Опис схеми та принцип роботи стенду
ВСТУП
Тематикою 
науково-дослідної практики є: «Стенд для градуювання тензорезисторів».
На сьогоднішній день відомо багато пристроїв для градуювання тензорезисторів: пристрої для градуювання тензорезисторів за допомогою пружних чутливих елементів у вигляді балки постійного січення; пристрої для градуювання тензорезисторів методом розтягу і стиску пружниж елементів у вигляді циліндрів стержнів.
Широкого застосування у заводській практиці отримали пристрої для градуювання тензорезисторів за допомогою пружних чутливих елементів у вигляді балки постійного січення. Тому у свому стенді для градуювання тензорезисторів я використовував саме цей метод.
Перевагою даного стенду є те, що при досить простій конструкції дозволяє градуювати тензорезистори високою точністю. Також даний стенд є економічно ефективним та має невеликий термін окупності.
Об’єктом нашого вимірювання є тензорезистор. Тензорезистори набули широкого застосування у сучасному виробництві для визначення деформацій розтягу, стиску, кручення деталей чи елементів конструкцій. Однак, безпосередньо перед використанням тензорезисторів виникає необхідність у їх градуюванні. Відповідно до ДСТУ 2681-94 «Державна система забезпечення єдності вимірювань. Метрологія. Терміни та визначення» градуювання засобів вимірювальної техніки полягає у визначенні їх градуювальної характеристики. Градуювальна характеристика вимірювального перетворювача – це залежність між значеннями вимірюваної (перетворюваної) величини на виході та вході засобу вимірювань [вимірювального перетворювача], отримані під час градуювання (калібрування), та подані у вигляді таблиці, графіка або формули.
Опис схеми та принцип роботи стенду
Рисунок 1.1 – Кінематично-принципова схема пристрою
Корпус пристрою (8) фіксується на столі. В копусі зафіксовані двигун(9), черв’ячно-гвинтовий редуктор, що складається з черв’яка (7), черв’ячного колеса(6) ти гвинта (5). Навантажувальний механізм (3) також кріпиться в корпусі(8). Балка (2) з тензодатчиком (1) фіксується в навантажувальному механізмі (3). До балки (2) дотикається давач переміщення(4). Оптопари (11) кріпляться до корпусу пристрою та визначають крайні положення навантажувального механізму (3)
1. На балку (2) фіксується тензорезистор (1) після чого балка монтується в навантажувальний механізм (3). Крайні положення навантажувального механізму (3) визначаються за допомогою оптопар (11). За допомогою двигуна(9) через черв’ячно-гвинтовий редуктор та навантажувальний механізм (3) навантаження передається на балку (2). В результаті балка вигинається – початок вигину фіксується за допомогою тензомоста (12), а прогин балки вимірюється за допомогою давача переміщення (4). Балка зберігається в навантаженому стані в продовж процесу градуювання тензорезистора(1). Після проведення градуювання навантаження знімається, проводиться демонтаж тензорезистора(1) з балки (2).
2. 
Структура та організація навчального процесу університету
2.1 Структура університету
До структури університету входять:
- факультети, які об’єднують кафедри, навчальні та науково-дослідні відділи, лабораторії, конструкторські бюро та філіали кафедр на виробництві;
- інститути, зокрема Інститут дистанційного навчання, Науково-дослідний інститут перспективних технологій;
- коледжі, як структурні підрозділи без права юридичної особи;
- університетські центри (комплекси);
- науково-дослідна частина;
- навчальні, науково-дослідні проектно-пошукові, дослідно-конструкторські, дослідно-впроваджувальні, конструкторсько-технологічні, інформаційні, сертифікаційні, виробничі та інші підрозділи, у тому числі геодезичні полігони (бази геодезичної та будівельної практик);
- науково-технічна бібліотека;
- видавництво;
- навчально-виробничі майстерні, виробничі, комерційні підрозділи;
- адміністративно-управлінські та господарські підрозділи, заклади громадського харчування;
- науковий парк «Політехнік», бізнес-інкубатори;
- спортивний клуб «Політехнік»;
- інші структурні підрозділи університету.
2.2 Факультет контрольно-вимірювальних та радіокомп’ютерних систем
До складу факультету входять три випускові кафедри:
- кафедра приладів і контрольно-вимірювальних систем;
- кафедра біотехнічних систем;
- кафедра радіотехнічних систем.
Навчальний процес на факультеті забезпечують 32 науково-педагогічних
працівники.
На кафедрах факультету функціонує 16 спеціалізованих лабораторій, а також 4 комп’ютерні класи.
2.3 Організація навчального процесу в університеті
Організація навчального процесу в університеті здійснюється відповідно до вимог Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», державних стандартів освіти, Положення про організацію навчального процесу у вищих закладах освіти. Навчальний процес здійснюється в аудиторіях, лабораторіях, комп’ютерних класах, на базах практик, полігонах.
Навчання студентів, екстернів і слухачів університету здійснюють за такими плановими документами:
- навчальними планами;
- освітньо-професійними програмами;
- робочими програмами навчальних дисциплін;
- навчальними графіками та розкладами занять і контрольних заходів;
- іншими плановими документами, регламентованими Міністерством освіти і науки України.
Порядок розробки і затвердження планових документів визначають відповідні нормативні документи університету.
3. Вивчення інструкції з охорони праці, техніки безпеки, пожежної безпеки
3.1 Інструкція з техніки безпеки
1) Інструменти повинні мати ізольовані ручки, на робочому місці повинен бути ізолюючий резиновий коврик.
2) Повинен бути в одязі з довгими рукавами або в нарукавниках.
3) Перед початком роботи перевірити правильність номіналів запобіжників.
4) Забороняється перевіряти наявність напруги в колі «на іскру».
5) Забороняється торкатися струмопровідних частин апаратури руками.
6) У всіх випадках роботи з включеним апаратом, коли наявна небезпека доторкання до струмопровідних частин, всі роботи потрібно виконувати одною рукою.
7) Забороняється пайка апаратури, котра знаходиться під напругою.
8) Високу напругу міряти тільки за допомогою спеціальних щупів, випробуваних на пробій для даної номінальної напруги.
3.2 Пожежна безпека
Кожний заклад, установа і організація повинні бути забезпечені зовнішнім і внутрішнім протипожежним водопостачанням згідно з вимогами будівельних норм. Керівники закладів, установ і організацій зобов’язані забезпечити технічне обслуговування, справний стан і постійну готовність до використання систем протипожежного водопостачання, які перебувають на їх балансі.
Пожежне водопостачання промислових підприємств може здійснюватись від водогінної мережі, пожежних водоймищ, природних джерел води (рік, озер, ставків).
Необхідний тиск води створюється стаціонарними пожежними насосами, котрі забезпечують подавання компактних струменів на висоту не менше 10 м або рухомими пожежними
авто насосами і мотопомпами, що забирають воду із гідрантів.
Найбільш надійною системою є водогінна система водозабезпечення, яка суміщається з господарським водогоном. Ця система забезпечує безперебійний запас води для гасіння пожежі протягом 3 годин.
Висновок
Під час проходження даної науково-дослідної практики було закріплено теоретичні знання на практиці в реальних умовах. В процесі роботи набуто нові навички.
 |