Стський журнал, футуристський плакат

Футуристичний.Пройнятий ідеями футуризму, який користується худо­жніми методами футуризму: футури­стичний напрям у мистецтві, футури­стична поезія.

примхливий, сердитий. — Ти Гані не знаєш. Тиха і покірна, але характерна(Б.Лепкий).

Характеристичний.Який випливає з характеру когось, чогось, характе­ризує когось, щось; характерний: ха­рактеристична прикмета, характери­стична мова, характеристичний факт, характеристична ознака. Між брова­ми зарисувалася характеристичнаскладка (Б.Лепкий).

ХАРТЙСТ- ЧАРТИСТ

Хартист,-а. У Португалії — прихи­льник виданої в 1826 р. цензової кон­ституційної хартії.

Чартист,-а. В Англії — учасник чартистського руху, прихильник чар­тизму.

ХАРЧІ, ХАРЧ - КОРМ

Харчі,-їв, мн., рідше харч, -у, ч. і -і, ж. 1. Те, що споживають (їдять, п'ють) люди; їстівні припаси, їжа.

2. розм. Те саме, що корм.

Корм, -у. їжа тварин.

ХАТА. Крім загальновідомого "сіль­ський будинок, приміщення та меш­канці його тощо", вживається також у значенні "кімната". Дашкович при­мостився на скриньці, згорнув руки й

х

ХІР

довго дивився на дам, котрі бігали по хатах, підіймали дещо з підлоги, гово­рили, кричали й махали руками (І.Не-чуй-Левицький); — Іди до секрета­ря! — сказав[сторож] / повів Чіпку аж через три хати, де сиділо багато судо­виків (Панас Мирний).

ХВИЛЕЛОМ - ХВИЛЕРІЗ

Хвилелом,-у. Дамба, що захищає морську гавань, берег тощо від хвиль.

Хвилеріз,-а. 1.Загострена носова частина судна.

2. Те саме, що хвилелом.

ХВИЛЮЮЧЕ - ХВИЛЮЮЧИ

Хвилююче,присл. Бентежно, зво­рушливо; викликаючи хвилювання. — Отут станемо, — сказав Заруба, — / вони вийшли з машини. І одразу почу­ли, як лоскітно і хвилююче пахне земля (В.Кучер); Хвилююче пахне димок сте­пового вогнища (А.Хорунжий).

Хвилюючи.Дієприсл. від хвилюва­ти. Вітер посилювався, хвилюючи воду в озері.

ХЕМІ..., ХЕМО...Перші частини складних слів, що відповідають по­няттям "хімія", "хімічний процес"; пишуться разом: хемілюмінесцентний, хемосинтез. Пор. хіміко-...

ХИЖИЙ - ХИЖАЦЬКИЙ

Хижий. 1.Який їсть інших тварин (про звірів, тварин); характерний для таких звірів; переносно — подібний до хижака лютістю, жорстокістю (про людину та її риси): хижий шуліка, хи­жий розбійник, хиже нутро, хижа ра­дість. Закрякала хижа птиця над своїми жертвами (І.Франко); Під берегом, у тихій заводі, ударила хижа щука, полюючи за мальком (А.Шиян); Він бачив перед собою полиск хижих очей, червоні й завзяті обличчя, роздуті ніздрі й білі зуби (М.Коцюбинський).

26* 4

2. перен. Який прагне наживи, жорстоко визискуючи когось, який виражає жадібність тощо: хижа люди­на, хижа натура, хижі очі. Він собі будинок будує. Поганого в тому., немає нічого, але дуже вже він хижий і хутко збудувати хоче(В.Собко); В серцях відвага соколина, і гнів, і лють до хи­жих зграй (В.Сосюра).

Хижацький. 1.Який стосується хи­жака, належний, властивий хижакові: хижацькі зуби, хижацький інстинкт, хижацьке нутро. Нова особа йшла по­волі, роблено і з безперечно хижацьки­ми намірами (М.Хвильовий).

2. Який грунтується на гнобленні, експлуатації когось: хижацькі плани, хижацьке визискування.

3. Який заради користі провадить­ся таким способом, що призводить до збіднення або знищення природних багатств: хижацький промисел.

ХІМ...Перша частина складних слів, що відповідає слову хімічний; пишеться разом: хімлабораторія, хім­волокно.

ХІМІКО-... - ХІМІО...

Хіміко-...Перша частина складних слів, що відповідає слову хімічний;пишеться через дефіс: хіміко-бакте-ріологічний, хіміко-металургійний.

Хіміо...Перша частина складних слів, що означає "який стосується хімії або хімічних процесів"; пишеть­ся разом: хіміосинтез, хіміотерапев­тичний, хіміотоксичний.

Пор. хемі...

ХІРОМАНТІЯ,-і, ор. -єю. Воро­жіння за лініями на долонях рук (визначення характеру людини, про­рокування майбутнього тощо).

ХІРУРГ - ХІРУРГИ

ХфУРг>_а- Лікар, фахівець з хі­рургії.

ЮЗ

ХІТ

Хірурги,-ів, ми. Родина дуже по­ширених морських риб з яскравим і строкатим забарвленням.

ХІТИН - ХІТОН - ХІТОНИ

Хітин,-у. Природний азотовміс­ний полісахарид, який утворює зов­нішній твердий покрив членистоно­гих, комах, оболонки грибів, деяких водоростей і бактерій.

Хітон,-а. Лляний чи вовняний одяг вільного крою у давніх греків; балетний одяг без рукавів.

Хітони,-ів, мн. Ряд панцирних мо­люсків.

ХЛІБО...Перша частина складних слів, що відповідає слову хлібний; пи­шеться разом: хлібозавод, хлібозби­ральний, хлібопекарський.

ХЛІБ-СІЛЬ,хліба-сблі, розм. Хар­чі, їжа. [Настя:] Але як же його мов­чать, коли тебе так судять-гудять за твою хліб-сіль! І хто? Рідний брат (І.Карпенко-Карий); Бери тютюн і вірші для їзди, Хліб-сіль, тарань при­в'ялено-солону. І гайда в путь(А.Ма­лишко).

Вживається переважно в слово­сполученнях: водити (ділити) хліб-сіль— харчуватися разом з кимсь; жити спільними інтересами й турбо­тами тощо. По від їзді Тасі Раїса умо­вилася шолуватись у старої матуш­ки. Щодня утрьох вони ділили хліб-сіль (М.Коцюбинський); А то — як-таки: одного села люди, однаково жили, вкупі хліб-сіль ділили, вкупі робили!., а тепер одні — вільні, другі — невільні!(Панас Мирний); подякувати за хліб-сіль— висловити подяку за пригощання, піклування, гостинність. Гості вста­ли з-за стола й довгим рядком простя-глися до кімнати, де лежала Онися, щоб подякувати за хліб-сіль(І.Не-

чуй-Левицький); цуратися хліба-сб­лі— не виявляти уваги до господарів, відмовлятися від частування. [Мари­на:] Може, підгодувалися б у нас, діду­сю? [Кобзар:] Хліба-солі ніколи не цу­рався (М. Кропивницький).

хлівдив. сарай.

ХЛОР..., ХЛОРО...Перші частини складних слів, що відповідають слову хлор;пишуться разом: хлорангідрид, хлорацетатний, хлоробактерії, хлоро­водень.

ХЛОРИД - ХЛОРИТ - ХЛО­РИН - ХЛОРАТ

Хлорид,-у. Сіль хлористоводневої (соляної) кислоти: хлорид натрію.

Хлорит,-у. Породотвірний міне­рал класу силікатів.

Хлорин,-у. Різновид синтетичного волокна з полівінілхлориду.

Хлорат,-у. Сіль хлорнуватої кис­лоти (отруйна): хлорат калію.

хлоро...див. хлор...

ХЛОРОФІЛ,-у. Зелений пігмент рослин, який впливає на забарвлення листя, пагонів тощо. Пох.: хлорофіло­вий, хлорофільний.

ХЛОРОФОРМ,-у. Легка, солодка на смак безбарвна рідина, що містить хлор; добрий розчинник жирів, смол тощо. Пох. хлороформний.

ХМАРО...Перша частина склад­них слів, що відповідає слову хмара; пишеться разом: хмароподібний, хма­рочос.

ХМЕЛЕ... Перша частина склад­них слів, що відповідає слову хміль; пишеться разом: хмелезбиральний, хме­лесушарня.

ХМЕЛИТИ - ХМЕЛІТИ

Хмелити,-лю, -лиш, перех. 1. До­давати хмелю в який-небудь напій.

ХОР

2. Робити кого-небудь хмільним; п'янити, а також переносно. Чарки заходили по руках. Не горілка хмели­ла — радість(В.Бабляк); — Так я з ними [з панночками] пив, хмелив себе їх поцілунками.. (3.Тулуб); Він бачив у ці дні, як хмелила Ярославу розкутість власного темпераменту (О.Гончар).

Хмеліти,неперех. Ставати хміль­ним; п'яніти, а також переносно: хмеліти від вина, хмеліти від щастя. З колосся стиглого, пахучого У нас хме­ліла голова... (Я.Шпорта).

ХОБІ,невідм., с. Захоплення, улюблене заняття на дозвіллі. Това­риш Книш, як усі занадто віддані своїй справі люди, мав своє хобі: самодіяль­ність(П.Загребельний).

ХОЛДИНГ,-у. Компанія, яка во­лодіє контрольними пакетами акцій інших компаній; холдингова компа­нія.

ХОЛОДИТИ- ХОЛОДІТИ, ХО­ЛОДНІТИ- ХОЛОДНІШАТИ

Холодити,-джу, -дйш, перех. і не­перех. Робити щось холодним, холод­нішим. Осінній вітер холодив обличчя (П.Кочура); — Дай-но, сину, фуфайку, бо щось холодить (М.Зарудний).

Холодіти,холодніти, неперех. Ста­вати холодним, холоднішим. Осінній час. Поволі холодіє(П.Дорошко); Хму­риться і холодіє. Буде дощ (Мирослав Ірчан); Кров, що вливала руки, сякла, холодніла (Марко Вовчок).

Холоднішати. Ставати холоднішим. Все меншали дні, холоднішали ночі (О.Гончар).

ХОЛОДНО... - ХОЛОДО...

Холодно... Перша частина склад­них слів, що відповідає слову холод­ний; пишеться разом: холоднокровний, холодноламкий.

Холодо... Перша частина складних слів, що відповідає слову холод; пи­шеться разом: холодоагент, холодоко­мбінат.

ХОЛОДОК,-дку. 1. Зменшено-пестливе значення від холод: ранко­вий холодок. Незчувся, як коротка літ­ня ніч минала, як від ставків і озерець стало дихати опівнічним холодком(Б.Лепкий); Від верб простягнися довгі тіні і з степу повіяло холодком (М.Ла-зорський).

2. Затінене місце, тінь (але тільки від сонця і переважно в гарячу пору); захисток від сонця. Через кілька хви­лин хлопці вже сиділи в холодку під гру­шею (Б.Грінченко); Більш за все на світі любив дід сонце. Він прожив під сонцем коло ста літ, ніколи не ховаю­чись у холодок(О.Довженко); Граєть­ся сонце на листках осики, Люди дрімають у милім холодку (П.Карман-ський).

3. Трав'яниста рослина родини лілійних, що має лускоподібне листя: заячий холодок.

ХОНДРИТ,-у. У медицині — за­палення хряща.

ХОНДРЮМА- ХОНДРОМА

Хондрібма. Сукупність хондріосом в одній клітині.

Хондрбма. Доброякісна пухлина, яка складається з хрящової тканини.

ХОР- ХОРИ

Хор,-у. 1.Співочий колектив або гурт осіб, які разом виконують во­кальні твори. Дарма, що це був не про­фесіональний хор, співали-таки гарно (А. Головко).

2. Багатоголосий вокальний музи­чний твір, а також його виконання; дружне звучання кількох або багатьох голосів тощо. Натхненний чарівною

ХОР

поезією Т.Г.Шевченка, прекрасні ро­манси й хори створив основоположник української класичної музики Микола Віталійович Лисенко (з журналу); Чай­ки якось хижо кигичуть, злу радість я чую в тім хорі (Леся Українка).

3. Східна частина католицького храму, де перебувають під час відпра­ви духівництво й церковні співаки.

Хори,хорів, мн. Відкрита галерея, балкон у верхній частині парадного залу або в церкві (первісно для роз­міщення хору, музикантів). "Завтра я, може, побачу її в церкві... Не піду співати на хори, стану у правому при­творі на сходах, коло дверей"(І.Не-чуй-Левицький).

...ХбРД.Кінцева частина склад­них слів, що вказує на зв'язок з по­няттями "струна", "дріт", "звук": три-хорд.

ХОРЕЙ - ХОРЕЯ

Хорей1,-я, ор. -єм. Віршовий роз­мір.

Хорей2, -я. Довга палиця, якою ке­рують запряженими оленями або со­баками.

Хорея,-ї, ор. -єю. Захворювання нервової системи людини.

хоридив. хор.

...ХОРЇЯ.Кінцева частина склад­них слів, що відповідає поняттям "по­ширення", "просування": антропохо­рія.

ХОРОЛбГІЯ,-ї, ор. -єю. Наука про сфери поширення (ареали) окре­мих видів, родин та інших система­тичних груп рослин і тварин.

ХРАП - ХРАПА

Храп1,-а. Нижня й середня части­ни перенісся тварини (переважно ко­ня). Козаков метнув нищівний погляд на Македона і люто вхопив свого риса­ка за храп (О.Гончар).

Храп2,-у, розм. Хропіння, хрипін­ня. Було тихо, тільки чулося, як хто хропе: од дитячого швиденького сопін­ня., до грубого храпу свекрухи (Гриць-ко Григоренко); 3 храпом шарпнулись коні, вирвали з борозни плуг і помчали полем (М.Стельмах).

Храп3,-а. Пристрій для піднімання вантажів; упор для зупинки або регу­лювання рухомих частин механізму.

Храпа1,розм. Те саме, що храп1.Він чистив бугая, водив по корівнику, сми­каючи за цепа, що з'єднувався з вели­ким кільцем, управленим бугаю в храпу(В.Кучер).

Храпа2,діал. Замерзла грязь на дорозі. Тяжко на коні храпою їздити (Словник Б.Грінченка).

ХРИЗО...Перша частина склад­них слів, що відповідає поняттям "зо­лотий колір", "золотий відтінок"; пи­шеться разом: хризоберил, хризопраз.

ХРИПІТИ - ХРОПІТИ, ХРОП­ТИ

Хрипіти,-плю, -пйш. 1.неперех. Видавати горлом хрипкі (або схожі на хрипкі) звуки, мати в голосі хрипоту. В горлі йому щось булькало, він хрипів, захлинався (С.Журахович); Кашель угамувався, хоч у грудях все-таки соп­ло, хрипіло (Панас Мирний); Великий дзвін хрипів, неначе стара розбитасковорода (І.Нечуй-Левицький); Він бився в руках і не міг крикнути, лише хрипів, зціпивши зуби(А.Головко).

2. перех і неперех. Говорити, крича­ти, співати хрипким голосом. —Да­вай! — хрипить старшина, оглядаю­чись і підганяючи носіїв (О.Гончар).

Хропіти,-плю, -пйш, хропти,-пу, -пені. Видавати хрипкі звуки вві сні; розм. — спати, хропучи; видавати пе­редсмертне хрипіння тощо; видавати хрипкі звуки, важко дихаючи (про

хто

тварин). Ананій хропів і стогнав уві сні (Ю.Яновський); Син хропів, залитий кров'ю (Я.Качура); Еней в керею замо­тався, На задвірку хропти уклався (І.Котляревський); Коні іржали, хроп­ли, шалено хвицалися і топтали вовків (З.Тулуб).

...ХРОМ, ...ХРОМІЯ.Кінцеві час­тини складних слів, що відповідають поняттям "колір", "фарба", "забарв­лення": гепатохром, поліхромія.

ХРОМАТ - ХРОМІТ

Хромат,-у. Сіль хромової кислоти, яку використовують у виробництві барвників, у фотографії тощо.

Хроміт,-у. 1.Руда, яка містить хром і залізо; хромистий залізняк.

2. Вогнетривкий матеріал з хро­мистого залізняку; застосовується в металургії.

ХРОМАТО..., ХРОМО...Перші частини складних слів, що відповіда­ють поняттям "колір", "забарвлен­ня"; пишуться разом: хроматометрія, хромолітографія.

хромітдив. хромат.

...хромія див. ...хром.

хромо...див. хромато...

ХРОНІКАЛЬНИЙ - ХРОНОЛО­ГІЧНИЙ - ХРОНІКЕРСЬКИЙ

Хронікальний.Пов'язаний з хро­нікою: хронікальний жанр, хронікаль­ний фільм. У скл. сл. хронікально-доку­ментальний.

Хронологічний.1. Який стосується хронології: хронологічний період, хро­нологічні дати.

2. Який ґрунтується на послідов­ному розташуванні подій: хронологіч­ний запис, хронологічний цикл повіс­тей.

Хронікерський.Який стосується хронікера, пов'язаний з хронікою: хронікерський нарис.

ХРОНІСТ - ХРОНІКЕР - ХРО­НІКАР

Хроніст,-а. Той, хто записує події в часовій послідовності; літописець.

Хронікер,-а. Співробітник відділу хроніки в газеті, журналі, на радіомо­вленні тощо.

Хронікар,-я, ор. -ем, заст. Те саме, що хроніст.

ХРОНО...Перша частина склад­них слів, що відповідає поняттю "час"; пишеться разом: хронобіологія, хронограма, хронометр.

хронологічнийдив. хронікальний.

хропіти, хроптидив. хрипіти.

ХТОЗНА(з підсил. част. хто йзна), присудк. сл. Невідомо, ніхто не знає. Коли позичав — знаю, а коли віддам — хтозна! (приказка); Хтозна, чи добра душа зустріне втікачок (А.Хижняк);

— Мені здається, тут не живуть.

— "З якої речі?" — Хтозна... (Вас.Ше­вчук); — А що, хіба вирушив з Січі Хме­льницький? — "Та хто й зна..."(О.Со-коловський).

ХТОЗНА-ВІДКІЛЯ(з підсил. част. хтозна йвідкіля), присл. Невідомо, з якого місця; здалека. / сонце — хто-зна-відкіля взялось (М.Рильський).

ХТОЗНА-ВІДКОЛИ(з підсил. част. хтозна йвідколи) присл. Невідомо, з якого часу; здавна. В шафі пиляться яскравих кольорів плаття, яких хто-зна-відколи не одягала (М.Слабо-шпицький); Стара, набридла пісня. Чуємо ми її вже хтозна й відколи (А. Головко).

ХТбЗНА-ЦЕ (з підсил. част. хтозна йде), присл. Невідомо, в якому місці; далеко. Знявся вихор і поніс вгору пи­люку, сухе листя і — хтозна-де взя­тий — шмат пачки з сигарет

хто

(В.Бабляк); Дух його шугає хтозна й де (О.Гончар).

ХТОЗНА-ЗВІДКИ(з підсил. част. хтозна й звідки),присл. Невідомо, з якого місця; здалека. Як-от, хтозна-звідки, хмари узялись (М.Коцюбин­ський); Прибився парубок хтозна й звідки (Ю.Яновський).

ХТбЗНА-КОЛЙ(з підсил. част. хтозна й коли),присл. Невідомо, в який час; давно. Артем з Христею роз­лучився ще хтозна й коли (А.Головко).

ХТОЗНА-КОЛЙШНІЙ(з підсил. част. хтозна й колишній),займ. Дуже давній.

ХТОЗНА-КОТРЙЙ,-рого (з під­сил. част. хтозна й котрий),займ. Не­відомо котрий.

ХТОЗНА-КУДЙ(з підсил. част. хтозна й куди),присл. Невідомо, в яке місце; далеко. Знаю, що мрія та могла б мене тоді хтозна-куди завести (П.Тичина); Він ішов хтозна-куди (Григорій Тютюнник); — Мушу ті­кати! — "Куди?" — Хтозна й куди (О.Гончар).

ХТОЗНА-ПбКИ(з підсил. част. хтозна й поки),присл. Невідомо, до якого часу; довго. Останню листівку., беріг хтозна й поки, напам ять вивчив (А. Головко).

ХТОЗНА-СКІЛЬКИ(з підсил. част. хтозна й скільки),присл. Дуже багато. Це весна, що на землі бувала Хтозна-скільки років і століть (М.Риль­ський); Снігу випало хтозна-скільки (О.Донченко); але: Хтозна, скільки ще б так говорив Ковалів, якби його не пе­ребив Бачура (С.Чабанівський).

ХТОЗНА-ХТО,-кого (з підсил. част. хтозна й хто),займ. Невідомо хто. А ми з Тимком не такі. Хтозна в

кого й повдавалися (Григорій Тютюн­ник); але: Мовляв, хтозна, хто вбив, чорт його, мовляв, бери (А.Головко).

ХТОЗНА-ЧИЙ,-його (з підсил. част. хтозна й чий),займ. Невідомо чий.

ХТОЗНА-ЧОМУ(з підсил. част. хтозна й чому),присл. Невідомо чому. Біля ставка хтозна-чому спинився (Вас.Шевчук).

ХТОЗНА-ЩО,-чого (з підсил. част. хтозна йщо), займ. Невідомо що. Мати хлипа, а хтозна-чого (М.Ко­цюбинський); Могла ж тобі в листі набрехати хтозна й чого!(А.Головко); Уночі хтозна й від чого хлипали двері (Григорій Тютюнник); але: Хтозна, що на мене чекає (Є.Гуцало); Інакше становище стане нестерпним і хто­зна, чим все це закінчиться (П.Ко­нура).

ХТОЗНА-ЯК(з підсил. част. хто­зна й як),присл. Невідомо як; дуже, страшенно. Боявся собаки, котрий хтозна-як поведеться, почувши голос (Є.Гуцало); Гірко йому, важко хто­зна-як (В.Собко); але: Хтозна, як воно вийшло (А.Головко).

ХТОЗНА-ЯКИЙ,-кого (з підсил. част. хтозна й який),займ. Невідомо який; величезний, страшенний. Хто­зна-яким чином йому завжди було відо­мо все (О.Донченко); Одне б'ються та й б'ються, та лізуть на смерть, на хтозна-яке каліцтво (О.Довженко); Цей друг приносить телеграми Хтозна з якої далини (М.Рильський).

...ХТОН.Кінцева частина склад­них слів, що означає "місцевий", "корінний": автохтон.

ХТО-НЕБУДЬ - ХТОСЬ

Хто-небудь,кого-небудь, займ. Яка-небудь людина, істота; байдуже

хто. [Палажка:] А дома ще хто-небудь зостався? (Панас Мирний); Лози ди-милися, немов там хто-небудь підпа­лив купу гною (С.Васильченко); — Є тут хто-небудь?— скрикнув він глухо. Ніхто не відзивався (Григорій Тютюн­ник).

Хтось,займ. Невідомо, яка люди­на, істота; байдуже хто. А із яру В ки­реї козачій Хтось крадеться(Т.Шев­ченко); Хтось мене раптом торкнув за плече (Ю.Яновський); Коли йдеш, хтось неодмінно зупиниться й подиви­ться услід, хтось із кимось балакає, хтось несе воду, хтось виносить сміт­тя, виливає помиї чи лагодить парка­на, хтось, зрештою, ходить чи стоїть біля річки(Вал.Шевчук); Кимсь напо­лохані, з-під даху злетіли кажани (Г.Бойко).

ХУДОЖНИЦЬКИЙ. 1.Який сто­сується художника: художницька пра­ктика, художницьке спостереження, художницька спостережливість.

ХУНТА. 1. Назва суспільно-політи­чних організацій, об'єднань в Іспанії та країнах Латинської Америки.

2. Виконавчий, урядовий орган влади в деяких латиноамериканських країнах.

3. Група змовників.

Ц (це). Як назва літери вживається в с. р.: мале ц\ як назва звука вжива­ється в ч. р.: твердий ц.

ЦАРИНА. 1.Околиця, край села; вигін за селом; необроблюване поле тощо. Виїхали на царину (Т.Шевчен­ко); Перехрестилася Гаїнка.. та й пішла. Мати хотіла випровадити її

хурадив. віз.

ХУТІРСЬКИЙ - ХУТІРНИЙ -ХУТОРЯНСЬКИЙ

Хутірський.Який стосується хуто­ра, пов'язаний з ним; який мешкає на хуторі: хутірський базар, хутірські сади, хутірські інтереси, хутірська громада.

Хутірний. 1. Те саме, що хутірський.

2. Те саме, що хуторянський2: ху­тірна філософія.

Хуторянський. 1. Який стосується хуторянина, належний, властивий йому: хуторянські хатки, хуторянська родина, хуторянська вдача.

2. Пройнятий духом хуторянст­ва — дрібновласницьких інтересів і вузького світогляду: хуторянська замкненість, хуторянська обмеже­ність, хуторянські ідеали.

ХУТРОВИЙ - ХУТРЯНИЙ

Хутровий.Пов'язаний з розведен­ням звірів, добуванням та оброблен­ням хутра, а також з торгівлею хут­ром. Вж. зі сл.: звір, сировина, вироб­ництво, промисловість, багатства, вироби, цех, ринок, справи, торгівля.

Хутряний. Виготовлений, пошитий з хутра. Вж. зі сл.: комір, одяг, шапка, рукавиці, чоботи, штани.

аж за царину, — не звеліла (Б.Грінченко); Господиня їй показа­ла, де корови, випустила їх і веліла гнати у царину, де череду збирають (Панас Мирний); Цариною степо­вою колишеться ковиль-трава (М.Те-рещенко); [Соня:] Де тато? [Фено-ген:] Поїхали копи оглядать та на

Ц

цви

царині, кажуть, упали, не можуть встать (І.Карпенко-Карий).

2. перен. Сфера діяльності людини; ділянка, галузь. Одержане завдання не було для нього тягарем, воно скорше було йому благословенням і перепуст­кою в царину бажаних подвигів (І.Гон­чаренко).

ЦВИНТАР,-я, ор. -ем. 1.Подвір'я і кладовище коло церкви. Пріська більше у церкві стоїть, молиться; а Хри-стя з дівчатами крутиться по цвин­тарю, щебече (Панас Мирний); Уми­раючи, пан звелів, щоб його поховали не на цвинтарі біля церкви, а на кладо­вищі (О.Стороженко).

2. Узагалі місце, відведене для по­ховання померлих; кладовище. До­ріжка вела коло самого цвинтаря, що стояв на горбку, обкопаний високим валом, оброслим зеленою травою (Н.Ко-бринська); Ліворуч, зразу від курної дороги, по високому узгір'ю розсипались кам 'яні надгробки тюркського цвинта­ря (О.Донченко).

ЦВІСТИ - КВІТНУТИ - КВІТУ­ВАТИ

Цвісти,цвіту, цвітеш. 1. Розкри­ватися, розпускатися (про квіти); ма­ти квіти, вкриватися квітами, цвітом. Барвінок цвів і зеленів (Т.Шевченко); Скот пасеться в стерні. А ось гречка біліє-цвіте (А.Тесленко); Цвів чагар­ник якимись дивно пахучими рожевими квітами (Ю.Яновський).

2. перен. Виділятися яскравою бар­вою, світитися яскравим світлом, ба­рвистим одягом тощо. Червоний вог­ник цвів серед ночі (М.Коцюбин­ський); В небі райдуги цвітуть (Л.Пер-вомайський); Ліс грабовий золотом цвіте (М.Рильський).

3. перен. Бути в розквіті сил, моло­дості, вродливим (про людину); вияв-

ляти радість, щастя, задоволення, за­мріяність (про обличчя, усмішку, очі і т. ін.). В садах кохалися, цвіли, Нена­че лілії, дівчата (Т.Шевченко); Є такі люди, що., цілий вік цвітуть то моло­дою дівочою красою, то розкішною по­вною молодичою, то якоюсь старечою красою (І.Нечуй-Левицький); її змор­щене обличчя цвіло від радості (П.Панч); Його обличчя, що недавно ще цвіло свіжим рум'янцем, було жовте (І.Фран-ко); В очах цвіли, як золотий світанок, ті мрії, що впину їм немає (С.Василь-ченко).

4. Успішно розвиватися; процвіта­ти (також про людські почуття, думки тощо). Мужай, прекрасна наша мово, Серед прекрасних братніх мов, Живи, народу вільне слово, Над прахом царсь­ких корогов. Цвіти над нами веселково, Як мир, як щастя, як любов! (М.Риль­ський).

5. Змінювати забарвлення внас­лідок масового розвитку мікроорга-нічних водоростей (про водойми); укриватися пліснявою, цвіллю. Хати були великі, просторі, тільки темні та чорні; по стінах цвіла пліснявка (Панас Мирний).

Квітнути.Те саме, що цвісти 1—4,але вживається в неспеціальній літе­ратурі.

Квітувати,-ую, -уєш. Цвісти, але переважно про злаки, а також у пере­носних значеннях. Густішою стіною сплелося жито, що почало вже квіту­вати (С.Васильченко).

ЦЕГЕЛЬНИЙ - ЦЕГЛЯНИЙ, ЦЕГЛОВИЙ - ЦЕГЛЯСТИЙ, ЦЕГ­ЛИСТИЙ

Цегельний.Який виробляє цеглу, призначений для її виробництва: це­гельний завод, цегельне виробництво, цегельна піч, цегельна глина.

ЦЕР

Цегляний,рідше цегловий. 1.Виго­товлений, зроблений з цегли: цегляна будівля, цегляний димар, цегляна стіна, цегляна кладка.

2. Те саме, що цеглястий:цегляний колір.

Цеглястий,рідше цеглистий.Який нагадує колір цегли; жовто-червоний: цеглястий колір, цегляста фарба, цег­лястий відтінок.

ЦЕДЕНТ,-а. Кредитор, який пос­тупається своїм правом вимоги іншій особі.

ЦЕЗАР - КЕСАР - ЦІСАР

Цезар,-я, ор. -ем. Титул римських івізантійських імператорів; заст. — володар, монарх.

Кесар,-я. Грецька назва цезаря.

Цісар,-я. 1.Те саме, що цезар.

2. Імператор Австро-Угорщини.

ЦЕЛЮЛбЗА - ЦЕЛЮЛАЗА

Целюлоза.Високомолекулярний вуглевод, клітковина рослин.

Целюлаза.Фермент, що гідролізує целюлозу (міститься в грибах, деяких бактеріях тощо).

...ЦЕН. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттю "новий": міоцен, пліоцен.

...ЦЕНОЗ.Кінцева частина склад­них слів, що відповідає поняттю "су­купність": біогеоценоз, фітоценоз.

ЦЕНТНЕР,-а. 1. Одиниця маси, яка дорівнює 100 кг.

2. Одиниця маси в деяких країнах, яка дорівнює 100 фунтам; у Німеччи­ні, Угорщині, Данії — 50 кг.

ЦЕНТР. 1.р. -а. У математиці, фізиці — точка перетину уявних ліній, напрямів тощо. Вж. зісл.: кулі, футбольного поля, притягання, ваги.

2. р. -а. Деталь токарного верстата.

3. р. -у. В усіх інших значеннях — середина чогось, важливий пункт, осередок, керівний орган, щось най­головніше, основне тощо; місце зосе­редження чогось; середина кімнати, міста, села, країни; промисловий, на­уковий, культурний, районний, обла­сний і т. ін.: обчислювальний центр, центр болю, центр виховної роботи.

ЦЕНТРАЛІЗМ - ЦЕНТРИЗМ

Централізм,-у. Система управлін­ня або організації, за якої нижчі й місцеві органи підпорядковані цент­ральній владі, центру.

Центризм,-у. Політична позиція лідерів і організацій, які прагнуть до об'єднання різних соціально-політи­чних рухів, сил і партій на основі принципів досягнення стабільності суспільства та здійснення соціальних перетворень і реформ.

ЦЕНТРИСТСЬКИЙ - ЦЕНТРА-ЛІСТСЬКИЙ, ЦЕНТРАЛІСТИЧ­НИЙ

Центристський.Який стосується центристів, центризму: центристська група, центристське керівництво, цен­тристська політика.

Централістський, централістичний.Який стосується централізму: цент-ралістське (централістичне) керівниц­тво.

церемоніалдив. церемонія.

церемоніальний, церемонійнийдив. церемонний.

ЦЕРЕМОНІЯ - ЦЕРЕМОНІАЛ

Церемонія,-ї, ор. -єю. 1.Установ­лений урочистий обряд, порядок здійснення чогось: церемонія заручин, церемонія прийому посла, церемонія вручення нагород.

ЦЕР

2. Умовності в поводженні, влас­тиві церемонній людині, поведінка її: прошу без церемоній, що за церемонії.

Церемоніал,-у. Розпорядок, уста­новлений для якогось обряду, цере­монії: церемоніал привітання, випуск­ний церемоніал, церемоніал вручення нагород, шлюбний церемоніал.

ЦЕРЕМОННИЙ - ЦЕРЕМО-НЇЙНИЙ, ЦЕРЕМОНІАЛЬНИЙ

Церемонний. 1.Надзвичайно рете­льний у дотриманні етикету, правил поведінки тощо; манірний: церемонна людина, церемонний тон.

2. Який відповідає вимогам етике­ту, дотриманню звичаїв, правил то­що: церемонний танець тощо. Кожну дрібницю подають дві рабині з глибо­ким церемонним уклоном (3.Тулуб).

Церемонійний, церемоніальний. 1.Який стосується церемоніалу: цере­монійний (церемоніальний) порядок.

2. Який здійснюється за певним церемоніалом; урочистий: церемоній­ний (церемоніальний) марш, церемоній-на (церемоніальна) вечеря.

ЦЕСІЯ,-ї, ор. -єю. Відступлення вимоги у зобов'язанні іншій особі, передача їй своїх прав на щось.

...ЦЕФАЛ, ...ЦЕФАЛІЯ.Кінцеві частини складних слів, що вказують на зв'язок з поняттям "голова": мік­роцефал, мікроцефалія.

ЦИВІЛІЗАТОР - ЦИВІЛІСТ

Цивілізатор,-а. Той, хто насаджує цивілізацію — сучасну культуру, про­грес, освіту.

Цивіліст,-а. Фахівець з цивільного права.

ЦИВІЛЬНИЙ. 1.Який стосується правових відносин. Вж. зі сл.: кодекс,

позов, законодавство, право, правовід­носини.

2. Невійськовий. Вж. зі сл.: інже­нер, одяг, повітряний флот, авіація, влада, людина, оборона, професія, фах, служба, справа, будівництво, життя, населення, пасажири.

3. Нецерковний, світський: цивіль­ний обряд, цивільний шлюб, цивільне життя.

...ЦЙД. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттю "знищу­вач", "знищення": бактерицид, інсек­тицид.

ЦИКЛІЧНИЙ - ЦИКЛОВИЙ

Циклічний.Який відбувається ци­клами; який становить цикл, закінче­ну систему; побудований на циклах. Вж. зі сл.: графік, розвиток, розклад, характер, організація виробництва, зміни, процеси, сполуки (у хімії).

Цикловий.Який стосується циклу як ряду художніх творів, об'єднаних спільністю тематики, дійових осіб то­що: циклова побудова віршів.

ЦИКЛО...Перша частина склад­них слів, що відповідає слову цикліч­ний;пишеться разом: циклогексан, циклодром.

ЦИКЛОН - АНТИЦИКЛОН

Циклон. 1.р. -у. Вихровий бурхли­вий рух атмосфери, який супрово­джується великою хмарністю й опа­дами.

2. р. -а. Апарат для очищення по­вітря, газу.

Антициклон,-у. Ділянка стійкого підвищеного атмосферного тиску, розташована поміж циклонами.

ЦИКЛОНІЧНИЙ.Пов'язаний з циклоном: циклонічна погода, цикло­нічні вітри, циклонічна дія.

ЦУК

ЦИКЛОПІЧНИЙ.Велетенський, величезний тощо: з циклопічною силою.

ЦИКЛУВАТИ - ЦИКЛЮВАТИ

Циклувати,-ую, -уєш. Працювати циклічним методом; розподіляти ро­боту за циклами. Пох.: циклований, циклування.

Циклювати,-юю, -юєш. Обробля­ти дерев'яну поверхню чогось цик­лею: циклювати паркет. Пох.: цик­льований, циклювання.

ЦИЛІНДРИЧНИЙ - ЦИЛІНД­РОВИЙ

Циліндричний.Який має форму циліндра: циліндрична піч, циліндрична посудина, циліндрична поверхня (у ма­тематиці).

Циліндровий.Який стосується ци­ліндра — деталі або пристрою; який має циліндри: циліндровий хід, цилінд­рова потужність, циліндрова моло­тарка.

ЦИРКОН - ЦИРКОНІЙ

Циркон,-у. Мінерал, силікат цир­конію; використовується в ювелірній справі й техніці.

Цирконій,-ю, ор. -єм. Хімічний елемент, метал; використовується в техніці.

ЦИСТИН - ЦИСТИТ

Цистин,-у. Амінокислота, що вхо­дить до складу білків тваринного й рослинного походження.

Цистит,-у. Запалення слизової оболонки сечового міхура в людини.

...ЦЙТ. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттю "кліти­на": лейкоцит.

ЦИТО...Перша частина складних слів, що вказує на зв'язок з поняттям

"клітина"; пишеться разом: цитоге­ронтологія, цитодіагностика.

...ЦИТОЗ.Кінцева частина склад­них слів, що вказує на зв'язок з по­няттям "клітина": лейкоцитоз.

ЦИТРИН - ЦИТРИНА - ЦИТ­РОН

Цитрин,-у. Прозорий різновид кварцу жовтого кольору.

Цитрина.Лимон.

Цитрон,-а. Вічнозелена субтропіч­на цитрусова рослина, схожа на ли­мон.

ЦІАНІД - ЦІАНІН

Ціанід,-у. Сіль ціанисто-водневої (синильної) кислоти, яку застосову­ють в гальванопластиці, при видобу­ванні золота й срібла з руд.

Ціанін,-у. Органічна сполука, бар­вник яскравого й чистого кольору, який застосовують у кольоровій фо­тографії.

ЦІЛІСНИЙ - ЦІЛЬНИЙ

Цілісний.Який має внутрішню єд­ність, сприймається як єдине ціле: цілісна система, цілісний світогляд, цілісне розуміння, цілісний характер.

Цільний.1. Суцільний: цільний дуб, цільний масив.

2. Те саме, що цілісний:цільний світогляд, цільна композиція, цільна натура, цільний характер.

цісардив. цезар.

ЦУКОРНИЦЯ - ЦУКЕРНИЦЯ

Цукорниця,-і, ор. -ею. Посуд для цукру.

Цукерниця.Посуд для цукерок.

ЦУКРОВИЙ - ЦУКРИСТИЙ

Цукровий.Виготовлений з цукру, з цукром; який займається виробниц­твом цукру; який використовують для

ЦУН

одержання цукру: цукрові буряки, цук­рова тростина, цукрова промисло­вість, цукрова кістка (кістка з губчас­тою будовою тканини), цукровий діа­бет (захворювання).

Цукристий.Який містить у собі цу-

кор, багатий на цукор: цукристий го­рох, цукриста рідина.

ЦУНАМІ,невідм., с. Величезна руй­нівна океанічна хвиля, яка виникає внаслідок сильних підводних земле­трусів чи острівних вулканів.

ч

Ч (че). Як назва літери вживається в с. р.: мале ч\ як назва звука вжива­ється в ч. р.: твердий ч, шиплячий ч.

ЧАБАНКА,розм. 1. Пастушка, яка пасе овець; дружина вівчаря. Лузаючи насіння, вона спокійно гомоніла з ча­банками, що жили при таборі (О.Гон­чар).

2. Собака вівчарка. Стережуть їх [отари] чабани з собаками.. Одна така чабанка вільно загризає вовка (3.Ту­луб).

ЧАВУНО...Перша частина склад­них слів, що відповідає слову чавун;пишеться разом: чавуновоз, чавуноли­варня.

ЧАДИТИ, ЧАДІТИ- ЧАДІТИ

Чадити, чадіти,-джу, -дйш. Ви­діляти чад, напускати чаду. На комині блищала лампа без скла й більше чади­ла, ніж світила (І.Нечуй-Левицький); Мотор., чадив перегаром бензину й ма­сла (П.Зафебельний); На столі чадів каганчик (А.Хижняк); Євген мовчав, чадів махоркою... (В.Земляк).

Чадіти, -ію, -ієш. Отруюватися ча­дом. Саму б її засадити, рижу відьму, в оце смердюче, перегріте пекло, де ча­дієш від сірки (О.Гончар).

ЧАЄ... Перша частина складних слів, що відповідає слову чай;пише-

ться разом: чаєпресувальний, чаєсу-шарка.

ЧАЙКА1.Морський водоплавний птах; птах, що селиться на узбережжі річок, озер, зрідка живе також у лісах та чагарниках. А на морі... Чайки якось хижо кигичуть, злу радість я чую в тім хорі (Леся Українка); Десь над бо-лотцем чайка озвалась (Л.Глібов); Степові чайки., кружляли та й круж­ляли над могилою (О.Ільченко).

ЧАЙКА. Бойовий довбаний човен запорізьких козаків з вітрилами та ве­слами. — Благослови, отамане, Чайки поспускати Та за Тендер погуляти, Турка пошукати (Т.Шевченко); Нашу чайку розбили бескети (О.Олесь); Гей, як посідало На чайки козацтво, В море випливало, 3 Дніпрового гирла до Бос­фору Миттю долітало (Л.Забашта).

чартистдив. хартист.

ЧАРУЮЧЕ - ЧАРУЮЧИ

Чаруюче,присл. Повітря знищечку лоскоче; Легкий вітрець звіва, Напро­чуд пестить, щось шепоче, Чаруюче співа (переклад П.Грабовського).

Чаруючи.Дієприсл. від чарувати.Сяючі погляди, якими Шура осипала Черниша на вогневій, так досі й сяяли на ньому, чаруючи Маковея (О.Гон­чар).

ЧЕР

ЧАСОПИС,-у. Періодичне друко­ване видання (газета, журнал). Я став газетярем, видавав і редагував (не­офіціально) щоденний часопис (М.Ко­цюбинський); Багато читаю, бо під руками велика бібліотека та багато газет та часописів на всяких мовах (М.Коцюбинський); Юхим по складах читав якусь статтю з українського часопису (С.Васильченко).

ЧАСТИНА.При цьому слові, як­що воно входить до складу підмета, присудок має форму однини. З нею йде частина підпасків (Леся Україн­ка); Частина солдатів стоїть в оборо­ні (І.Нехода); Частина слів вислизає з пам яті (М.Стельмах). Не буде поми­лкою, коли (за змістом) присудок ма­тиме форму множини. Пор. біль­шість.

ЧАСТОТА - ЧАСТОТНІСТЬ

Частота. 1.Властивість і стан час­того: частота поливів, частота земле­трусів.

2. Число рухів, коливань, повто­рень за одиницю часу: частота коли­вань маятника, частота пульсу, струм високої частоти.

Частотність, -ності, ор. -ністю. По­казник частоти: частотність уживан­ня слів.

ЧЕРВЕНЬ - ЧЕРВІНЬ

Червень,-вня, ч. Шостий місяць календарного року; перший місяць літа. Пох. червневий.

Червінь1,-вені, ж. 1. Густа черво­но-коричнева фарба для розписуван­ня череп'яного посуду.

2. Яскраво-червоні барви на чо­мусь. За мною Київ тягнеться у снах. Зелена глиця і темнава червінь достиг­лих черешень (В.Стус).

Червінь2,-веню, ч. Рум'янець на обличчі. Я бачу неміч, блідий вид і що-

ки, червінем покриті (Я.Щоголів); Щовечора палав він у пропасниці, бли­щали очі, на щоках горів хворий червінь (З.Тулуб).

ЧЕРВЛЕНИЙ. Темно-червоний (у поезії). А він собі, узявшись в боки, По кровлі кедрових палат В червленій ризі похожає (Т.Шевченко); Йде вояк, за­кутий в зброю, Щит червлений у руці (О.Олесь).

ЧЕРВОНИТИ - ЧЕРВОНІТИ -ЧЕРВОНЇТИСЯ - ЧЕРВОНІШАТИ

Червонити,-ню, -нйш, перех. Ро­бити щось червоним, фарбувати, за­барвлювати в червоний колір. Кров темними плямами виступає на шта­нях, червонить йому чорні великі руки (М.Стельмах); Сонце сніги червонило (О.Довженко); Обличчя червонить огонь (М.Шеремет).

Червоніти,неперех. Ставати черво­ним, червонішим; виділятися черво­ним кольором, виднітися (про щось червоне); ставати рум'яним (про лю­дину). Але буває пора в році, коли се поле, п'ять років не оране, червоніє і стає гарне. Інші поля зеленіють, си­ніють, жовкнуть і чорніють, а воно іменно червоніє (О.Маковей); Лице червоніє, наливається кров'ю (Панас Мирний); Подивилась на дитину: Умите сльозою, Червоніє, як квіточка Вранці під росою (Т.Шевченко); Куди не кинь оком, — скрізь синіли та черво­ніли верхи козацьких шапок (М. Лазор-ський); Сонце тільки що сховалося за лісом, і на заході ще червоніла зоря (А.Кащенко).

Червонітеся. Виділятися червоним кольором, виднітися (про щось чер­воне); ставати рум'яним (про люди­ну). У склянці червонівся чай (О.Ма­ковей); О. Василь червонівся, блимав очима від ніяковості і згоджувався на все (Г.Хоткевич).

ЧЕР

Червонішати.Ставати червонішим. У них червонішали знову щоки, блиском бралися очі (Остап Вишня).

ЧЕРВОНЯСТО-..., ЧЕРВОНУВА­ТО-...Перші частини складних слів, що відповідають словам червонястий, червонуватий;пишуться через дефіс: червонясто-коричневий, червонувато-коричневий.

чередадив. стадо.

ЧЕРЕПАХОВИЙ - ЧЕРЕПАША­ЧИЙ

Черепаховий.Приготовлений з м'яса черепахи або зроблений з її па­нцира: черепаховий суп, черепахові окуляри, черепаховий гребінь.

Черепашачий.Належний, власти­вий черепасі; переносно — дуже по­вільний: черепашачий панцир, черепа­шачі яйця, черепашача швидкість.

ЧЕРКЕСИ - ЧЕРКАСИ

Черкеси,-ів, мн. (одн. черкес, -а). Народність, яка проживає в Карача-єво-Черкесії; заст. — народності, які заселяли Північний Кавказ. Пох.: че­ркеска, черкеський.

Черкаси,-ів, мн. (одн. черкас, -а). Назва українських козаків в офіцій­них документах і актах Російської держави XVI—XVII ст. Дяка з криласу витягнули і сильно дуже побили, без причини і без жалості ніякої, а все, мо­вляв, по приказу царському, нібито за те, що черкаси не дуже слухаються людей його височества (Б.Лепкий). Пох.: черкаска, черкаський.

ЧЕРНЕЧИЙ - ЧЕРНИЧИЙ

Чернечий. Прикм.від чернець.

Черничий.Прикм. від черниця.

ЧЕРНИЦЯ - ЧОРНИЦЯ

Черниця,-і, ор. -ею. Монахиня. Задзвонили до вечерні; Оксана оста-

лась, А черниця, помолившись, В храм пошкандибала (Т.Шевченко).

Чорниця.Чагарник родини брус­ничних з чорними їстівними ягода­ми. Ми рвемо над дорогою стиглі чор­ниці, а іноді й суниці (А.Шиян).

черничийдив. чернечий.

ЧЕТВЕРО,чотирьох, числ. збірн. Вж. зі сл.: братів, велетнів, вершників, командирів, коней, півників, робітників, синів, вікон, гнізд, коліс, яєчок, дітей, очей, саней, штанів; на возі сиділо чет­веро; нас було четверо. Пор. двоє.

ЧИЙ-НЕБУДЬ - ЧИЙСЬ

Чий-небудь,чийбго-небудь, займ. Належний тому або іншому, який стосується того або іншого; безвідно­сно до когось, чогось конкретного. Ще далі — хори, сидячі й стоячі. Тут уже тісно. Безперестанку чий-небудь лікоть одпихає тебе назад, або хтось ззаду кладе на плечі руки (М.Коцю­бинський).

Чийсь,чийогось, займ. Невідомо кому належний, невідомо чий. Чиясь дурна куля смальнула діда по жижках (І.Нечуй-Левицький); Чийсь катерок вихопився із-за очерету (О.Гончар).

ЧИМАЛО - ЧИ МАЛО

Чимало,присл. Досить багато. Чи­мало літ перевернулось, Води чимало утекло (Т.Шевченко); Чимало гостей уже й порозходилось (Є.Гуцало); Чи­мало очей німо потягнулися до Леся Якубенка (М.Стельмах). Пор. багато.

Чи мало,част. з присл. Чи мало ж по світу тих молодих і чорнявих! Як же його між ними впізнати? (Марко Вов­чок); [Кембль:] Чого він саме з неї по-добизну зліпив? Чи мало тут у нас дів­чат?'(Леся Українка); —До весілля ще далеко. Чи мало козаків женихається, але ж не всі й на рушники стають з

чол

тими, до кого залицяються (М. Лазор-ський).

ЧИНИТИ1,-ню, -ниш. Робити що-небудь, здійснювати щось; пово­дитися якимось чином; спричиняти щось своєю поведінкою, завдавати комусь чого-небудь (переважно не­приємного); виконувати якийсь об­ряд тощо. Балабуха замовк. Він тепер мовчав і чинив усе, що загадувала йому жінка (І.Нечуй-Левицький); — Треба Гната прикрутити так, щоб він ви­знав свої помилки і припинив чинитинеподобства (Григорій Тютюнник); Карач-мурза опустився навколішки, затулив обличчя руками і став чинити намаз (Н.Рибак).

ЧИНИТИ2,-ню, -ниш. Обробляти шкури тварин, вимочуючи їх у спе­ціальному хімічному розчині. — Отак він і зачастив у родину чинба­ря, з часом привик до поганого духу та навчився чинити волові, кінські і козячі шкури (М.Стельмах).

ЧИСЕЛЬНИЙ - ЧИСЛЕН­НИЙ - ЧИСЛОВИЙ

Чисельний. 1.Який стосується чи­сла; числовий: чисельний аналіз.

2. Кількісний: чисельна перевага, чисельне зростання населення.

Численний(не багаточисленний).1. Який складається з великої кількос­ті когось, чогось: численний загін, чис­ленна група, численна організація, чис­ленне товариство (невдало численна кількість книжок). Іноді замість спра­вжнього диспуту, перед численною аудиторією відбувалося скритно підго­товлене і розігране інсценування й комедія диспуту (3.Тулуб).

2. Наявний у великій кількості. Вж. зі сл.: війська, гості, делегації, до­сліди, жертви, зразки, кадри, мешкан­ці, озера, підприємства, ухвали. Небо

27 — 4-2287 4

заступали хмари. Вони насувалися з заходу, закриваючи собою численні зорі (А.Шиян).

Числовий.Прикм. від число:число­ва величина, числові дані, числова по­слідовність, числові назви, числове роз-в язання рівнянь, числове програмне ке­рування.

ЧИТАЧ - ЧИТЕЦЬ

Читач,-а, ор. -ем. Той, хто читає, зайнятий читанням якихось творів; відвідувач бібліотеки тощо.

Читець,-тця, ор. -тцем. Той, хто читає комусь уголос: читець-деклама-тор.

ЧІЛЬНИЙ. 1.Який вважається центральним, найвиднішим. Юлія Андріївна сиділа боком до чільного сто­ла(Л.Дмитерко); Ще зранку на чільних вулицях Глухова вишикувались полки (М.Лазорський).

2. перен. Важливий за своїм зна­ченням; який виділяється серед ін­ших тощо. В житті сучасної людини чільне місце займають мистецтво й література (з журналу); Щодо бойків­ського діалекту, то він також ще від 1848 року досить виразно проблискує у творах тодішніх чільних галицьких пи­сьменників (І.Франко).

3. Який становить передню части­ну будівлі. Вздовж чільної і причілкової стін стояли лави (з журналу).

ЧОЛО. 1.У прямому значенні — те саме, що лоб, однак у мові спе­ціальної літератури невживане. Висо­ке його чоло перерізалося поміж брова­ми глибокими зморшками(А.Кащен-ко); Син стояв над могилою білою. Сніг летів на відкрите чоло (Г.Чубач).Тільки зі словом чоловживаються фразеологізми: бити чолом, віддати чолом, схиляти чоло, в поті чола, чо­лом вам тощо.

2. Фасад споруди.

чол

ЧОЛОВІК - ЛЮДИНА

Чоловік,-а. 1. Особа чоловічої ста­ті. За столом сидів смуглявий, довго­бразий та сухорлявий чоловік (І.Не-чуй-Левицький).

2. Одружена особа стосовно до своєї дружини. Чоловік її давно помер (Марко Вовчок).

3. розм. Те саме, що людина. — Ех, каже приказка: кожен чоловік кує своє щастя. Чорти його кують, а чоловік тільки у міх дме(А.Головко).

4. Уживається при лічбі, вказуван­ні на певну кількість людей. Було їх [утікачів] там чоловіка з тридцять (М.Коцюбинський); На низькому по­мості з дощок, прикрившись звірячими шкурами, лежало кілька чоловік (С.Скля-ренко).

Пох. чоловічий.

Людина.Одна із суспільних істот, що являють собою найвищий ступінь розвитку живих організмів, мають свідомість, володіють членорозділь­ною мовою, виробляють і використо­вують знаряддя праці тощо.

ЧОРНИТИ - ЧОРНІТИ - ЧОР-НЇТИСЯ - ЧОРНІШАТИ

Чорнити,перех. Робити щось чор­ним, фарбувати, забарвлювати в чор­ний колір; переносно — ганьбити. Пожежі застилають обрій димами, чорнять половину неба (М.Стельмах); Благали куми, кланялись в ноги йому [попові], не чорнити так дівчину — не вблагали (Є.Кротевич).

Чорніти,неперех. Ставати чорним, чорнішим; виділятися чорним кольо­ром, виднітися (про щось чорне). Ве­сна іде, сніги чорніють(М.Стариць-кий); Шлях дедалі все чорнів, брався водою (Панас Мирний); В таку добу під горою, Біля того гаю, Що чорніє над водою, Щось біле блукає(Т.Шев­ченко).

Чорнітися.Виділятися чорним ко­льором, виднітися (про щось чорне). При вході внизу чорнілася вже друга купа монголів (І.Франко); Ціла метка невеличких халабуд., чорнілася своїми входами (Панас Мирний).

Чорнішати.Ставати чорнішим. Ніч густішала й чорнішала(І.Нечуй-Ле-вицький).

чорницядив. черниця.

чорніти — чорнітися — чорнішатидив. чорнити.

ЧОРНОБИЛЬ,-лю, ор. -лем. Різ­новид полину. Високий, як ліс, чорно­биль та лопух бив її по лиці (І.Не-чуй-Левицький).

ЧОТИРЬОХ... - ЧОТИРИ...Вжи­ваються так, як двох... — дво... (див.)

Чотирьох: чотирьохмільйонний, чо-тирьохсоттисячний, чотирьохтисяч­ний (і чотиритисячний)у сімдесятичо-тирьохгодинний, чотирьохсотлітній.

Чотири...: чотирилітній, чотири­місячний, чотириструнний, чотирици­фровий.

ЧОХЛА - ЧОХОЛ

Чохла,розм. Манжета.

Чохол,чохла. Футляр з тканини та іншого матеріалу за формою предме­та, що його він покриває.

ЧУДЕСНИЙ, ЧУДОВИЙ - ЧУД­НИЙ

Чудесний, чудовий.Чарівний, пре­красний, дуже гарний, принадний; який відзначається високими якостя­ми. Вж. зі сл.: людина, діти, сім'я, на­род, композитор, природа, краєвид, місто, гори, ліс, палац, картина, пого­да, голос, відкриття.

Чудний.Який викликає подив, сміх; дивний, смішний. Вж. зі сл.: жінка, дівчина, хлопець, автомобіль, почуття, враження, річ.

чуттядив. почуття.

шви

ш

Ш(та). Як назва літери вживаєть­ся в с. р.: велике ш\ як назва звука вживається в ч. р.: довгий ш, приголос­ний ш.

ШАЛЕ, невідм., с. Невеликий се­лянський будинок у горах Швейцарії; у деяких інших країнах — невеликий заміський будинок; дача.

ШАМПАНЬ - ШАМПУНЬ

Шампань,-я, ор. -ем. Порода кро­лів м'ясо-хутрової продуктивності, виведена в Індії, але вдосконалюва­лася у французькій провінції Шам­пань.

Шампунь,-ю, ор. -ем. Духмяна рідина для миття голови.

ШАРВАРОК,-рку. 1.Додаткова феодальна повинність по будівництву та ремонту мостів, шляхів, гребель тощо. Од неділі до неділі Гонять на ро­боту, Увесь тиждень на панщині, Ша­рварок в суботу (пісня); Пан почав знов одлічувать згінні дні та шарварки саме в жнива, а не восени (І.Нечуй-Левицький).

2. перен. розм. Напружена робота, здійснювана спільними зусиллями, гуртом. Звичайно, зима — то відпочи­нок для хлібороба. Взимку ми трохи віддихаємо від щорічного шарварку (О.Мокрієв).

3. перен. розм. Безладна метушня; розгардіяш; галас, гамір. В домі пану­вав шарварок. Збирали речі Софіїні, вкладали(Леся Українка); По всьому селу ще чути розтривожений шарварок (О.Гончар); — Що воно таке, не до­беру? — зашепотів він до мене, — хлоп-

ці, як хлопці, а тут такий шарварок ізняли (Ю.Смолич).

ШАРІАТ,-у. Сукупність правни­чих і релігійних норм, які ґрунтують­ся на Корані; мусульманське право.

ШАСІ - ШАСЕ

Шасі,невідм., с. Рама чи основа машини, механізму, пристрою: само­хідне шасі.

Шасе,невідм., с. Один з елементів класичного балету, а також фігура де­яких бальних танців.

ШАТКУВАТИ,-ую, -уєш. Різати овочі на тонкі довгі смужки (перева­жно капусту). Я., колов дрова, носив воду, допомагав Маланці, чистив буря­ки на зиму, шаткував капусту (І.Ми-китенко).

ШАХ- ШАХИНШАХ

Шах1,-а, ім. У східних країнах — титул монарха; особа, яка має цей ти­тул.

Шах2, -у. У шахах — безпосеред­ній напад якоїсь фігури або пішака на короля супротивника.

Шахиншах,-а. Титул іранського монарха; особа, яка мала цей титул.

ШАХТО...Перша частина склад­них слів, що відповідає слову шахта; пишеться разом: шахтовласник, шах­тоуправління.

ШВАРТОВ,-а. Трос або ланцюг, яким судно прив'язують до пристані чи іншого судна під час стоянки.

швецьдив. кравець.

ШВИДКІСНИЙ.Який рухається, здійснюється, виконується з великою швидкістю, в прискореному темпі. Вж.

27*

шви

зі сл.: верстат, трамвай, судно, будів­ництво, зварювання, різання металу, спуск, сталеваріння, стрільба, метод.

ШВИДКО - СКОРО,прися. Вжи­ваються паралельно, однак останнім часом у мовній практиці швидко зде­більшого виступає як прислівник, що виражає інтенсивність руху (швидко побіг), а скорояк прислівник з часо­вим значенням (через деякий час, не­забаром, невдовзі). — Спи. Я скоро прийду (Григорій Тютюнник); — Іди ж, стара, юшки дітям навари, бо вже й вечір скоро(М.Стельмах); Скоро по­між втікачами почалася сварка та ко­лотнеча (А.Кащенко).

ШЕРИФ1,-а. 1.У США - вибор­на службова особа, яка здійснює ад­міністративні, службові та деякі су­дові функції.

2. В Англії, Уельсі — призначувана королем службова особа в графстві, яка здійснює, як правило, церемо­ніальні обов'язки.

ШЕРИФ2,-а. У мусульманських країнах — почесний титул, що веде свій родовід од пророка Мухаммеда.

ШЕРСТЬ - ВОВНА

Шерсть,-і, ор. -тю. Волосяний по­крив тварин; волокно, пряжа, ткани­на з такого покриву. Пох. шерстяний.

Вовна.Волосяний покрив перева­жно овець, кіз, верблюдів, а також волокно й пряжа, рідше тканина з та­кого покриву. Пох. вовняний.

ШЕСТЕРО,шістьох, числ. збірн. Вж. зі сл.: гравців, делегатів, козаків, коней, кухликів, синів, котенят, кур­чат, яєчок, дітей. Пор. двоє.

ШЕСТИ...Перша частина склад­них слів, що означає "який має шість одиниць"; пишеться разом: шестиго­динний, шестикрилий, шестирічний.

ШИРИНА - ШИРОТА

Ширина.Протяжність чогось у по­перечнику: ширина річки, ширина до­роги.

Широта. 1. Властивість широкого: широта інтересів, широта кругозору.

2. Відстань від екватора по мери­діану, виражена в градусах: рослини різних широт.

ШИФРУВАННЯ - ШИФРОВКА

Шифрування.Дія за знач, шифру­вати: шифрування інформації, шифру­вання даних розвідки.

Шифровка,розм. Якийсь зашиф­рований текст (повідомлення, лист, телеграма тощо): передати шифровку, написати шифровку. — Сьогодні вночі ми одержали шифровку (Ю.Янов-ськнй); Леся брала з рук партизанів шифровки, зведення і відносила все це в землянку (С.Голованівський).

ШКІЛКА. 1. Невелика школа.