провінціях, які 26 липня 1581 р. проголосили свою повну не­залежність (Іспанія визнала незалежність Нідерландів лише у 1609 р.).

Звільнення від іспанського феодального панування стало додатковим стимулом для економічного зростання Голландії. У середині XVII ст. голландські мануфактури (кораблебудівні, текстильні та ін.) були кращими у Європі. Успішно розвива­лися парусні, канатні, паперові, цукрорафінадні, миловарні, скляні, пивоварні мануфактури. Більшість були централізова­ними. На них працювало до 100 робітників. Почала зростати кількість міського населення, питома вага якого у першій половині XVII ст. становила від 35 до 50%.

Розвиток сільського господарства Голландії мав компроміс­ний характер. Революція не знищила остаточно феодальну зе­мельну власність, проте пріоритет в аграрному секторі отримала фермерська селянська власність, яка зміцнювалася за рахунок розподілу монастирських земель, осушування (польдерізації). Фермерство Голландії було орієнтоване на вирощування культур, що давали найбільший прибуток – льон, коноплі, тютюн, хміль, рослини-фарбники. Ефективно розвивалося тваринництво. Голландський сир і масло знаходили споживача у всій Європі.

Торгівля стала найбільш прибутковою сферою діяльності голландців і охоплювала весь світ. У зовнішню торгівлю і морські перевезення вкладалися великі капітали. Голландія володіла найбільшим у Європі морським торговим флотом, на її долю припадало приблизно 75% загальної кількості кораблів європейських країн. Голландці, витіснивши португальців, створили величезну імперію, яка простягалася від Мозамбіка до Японії. Великі прибутки давали работоргівля і піратство. Зовнішня торгівля та морські перевезення стали настільки вигідними, що Ост-Індійська компанія у 1606 р. виплатила своїм членам 67% дивідендів. У 1699 р. капітал компанії становив 4 т золота.

У кінці XVI ст. найбільшим портовим містом Нідерландів стає Амстердам. Його кораблі перевозили 5/6 товарів, якими обмінювалися Піренейський півострів і Північна Атлантика. Голландці зайняли панівне становище у торгівлі Португалії з Іспанією.

Розвиток торгівлі зумовив зростання ролі банківської спра­ви та кредиту. На початку XVI ст. в Антверпені склався гро­шовий ринок, де у міжнародних розрахунках використовува­ли векселі (письмові боргові зобов’язання) на пред’явника. Борги та кредити поступали на ринок. Векселі були в обігу замість готівки, переходили з рук в руки, поки не анулювалися. Загальною стала практика платіжних розпоряджень (асигна­цій), що встановлювала відповідальність кредиторів. У 1598 р. було засновано Страхову палату. Упродовж XVII ст. Амстер­дам перетворюється у найбільший міжнародний фінансово-кредитний центр, цьому сприяли низькі проценти (5%) на позичковий капітал.

На кінець XVII ст. Голландія, що базувала своє господар­ство на нестійкому фундаменті посередницької торгівлі, поча­ла втрачати торгову першість на користь Англії, яка перева­жала її у промисловому розвитку. Внаслідок цього капітал Голландії все більше ставав лихварським, переміщався з тор­гівлі і мореплавства у банківську сферу.