Хірургічні інструменти. Основний набір
Набори дозволяють виконувати всі типові операції в медичній установі.
На столику операційної сестри завжди знаходяться “сполучні інструменти», якими вона користується. Це ножиці, анатомічний пінцет довгий і малий, 2 корнцанга, цапки для білизни.
У основний набір входять загальні хірургічні інструменти, які потрібні при будь-яких операціях, а також спеціальний інструментарій. Всі вони виготовляються з нержавіючої хромованою або високоякісної вуглецевої сталі, що володіє комплексом цінних механічних, фізико-хімічних і технологічних властивостей. Хірургічні інструменти виготовляють відповідно до затверджених медичними стандартами. Їх якість у значній мірі залежить від споконвічних властивостей матеріалів, з яких вони зроблені. Всі медичні пристосування повинні відповідати особливим вимогам: нетоксичність і біологічна інертність до тканин і середах людського організму. При виготовленні інструментів необхідно передбачити, що їх будуть піддавати асептичної обробці, яка не повинна відображатися на формі і властивостях. Важливий показник матеріалів – підвищена корозійна стійкість. Для того щоб хірургічний інструмент був нержавіючим, до сталі додають певну кількість хрому.
· Дисектор
· Язикотримач
· Роторозиширювачі: замковий (Розера-Кенінга), гвинтовий (Гейстера)
· Лопатка Буяльского
· Лопатка Ревердена
· Распатор реберний Дуаєна (правобічний/лівобічний; прямий/зігнутий; дитячий/дорослий)
· Ложка Фолькмана (кругла/овальна; мала/середня/велика; однобічна/двобічна)
· Трепан ручний
· Дротяна пила Джиглі
· Пила дугова
· Пила для зняття гіпсових пов'язок
· Долото пряме
· Долото жолобувате
· Гемороїдальні щипці
· Кульові щипці
· Цапки білизняні
· Корнцанг (прямий/зігнутий)
· Троакар грудний (дорослий/дитячий)
· Троакар абдомінальний (дорослий/дитячий)
Жоми (роздавлюючі затискачі)
· кишковий
· шлунковий (жом Паєра)
· Гегара
· Троянова
· Матьє
Ранорозширювачі
· Микуліча (з додатковим дзеркалом)
· механічний
· Госсе
· Трахеорозширювач (ранорозширювач Труссо)
Дзеркала
· ниркове
· печінкове
· С подібне
· абдомінальне
Пінцети
· хірургічний
· анатомічний
· лапчатий (зубчато-лапчатий)
· офтальмологічний
· стоматологічний
Зонди
· Кохера
· жолобуватий
· гудзикуватий
· матковий
· комбіновані
Затискачі
· Більрота
· Кохера
· Микуліча
· типу «москіт»
· вікончастий (Люєра)
· Шапі(«аліски»)
· Лапчатий (Пеана)
· легеневий
· Ізраеля (Федорова)
· еластичний
· тампонний
Ножиці
· Купера
· Ріхтера
· реберні гільйотинні
· реберні Дуаєна
· тупокінцеві
· гострокінцеві
· гостро-тупокінцеві
· для глибоких порожнин
Скальпелі
· черевцевий
· гострокінцевий (ланцетоподібний)
· офтальмологічний
· із знімним лезом
Операційні ножі
· ампутаційний
· резекційний
6. Основи медичної етики і деонтології.
Виділяють вісім основних принципів медичної етики:
1) гуманне ставлення до хворого ;
2) не брати участі в діях проти здоров’я хворого;
3) надання допомоги всім, хто її потребу, незалежно від расової, політичної і релігійної приналежності;
4) солідарність усіх лікарів у повазі гідності людей, їх боротьбі за мир;
5) збереження лікарської таємниці;
6) участь в охороні життя людей від тих чи інших ексцесів, що загрожують їм (наприклад, від забруднення зовнішнього середовища);
7) недопущення експериментів над людьми;
8) утримання від вчинків, які можуть принизити гідність професії лікаря.
Виходячи з цього, кожен член суспільства повинен суворо дотримуватись таких правил:
— поважати суспільство і його співгромадян;
— рахуватись із кожним членом суспільства;
— поводити себе так, як він хотів би, щоб поводилися з ним;
— провідною мораллю суспільства повинна бути мораль, що включає основні загальнолюдські моральні норми, вироблені людством протягом тисячоліть: це і піклування кожного про збереження й примноження суспільного багатства, це і почуття колективізму й товариської взаємодопомоги, це і гідна поведінка і взаємоповага між людьми, і висока свідомість громадського обов’язку, нетерпимість до порушень суспільних інтересів, це чесність і правдивість, скромність у житті, це і взаємоповага в сім’ї, непримиренність до нечесності й кар’єризму, до національної та расової ворожнечі та ін.
Стосунки між співпрацівниками на кожному робочому місці повинні ґрунтуватись на тих же нормах поведінки, що і в побуті: на ввічливості і пристойності. Почуття товариськості, уважність і приязнь є показниками колективізму. Якщо співпрацівники ввічливі між собою, якщо їх оточують уважні і люб’язні колеги, то і робота ладиться і будь-які труднощі й недоліки долати легше.
На роботі треба поводитись спокійно, потрібно уникати всього, що може потурбувати колег. Від працівника медичного закладу відвідувачі чекають діловитості, чіткості в роботі, уваги й коректності. Кожний співпрацівник, до якого звертаються, повинен чітко, по-діловому, привітно дати пораду відвідувачеві у рамках свої повноважень. Він повинен бути однаково уважним з усіма, хто до нього звертається.
Тільки погано вихований співпрацівник може примусити відвідувача бігати з корпусу до корпусу, з відділення у відділення, щоб знайти лікуючого лікаря певного хворого, чи продовжувати з кимось вести довільну розмову, якщо до нього з проханням звертається відвідувач…
Але і відвідувач повинен бути ввічливим з працівниками медичного закладу і висловлювати своє прохання чітко й коротко. У приміщенні лікувального закладу потрібно поводитися стримано, тихо розмовляти, не сміятись, не грюкати дверима, без суперечки зняти у гардеробі верхній одяг, при необхідності одягнути маску й бахіли.
Якщо доводиться повторити своє прохання, то це треба зробити спокійно, не нервуючи, без обурення. Треба зважити і на те, що не завжди у якомусь непорозумінні є провина представника медичного закладу, до якого ви звернулись.
З обох боків потрібно не забувати елементарних правил ввічливості, такі слова, як «будь ласка», «дякую». Чим привітнішим ви будете, тим привітніше вас приймуть. Взаємна повага між працівниками медичного закладу і хворим чи відвідува- чем — запорука нормального спілкування. Треба всім пам’ятати, що «якою міркою будете міряти ви, то такою ж міркою відміряють і вам».
Бувають випадки, коли після одужання хворий залишає клініку й забуває сказати лікуючому персоналу звичайне «дякую», не кажучи уже про несправедливі скарги, які травмують медичного працівника. Так, у «Медичній газеті» була на- друкована стаття, у якій розповідалось про хворого, який із переломом гомілки прибув у сільську лікарню. Після проведеної операції потрібна була гемотрансфузія. У хворого кров першої групи. Але останню ампулу такої групи ввели жінці в пологах. Лікуючий лікар дав хворому свою кров. Хворий одужав і після виписки додому написав скаргу в прокуратуру, щоб притягнути лікаря до відповідальності за те, що у лікарні не виявилось донорської крові.
Під час спілкування з родичами хворого та іншими відвідувачами необхідно:
1. При можливості наперед підготуватись до спілкування.
2. Створити для спілкування невимушені умови.
3. Ліквідувати відволікаючі фактори.
4. Продемонструвати своє бажання слухати.
5. Сконцентрувати свою увагу.
6. Не переривати співрозмовника.
7. При необхідності проявляти співчуття.
8. Зрозуміти точку зору співрозмовника.
9. Прагнути вияснити суть питання, з яким до вас звернулися.
10. До кінця вислуховувати зміст повідомлення співрозмовника, щоб зрозуміти його, а не для того, щоб потім виступити з відповіддю.
11. Реагувати на почуття відвідувача.
12. Прагнути бути зрозумілим.
13. Слідкувати за своїми висловлюваннями й проводити їх оцінку.
14. Ставити при потребі уточнюючі запитання.
15. Підсумувати своє розуміння вислуханого і вжити необхідні заходи, щоб допомогти заявнику.
Не бажано під час спілкування з родичами хворого та іншими відвідувачами відділення:
1. Проявляти нетерпимість.
2. Удавано слухати.
3. Втрачати спокій.
4. Дратуватись.
5. Домінувати над співрозмовником.
6. Сперечатись або критикувати відвідувача.
7. Виносити поспішне рішення.
8. Переривати співрозмовника.
9. Наперед вважати, що ваш співрозмовник помиляється.
10. Переслідувати особисту користь.
У висновку потрібно ще раз підкреслити, що якою б актуальною не була сьогодні проблема прискореного розвитку медичної науки і впровадження її досягнень у практику охорони здоров’я, розширення й укріплення матеріальної бази лікувальних закладів, оснащення їх новітньою технікою і апаратурою, все ж таки продовжують набувати важливого значення питання про моральні якості медичного працівника, його ставлення до свого фахового обов’язку й професійної підготовки. Особистість лікаря і медичної сестри, їх моральний вигляд і персональна підготовка — це у кінцевому результаті й визначає значний успіх охорони здоров’я в державному масштабі.
І насамкінець, поведінка медичних працівників, їх стосунки з колегами, хворими, їх родичами удосконалювались протягом багатьох років. Ці норми і принципи повинні й надалі вдосконалюватись і бути основою для формування медичної етики й деонтології. Учитися дотримуватись цих норм потрібно не тільки під час своєї безпосередньої діяльності, але і в процесі спілкування з колегами, хворими, їх родичами та близькими.
ШМД
13.05.2014 (ШМД)
З 13.05 по 19.05 я проходив практику на станції швидкої медичної бершадської ОЛІЛ.
Ø Проводив передню та задню тампонаду носа при кровотечі.
Ø Транспортував хворих.
Ø Проводив зупинку кровотечі.
Ø Накладавтранспортні шини.
Ø Проводив місцеве знеболення при переломі.
Ø Промивав шлунок.
14.05.2014ШМД
Ø Промивав шлунок.
Ø Обробляв рану, допомагав лікарю накладати шви на рану.
Ø Виписував медикаменти та перев’язувальний матеріал.
Ø Записував ЕКГ.
Ø Проводив місцеве знеболення при переломі.
Ø Заповняв документацію.
15.05.2014 ШМД
Ø Записував ЕКГ.
Ø Видаляв сторонні тіла з кон’юктиви.
Ø Виконував в/м ін’єкції.
Ø Проводив місцеве знеболення при переломі.
Ø Промивав шлунок.
Ø Асистував при венесекції.
16.05.2014 ШМД
Ø Оформляв документацію.
Ø Виписував медикаменти та перев’язувальний матеріал.
Ø Проводив серцево-легеневу реанімацію.
Ø Виконував в/в та в/м ін’єкції.
Ø Проводив зупинку кровотечі
17.05.2014 ШМД
Ø Визначав стан хворого.
Ø Виписував медикаменти та перев’язувальний матеріал.
Ø Записував ЕКГ.
Ø Промивав шлунок.
Ø Видаляв сторонні тіла з кон’юктиви.
19.05.2014 ШМД
Ø Проводив суб’єктивне і об’єктивне обстеження хворих.
Ø Визначав стан хворого.
Ø Оформляв документацію.
Ø Записував ЕКГ.
Ø Видаляв сторонні тіла з кон’юктиви.
Ø Проводив зупинку кровотечі.
Самостійна робота
1. Посадові обов’язки фельдшера, чинні накази та інструкції, які регламентують роботу ШМД.
Фельдшер станції (відділення) швидкої та невідкладної медичної допомоги:
1.1. Керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність закладів охорони здоров'я, організацію долікарської допомоги дорослому та дитячому населенню.
1.2. Здійснює професійну діяльність під керівництвом лікаря або самостійно у закладах швидкої та невідкладної медичної допомоги.
1.3. Надає невідкладну долікарську допомогу, приймає нормальні пологи.
1.4. Володіє всіма видами ін'єкцій.
1.5. Проводить малі хірургічні операції: трахеотомію, венопункцію, витягнення чужорідних тіл тощо.
1.6. Володіє прийомами реанімації, вміє надати допомогу при травматичному пошкодженні, кровотечі, колапсі, отруєнні, утопленні, механічній асфіксії, анафілактичному шоці, опіках, відмороженні, алергічних станах.
1.7. Працює з наркозо-дихальною та електронною апаратурою, що застосовується бригадами швидкої медичної допомоги.
1.8. Веде медичну документацію.
1.9. Дотримується принципів медичної деонтології.
1.10. Постійно удосконалює свій професійний рівень.
2. Права й обов’язки фельдшера на місцях нещасних випадків згідно з чинним законодавством.
Права
Фельдшер станції (відділення) швидкої та невідкладної медичної допомоги має право:
2.1. Ознайомлюватися з проектами рішень керівництва, що стосуються його діяльності.
2.2. Вносити на розгляд керівництва пропозиції щодо покращення роботи, пов'язаної з обов'язками, що передбачені цією інструкцією.
2.3. В межах своєї компетенції повідомляти керівництву про всі недоліки, виявлені в процесі його діяльності, та вносити пропозиції щодо їх усунення.
2.4. Вимагати від керівництва сприяння у виконанні ним посадових обов'язків.
2.5. Давати вказівки молодшому медичному персоналові в межах своєї компетенції.
2.6. Отримувати інформацію, необхідну для виконання своїх посадових обов'язків.
2.7. Самостійно приймати рішення в межах своєї компетенції.
2.8. Періодично у встановленому порядку проходити атестацію на присвоєння чергової кваліфікаційної категорії.
Завдання та обов'язки
Фельдшер станції (відділення) швидкої та невідкладної медичної допомоги:
3.1. Керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність закладів охорони здоров'я, організацію долікарської допомоги дорослому та дитячому населенню.
3.2. Здійснює професійну діяльність під керівництвом лікаря або самостійно у закладах швидкої та невідкладної медичної допомоги.
3.3. Надає невідкладну долікарську допомогу, приймає нормальні пологи.
3.4. Володіє всіма видами ін'єкцій.
3.5. Проводить малі хірургічні операції: трахеотомію, венопункцію, витягнення чужорідних тіл тощо.
3.6. Володіє прийомами реанімації, вміє надати допомогу при травматичному пошкодженні, кровотечі, колапсі, отруєнні, утопленні, механічній асфіксії, анафілактичному шоці, опіках, відмороженні, алергічних станах.
3.7. Працює з наркозо-дихальною та електронною апаратурою, що застосовується бригадами швидкої медичної допомоги.
3.8. Веде медичну документацію.
3.9. Дотримується принципів медичної деонтології.
3.10. Постійно удосконалює свій професійний рівень
Відповідальність
Фельдшер станції (відділення) швидкої та невідкладної медичної допомоги несе відповідальність:
4.1. За неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, помилкові дії чи бездіяльність, неприйняття рішень, що входять у сферу його компетенції, а також за невикористання або неповне використання своїх функціональних прав, що передбачені цією посадовою інструкцією, а також правилами внутрішнього трудового розпорядку, - в межах, визначених чинним законодавством України про працю та кримінальним законодавством України.
4.2. За правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, - в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.
4.3. За завдання матеріальної шкоди - в межах, визначених чинним цивільним законодавством та законодавством про працю України.
4.4. За неякісне ведення медичної документації та недостовірність інформації, що вноситься до документації, - в межах, визначених чинним законодавством України.
Фельдшер станції (відділення) швидкої та невідкладної медичної допомоги повинен знати:
5.1. Чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативні документи, що регламентують діяльність закладів охорони здоров'я.
5.2. Загальні принципи організації служби швидкої медичної допомоги.
5.3. Основи права в медицині.
5.4. Права, обов'язки та відповідальність фельдшера станції (відділення) швидкої та невідкладної медичної допомоги.
5.5. Міжнародну класифікацію хвороб.
5.6. Основи терапії, педіатрії, хірургії, акушерства, травматології, урології.
5.7. Інфекційні захворювання.
5.8. Етіологію та патогенез найбільш поширених захворювань, методи їх діагностики та принципи лікування.
5.9. Основні методи реанімації при гострій зупинці кровообігу, гострій дихальній недостатності.
5.10. Особливості реанімації та інтенсивної терапії у дітей і новонароджених.
5.11. Основні фармакологічні групи, сумісність ліків.
5.12. Технології малих хірургічних операцій.
5.13. Наркозо-дихальну та іншу апаратуру, що застосовується в роботі бригади швидкої допомоги.
5.14. Принципи надання медичної допомоги потерпілим при масових ураженнях (катастрофах).
5.15. Правила оформлення медичної документації.
5.16. Сучасну літературу за фахом.
Терапевтичний профіль
20.05.2014 відділення терапевтичного профілю (стаціонар).
Терапевтичне відділеня знаходиться на першому поверсі приміщення.
Прибувши туди я ознайомився з структурою відділення, медичним персоналом.
Відділення має:
- Кабінету Завідуючого відділенням;
- Кабінету старшої медсестри;
- Ординаторської;
- Сестринський пост-2;
- Їдальня;
- Буфетна;
- Навчальна кімната;
- Маніпуляційна;
- Туалет ж/ч-2;
- Ванна кімната;
- Гардероб;
- Палат - 20;
- Кількість ліжок- 60.
В терапевтичному відділенні працює:
Завідуючий відділенням – Залецька Тетяна Вадимівна;
Страша медсестра- Ярошенко Ніна Василівна;
лікарів –5;
м/с – 6 ;
мол. м/с – 5;
сестра-господарка – 1;
маніпуляцій на медсестра-1.
Після ознайомлення приступив до роботи.
Ø Проводилв скарифікаційну діагностичну пробу на індивідуальну чутливість до антибіотика.
Ø Виконував п/ш ін’єкції і робив відмітку про виконання в листку призначень.
Ø Проводив забір крові з вени на біохімічний аналіз.
Ø Виконував в/м ін’єкції і робила відмітку про виконання в листку призначень
21.05.2014 відділення терапевтичного профілю (стаціонар).
Ø Заповняв систему інфузійним розчином і проводив внутрішньовенне вливання.
Ø Проводив скарифікаційну діагностичну пробу на індивідуальну чутливість до антибіотика.
Ø Виконував підшкірні ін’єкції.
Ø Виконував внутрішньовенні ін’єкції.
22.05.2014 відділення терапевтичного профілю (стаціонар).
Ø Готував маніпуляційний кабінет до роботи.
Ø Виконував в/м ін’єкції і робив відмітку про виконання в листку призначень.
Ø Виконував в/в ін’єкції і робив відмітку про виконання в листку призначень.
Ø Заповняв систему інфузійним розчином і проводив внутрішньовенне
23.05.2014 відділення терапевтичного профілю (стаціонар).
Ø Вимірював артеріальний тиск і робив відповідний запис в температурному листку.
Ø Визначав добовий діурез.
Ø Визначав пульс та робив графічний запис в температурному листку.
Ø Вимірював температуру тіла та робила її графічний запис.
24.05.2014 відділення терапевтичного профілю (стаціонар).
Ø Накладав зігрівальний компрес.
Ø Визначав пульс та робив графічний запис в температурному.
Ø Вимірював температуру тіла та робила її графічний запис.
Ø Визначав добовий діурез.
26.05.2014 відділення терапевтичного профілю (стаціонар).
Ø Вимірювала температуру тіла та робила її графічний запис.
Ø Підраховувала частоту, ритм та глибину дихальних рухів, оцінювала отримані результати.
Ø Встановлювала медичні банки.
Ø Накладала міхур з льодом.
27.05.2014 відділення терапевтичного профілю (стаціонар).
Ø Виписував порційну вимогу на кухню.
Ø Виписував вимогу-замовлення в аптеку.
Ø Оформляв медичну документацію.
Ø Складав зведення добового руху пацієнтів.
28.05.2014 відділення терапевтичного профілю (стаціонар).
Ø Виписував порційну вимогу на кухню.
Ø Оформляв медичну документацію.
Ø Складав зведення добового руху пацієнтів.
29.05.2014відділення терапевтичного профілю (стаціонар).
Ø Виписував вимогу-замовлення в аптеку.
Ø Виписував порційну вимогу на кухню.
Ø Оформляв медичну документацію.
Ø Одержував ліків в аптеці і розкладав їх за місцем зберігання.
30.05.2014 відділення терапевтичного профілю (стаціонар).
Ø Асистував лікарю під час проведення фіброгастродуоденоскопії.
Ø Збирав сечу для загального дослідження.
Ø Збирав сечу для проведення проби за Нечипоренком.
Ø Збирав кал для дослідження а приховану кров.
31.05.2014 відділення терапевтичного профілю (стаціонар).
Ø Проводив очисну клізму.
Ø Збирав сечу для проведення проби за Зимницьким.
Ø Збирав сечу для загального дослідження.
Ø Збирав кал для дослідження а приховану кров.
02.06.2014 відділення терапевтичного профілю (стаціонар).
Ø Асистував лікарю під час проведення фіброгастродуоденоскопії.
Ø Збирав кал для дослідження на яйця глистів.
Ø Проводив очисну клізму.
Ø Збирав сечу для проведення проби за Нечипоренком.
Ø Збирав сечу для загального дослідження.
Поліклініка
03.06.2014 відділення терапевтичного профілю (поліклініка).
Кабінет терапії знаходиться на 3 поверсі поліклінічного відділення під
№ 311.
Прибувши в кабінет я ознайомився з графіком робочого дня
Кабінет працює з: 8.00 -16.12год.
Обідня перерва: 12.00-13.00год.
Лікар – Менюк Валентина Василівна.
Медсестра – Буртова Наталя Михайлівна.
На прийомі з лікарем я виконував такі практичні навички:
Ø Заповняв паспортну частину медичної картки амбулаторного хворого.
Ø Виписував направлення в лабораторію та направлення на обстеження.
Ø Виписував рецепти.
Ø Проводив суб’єктивне та об’єктивне обстеження.
Ø Підраховував частоту дихання та пульсу , робила відповідні записи.
Ø Реєструвала виклики додому в журналі.
Ø Робила записи в журналі прийому амбулаторних хворих .
Самостійна робота
1. Посадові обов’язки фельдшера, чинні накази та інструкції, які регламентують роботу відділень терапевтичного профілю;
Наказ від 19.03.2007 № 128 "Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Пульмонологія".
Наказ МОЗ України від 27.06.2013 № 555 "Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при хронічному обструктивному захворюванні легень".
2. Класифікацію, етіологію, патогенез, симптоматику захворювань, принципи лікування та догляду;
Гломерулонефрит — захворювання нирок, що характеризується запаленням гломерул. Цей стан може бути представлено ізольованою гематурією або протеїнурією; або як нефротичний синдром, нефритичний синдром, гостра ниркова недостатність, або хронічна ниркова недостатність. Вони зібрані у кілька різних груп — непроліферативних або проліферативні типи. Діагностування зразка ГН важливо, тому що тактика та лікування відрізняються залежно від типу. Симптоми винекнення набряку, підвищення артеріального тиску.Хворий непритомніє і впадає в кому. Такий стан називають нирковою недостатністю. За тяжкої форми хворому може допомогти лише штучне очищення крові(гемодіаліз)і пересадка нирки.
Патогенез
Це аутоімунне захворювання , при якому в клубочки нирок приноситься з крові імунні комплекси , які пошкоджують клубочки , викликаючи в них запалення . Хронічний гломерулонефрит є найчастішою причиною хронічної ниркової недостатності. З огляду на те , що процес аутоімунний , захворювання неухильно прогресує. Частіше зустрічається у чоловіків до 40 років. У дитячому віці може супроводжуватися підвищенням артеріального тиску до 130 / 90 , носовими кровотечами і болями в спині.
Патанатомія
Процес завжди двосторонній ; нирки зменшені в розмірах , вся поверхня покрита рубчиками , ниркова тканина щільна - це називається вдруге зморщена нирка . На розрізі багато сполучної тканини , яка заміщає ниркову . Функціонуючих клубочків дуже мало. Кордон між кірковим і мозковим шаром стерий.
Клінічна картина
Існує 4 варіанти хронічного дифузного гломерулонефриту.
• Гіпертонічний ( 20 % випадків) виражена гіпертензія - діастолічний тиск вище , ніж 95 мм рт. ст. • Нефротичний ( 20 %) - велика втрата білка з сечею до 10 - 20грам на добу в крові гіпоальбумінемія виражені набряки кінцівок , гідроторакс , асцит , анасарка .
• Поєднана форма . Найбільш типова комбінація двох попередніх , неухильне , прогресуючий перебіг. У всіх трьох формах хвороби обов'язково є зміни в аналізі сечі. (гематурія і протеїнурія ) .
• Гематурична форма . Хвороба Берже , IgA- нефрит ( рецидивуюча гематурія , набряки і АГ).
• Латентна або сечова форма . Найчастіша форма . Проявляється лише в зміні аналізу сечі - мікрогематурія , помірна протеінонурія - сліди білка..
Перебіг тривалий - понад 15 років. При цьому варіанті набряків немає , підвищення артеріального тиску незначне . У середньому 10-25 років зберігається функція нирок , але завжди неухильно прогресує і призводить до хронічної ниркової недостатності. Тече циклічно з періодами загострень , ремісій . У періоді ремісії хворі не пред'являють ніяких скарг , і тільки артеріальна гіпертензія , зміни в аналізі сечі дозволяє говорити про хворобу. Зміни в аналізі сечі залишаються завжди , тільки в період ремісії вони менше. Загострення викликаються переохолодженнями , інфекцією , вживанням алкогольних напоїв. Під час загострень клініка така ж , як при гострому гломерулонефриті . У хворого з хронічним гломерулонефритом шкіра суха .