Нормативно-правові акти та література. Міністерство освіти та науки України

Міністерство освіти та науки України

Інститут права імені Володимира Сташиса

Класичного приватного Університету

 

 

СІМЕЙНЕ ПРАВО

ПЛАНИ І ЗАВДАННЯ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Галузь знань 0304 – “Право”

Напрям підготовки 6.030401 – „Правознавство”

Запоріжжя


Сімейне право. Плани і завдання до семінарських робіт дисципліни для студентів денної та заочної форми навчання: галузь знань 0304 “Право”, напрям підготовки 6.030401 – “Правознавство”

 

Розробник: професор Кучерук К.І.

 

 

Тематика семінарських занять

Тематика семінарських занять - денна форма навчання

№ з/п Тема заняття   Кількість годин
     
Поняття і принципи сімейного права
Сімейні правовідносини
Шлюб
Особисті і майнові правовідносини подружжя
Правовідносини батьків і дітей
Аліментні правовідносини
Форми устрою дітей, що залишилися без піклування батьків
Застосування законодавства України про шлюб і сім'ю до іноземних громадян і осіб без громадянства
  Разом

Тематика семінарських занять - заочна форма навчання

№ з/п Тема заняття   Кількість годин
Сімейне право. Сімейне законодавство. Сімейні правовідносини. Здійснення та захист сімейних прав та обовязків. Строки. Акти цивільного стану
Шлюб. Особисті та майнові відносини подружжя: види, особливості. Право на спільне майно, особисте користування. Поділ спільного майна. Право на утримання одного із подружжя.  
Правовідносини батьків та дітей. Визначення походження дитини дітей. Усиновлення. Опіка та піклування. Застосування сімейного законодавства України до іноземців та осіб без громадянства.
  Разом

Тема №1: ПОНЯТТЯ СІМЕЙНОГО ПРАВА. СІМЕЙНЕ ЗАКОНОДАВСТВО. СІМЕЙНІ ПРАВОВІДНОСИНИ. СИСТЕМА СІМЕЙНОГО ПРАВА

План заняття

1. Місце сімейного права в системі права.

2. Поняття сімейного права, предмет сімейного права.

3. Сімейне законодавство.

4.Основні принципи сімейного права.

5. Строки у сімейному праві.

Методичні рекомендації

Студенти передусім повинні проаналізувати питання місця сімейного права в системі права. Ця проблема вирі­шується не одним поколінням цивілістів. Потрібно звер­нути увагу на сучасні концепції щодо цього питання: чи є воно самостійною галуззю права або окремим інститутом цивільного права. Слід з'ясувати позиції вчених щодо цієї проблеми.

Вивчаючи питання предмета сімейного права, слід звер­нути увагу на відносини, які становлять його предмет:

—відносини, які виникають у зв'язку зі шлюбом;

—особисті та майнові відносини між членами сім'ї;

— відносини, що виникають у зв'язку із влаштуванням дітей, які позбавлені батьківського піклування.

Необхідно розкрити сутність кожної групи вказаних відносин.

Слід знати визначення методу сімейного права, вміти розкрити сутність диспозитивного та імперативного методів сімейного права.

 

Принципи сімейного права такі:

1. Принцип державної охорони сім'ї, материнства та батьківства(держава охороняє сім'ю, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї — ст. 51 Конституції України).

2. Принцип рівності учасників сімейних відносин (базується на положеннях ст. 21 Конституції України та ч. 5, 6 ст. 7 Сімейного кодексу (СК) України).

3. Принцип недопустимості державного або будь-якого втручання в сімейне життя(закріплено у ст. 32 Конституції, ст. 301ЦК, ч. 5 ст. 5, ч. 4 ст. 7 СК України).

4. Принцип пріоритету сімейного виховання(ч. З ст. 5СК).

5. Принцип регулювання сімейних відносин за домовленістю (договором) між: їх учасниками(подружжя може укладати договори щодо умов та порядку надання утримання один одному, про здійснення батьківських прав, щодо поділу майна тощо).

6. Принцип матеріальної та моральної підтримки нужденних членів сім'ї(аліментні зобов'язання).

Під час вивчення питання сімейного законодавства сту­дент повинен розглянути правові норми, які регулюють сі­мейні правовідносини за їх важливістю: Конституцію У краї­ни як джерело сімейного права (ст. 51, 52), основне джере­ло сімейного права — Сімейний кодекс України (звернути увагу на розділи кодексу), закони України та постанови Кабінету Міністрів України, укази Президента України, важливі для регулювання сімейних відносин. Особливо слід з'ясувати роль договору як джерела сімейно-правових норм та звичаїв, а також роль і значення міжнародних дого­ворів у системі сімейного законодавства, норм сімейного права іноземних держав у системі сімейного законодавства.

Норми сімейного права мають свої особливості, тому сту­денти мають уважно розглянути класифікацію сімейних правовідносин, підстави виникнення, змін та припинення сімейних правовідносин.

Важливим є питання про роль і значенні строків у сі­мейному праві. Необхідно, вміти датикласифікацію строків залежно від:

—підстав виникнення (законні, договірні та які визначають інші органи);

—можливості бути зміненими за угодою сторін (імперативні та диспозитивні);

—точності визначення (абсолютно визначені, відносно визначені, невизначені);

—призначення (строки здійснення прав, строки захисту).

У сімейному праві за загальним правилом позовна дав­ність не застосовується, тому що значна частина правовід­носин має немайновий характер, але на деякі відносини строк позовної давності поширюється. Студент повинен знати, на які вимоги позовна давністьнезастосовується, а на які вимоги застосовується строк позовної давності в один рік, у три роки.

 

 

Задачі до теми №1

Задача 1

Голова адміністрації однієї з областей своїм розпоря­дженням зменшив до 16 років вік осіб, котрі укладають шлюб, а також затвердив Положення про усиновлення дітей, що залишилися без піклування батьків, яке передбачає спрощений порядок усиновлення дітей на території власті. Прокурор області вніс протест на це рішення, по­силаючись на те, що воно суперечить чинному законодавству.

Чи обґрунтований протест прокурора? Чи мають право органи виконавчої влади суб'єктів України приймати нормативно-правові акти, що суперечать нормам сімейного законодавства?

Задача 2

Громадяни Тимофєєва і Демидов проживали разом і вели спільне господарство без реєстрації шлюбу декілька років. Потім між ними виник конфлікт, стосунки погіршилися і вони стали проживати роздільно. Через деякий час Тимо­фєєва звернулася до суду з позовом про поділ спільно на­житого майна (земельна ділянка, телевізор, холодильник, меблі, відеомагнітофон).

Норми якої галузі права можуть бути застосовані су­дом при вирішенні цієї суперечки?

Задача З

Громадянка Жукова зареєструвала шлюб з громадяни­ном Івановим у червні 2003 р. У квітні 2004 р. до суду був направлений позов прокурора про визнання шлюбу між Жуковою та Івановим недійсним. Свої вимоги прокурор мотивував тим, що у 2003 р. Іванов зареєстрував шлюб з громадянкою Вакуленко, який до цього часу не припине­ний. При реєстрації шлюбу з Жуковою Іванов приховав від неї цю обставину. Відмітки в паспорті громадянина Івано­ва про перший шлюб не було. Паспорт Іванов отримав у 2003 р. у зв'язку з втратою колишнього і під час його ви­дачі в ньому не була зроблена відмітка про шлюб.

Який принцип сімейного права був порушений громадя­нином Івановим при укладанні шлюбу з громадянкою Жуковою? Норми якого закону підлягають застосуванню в цьому випадку? Чи має право прокурор вимагати визнан­ня шлюбу недійсним у цій ситуації?

Задача 4

У лютому 2004 р. в юридичну консультацію звернулася громадянка Лещенко. Вона розповіла, що одружилася з Ніколенком у січні 1993 р. На початку сумісного життя чоловік був уважний до неї, дарував квіти, вони часто відві­дували театр, музеї, ходили в гості. Але потім чоловік, на думку Лещенко, став приділяти їй менше уваги, вважаючи за краще проводити вільний час зі своїми друзями, без неї.

Лещенко просила пояснити їй, чи може вона правовими засобами примусити чоловіка ставитися до неї як і раніше, в перший рік шлюбу. Стосовно іншого до чоловіка претен­зій немає: зарплату віддає, алкоголем не зловживає, скан­далів у сім'ї немає. Розривати шлюб Лещенко не бажає.

Яку відповідь у такій ситуації можна було б дати Лещенко? Які відносини регулюються сімейним законодав­ством?

Задача 5

Громадянка Ковальова звернулася до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу з Ковальовим. У заяві вона вказала, що проживає з чоловіком більше 15 років, від шлюбу має сина 14 років. Останні два роки Ковальов зло­вживає спиртними напоями, не дає гроші на потреби сім'ї, влаштовує скандали, ображає її у присутності сина, часто не ночує вдома. Сім'я фактично розпалася, тому вона про­сить шлюб розірвати і стягнути з Ковальова аліменти на утримання сина. У судовому засіданні Ковальов позов не визнав і просив суд не розривати шлюб, обіцяв, що змінить свою поведінку і ставлення до дружини і сина. Суд своєю ухвалою призначив подружжю термін для примирення у три місяці.

Після закінчення трьох місяців у судовому засіданні Ковальова знову зажадала розірвання шлюбу, оскільки Ковальов поведінки не змінив і сім'я не відновилася. Ковальов знову позов не визнав і просив не розривати шлюб.

На підставі якого принципу сімейного права суду слід вирішити справу?

Задача 6

У квітні 2003 р. громадяни Плющенко і Михайлова ви­рішили одружитися. За порадою батьків вони через місяць вінчалися в церкві. Порадившись із друзями, молоді вирі­шили, що в сучасних умовах їх шлюб є дійсним за наслід­ками церковного обряду і державної реєстрації в органах РАЦСу не потребує. Через рік унаслідок сварок з чоловіком Михайлова вирішила розірвати шлюб. Проте подану нею заяву про розірвання шлюбу в органі РАЦСу не прийняли, зажадавши представити свідоцтво про укладання шлюбу.

Дайте оцінку діям працівників органу РАЦСу. Чи відпо­відають дії Плюгценка і Михайлової при реєстрації шлю­бу вимогам сімейного законодавства?

Задача 7

А. Біценко неодноразово висловлювала претензії своє­му чоловіку з приводу його ставлення до сім'ї, вважаючи, що він недостатньо піклується про дружину і дітей. В обґрунтування своєї позиції вона наводила доводи про неви­сокий дохід чоловіка за місцем державної служби і його небажання зайнятися підприємницькою діяльністю. Проте Д. Біценко вважав її докори несерйозними і не бажав змі­нювати улюбленої професії, яка не приносить великого до­ходу. З цього приводу між подружжям виникали супереч­ки. У сім'ї Д. Біценко поводився гідно, піклувався про ді­тей, займався домашньою роботою. Проте дружина вважа­ла його поведінку неправильною, такою, що руйнує сім'ю.

Переконавшись, що чоловік не збирається змінювати свою поведінку, вона подала заяву до органів опіки та пік­лування, в якій просила вплинути на поведінку чоловіка з метою збереження сім'ї.

Який, на вашу думку, буде результат зверненняА. Біценко до органів опіки та піклування? Які принциписімейного права порушив А. Біценко? Якими органами здійснюється захист сімейних прав і за наявності яких підстав?

Задача 8

У квітні 2004 р. Савицький після повернення з тривало­го відрядження дізнався, що рік тому (у квітні 2003 р.) його дружина продала без його згоди житловий будинок, що належить їм на праві спільної власності. Незадоволений цим, Савицький негайно зажадав від неї розірвання договору купівлі-продажу. Проте дружина відповіла відмовою і заявила, що вимушена була продати будинок через обмежені матеріальні обставини та у зв'язку з необхідністю придбан­ня нової автомашини. Вона також пояснила, що не змогла погодити з ним це питання внаслідок його тривалої відсутності, а виручені від продажу будинку гроші вже витрачені, що не дає змоги вирішити питання про розірвання догово­ру купівлі-продажу.

Переконавшись, що його прохання виявилися безре­зультатними, Савицький у жовтні 2004 р. підготував по­зовну заяву до суду про визнання договору купівлі-прода­жу житлового будинку недійсним. Проконсультувавшись із цього приводу у знайомого юриста, дружина пояснила Савицькому, що його звернення до суду буде безрезультат­ним, оскільки вже пропущений строк позовної давності. Вирішивши з'ясувати обґрунтованість такої позиції, Са­вицький звернувся в юридичну консультацію.

Які норми сімейного і цивільного права повинні бути застосовані в цій ситуації? Чи поширюється позовна дав­ність на вимоги, які випливають із сімейних відносин? Як визначається в таких випадках строк позовної давності? Яке роз'яснення повинні дати Савицькому в юридичній консультації?

Задача 9

Після розлучення Майкова більше чотирьох років не ставила питання про стягнення з колишнього чоловіка алі­ментів на утримання неповнолітнього сина, оскільки мала високий дохід за місцем роботи в комерційному банку і не потребувала матеріальної допомоги. Проте у 2004 р. після ліквідації банку вона стала безробітною і попросила Майкова виплачувати їй щомісяця по триста гривень на утри­мання сина. Протягом трьох місяців Майков під різними приводами ухилявся від вирішення цього питання, а потім прямо відмовився укласти договір про виплату аліментів у добровільному порядку. На погрозу дружини звернутися до суду він також не прореагував, заявивши, що їй необхід­но було подати позовну заяву про це протягом року після розірвання шлюбу, а тепер вона вже не буде задоволена з формальних причин (у зв'язку із закінченням встановле­них законом строків).

Як слід вчинити Майковій у ситуації, що склалася? Чи встановлений СК строк позовної давності для стягнення аліментів?

Нормативно-правові акти та література

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. — К.,1997.

2. Концепція державної політики: Затв. пост. Верховної Ради України від 17 вересня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 47.

3. Сімейний кодекс України від 10 червня 2002 р. — К.: Атака, 2002.

4. Сімейне право України: Підручник / За ред. О.В. Дзери. — К.: Вентурі, 1997.

5. Сімейне право України: Підручник / За ред. В.І. Борисової, І.В. Жилінкової. — К.: Юрінком Інтер, 2004.

6. Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України / За ред. ред. Ю.С. Червоного. — К.: Істина, 2003.

7. Жилинкова И.В. Правовой режим имущества членов семьи. —Х.,2000.

8. Ромовська 3. Сімейне право — перспективи розвитку // Основні напрями реформи цивільного права в Україні: 36. ст. і мат. — К., 1997.

 

 

Тема №2: ШЛЮБ

План заняття

1. Поняття шлюбу та умови його укладання. Порядок укладання шлюбу.

2. Недійсність шлюбу.

3. Поняття та підстави припинення шлюбу.

4. Припинення шлюбу внаслідок його розірвання.

5. Правові наслідки розірвання шлюбу. Режим окремого проживання подружжя.

Методичні рекомендації

Під час вивчення цієї теми необхідно звернути увагу на поняття шлюбу та його ознаки:

—це союз жінки та чоловіка;

—союз, зареєстрований у державному органі РАЦСу;

—сімейний союз.

Треба знати позитивні та негативні умови укладання шлюбу. До позитивних належать:

—досягнення шлюбного віку;

—добровільність шлюбу.

До негативних ознак належать:

—перебування хоча б однієї зі сторін в іншому зареєстрованому шлюбі;

—перебування жінки та чоловіка між собою у родинних зв'язках прямої та в деяких випадках побічної лінії споріднення.

Студенти повинні знати, які особи не можуть перебувати у шлюбі між собою. Для цього необхідно уважно вивчити ст. 26 СК України. Важливим є питання про порядок реє­страції шлюбу, який визначений ст. 27—35 СК України.

Закон покладає певні обов'язки на органи РАЦСу при прийнятті заяви (ст. 29 СК), а також визначає права та обо­в'язки наречених при поданні заяви (ст. ЗО СК України). Місце реєстрації шлюбу наречені обирають самі.

Вивчаючи цю тему, необхідно звернути також увагу на перелік обставин, які є підставами для визнання шлюбу не­дійсним. Причому залежно від того, які вимоги закону були порушені при укладанні шлюбу, останні поділяються на:

—абсолютно недійсні;

—шлюби, визнані недійсними за рішенням суду;

—шлюби, які можуть бути визнані недійсними судом.

Студенти повинні вміти розкрити кожну з вказаних під­став та знати правові наслідки недійсності шлюбу. Шлюб може бути і неукладеним, що потрібно відрізняти від недійсного шлюбу.

Необхідно уважно вивчити питання припинення шлю­бу, знати підстави припинення (ст. 104 СК), припинення шлюбу внаслідок розірвання державним органом РАЦСу та за рішенням суду, правові наслідки розірвання шлюбу, право на подання позову про розірвання шлюбу. Слід звер­нути увагу на питання визнання розірвання шлюбу фіктив­ним (ст. 108 СК).

Важливе значення має момент припинення шлюбу в разі його розірвання:

—якщо шлюб розривається державним органом РАЦСу, то шлюб припиняється у день винесення ним відповідної постанови;

— у разі розірвання шлюбу судом, він припиняється у день набрання чинності рішенням суду про його розірвання.

Уперше в СК вирішено питання про встановлення режи­му окремого проживання. Суд за заявою одного з подруж­жя може постановити рішення про встановлення для по­дружжя режиму окремого проживання у разі неможли­вості чи небажання другого з подружжя проживати спіль­но. Ст. 120 СК визначає правові наслідки встановлення режиму окремого проживання:

—майно, набуте в майбутньому дружиною та чоловіком, не вважатиметься набутим у шлюбі;

—дитина, народжена дружиною після спливу 10 місяців, не вважатиметься такою, що походить від її чоловіка;

—дружина, чоловік можуть усиновлювати дитину без згоди другого з подружжя.

 

Задачі до теми № 2

Задача 1

До одного з органів РАЦСу м. Сквира звернулися із за­явою про укладання шлюбу Денисов і Карпенко, вказав­ши, що вони проживають однією сім'єю протягом трьох років і мають дитину, хоча Денисов і не записаний бать­ком цієї дитини.

Орган РАЦСу прийняв заяву та після спливу двох тиж­нів зареєстрував шлюб між Денисовим і Карпенко. При дер­жавній реєстрації шлюбу Денисов змінив своє прізвище на прізвище дружини.

Які дії зобов'язаний вчинити орган РАЦСу при при­йнятті заяви про укладання шлюбу? Чи правомірно за­реєстрував орган РАЦСу шлюб між Денисовим і Карпенко за два тижні після подання заяви?

Задача 2

До одного з органів РАЦСу звернулася громадянка Мельниченко із заявою про реєстрацію шлюбу з громадяни­ном Шевцовим, який проживає в м. Дніпропетровську. У зв'язку з тим, що Шевцов не має змоги виїхати до м. Києва для подання заяви, Мельниченко подала до органу РАЦСу складену ним заяву, яка була завірена керівником підпри­ємства, де працює Шевцов. Завідувач органу РАЦСу від­мовив Мельниченко у прийнятті цієї заяви.

Чи необхідна присутність осіб, які укладають шлюб, при поданні заяви про реєстрацію шлюбу до органу РАЦСу? У яких випадках заява про реєстрацію шлюбу може бути подана однією з осіб, які бажають укласти шлюб? Які роз'яснення слід дати Мельниченко?

Задача2

До органу РАЦСу звернулися громадянин Степаненко і громадянка Бурченко із заявою про укладання шлюбу. Вони просили зареєструвати шлюб наступного дня після подання заяви, оскільки Степаненко є курсантом випуск­ного курсу військового училища і незабаром буде направлений до віддаленого місця своєї служби. Туди разом з ним збирається і його майбутня дружина. Вказана обставина була підтверджена відповідною довідкою.

Якими правовими нормами слід при цьому керуватися? Які причини можуть бути визнані поважними для скоро­чення або збільшення строку реєстрації шлюбу?

Задача 4

Матюшенко і Бокова подали до органу РАЦСу заяву про реєстрацію шлюбу. Через декілька днів до завідувача від­ділу РАЦСу звернулася громадянка Мішина. Вона проси­ла у жодному разі не реєструвати шлюб Матюшенка з Бо­ковою, оскільки вже декілька років жила разом із Матюшенком. У них дружна сім'я, є спільна дочка трьох років, хоча їх шлюб і не зареєстрований. Матюшенко встановив батьківство стосовно дочки.

Які роз'яснення повинен дати завідувач відділу РАЦСу Мішиній? Чи має право орган відмовити Матюшенкові та Боковій у державній реєстрації шлюбу?

Задача 5

Орган РАЦСу призначив день державної реєстрації шлюбу між Прокопенко та Вольською, які подали в установленому порядку заяву про укладання шлюбу. Через тиждень до цього самого органу РАЦСу надійшла заява без підпису про те, що Прокопенко одружений, шлюб між ним і громадянкою Симоненко у 2001 р. був зареєстрований у м. Тараща і до цього часу не розірваний. Це повідомлення спочатку не було взято до уваги як анонімне, і державна реєстрація шлюбу не була відкладена. Проте через деякий час завідувач органу РАЦСу направив до відповідного органу РАЦСу м. Тараща запит, з відповіді на який з'ясував, що викладені в анонімній заяві відомості відповідають дійсності. У зв'язку з цим завідувач органу РАЦСу за своєї ініціативи провів подальшу перевірку, під час якої Прокопенко пояснив, що він справді перебував у шлюбі з Симоненко, проте у 2002 р. цей шлюб був розірваний за рішенням суду, копія якого у нього є.

Вважаючи, що подальше оформлення реєстрації розі­рвання шлюбу не потрібне, Прокопенко не звертався із цьо­го приводу до органу РАЦСу. Не зробила цього і його колишня дружина. Через деякий час, у зв'язку з втратою пас­порта, Прокопенку на його прохання і на підставі представ­леного рішення суду був виданий новий паспорт, в якому запису (штампа) про реєстрацію шлюбу з Симоненко немає. Тому Прокопенко вважав, що шлюб між ним і Симоненко припинено.

Вирішивши, що пояснення Прокопенка і представлені ним документи є переконливими, завідувач органу РАЦСу зареєстрував шлюб між Прокопенком і Вольською.

Якої помилки припустився завідувач органу РАЦСу? Як слід було діяти за таких обставин? Які правові підста­ви проведення органом РАЦСу перевірок з метою виявлен­ня перешкод для реєстрації шлюбу? З якого часу шлюб між Прокопенком та Симоненко вважається припиненим?

Задача 6

У квітні 1998 р. громадянин Мороз подав заяву до орга­ну РАЦСу про реєстрацію шлюбу із громадянкою Самусен­ко. У його паспорті чомусь не було штампа про реєстрацію першого шлюбу, хоча в заяві він вказав, що був раніше у шлюбі, але його розірвано.

Інспектор органу РАЦСу повірила Морозу, що у нього є свідоцтво про розірвання шлюбу і що він принесе цей до­кумент у день державної реєстрації шлюбу, тому заява про реєстрацію шлюбу від Мороза та Самусенко була прийня­та. Через місяць в органі РАЦСу перед реєстрацією шлюбу у Мороза зажадали свідоцтво про розірвання шлюбу. Він пред'явив рішення суду від 14 березня 1996 р. про розі­рвання шлюбу, яке набрало законної сили. Також з'ясува­лося, що Мороз не реєстрував розірвання шлюбу в органі РАЦСу.

Як слід вчинити органу РАЦСу в такій ситуації? За яких умов можлива державна реєстрація шлюбу між Мо­розом і Самусенко? Які документи підтверджують припинення першого шлюбу?

Задача 7

Після подання до органу РАЦСу заяви про укладання шлюбу Петров і Карпенко звернулися в місцеву поліклі­ніку з проханням провести медичне обстеження і дати висновок з приводу можливої статі їх майбутньої дитини. Го­ловний лікар поліклініки відмовив у цьому проханні, по­славшись на те, що поліклініка не проводить обстеження і не дає консультації з таких питань.

Дайте оцінку рішенню головного лікаря. У яких випад­ках закон передбачає можливість медичного обстеження осіб, які одружуються? Якими нормами СК регламенту­ються ці питання?

Задача 8

Анатолій Соболєв вирішив одружитися з Інною Гатченко, яка по батькові була його сестрою. Мати Інни Гатченко не перебувала у шлюбі з батьком Анатолія Соболева, але при народженні Раїси за спільною заявою її матері та бать­ка Анатолія було встановлене батьківство, тобто батько Анатолія визнав Інну як свою рідну дочку, про що був зроблений актовий запис у книзі реєстрації народжень.

Посилаючись на відповідні правові норми, поясніть, чи можливе укладання шлюбу між Анатолієм Соболевим та Інною Гатченко.

Задача 9

Ольга Рогоза до заміжжя перенесла важку операцію і відповідно до висновку лікарів не могла мати дітей. Одружуючись із Володимиром Кисленком, вона цей факт від І нього приховала. Щодо проходження медичного обстежен­ня перед реєстрацією шлюбу Кисленко і Рогоза не домовля­лися.

Кисленко, який дуже хотів мати дітей, дізнався про не­дуг дружини через декілька місяців після реєстрації шлю­бу. Кисленко вирішив написати скаргу до органу РАЦСу, вищого за рівнем, на відділ РАЦСу, що зареєстрував їх шлюб з Рогозою, який, на його думку, не виконав свого обо­в'язку — не з'ясував, який стан здоров'я Ольги.

Чи підлягає скарга Кисленка задоволенню? Чи є підста­ви для визнання шлюбу Кисленка і Рогози недійсним? У зв'язку з яким захворюванням одного з подружжя і за яких обставин шлюб може бути визнаний недійсним?

Задача 10

Беков і Говорова вирішили одружитися, домовившись подати заяву про реєстрацію шлюбу після закінчення Говоровою закладу вищої професійної освіти. Проте через три місяці Беков учинив розкрадання і був засуджений до позбавлення волі строком на чотири роки. Незважаючи на це, Говорова не змінила свого наміру і за наслідками листування з Бековим домовилася з ним про реєстрацію шлюбу. З цією метою та у зв'язку з необхідністю відвідування за­нять в інституті вона заповнила заяву про укладання шлю­бу з Бековим. її підпис на заяві був засвідчений за місцем навчання. Потім Говорова надіслала цю заяву поштою до органу РАЦСу за місцем відбування Бековим покарання.

Розглянувши одержані з органу РАЦСу документи, на­чальник виправної установи відмовився вручити Бекову бланк заяви про реєстрацію шлюбу. В обґрунтування свого рішення він зажадав особисту присутність Говорової під час подання заяви до місцевого органу РАЦСу або посвід­чення правильності вказаних нею відомостей завідувачем органу РАЦСу за місцем її постійного проживання. Дізнав­шись про це, Говорова направила скаргу на дії адміністрації виправної установи.

Який, на вашу думку, буде результат розгляду скарги Говорової? Які порядок і умови державної реєстрації шлю­бу із засудженим, що відбуває покарання у виправній уста­нові?

Задача 11

До суду за місцем проживання звернулася громадянка Крамаренко з позовом про визнання недійсним шлюбу з громадянином Петровим, що проживав до укладання шлю­бу в м. Рівному.

У позовній заяві Крамаренко вказала, що відповідач одружився без наміру створити сім'ю, а керувався лише бажанням зареєструватися за місцем проживання у м. Києві

І та одержати право на її житлове приміщення. Через це між подружжям немає почуття любові, склалися неприязні стосунки; відповідач має намір найближчим часом розділити житлову площу через суд.

Петров заперечував проти пред'явлених вимог. Він пояснив суду, що одружився по любові, але згодом між по­дружжям з вини позивача почалися негаразди. Відповідач також вказав, що з Крамаренко вони прожили спільно 2,5 роки, він завжди приносив зарплату додому, піклувався про дружину та її малолітнього сина від першого шлюбу.

Зважаючи на неприязні стосунки між ним і дружиною та не­можливість подальшого спільного проживання, він справді збирається поставити питання про поділ їх житлової пло­щі, в якій проживає його сім'я.

Яке рішення повинен ухвалити суд за позовом Крамаренко? Які правові наслідки визнання судом шлюбу не­дійсним стосовно особистих немайнових і майнових прав осіб, що перебували в такому шлюбі?

Задача 12

І. Демін і А. Петрова, що мають дітей від першого шлю­бу, вирішили об'єднатися в одну сім'ю та у грудні 1994 р. зареєстрували шлюб в органі РАЦСу.

Після реєстрації шлюбу вони здійснили обмін квартир, які займали за договором житлового найму з ЖЕКом, унаслідок чого їх сім'я стала проживати в трикімнатній квартирі. У березні 2004 р. Петрова звернулася до суду з позо­вом про визнання шлюбу з Деміним недійсним, посилаю­чись на те, що відповідач одружився, не маючи наміру створити сім'ю, а з єдиною метою — поліпшити в результаті шлюбу свої житлові умови за її рахунок. Демін до реєст­рації шлюбу з Петровою проживав із сином і дочкою у двох кімнатах житловою площею 20,3 кв. м у комунальній квар­тирі, а Петрова із сином — в однокімнатній квартирі жит­ловою площею 17,8 кв. м. Відповідач позов не визнав. Твердження Петрової не були підтверджені доказами. Нав­паки, зі справи було видно, що кожна зі сторін, маючи на вихованні неповнолітніх дітей, бажала створити сім'ю, для чого спеціально зверталася за сприянням до служби зна­йомств міста. З цією самою метою як Петрова, так і Демін вживали активні заходи щодо обміну своїх квартир, щоб мати спільну житлову площу. Всі питання, пов'язані з об­міном квартир, вирішувала Петрова, причому в терміно­вому порядку. Доводи Петрової про фіктивність шлюбу не знайшли підтвердження і в свідченнях свідків. Судом було встановлено, що конфлікт між сторонами виник на ґрунті ревнощів Деміна, який обвинувачував Петрову в порушенні подружньої вірності, що не може слугувати підставою для винесення ухвали про визнання шлюбу недійсним. Ра­зом з тим суд визнав, що сім'я Петрової і Деміна розпалася, подальше сумісне життя стало неможливим, і тому шлюб між ними розірвав.

Якої помилки припустився суд при розгляді справи за позовом Петрової про визнання шлюбу недійсним? Які форми захисту міг використовувати відповідач проти поданого Петровою позову?

Задача 13

Краско, який перебував у другому шлюбі з Шатровою, розірвав і цей шлюб. Після цього Шатрова дізналася, що Краско до одруження з нею перебував у зареєстрованому шлюбі з Федоровою і не розривав його. Шатрова звернула­ся в юридичну консультацію з проханням роз'яснити їй, що може змінитися в результаті встановлення цього факту.

Яку відповідь ви можете дати Шатровій?

Задача 14

У лютому 2003 р. 85-річний Білоусов і 52-річна Курасова домовилися зареєструвати шлюб за умови забезпечення Курасовою належного догляду за Білоусовим, за що остан­ній обіцяв залишити за нею після смерті у спадок свою при­ватизовану квартиру. Після державної реєстрації шлюбу (у травні 2003 р.) Курасова була зареєстрована за місцем проживання Білоусова. Через два місяці після цього вона припинила виконувати подружні обов'язки і доглядати за Білоусовим, а з листопада 2003 р. фактично перестала про­живати разом з ним.

У зв'язку з цим Білоусов подав до суду позов про визнання шлюбу з Курасовою недійсним, пославшись на те, що І шлюб був укладений фіктивно, сторони підтримувались сімейні відносини нетривалий час, між ними є значна різни­ця у віці (36 років).

Яке рішення повинен ухвалити суд за позовом Білоусова?

Задача 15

Громадянин Коренєв подав до суду заяву про розірван­ня шлюбу з громадянкою Іпатовою, вказавши, що через І місяць після реєстрації шлюбу їх подружні стосунки фактично припинилися. Іпатова народила сина, який помер, І не проживши і трьох місяців.

Суддя, з'ясувавши, що Іпатова на розірвання шлюбу згоди не дає, відмовив Кореневу в прийнятті позовної заяви і запропонував знову звернутися до суду через 10 місяців.

Чи правильно вчинив суддя?

Задача 16

Подружжя Гончаренків звернулося до органу РАЦСу із заявою про розірвання шлюбу. Завідувач органу РАЦСу відмовився задовольнити їх вимогу і запропонував зверну­тися до суду, оскільки Гончаренко мав усиновлену дитину у віці восьми років. Проте суддя також відмовив у при­йнятті заяви і запропонував Гончаренкові знову звернути­ся у відділ РАЦСу.

Хто правий у такій ситуації: орган РАЦСу чи суд? Які підстави встановлені СК України для розірвання шлюбу в органі РАЦСу за заявою обох з подружжя?

Задача 17

До органу РАЦСу звернулася Е. Славіна із заявою про розірвання шлюбу з А. Славіним, засудженим за кримі­нальні злочини до чотирьох років позбавлення волі. Славін із місць відбування покарання надіслав до органу РАЦСу заяву, в якій просив не оформляти розірвання шлюбу, тому що він бажає одночасно з розлученням розділити сумісне майно.

Чи підлягає задоволенню заява Славіної до органу РАЦСу про розлучення?

Задача 18

Через рік після смерті чоловіка (оголошеного в судово­му порядку померлим) громадянка Миколаєва одружила­ся з громадянином Вєтровим. Через деякий час Вєтров звер­нувся до суду з позовом про визнання недійсним його шлю­бу з Миколаєвою.

В обґрунтування своїх вимог Вєтров указав, що Мико­лаєва на момент реєстрації з ним шлюбу перебувала у шлю­бі з Миколаєвим. Миколаєв був оголошений померлим у судовому порядку, але Миколаєва не зареєструвала припи­нення їх шлюбу в органі РАЦСу.

Миколаєва позов Вєтрова не визнала, вказавши, що після отримання рішення суду про оголошення померлим Миколаєва вона вважала себе такою, що не перебуває у шлюбі, а тому знову вийшла заміж.

Як повинна бути вирішена ця суперечка?

Задача 19

До суду з позовом про розірвання шлюбу з І. Коваленко звернувся П. Коваленко, одночасно він просив передати йому на виховання двох дітей — восьми і шести років, оскільки його дружина вже більше року не займається їх вихованням.

У судовому засіданні І. Коваленко не заперечувала про­ти розірвання шлюбу, але просила дітей передати їй, пояс­нивши, що пішла з сім'ї і не виховувала цей час дітей через неприязні стосунки з чоловіком. Крім того, позивач усіляко перешкоджав їй у можливості бачитися з дітьми і про­водити з ними час. Коваленко просила суд залишити за нею після розірвання шлюбу прізвище чоловіка, проти чого він категорично заперечував.

Якими критеріями повинен керуватися суд при вирі­шенні питання про дітей? Чи має юридичне значення за­перечення Коваленка проти залишення відповідачці його прізвища?

Задача 20

Е. Донченко порушив справу про розірвання шлюбу з дружиною, посилаючись на те, що давно її не любить і в кого зв’язок з іншою жінкою. М. Донченко проти розі­рвання шлюбу не заперечувала, однак просила суд поділи-спільно нажите майно і стягнути з позивача аліменти і утримання восьмирічної дочки. Суд задовольнив вимог Донченко про стягнення аліментів на дочку. У частині поділу майна суд залишив позов без розгляду, пояснивши, що, оскільки потрібна спеціальна оцінка спільно нажито­го майна із залученням експертів-товарознавців, цю позов вимогу краще розглянути окремо.

Які суперечки між подружжям підлягають розгляду одночасно з розірванням шлюбу?

Задача21

Подружжя Мартинових, що не має неповнолітніх дітей, за взаємною згодою подало заяву до органу РАЦСу про ро­зірвання шлюбу.

Орган РАЦСу прийняв заяву і призначив місячний термін для оформлення розірвання шлюбу. До закінчення призначеного органом РАЦСу терміну Мартинова подала додаткову заяву, вказавши, що Мартинов порушив досягнуту [ними угоду про поділ майна, і просила одночасно з реєстрацією розлучення вирішити питання про поділ майна.

Чи має право орган РАЦСу одночасно з оформленням розлучення вирішити майнові суперечки подружжя? Яке рішення повинен ухвалити орган РАЦСу за заявою Мартинових?

Задача 22

Подружжя Князевих перебувало в шлюбі з 2000 р., спільних дітей не мали. У лютому 2003 р. Князева зверну­лася до органу РАЦСу із заявою про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що Князєв згоден на розлучення, супе­речки про майно немає, але відповідач відмовляється від подання заяви про розлучення до органу РАЦСу.

15 березня 2003 р. після представлення Князевою кви­танції про сплату державного мита завідувач відділу РАЦСу зареєстрував розірвання шлюбу і видав Князевій відповідне свідоцтво.

Чи правомірні дії органу РАЦСу? Чи може один з по­дружжя бути відсутнім під час подання заяви про розі­рвання шлюбу до органу РАЦСу? Якщо так, то в яких випадках?

Задача 23

Подружжя Вітренків, що не має неповнолітніх дітей, вирішило розірвати шлюб. У зв'язку з терміновим виїздом у тривале відрядження І. Вітренко передав дружині заві­рену керівником установи за місцем своєї роботи заяву до органу РАЦСу з проханням розірвати шлюб. Через деякий час М. Вітренко передала цю і свою заяви до органу РАЦСу. Однак у реєстрації розірвання шлюбу їй було відмовлено з посиланням на необхідність особистої присутності обох з подружжя як під час подання заяви, так і під час держав­ної реєстрації розірвання шлюбу. Доводи Вітренко про на­явність у її чоловіка поважних причин нез'явлення в орган РАЦСу до уваги взято не було.

Дайте правову оцінку рішенню органу РАЦСу. Чи правильно Вітренко оформила заяви про розірвання шлюбу?

Задача 24

Подружжя Давиденків після реєстрації шлюбу 15 трав­ня 2000 р. проживало у м. Бровари. У березні 2001 р. П. Да-виденко виїхав у гості до свого брата до м. Львова. Проте у брата він не з'явився і додому не повернувся/Розшуки ви­явилися безуспішними. У 2004 р. рішенням суду Давиденко був оголошений померлим. І. Давиденко в тому самому році вийшла заміж за Лаврова, який удочерив у встановленому законом порядку дочку Давиденка. У квітні 2005 р. П. Давиденко повернувся додому і зажадав відновити шлюб із І. Давиденко, а також скасувати удочеріння його дочки Лавровим. Свою відсутність він пояснив тим, що відбував покарання за злочин. І. Давиденко наполягала на збере­женні шлюбу з Лавровим і стверджувала, що скасування удочеріння недоцільне, оскільки дівчинка дуже прив’язана до Лаврова і вважає його своїм батьком.

Чи можливе відновлення шлюбу І.Давиденко з П.Давиденком після його з'явлення? Чи підлягає задоволенню ви­мога Давиденка про скасування удочеріння його дочки Лавоовим?