Поняття , ознаки та характеристика бандитизму
Організація озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб, а також участь у такій банді або у вчинюваному нею нападі.
Обов'язковими ознаками банди є:
1) наявність у ній декількох (трьох і більше) суб'єктів злочину;
2) стійкість;
3) озброєність;
4) загальна мета учасників угрупування — вчинення нападів на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб;
5) спосіб вчинення злочину — напад на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб.
Безпосереднім об’єктом є громадська безпека, а додатковим – життя та здоров’я осіб, інші блага, власність.
Об'єктивна сторона бандитизму може виражатися в трьох формах:
1) організація озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб;
2) участь у такій банді;
3) участь у вчинюваному бандою нападі. Для складу бандитизму досить вчинення хоча б однієї з цих дій.
Під створенням слід розуміти дії, спрямовані на виникнення злочинної організації. Такі дії включають підшукування співучасників, об'єднання їхніх зусиль, детальний розподіл між ними обов'язків, створення плану, визначення способів його виконання. Основною метою організатора є утворення стійкого об'єднання осіб для заняття злочинною діяльністю, забезпечення взаємозв'язку між діями всіх учасників останнього, упорядкування його структурних частин. Участь у нападі, вчинюваному бандою, означає виконання дій, які становлять собою напад, зокрема застосування насильства чи створення реальної загрози його застосування до працівників підприємств, установ, організацій чи до окремих громадян.лочинну організацію, у майбутньому може й не бути її керівником чи учасником. Участь у нападі, вчинюваному бандою, наявна й тоді, коли в конкретному епізоді брали участь лише окремі її члени (тобто, не банда у повному складі), навіть один бандит за умови, що відповідне сприяння цьому нападові здійснювала банда як злочинне об'єднання.
Суб'єктивна сторона складу бандитизму характеризується виною у формі прямого умислу. Якщо особа, яка брала участь у нападі, не знала про те, що інші учасники входять до складу банди, то вона не може підлягати відповідальності за бандитизм. Дії такої особи необхідно кваліфікувати залежно від характеру вчиненого, наприклад, як розбій, вбивство тощо. Бандитизм може вчинюватися з метою викрадення, вбивства, зґвалтування, звільнення винних з-під варти, вчинення хуліганства тощо. Таким чином, обов’язковою ознакою бандитизму є мета його вчинення – напад на підприємства, установи, організації, окремих фізичних осіб.
Суб'єкт бандитизму - будь-яка особа, яка досягла 14-річного віку.
64. Порушення вимог законодавства про охорону праці: аналіз складу злочину.
Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого.
Основним безпосереднім об'єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують безпеку праці.
Потерпілими від злочину можуть бути штатні працівники підприємства, тимчасові робітники та службовці, учні виробничого навчання, студенти, учні профтехучилищ, які проходять виробничу практику та будь-які інші особи, діяльність яких пов'язана з цим виробництвом.
Об’єктивна сторона характеризується чотирма ознаками:
1) діяння, яке полягає в порушенні вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці. Диспозиція цієї статті є банкетною.
2) наслідки у вигляді заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого (ч.1 ст. 271 КК України) або загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч.2 ст.271 КК України).
3) причинний зв'язок між діяння і наслідками.
4) місце вчинення злочину – виробництво (підприємство, установа, організація).
Суб'єктивна сторона злочину характеризується змішаною або необережною формами вини.
Суб'єкт злочину – службова особа підприємства, установи, організації або громадянин – суб'єкт підприємницької діяльності. За ст. 271 можуть нести відповідальність лише службові особи, на яких покладений обов'язок за дотриманням вимог про охорону праці на відповідній ділянці роботи або контроль за їх виконанням.
Терористичний акт.
Терористичний акт, тобто застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров'я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, якщо такі дії були вчинені з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, або з метою впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об'єднаннями громадян, юридичними особами, або привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста), а також погроза вчинення зазначених дій з тією самою метою. Під тероризмом звичайно розуміють залякування населення і органів влади з метою досягнення злочинних намірів. Він полягає у погрозі насильством, підтриманні стану постійного страху з метою досягнути певних політичних чи інших цілей, спонукати до певних дій, привернути увагу до особи терориста або організацій, які він представляє.
Об'єктом злочину, передбаченого ст. 258, є громадська безпека від проявів тероризму.
Об'єктивна сторона злочину може проявитися у таких формах:
1) застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров'я людини, або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків;
2) погроза вчинення зазначених дій.
Під застосуванням зброї при вчиненні терористичного акту слід розуміти її використання за цільовим призначенням - здійснення вибухів, прицільних пострілів чи хаотична стрільба в місцях перебування людей, заподіяння ударів холодною зброєю.
Інші дії, які створювали небезпеку, - це вчинки, внаслідок яких виникала реальна загроза настання наслідків у вигляді смерті чи завдання тілесних ушкоджень, знищення чи пошкодження майна, перерви руху транспортних засобів, роботи підприємств, установ, організацій.
Суб'єктом злочину є осудна особа, яка досягла 14-річного віку.
Суб'єктивна сторона терористичного акту характеризується прямим умислом і хоча б однією спеціальною метою, зазначеною в диспозиції ч. 1 ст. 258: а) порушення громадської безпеки, залякування населення; б) провокація воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення; в) вплив на прийняття рішень чи вчинення або не вчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об'єднаннями громадян, юридичними особами; г) привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста).
Кваліфікованими видами терористичного акту є: 1) вчинення його повторно; 2) вчинення його за попередньою змовою групою осіб; 3) заподіяння ним значної майнової шкоди; заподіяння ним інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 258), а особливо кваліфікованим - загибель людини (ч. 3 ст. 258).