ТЕМА 8. Літературна творчість Олекси Стороженка
(1806 – 1874)
План
1. Життєвий і творчий шлях письменника.
2. ”Українські оповідання” (1863):
a) легендарний характер оповідань;
b) творче опрацювання фольклорних сюжетів;
c) фантастичний елемент;
d) ностальгічний елемент рефлексій і ліричних відчуттів.
3. Образ козака, гайдамаки у прозі О.Стороженка.
4. “Марко Проклятий” О.Стороженка:
a) фольклорно-легендарна основа;
b) історико-філософський сенс;
c) трагізм постаті українського Агасфера;
d) жанрова природа твору, особливості композиції та системи образів.
5. Російськомовна проза: роман-хроніка “Братья-близнецы”, “Рассказы из крестьянского быта малороссиян”.
Тексти
Се така баба, що чорт їй на махових вилах чоботи оддавав. Два брати. Вчи лінивого не молотом, а голодом. Дурень. Жонатий чорт. Скарб. Три сестри.
Кіндрат Бубненко-Швидкий. Закоханий чорт. Межигорський дід. Матусине благословення. Чортова корчма. Вуси. Голка. Прокіп Іванович. Дорош. Мірошник.
Споминки про Микиту Леонтійовича Коржа.
Марко Проклятий.
Братья-близнецы.
Література
1. Бернштейн М. Журнал “Основа” і український літературний процес 50-х-поч.60-х років ХІХ ст. – К., 1959.
2. Денисюк І. Розвиток української малої прози ХІХ – поч. ХХ ст. – К., 1999. – С.39-89.
3. Зеров М. „Брати-близнята” (Історія й побут у Стороженковій повісті) // Зеров М. Українське письменство. – К., 2003. – С.745-764.
4. Зеров М. Українське письменство ХІХ ст.: ХХХІХ. Олекса Стороженко // Зеров М. Твори: В 2-х т. - Т.2. - К., 1990. – С.219-223.
5. Іщук А. Олекса Стороженко // Стороженко О. Твори: В 2-х т. – Т.1. - К., 1957. – С.5-18.
6. Крутікова Н. Гоголь та українська література (30-80 рр. ХІХ ст.). – К., 1957. – С.508-529.
7. Міщук Р. Українська оповідна проза 50-60-х років ХІХ ст. – К., 1978. – С.90-98, 227-232.
8. Нахлік Є. Українська романтична проза 20-60-х рр. ХІХ ст. – К., 1988. – С.137-142.
9. Пойда О. Олекса Стороженко: нарис життя і творчості. — Вінниця, 2008.
10. Пойда О. Роман “Марко Проклятий” // Слово і час. – 1995. - № 11-12. – С.23-27.
11. Приходько І. Козацький дух О.Стороженка // Березіль. – 2000. - №3-4. – С.173-181.
12. Репетуха С. «Марко Проклятий» - роман-експеримент (міфологічний аспект) // Січ. – 2006. - №9. – С.34-39.
11.13. Хропко П. Олекса Стороженко і його літературна спадщина // Стороженко О. Марко Проклятий. Оповідання. – К., 1989. – С.5-20.
12.14. Хропко П. Творчість Олекси Слісаренка в контексті української прози і літературно-критичної думки // Рад. літературознавство. – 1888. - №9. – С.15-23.
13.15. Шамрай А. Українські оповідання О.Стороженка // Стороженко О. Твори: В 2 т. – Т.І. - К., 1957.
Поміркуйте над висловлюваннями:
…своїм настроєм та поглядами найближче підходить до старого покоління людей, дарма що вся його літературна діяльність минала вже після Шевченка. Талановитий оповідач, неабиякий знавець народної мови, якою вмів орудувати просто по-мистецькому, Стороженко стояв якось осторонь од українського руху і як письменник жив здебільшого або в минулому, або в фантастичних вигадках кохався, ніби не маючи охоти взятись до списування того, що було перед очима.
С.Єфремов
О.Стороженко не зміг “виробити собі настілько ідейного способу думання і настільки глибокого розуміння людського життя, щоб із талановитого анекдотиста він міг зробитися дійсним художником”.
І.Франко
Оповідання О.Стороженка витримані “в легендарно-романтичних тонах”, ”єдиний викінчений наш романтик в прозі”.
А.Шамрай
Письменник і в історичних документах, так само, як і в легендах, шукав не голої правди, а історичного героїзму, яскравих подій, що відповідали б його романтичному уявленню про героїчну старовину. Історія, легенда – це тільки матеріал, що дає можливість письменникові відтворити прекрасний світ героїв, чарівне і фантастичне минуле, де дійсність легко переходила і помішувалась з фантастикою.
А.Шамрай
Повесть эта в форме поэмы под названием «Марко Проклятый» - отверженный скиталец, которого за грехи не принимает ни земля, ни ад… Каждый народ имеет своего скитальца: французы – вечного жида Сантенера, испанцы – Мельтона, у немцев – Кащей Бессмертный, а у нас – Марко. И, кажется, наш-то Марко заткнет за пояс всех скитальцев. Чтобы придать более живости и разнообразия поэме, я связал ее с войной 1648 года (восстание Хмельницкого). На сцене много исторических лиц: Еремия Вишневецкий, Кривонос, Павлюга, Гуня, Свит и многие другие.
О.Стороженко