ТЕМА 3. ПРИЙОМИ ОЗЕЛЕНЕННЯ ПРИМІЩЕНЬ
При виборі прийому озеленення слід керуватися архітектурного-планувальним призначенням приміщення і біологічними особливостями рослин.
Солітер– окремо розміщена в інтер'єрі рослина, великого або середнього розміру. Іноді з ним в одному контейнері висаджують ґрунтопокривну рослину. Як солітера можна використовувати ліани, ампельні рослини в підвісних ємностях, рослини на високих підставках.
Рослинна група– група з 2-12 рослин в одному або окремих контейнерах. Можуть бути представлені одно- та багатоярусними композиціями фронтального або кругового огляду. Фронтальні групи розміщуються в привіконному або кутовому просторі, вищі розташовують на задньому плані. Кругові групи сприймаються з усіх боків, конструюють їх асиметрично, вибираючи в групу схожі за вимогливістю до зовнішніх умов рослини.
Рядові насадження– рослини з підлогових або заглиблених у підлогу контейнерів. Алейні посадки – рядові посадки уздовж коридорів, галерей.
Партер– композиція на горизонтальній площині в центральних, парадних зонах великих приміщень. У малюнку партеру застосовують рослинні стилізовані мотиви. Основна вимога – можливість одночасного його огляду. Виконують на тлі піску, щебеню, газону.
Клумба– регулярний квітник, розташований у великих приміщеннях. Інтер'єрні клумби можуть бути плоскими, об'ємними і піднятими. Застосовують, як правило, кілька змінних рішень для реалізації їх протягом тривалого часу.
Рабатка– горизонтальний лінійний квітник шириною 0,5-3,0 м і довжиною не менше трьох величин ширини рабатки. Його формують із прямокутних контейнерів, щільно приставлених один до другого. Можуть бути односторонніми і двосторонніми, одноколірними і кольоровими, утвореними з одного або декількох видів рослин. Можна використовувати в них декоративно-листяні та квітучі рослини.
Бордюр– вузька (20-50 см) або низька смуга (до 50 см висоти), стрижена зелена огорожа, оздоблює різні функціональні зони і елементи озеленення. Підбирають низькі рослини одного виду або стрижені форми.
Модульний сад– в його основу покладено повторювані регулярні елементи в формі квадратів, прямокутників, кіл одного або різного розмірів, що підпорядковуються єдиному модулю. У кожен модуль висаджують рослини одного виду або сорту.
Газон– щільна посадка грунтопокривних рослин, осок або злаків. Влаштовують його в неглибоких піддонах або контейнерах. При досягненні газоном висоти 10-12 см його стрижуть газонними ножицями. Можна застосовувати також готові рулонні газони. При втраті декоративності газон замінюють або ремонтують.
Стаціонарні квіткові ємкості використовуються при оформленні просторих приміщень. Плануються на стадії архітектурного проекту (ємкість з моноліту або залізобетону в заглибленні підлоги). Краї споруди можуть бути облицьовані деревом і використовуватися як декоративна лава. За таких обставин має бути передбачено гідроізолюючий матеріал між піддоном для рослин і рівнем підлоги. Великі стаціонарніквіточниці можуть примикати до вікна, басейну, акваріуму, вітражу; можуть утворювати зимовий сад.
Пересувні квіткові ємності виготовляються з кераміки, дерева, цегли, металів і пластику. Зручніквіточниціна роликах. Передбачається також наявність гідроізоляції. Квіти можна не виймати з горщиків і здійснювати індивідуальний полив за потребами рослини. Дуже зручно розмістити рослини на мобільних столиках або стелажах. З метою економії місця на підлозі можна використовувати в’юнкі й ампельні кімнатні рослини, підвісивши їх вище. Розставлені поодинокі кашпо з квітами по кімнаті виглядають дуже просто. Зовсім по-іншому будуть виглядати композиції з декількох рослин різних видів, що складаються з групи горщиків або контейнерів. Простір між горщиками можна заповнити грунтом, прикрасити камінчиками, мохом. Можна висадити ґрунтопокривну рослину, яка служила б фоном для більшої за розмірами.
Декоративний контейнер може бути розташований на підставці або на столику. Можна утримувати свій садок на підвіконні і виставляти всередині вітальні, коли приймаєте гостей. Він може бути маленьким або великим, але це справжній сад.
У композиції одна з рослин має бути домінуючою, з прямими чіткими лініями зростання і набагато вищою від всіх інших: наприклад, фікус, циперус, спарманія. Крім головної рослини повинні бути так звані «посередники». Це можуть бути хельксина, сенполія, бальзамін, примула, лілея,гортензія, жасмин, гарденія або папороті.Важливо, щоб всі елементи композиції добре поєднувалися з ємкістю та інтер’єром. Більшість рослин краще ростуть в кімнатному садку, ніж в окремо розташованих горщиках, так як при цьому коріння краще захищене від перепадів температури і більша вологість.
На піску або керамзиті, а також серед каменів невеликими групами висаджують рослини, попередньо насипавши в лунки для посадки поживний грунт. Рослини для посадки краще вибирати з невеликою кореневою системою, підходять кактуси (дуже красиво виглядають в «кам'янистій пустелі» з дрібного керамзиту), седум, ехеверія, а також вкорінені живці традесканцій і бегоній, молоді рослини папороті і аспарагусів.
Пот-е-флер (квітучий горщик). Це маленький садок, в який висаджують кілька декоративних кімнатних рослин. При створенні композиції між висадженими рослинами або горщиками в торф поміщають скляну або металеву пробірку, яку наповнюють водою і потім в неї поміщають зрізані квіти, садові чи польові.
Куточок пейзажу (на основі відкритого флораріуму). В основу ландшафтних композицій покладена ідея, виражена в імітації природного або штучного ландшафту, сформованого з рослин, каменів, струмків, водоспадів, каскадів та ін. Пейзажні композиції – єдиний в естетичному і ботаніко-географічному сенсі фрагмент, зібраний в одній або декількох ємкостях.
Основні типи ландшафтних композицій:
- «Тропічний ліс» – багатоярусна рослинність, наявність ліан, високорослих рослин і епіфітів;
- «Болотний ландшафт» – природний фрагмент дощового тропічного лісу з елементом лісового болота. Створюється з двох різновисоких груп, а також частини дерева з епіфітами;
- «Прибережний ландшафт» – багатоярусна група з рослин і водойми з рослинами на поверхні грунту і частково погруженими в воду;
- «Ліси помірної зони» – складається зі стовбурів місцевих видів головних і допоміжних рослин (берези та ін.), застосовується камінь;
- «Лісова галявина» – горизонтальна площина тут покрита низькою трав'янистою рослинністю із застосуванням ґрунтопокривних рослин і каменів;
- «Пустельний ландшафт» – похила або горизонтальна площина серед каменів, щебеню та гальки з застосуванням сукулентів;
- «Скельний ландшафт» – частіше великі штучні камені з використанням кімнатних фонтанчиків. Рослини розташовані як в горизонтальній площині, так і по поверхні каменів;
- «Садово-декоративний ландшафт» – імітація присадибного декоративного саду, де демонструється краса квітучих і плодоносних рослин. Як плодові використовують карликові банани, паслін. Їх можна використовувати і в якості солітерів.
Вертикальне озеленення– зручна форма розміщення рослин, не займає площі і є раціональним рішенням при озелененні малих приміщень. Розміщувати їх можна на стіні, в піднавісних посудинах, на декоративних решітках, в вазонах на підвісних полицях, на фігурних каркасах, в настінних і підвісних вазах. Для вертикального озеленення використовують в’юнкі рослини (спаржа, плющ звичайний, традесканція, роіціссус, сеткреазія, сциндапсус, хлорофітум).
Найпростіший варіант вертикального озеленення це розміщення на рівні підлоги окремих або поміщених в загальнуквіточницю горщиків з рослинами, що в’ються. На стіні кріпиться декоративна шпалера або сітка, за яку будуть чіплятися гілки.
Настінні вази-кашпо, або «зелені підвіски» – це легка ємкість для квіткового горщика з прилеглою до стіни захисною поверхнею, яка захищає стіну від вологи при поливі. Слово «кашпо» французького походження і в дослівному перекладі означає «прихований горщик». Але кашпо не є прихованим: горщик «ховається» в ньому самому. В інтер'єр відмінно впишуться керамічні, пластмасові, металеві і дерев'яні вироби. Головною відмінністю кашпо є відсутність дренажного отвору. Використовують не тільки в декоративних цілях, має також властивість захисного бар'єру: стінки кашпо перешкоджають перегріву і висушуванню коренів в спеку і охолодженню – в зимовий період. Можна розміщувати настінні кашпо на різній висоті в різному порядку, враховуючи освітленість та їх тіневитривалість. Якщо дозволяє місце, завершити композицію озеленення «зверху вниз» можна розміщенням під кашпо вузького (шириною в один горщик) контейнера з пишною зеленню, наприклад декількома хлорофітумами. Любителі кімнатного садівництва часто стикаються з проблемою розміщення горщиків з дорогоцінними посадками, адже підвіконників в квартирі обмежена кількість і кашпо не скрізь можна повісити.
Вазони-ампли. Вони підвішуються на шнурках або ланцюжках різної довжини в дверних отворах, на віконних рамах, в різноманітних арках, нішах.
«Зелені перегородки», «рослинні завіси». Оригінально виглядають «зелені ширми». Рослини розташовуються на ажурних решітках різних форм і конструкцій. Грати виготовляють з дерев'яних або бамбукових рейок, металевих трубок, міцного капронового шнура та ін. Для розміщення рослин на різних рівнях роблять виступи-тримачі або квітковий контейнер біля основи для ліан. Рослинна завіса створюється за допомогою ампельних рослин, які кріпляться над віконним пройомом або до стелі.
«Зелені стелі», «зелені люстри» – підвісні композиції, які розміщують на висоті не менше 220-250 см від підлоги.
Стійки-тримачі– конструкції для вертикального розміщення рослин у вигляді розпірок або підставок для рослин.
«Зелена ширма», або трельяж – основою конструкції служать ажурні решітки всіляких конструкцій.
Живі стіни і картини з швидкорослих в’юнких рослин, а також декоративні решітки-ширми з розташованими на них квітами застосовують як в житлових приміщеннях, так і для оформлення фойє і холів.
Вертикальне розташування рослин широко використовується для невеликих кімнат і робочих куточків, при зонуванні приміщень. Більшість ліан люблять світлі приміщення з постійною температурою близько 20°С. Для озеленення приміщень широко застосовуються пасифлора (красивоквітуча вічнозелена ліана) і тетрастигма (розкішна ліана для великих приміщень, вимагає багато світла, місця, повітря). До тіневитривалих рослин належать плющі, сеткреазія зелена, традесканції, кучеряві фікуси, філодендрон в’юнкий, циссус (декоративна ліана з пишним листям).
Декоративнолистяні ліани умовно поділяють на три групи:
1. З оригінальною формою листової пластинки (монстера, роіциссус, фатсхедера, плющ).
2. Оригінально пофарбовані і строкатолисті (сциндапсус, епіпремнум золотистий, перець шафранний, філодендрон).
3. Поєднують обидві ці ознаки (сингоніум, ряболисті форми плющів, монстери, фатсхедери, деякі з філодендронів).
Щоб приміщення не було одноманітним, краще використовувати два-три види ліан.Декоративнолистяні ліани погано виглядають на строкатому тлі.
Потужні монстери, фатсхедери і філодендрони здатні подавити більш елегантні сингоніуми, перці і роіціссуси. Листя ліан завжди повинні бути чистими, саме вони несуть декоративне навантаження. Верхнє або нижнє підсвічування підкреслює малюнок листя, підсвічування ззаду – їх скульптурність. Дзеркальний фон надає композиції додатковий об'єм і виразність, сприяє більш рівномірному освітленню.
Приголомшлива технологія вертикального озеленення повертає міським інтер'єрів втрачений зв'язок з живою природою. При цьому емоційний вплив вертикального озеленення значно переважає звичні зимові сади або кімнатні квіти.
«Епіфітне дерево»– один з прийомів підлогового і вертикального озеленення. Імітує дерева тропіків, на яких живуть різні епіфіти (рослини, які пов'язані з грунтом, але харчуються самостійно). При створенні «епіфітного дерева» підбирають живописно розгалужений стовбур з красивою корою, який закріплюють у вертикальному або злегка похилому положенні.
Добре декорують «епіфітне дерево» посаджені біля його основи папороті (нефролепіс, адіантум), кілька екземплярів аспідістри або куркуліго, невелика монстера. У підлоговуквіточницю висаджують грунтопокривні рослини (офіопогон, традесканція, маранта та ін.) і кілька видів з в’юнкими пагонами (плющі, сциндапсуси), які, розростаючись, обплітають стовбур і гілки дерева. Рослини розміщують також на стовбурі і гілках дерева. У стовбурі робляться виїмки, що мають отвори для стоку води. Використовуються рослини зі звисаючими пагонами (традесканції, ломикамінь, сеткрезія, ампельні види бегоній і т.ін.), а також сциндапсуси, плющі, невеликі папороті.
Композиції в скляних ємкостях і конструкціях. У замкненому об’ємі зі скла створюється сприятливий мікроклімат. Обладнання може включати додаткове освітлення, систему поливу і харчування.
Вітрини-флораріуми – ємкості для утримання найбільш вимогливих до зовнішніх умов рослин, зазвичай тропічних. Кілька стін зазвичай виготовляється зі скла. У таких вітринах підтримується певний тепловий та вологий режими за допомогою спеціальних приладів. Тут можна вирощувати екзотичні рослини, створити свої власні джунглі. Добре в акваріумному саду ростимуть ніжні папороті, маранта, калатея, каладіум, фіттонія, криптантус, селагінелла і т.ін., а з квітучих рослин –узумбарська фіалка і маленька орхідея.
«Психологічне вікно»– вбудована в стіну конструкція у вигляді вікна, створюється ілюзія виду на природний ландшафт. Влаштовують їх в безвіконних кімнатах і приміщеннях для більш комфортного тривалого перебування людей. В одній конструкції можна об'єднати флораріум, тераріум і акваріум.
«Сад в бутлі»– мініатюрні рослини, висаджені в субстрат, поміщаються в невелику скляну посудину, яку потім герметично закривають. В результаті виходить замкнена система: вода, що випаровується рослиною, осідає на стінках посудини у вигляді конденсата і потім стікає в субстрат. Такі рослини не вимагають поливу. Періодично їх необхідно удобрювати і змінювати субстрат.
Консервовані квіти і рослини.Можуть бути придатні до консервації тільки деякі види рослин, такі як листяні дерева, пальмові чагарники і стовбурові пальми, ялина колюча і ліванський кедр, магнолія, бонсаї, кипарис, мох, більшість ампельних рослин.
Особливості консервованих рослин: не викликають алергічних реакцій, не потребують освітлення, поливу та догляду,в залежності від бажання можна скласти різні за розмірами і формами композиції,не вимагають спеціальних контейнерів, протягом тривалого часу зберігають живий колір і запах, консервовані рослини не в'януть, потребують лише помірного тепла та спеціального обприскування.