Форми й стилі сучасної української літературної мови
Мовний стиль – це сукупність засобів, вибір яких зумовлюється змістом, метою та характером висловлювання.
Стилі сучасної української літературної мови.1.Мовний стиль.2.Стилі писемної форми мови: науковий; публіцистичний; інформаційний; художній; епістолярний; конфесійний; Виробничо-професійний.3.Стилі усної форми мови:розмовно-побутовий;ораторський.
Науковий стиль – це мова науки, техніки, освіти. Мета мовлення: - повідомлення про результати наукових досліджень.
Публіцистичний стиль. Сфера використання – громадсько-політична, суспільно-виробнича, культурноосвітня діяльність, навчання.
Художній стиль.Реалізується в художній літературі. Він є всеосяжним, оскільки може поєднувати у собі всі стилі мови. Художній стиль широко використовується у творчій діяльності, різних видах мистецтв, у культурі й освіті. Крім інформаційної, художній стиль виконує найсуттєвішу – естетичну функцію.
Епістолярний стиль.Стиль приватного листування. Основні ознаки епістолярного стилю: наявність певної композиції; початок, що містить шанобливе звертання; головна частина, у якій розкривається зміст листа;кінцівка, де підсумовується написане та іноді постскриптум (приписка до закінченого листа після підпису).Основні мовні засоби епістолярного стилю: поєднання елементів художнього, публіцистичного та розмовного стилів
Конфесійний стильСфера використання: релігія та церква. Призначення – обслуговувати релігійні потреби як окремої людини, так і всього суспільства. Він реалізується у релігійних відправах, проповідях, молитвах, церковних книгах.
Розмовний стильОбслуговує повсякденне усне спілкування людей у побуті та на виробництві. Розрізняють неформальне та формальне спілкування. Перше – нерегламентоване, його мета і характер визначаються особистими (суб'єктивними) стосунками мовців. Друге – обумовлене соціальними функціями мовців, регламентоване за формою і змістом.
Ораторський стильЦе стиль промови, доповіді, лекції, публічного виступу. Переконливе, пристрасне слово – дійовий засіб організації стосунків між людьми у діловій сфері, могутній чинник виховання. Живе слово, особистий приклад – величезна сила.
Офіційно-діловий стиль – це функціональний різновид мови, який використовується для спілкування у державно-політичному, громадському й економічному житті, законодавстві, у сфері управління адміністративно-господарською діяльністю. Офіційно-діловий стиль – це мова ділових паперів: розпоряджень, постанов, заяв, автобіографій, протоколів, наказів, розписок та ін.
Білет 17.
Функція, основне завдання, характерні ознаки наукового стилю, його підстилі.
Науковий стиль – це мова науки, техніки, освіти. Мета мовлення: - повідомлення про результати наукових досліджень. Основні ознаки: ясність( зрозумілість) і предметність тлумачень; логічна послідовність і доказовість викладу; об'єктивний аналіз; точність і лаконічність висловлювань; аргументація і переконливість тверджень; детальні висновки.
Основні мовні засоби наукового стилю спрямовані на інформування, пізнання, вплив і характеризуються: використанням наукової термінології; наявністю схем, таблиць, графіків, систем математичних, фізичних, хімічних знаків і значків; залученням цитат і посилань на першоджерела; відсутністю індивідуальної авторської манери та емоційно-експресивної лексики; чіткою композиційною структурою тексту (поділ на розділи, частини, пункти, параграфи із застосуванням нумерації); окрім переважного вживання іменників та відносних прикметників наявні дієслівні форми, частіше безособові; значну роль відіграють дієприкметниковий та дієприслівниковий звороти.
Форма реалізації наукового стилю – монолог.
Науковий стиль має такі підстилі: 1) власне науковий (монографія, рецензія, наукова доповідь, курсова й дипломна роботи, реферат, тези). Який у свою чергу поділяється на науково-технічні тексти та науково-гуманітарні; 2) науково-популярний , мета якого дохідливо і доступно викладати інформацію про наслідки наукових досліджень у журналах , книгах тощо; науково-навчальний – реалізується у навчальних підручниках, лекціях, бесідах і не виключає елементів емоційності.
Білет 18.