Особливості промислового перевороту у Франції

Промисловий переворот у Франції мав свої особливості і специфіку. Він розпочався пізніше, ніж в Англії, і був затяж­ним. Прийнято поділяти промисловий переворот у Франції на 3 основні етапи.

Перші машини тут з’явилися ще в кінці XVIII ст., але не мали широкого застосування. Промислове піднесення відбу­лося у 1805–1810 рр. в часи правління Директорії та Наполеона, які активно підтримували промисловість і торгівлю. У цей же час у Франції знайшли поширення англійські винахо­ди. Особливу роль у текстильній галузі промисловості відіграли верстат Жаккара, створений у 1804–1808 рр., який виготов­ляв тканини з візерунком, та машини Жирара (1810 р.), що здійснювали хімічно-механічну обробку льону. Щоправда, ці винаходи поширилися у французькій текстильній промисло­вості лише у 40-х роках. У цілому інженерно-технічна думка у Франції відставала від англійської.

Континентальна блокада Англії, яку проводив Наполеон у 1806 р., закрила французький і європейський ринки для ан­глійських промислових товарів, створила великі економічні труднощі для Англії. Вона прискорила становлення і розви­ток деяких галузей французької промисловості (суконної, хі­мічної, металообробної). Проте ті галузі промисловості, які працювали на колоніальній сировині (бавовняна, цукрова), переживали занепад. У цілому прагнення Наполеона створи­ти умови для панування французької промисловості на кон­тиненті негативно позначилися на ході промислового розвит­ку. Франція на довгі роки була позбавлена англійських ма­шин, металовиробів та вугілля, необхідних для механізації виробничих процесів. Сільське господарство Франції страж­дало через припинення експорту зерна, вин та інших продуктів. Континентальною блокадою були невдоволені союзники На­полеона.

На другому етапі промислового перевороту (1815 – 1848 рр.) хід економічного розвитку Франції прискорюється. Зростають темпи механізації виробництва. Розвивається текстильна, ме­талургійна, поліграфічна, керамічна та інші галузі промисло­вості. У 20-х роках зароджується французьке машинобуду­вання. За обсягом виробництва промислової продукції в се­редині XIX ст. Франція займала друге місце у світі після Ве­ликобританії. Однак її технічний рівень і конкурентоспро­можність залишалися низькими. У Франції зберігалися неве­ликі мануфактури та дрібне кустарне виробництво. Торгово-промисло­ва буржуазія не мала достатнього впливу на формування дер­жавної політики. Уряд ігнорував її інтереси.

Вже на етапі промислового перевороту у Франції сформува­лися фінансова буржуазія, яка відігравала значну роль в держа­ві, зате мало опікувалася розвитком промисловості. Вона збага­чувалася за рахунок лихварства, фінансових та біржових спе­куляцій. Грошовий капітал зростав швидше, ніж промисловий.

У Франції XIX ст. повільними темпами зростало населення, попит на товари залишався низьким.

У сільському господарстві Франції домінували дрібні селянські господарства, які з ростом сільського населення все більше подрібнювалися, що стримувало капіталістичний розвиток французького села.

Третій етап промислового перевороту Франції відбувся після революції 1848-1849 рр. і тривав до кінця 60-х рр. У цей період фабрично-заводське виробництво охопило більшість галузей промисловості. Загальний обсяг промислової продукції в 1851-1865 рр. зріс майже вдвічі. Кількість парових двигунів у промисловості і транспорті зросла з 7,7 до 27,8 тис.

За прикладом Англії було проголошено політик фритредерства, ліквідовано обтяжливі мита. Успішно розвивалася кредитна справа, небувалої сили набули біржі, банки та акціонерні товариства. Таких досягнень Франція набула завдяки ліберальній політиці Наполеона 3.

Отже, в результаті промислового перевороту французька економіка остаточно перейшла на шлях індустріального розвитку. Однак на відміну від Англії у господарстві Франції значну роль відігравало лихварство.