Проаналізуйте рішення обох судових інстанцій. Яке з них правильне? Відповідь обґрунтуйте
До семінару по зобов’язаннях
Задача 1
Служба автомобільних доріг звернулася до господарського суду з позовом до Приватного підприємства "Ремсервіс" і просила суд розірвати договір підряду на виконання робіт з реконструкції автомобільної дороги державного значення № 63 від 16.05.2008 року.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого зобов'язання за договором підряду від 16.05.2008 року щодо вчасного виконання робіт та наявністю підстав для розірвання договору у судовому порядку, а саме невиконання відповідачем свого зобов'язання за договором щодо вчасного виконання підрядних робіт, відповідно до узгодженого календарного графіку.
Відповідно до умов договору Служба автомобільних доріг (замовник) доручає, а ПП "Ремсервіс" (підрядник) зобов'язується виконати роботи з реконструкції автомобільної дороги державного значення в межах виділених фінансових ресурсів, у відповідності з вимогами "Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць і залізничних переїздів, правил користування ними та охорони", затверджених Постановою КМУ №198 від 30.03.1994 року, Закону України "Про автомобільні дороги", Закону України "Про дорожній рух", технічного завдання і умов вказаного договору підряду. Замовник зобов'язується прийняти від підрядника виконані роботи та сплатити їх вартість.
Відповідно до п.4 договору, строки виконання робіт такі: початок травень 2008р. - закінчення грудень 2008р. При цьому, роботи, які є предметом цього договору, проводяться відповідно до узгодженого сторонами календарного графіку виконання робіт, що є невід'ємною частиною договору (додаток №1 до договору).
На виконання даного договору підряду позивачем здійснено фінансування робіт в межах виділених коштів на суму, що становить 14 634 500,0 грн., а відповідачем, у свою чергу, виконано роботи на суму 13 446 153,0 грн.
Пунктом 17.7 договору визначено, що замовник має право ініціювати розірвання договору, якщо підрядник з своєї вини не розпочав виконання робіт протягом 10 днів з дня, коли він повинен згідно договору розпочати їх виконання; виконав роботи за місяць з істотними недоліками і не забезпечив їх усунення у визначений замовником строк; відмовляється від виконання договору.
На думку господарського суду, договір підряду може бути розірваний лише у судовому порядку у зв'язку з істотним порушенням договору (ст.651 ЦК України), або істотною зміною обставин (ч.2 ст.652 ЦК України). Тому позов Служби автомобільних доріг суд не задовольнив. Таку ж позицію зайняла і апеляційна інстанція. Прокуратура області в інтересах Служби автомобільних доріг звернулася з касаційним поданням до Вищого господарського суду.
Проаналізуйте рішення судів. Запропонуйте власне вирішення справи. Які доводи могли б бути покладені в основу касаційного подання прокуратури? Відповідь обґрунтуйте.
Задача 2
Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради “Теплосвіт” (далі –ККП) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до акціонерного товариства “Донецькобленерго” з урахуванням уточнень до позовних вимог, про зміну умов договору, у якому просило викласти пункт 4.1.3 Договору № 757 про постачання електричної енергії від 02.07.2005р. у новій редакції, запропонованій ККП.
Попередньо позивач, у своїх листах від 21.12.2007р., 11.01.2008р. і 20.02.2008р. звернувся до відповідача з пропозицією про внесення змін до пункту 4.1.3 Договору, шляхом підписання нового додатку, у якому запропонував викласти показники допустимих відхилень від стандартних умов подачі електричної енергії. Відповідач, у своїх листах-відповідях на пропозицію, відповідно, від 15.01.2008р., 28.01.2008р. і 06.04.2008р., повідомив позивача про неможливість укладення запропонованої останнім додаткової угоди, через відсутність повної інформації, необхідної для підписання такої додаткової угоди.
Рішенням господарського суду Донецької області позовні вимоги ККП “Теплосвіт” задоволено: пункт 4.1.3 Договору № 757 про постачання електричної енергії від 02.07.2005р. викладено у наступній редакції: “4.1.3 У разі відпуску електричної енергії, параметри якості якої перебувають поза межами показників, визначених державними стандартами, Постачальник електричної енергії несе відповідальність перед Споживачем у розмірі двадцяти п’яти відсотків вартості такої електроенергії. Контроль якості електричної енергії здійснюється на межі розмежування балансової належності у відповідності з державним стандартом норм якості електричної енергії в системах електропостачання загального призначення ГОСТ 13109-97. Параметри якості електроенергії вказані у додатку від 20.02.2008 р. “Узгоджені показники допустимих відхилень від стандартних умов подачі електроенергії в залежності від класів напруги на межі балансової належності”, та стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати по справі.
Суд першої інстанції, посилаючись на те, що вимоги позивача про внесення змін до Договору, з додержанням вимог ст. 188 Господарського кодексу України ґрунтуються на положеннях Правил у редакції 2006 року, тоді як спірний Договір укладався під час дії Правил у редакції 2003 року, дійшов висновку про те, що вимоги позивача з посиланням на ст. 652 Цивільного кодексу України, є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду рішення господарського суду Донецької області було скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ККП відмовлено.
Суд апеляційної інстанції, з урахуванням обставин справи, положень ст.ст. 179, 188 ГК України, ст.ст. 651, 652 ЦК України, ст.ст. 7, 24, 26 Закону України “Про електроенергетику”, Правил користування електричною енергією та, умов Договору, посилаючись на те, що укладений між сторонами Договір, у тому числі –його пункт 4.1.3, яким передбачено відповідальність відповідача за порушення параметрів електроенергії, що постачається, відповідає вимогам законодавства і, зокрема, Правилам користування електричною енергією, тоді як позивачем не доведено наявність обставин, якими обґрунтована необхідність внесення змін до Договору, та законних підстав для цього, дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача, у зв’язку з чим, скасував рішення суду першої інстанції про задоволення позову та прийняв нове рішення про відмову в позові.
Проаналізуйте рішення обох судових інстанцій. Яке з них правильне? Відповідь обґрунтуйте.
Задача 3
Товариство з обмеженою відповідальністю “КРАТ” звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про визнання за Товариством права на оренду земельної ділянки згідно з проектом відведення та висновками, які містяться в ньому; просило суд прийняти рішення, яким вважати укладеним договір оренди земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування автосалону з мийкою та відкритою автостоянкою між Товариством та Київрадою в редакції, яка підписана Товариством та переданою дану земельну ділянку з моменту набрання чинності судовим рішенням, на умовах, визначених у договорі та зобов’язання Головного управління земельних ресурсів зареєструвати договір оренди земельної ділянки з усіма додатками, що є його невід’ємними частинами, між орендодавцем –Київрадою та орендарем – Товариством у встановленому порядку.
Суд встановив, що Київським міським головою позивачу надана згода Д-1039 на розроблення проекту відведення земельної ділянки орієнтовним розміром 0,386га у м. Києві для будівництва, експлуатації та обслуговування автосалону з мийкою та відкритою автостоянкою, на підставі якої Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано технічні умови на розробку документації із землеустрою. Виготовлений Товариством з обмеженою відповідальністю “Геометікс” (ліцензія є) проект відведення земельної ділянки позивачеві для будівництва, експлуатації та обслуговування автосалону з мийкою та відкритою автостоянкою був погоджений із Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА (висновок є), Київською міською санітарно-епідеміологічною станцією (висновок є), Головним управлінням охорони культурної спадщини в м. Києві (висновок є), Державним управлінням екології та природних ресурсів в м. Києві (висновок є), Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (висновок є).
Рішенням Господарського суду м. Києва, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду, позов було задоволено.
За касаційним поданням заступника прокурора м. Києва зазначені рішення та постанова мають бути переглянуті в касаційному порядку, оскільки прокуратура вважає, що законодавством передбачений спосіб волевиявлення міськради, яка здійснює право власності від імені територіальної громади щодо земельних відносин, а саме: прийняття рішення сесії. Київрадою рішення щодо вищезазначеної земельної ділянки не приймалося, тому правові підстави для задоволення позову, на думку прокуратури, відсутні, не підлягають задоволенню і позовні вимоги до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради щодо реєстрації договору.