Розділ IV. КОЛІЗІЙНІ НОРМИ ЩОДО ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

 

Стаття 36. Право інтелектуальної власності
1. До правочинів, предметом яких є право інтелектуальної власності, застосовується право, що визначається згідно з відповідними правилами цього Закону.
Стаття 37. Захист прав інтелектуальної власності
1. До правовідносин у сфері захисту прав інтелектуальної власності застосовується право держави, у якій вимагається захист цих прав.

 

Розділ V. КОЛІЗІЙНІ НОРМИ РЕЧОВОГО ПРАВА

Стаття 38. Загальні положення про право, що застосовується до права власності та інших речових прав
1. Право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме
майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться,
якщо інше не передбачено законом.
2. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також
інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

 

Стаття 39. Виникнення та припинення права власності та інших
речових прав

 

1. Виникнення та припинення права власності та інших речових
прав визначається правом держави, у якій відповідне майно
перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка
стала підставою для виникнення або припинення права власності та
інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або
міжнародним договором України.
2. Право, яке застосовується до виникнення та припинення
права власності та інших речових прав, що є предметом правочину,
визначається відповідно до частини першої цієї статті, якщо інше
не встановлено за згодою сторін. Вибір права сторонами правочину
не зачіпає прав третіх осіб.
3. Виникнення права власності внаслідок набувальної давності
визначається правом держави, у якій майно знаходилося на момент
спливу строку набувальної давності.

 

 

Стаття 40. Право власності та інші речові права, відомості про які підлягають внесенню до державних реєстрів

 

1. Право власності та інші речові права, відомості про які
підлягають внесенню до державних реєстрів, визначаються правом
держави, у якій це майно зареєстровано.

 

Стаття 41. Право власності та інші речові права на рухоме майно, що перебуває в дорозі
1. Право власності та інші речові права на рухоме майно, що за правочином перебуває в дорозі, визначаються правом держави, з якої це майно відправлене, якщо інше не встановлено за згодою сторін.

 

Стаття 42. Захист права власності та інших речових прав

 

1. Захист права власності та інших речових прав здійснюється на вибір заявника відповідно до права держави, у якій майно знаходиться, або відповідно до права держави суду.

 

2. Захист права власності та інших речових прав на нерухоме майно здійснюється відповідно до права держави, у якій це майно знаходиться
3. Захист права власності та інших речових прав, які
підлягають державній реєстрації в Україні, здійснюється відповідно
до права України.

Розділ VI. КОЛІЗІЙНІ НОРМИ ЩОДО ДОГОВІРНИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ
{ Назва розділу VI із змінами, внесеними згідно із Законом N 1837-VI ( 1837-17 ) від 21.01.2010

Стаття 43. Вибір права за згодою сторін договору
1. Сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.
Стаття 44. Право, що застосовується до договору за відсутності згоди сторін про вибір права
1. У разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин другої і третьої статті 32 цього Закону, при цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору, є:
1) продавець - за договором купівлі-продажу;
2) дарувальник - за договором дарування;
3) одержувач ренти - за договором ренти;
4) відчужувач - за договором довічного утримання (догляду);
5) наймодавець - за договорами найму (оренди);
6) позикодавець - за договором позички;
7) підрядник - за договором підряду;
8) виконавець - за договорами про надання послуг;
9) перевізник - за договором перевезення;
10) експедитор - за договором транспортного експедирування;
11) зберігач - за договором зберігання;
12) страховик - за договором страхування;
13) повірений - за договором доручення;
14) комісіонер - за договором комісії;
15) управитель - за договором управління майном;
16) позикодавець - за договором позики;
17) кредитодавець - за кредитним договором;
18) банк - за договором банківського вкладу (депозиту), за договором банківського рахунку;
19) фактор - за договором факторингу;
20) ліцензіар - за ліцензійним договором;
21) правоволоділець - за договором комерційної концесії;
22) заставодавець - за договором застави;
23) поручитель - за договором поруки.
2. Однак правом, з яким договір найбільш тісно пов'язаний,
вважається:
1) щодо договору про нерухоме майно - право держави, у якій це майно знаходиться, а якщо таке майно підлягає реєстрації, - право держави, де здійснена реєстрація;
2) щодо договорів про спільну діяльність або виконання робіт - право держави, у якій провадиться така діяльність або створюються передбачені договором результати;
3) щодо договору, укладеного на аукціоні, за конкурсом або на біржі, - право держави, у якій проводяться аукціон, конкурс або знаходиться біржа.
Стаття 45. Право, що застосовується до договору споживання
1. До договорів споживання належать договори щодо придбання
товарів та одержання послуг особою (споживачем) не для цілей підприємницької діяльності.
2. Вибір права сторонами договорів споживання не може обмежити захист прав споживача, який надається йому імперативними нормами права держави, у якій є його місце проживання, перебування або місцезнаходження, якщо:
1) укладенню договору передувала оферта або реклама в цій
державі та споживач здійснив усе необхідне для укладення договору в цій державі; або
2) замовлення від споживача було прийняте в цій державі; або
3) споживач з ініціативи іншої сторони здійснив подорож за кордон з метою укладення договору щодо придбання товарів.
3. У разі відсутності вибору права сторонами щодо договору
споживання, у тому числі щодо його форми, застосовується право держави, у якій споживач має місце проживання або місцезнаходження.
4. Положення частин другої і третьої цієї статті не застосовуються до договорів перевезення, надання послуг, якщо місцем укладення та виконання таких договорів є держава, інша ніж держава місця проживання або місцезнаходження споживача (крім
договору у сфері туризму, який передбачає комбіноване перевезення та розміщення).
Стаття 46. Право, що застосовується до засновницького договору юридичної особи з іноземною участю
1. До засновницького договору, що є установчим документом юридичної особи з іноземною участю, застосовується право держави, у якій буде створена юридична особа.

Стаття 47. Сфера дії права, що застосовується до договору
1. Право, що застосовується до договору згідно з положеннями
цього розділу, охоплює:
1) дійсність договору;
2) тлумачення договору;
3) права та обов'язки сторін;
4) виконання договору;
5) наслідки невиконання або неналежного виконання договору;
6) припинення договору;
7) наслідки недійсності договору;
8) відступлення права вимоги та переведення боргу згідно з
договором.
2. Якщо при визначенні способів та порядку виконання
договору, а також заходів, які мають бути вжиті в разі невиконання
або неналежного виконання договору, неможливе застосування права,
зазначеного в частині першій цієї статті, може бути застосоване
право держави, у якій здійснюється виконання договору.
3. Право, що застосовується до форми договору, визначається відповідно до статті 31 цього Закону.