Врахування інфляції у системіприродокористування
Економічний збиток від забруднення навколишнього природного середовища з першою складовою витрат підприємства на природоохоронну діяльність. Другою складовою стають поточні витрати на природоохоронну діяльність підприємства, які залежать від рівня негативного впливу шкідливих речовин технологічних процесів на підприємстві на навколишнє середовище.
Таким чином, загальні витрати підприємства на охорону навколишнього природного середовища складаються із поточних витрат на природоохоронну діяльність і екологічного збитку.
Вітчизняна продукція здебільшого має високу собівартість. Зниження собівартості продукції може бути досягнуто за умови підвищення ефективн6ості природоохоронних заходів.
Економічний збиток розраховують, виходячи із обсягів викидів або скидів шкідливих речовин у навколишнє середовище. Наслідки від забруднення природних компонентів шкідливими речовинами мають широкий спектр – від погіршення здоров’я людей через забруднене повітря, води до збитків від пришвидшеного зношення основних фондів (корозія), зниження продуктивності сільськогосподарських угідь та ін.
Економіко-екологічний збиток від забруднення, що завдається земельним ресурсам у сільському господарстві, проявляється у вартісній оцінці якісного погіршення їх стану в результаті деградації земель, витратах на відновлення родючості і вартості недоотриманої продукції від зниження продуктивності ґрунтів. Вартісна оцінка недоотриманої продукції через забруднення земельних ресурсів та зниження продуктивності ґрунту на одиниці площі можна записати у такому вигляді:
(4.35)
де 
– вартісна оцінка зниження продуктивності ґрунту, грн/га;
– величина втрат врожаю;
і – сільськогосподарські культури від зниження продуктивності землі через зменшення гумусу у ґрунті, т/га;
Ці – ціна реалізації і-го виду сільськогосподарської продукції, грн/т;
– сумарна оцінка зниження продуктивності ґрунту на всій площині визначеного поля, тис. грн.
Але при визначенні вартісної оцінки недоотриманої продукції через забруднення земельних ресурсів відсутня індексація цієї оцінки за виникнення і утримання інфляційних процесів. Зазначимо, що коли підвищена інфляція поєднуватиметься із тривалим зменшенням платоспроможного попиту, це перешкоджатиме подоланню кризових явищ в економіці України. Як повідомляється у пресі України вітчизняні бізнес-кола очікували інфляцію в 2010 р. на рівні 15,1 %. Окремі економісти прогнозували інфляцію навіть з вищим показником, адже на 2010 р. припадав значний тягар обслуговування зовнішнього боргу. Отже, коригування вартісної оцінки недоотриманої продукції через забруднення навколишнього природного середовища є нагальною необхідністю економістів країни для реального відображення стану економіки у зведених даних статистики країни. Контроль за зміною цін використання природних ресурсів у виробничих процесах і визначення збитку навколишньому середовищу має здійснюватись за допомогою індексів цін. Існує два основних індекси цін:
- індивідуальний (ір), який характеризує відносну зміну ціни звітного періоду стосовно базового періоду;
- зведений (агрегатний) індекс цін (Ір).
Саме зведений індекс використовується для характеристики інфляції.
або
(4.36)
де – проіндексована вартісна оцінка зниження продуктивності ґрунту від забруднення, грн;
– сумарна оцінка зниження продуктивності ґрунту на всій площі визначеного поля, тис. грн;
І – індекс споживчих цін (індекс інфляції) відносно продукції недоотриманої через шкідливий вплив забруднення території, %.
Платники збору за забруднення навколишнього природного середовища проводять індексацію його нормативів за формулою:
(4.37)
де Ні – проіндексований норматив збору в поточному році, грн. за 1 т (1 од.);
Нn – базовий норматив збору, грн за 1 т (1 од.);
І – індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік, %.
Визначення розміру індексації нормативів збору за використання водних, лісових ресурсів, та користування надрами визначають за формулою:
(4.38)
де Ні – проіндексований норматив плати (збору) у поточному році, грн за 1 м (1 т, 1 кг, 1 г);
Нn – норматив плати (збору) у попередньому році, грн за 1 м (1 т, 1 кг, 1 г);
Іц – індекс цін виробників промислової продукції за попередній рік, %.
Якщо значення Іц не перевищує 100 %, то індексація в поточному році не проводиться.
Із наведеного аналізу можна зробити висновок про те, що величина суми індексації прямо пов’язана з рівнем інфляції. В українському законодавстві існує 10 %-й поріг інфляції. Якщо зростання цін перевищує цю позначку, то необхідно проводити індексацію (перерахунок). Такий рахунок обов’язків, а отже це також має проводитись і в системі охорони природного середовища.
[Вгору] [Вниз]