Нормативно-правові акти та література. 1. Конституція України від 28 червня 1996 р

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. — К., 1997

2. Концепція державної політики: Затв. пост. Верховної Ради України від 17 вересня 1999 р. // Відомості Вер-іої Ради України. — 1999. — № 47.

3. Сімейний кодекс України від 10 червня 2002 р. — К.: а, 2002.

4. Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України / За заг. ред. Ю.С. Червоного. — К.: Істина, 2003.

5. Ромовська З.В. Сімейний кодекс України: Науково-шдичний коментар. — К.: Вид. дім "Ін Юре", 2003.

6. Сімейне право України: Підручник / За ред. О.В. Дзери. - К.: Вентурі, 1997.

7.Сімейне право України: Підручник / За ред. В.І. Борисової, І.В. Жилінкової. — К.: Юрінком Інтер, 2004.

Тема№5: ОСОБИСТІ НЕМАЙНОВІ ТА МАЙНОВІ ПРАВОВІДНОСИНИ БАТЬКІВ І ДІТЕЙ

План заняття

1. Особисті немайнові правовідносини батьків та дітей.

2. Майнові правовідносини батьків та дітей.

3. Аліментні правовідносини батьків та дітей.

4. Позбавлення батьківських прав.

Методичні рекомендації

Студентам необхідно звернути увагу на такі норматив­но-правові акти: Конституцію України, Конвенцію ООН про права дитини, Закон України "Про охорону прав ди­тинства", які закріплюють права дитини.

Слід знати особисті немайнові права дитини та вміти розкрити їх, зокрема такі:

—право жити та виховуватися у сім'ї;

—право на ім'я, по батькові та прізвище;

—право висловлювати свою думку;

—право на спілкування з батьками та іншими родичами;

—право на свободу переміщення та вибору місця про­живання;

—право на свій захист.

Треба знати права та обов'язки батьків щодо дітей, які регулюються ст. 141,150,151,152,157,160, 163 Сімейного кодексу України.

Важливе місце має питання позбавлення батьківських

їв. Позбавлення батьківських прав — не просто спосіб їхньої втрати, а й міра сімейно-правової відповідальності і порушення одним із батьків прав своєї дитини. Студент повинні знати підстави позбавлення батьківських прав, вичерпний перелік яких визначений ст. 164 СК України.

Окрему групу сімейних правовідносин становлять майнові правовідносини, які поділяються на дві групи:

—правовідносини з приводу майна;

—аліментні правовідносини.

Майнові відносини регулюються ст. 173, 174, 175, 176, Г7, 178, 179 СК, аліментні — ст. 180—197 СК.

При вирішенні спору між батьками та малолітніми дітьми, які спільно проживають, щодо належності їм майна вважається, що воно є власністю батьків. Студенти по­їнні з'ясувати питання стосовно управління майном дитини (ст. 177 СК України), права власності на аліменти, держані на дитину.

Вивчаючи питання про обов'язок батьків утримувати дитину, необхідно звернути увагу на способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину та на обставини, враховуються судом при визначенні розміру аліментів, ас, з якого присуджуються аліменти, відповідальність за прострочення сплати аліментів.

Важливе значення має і питання обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина та його виконання (ст. 198— |Ю1СК України).

Повнолітні діти також повинні утримувати своїх батьків.Ст. 202—206 СК України визначають підстави виник­нення такого обов'язку, порядок сплати аліментів.

Задачі до теми №5

Задача 1

Подружжя Матвієнків вирішило дати хлопчику, який народився у них, ім'я Марс на честь планети з одноймен­ною назвою, маючи на увазі, що дитина матиме рішучий і Відважний характер, а в майбутньому стане космонавтом. Вибране ім'я було знехтуване працівниками органу РАЦСу при реєстрації народження дитини. В обґрунтування рішення батькам було пояснено, що це ім'я не вказано в довіднику особистих імен, а в подальшому може викликати лемішки в однолітків дитини в дитячому садку і в школі. Батьки погодилися з цим і переписали заяву, вказавши в ньому інше ім'я — Василь.

Чи обґрунтовані були вимоги працівників органу РАЦСу? Як слід було вчинити батькам у такій ситуації?

Задача 2

Не перебуваючи в зареєстрованому шлюбі, Колісниченко і Муратов у спільній заяві до органу РАЦСу просили зареєструвати факт народження їх сина Віктора і записати Муратова його батьком. Завідувач органу РАЦСу опинився у Скрутному становищі, тому що кожен з батьків просив дати дитині своє прізвище і спроби добитися вирішення спірного питання за їх взаємною згодою не мали успіху.

Яке прізвище у такій ситуації матиме син Колесниченко і Муратової? Який орган може вирішити суперечку між батьками дитини з цього питання?

Задача З

Між подружжям Торопенків виникла суперечка з при­воду навчання семирічної дочки Ольги. Батько наполягав на навчанні дочки в гімназії з викладанням низки пред­метів англійською мовою, а мати категорично заперечува­ла проти цього, вважаючи, що в Олі слабке здоров'я, а на­вчальне навантаження в гімназії велике. Бабуся і дідусь Олі, що проживали разом з Торопенками, підтримали в суперечці зятя.

Який вихід пропонує закон за відсутності згоди між батьками з питань виховання дітей?

Задача 4

Під час реєстрації шлюбу В. Зернова, що є громадянкою РФ, і громадянин України З.Леоненко-Горський зберегли свої прізвища. Місцем проживання подружжя обрало м. Київ, де у них через рік народився син.

Після народження сина подружжя не досягло згоди про його прізвище і тому подало до органу РАЦСу за місцем проживання заяву про присвоєння дитині прізвища Леоненко-Горський-Зернов. Орган РАЦСу в задоволенні їх прохання відмовив. При цьому подружжю було рекомен­довано надати сину або прізвище батька, або прізвище ма­тері. Це рішення органу РАЦСу було оскаржено подруж­жям у суді за місцем проживання, який не прийняв заяви до розгляду, посилаючись на непідвідомчість цього спору суду, і порекомендував їм звернутися до органу опіки і пік­лування.

Чи обґрунтоване рішення органу РАЦСу і суду? Чи відповідає вимога подружжя Зернової та Леоненка-Горського законодавству України? Який орган вирішує розбіж­ності між батьками щодо прізвища дитини?

Задача 5

Після розірвання шлюбу між подружжям Борисенків їх син залишився проживати з матір'ю. Згоди про участь Борисенка у вихованні дитини батьки не дійшли, у зв'язку з чим Борисенко звернувся до суду із заявою, в якій просив суд встановити порядок здійснення своїх батьківських прав.

Суд відмовив у прийнятті заяви, вказавши, що питання стосовно вирішення порядку участі батьків у вихованні дитини належить до виняткової компетенції органів опіки і, піклування.

Чи правильно вчинив суд?

Задача 6

Народивши від випадкового зв'язку дівчинку, Н. Ільїна віддала її в будинок дитини. Через три роки вона забрала дівчинку до себе, а ще через рік сусіди Ільїної звернулися в районну адміністрацію з вимогою позбавити її батьківських прав. У заяві вказувалося, що Ільїна веде аморальний спосіб життя (систематично пиячить, приводить додому різних чоловіків), за дочкою не стежить. Дівчинка завжди одна, запущена, надана сама собі, одягу в неї майже має. Коли у матері збирається чергова компанія друзів, їй доводиться спати в коридорі.

Чи є підстави для позбавлення Ільїної батьківських прав? Який орган розглядає справи про позбавлення бать­ківських прав? Хто має право вимагати позбавлення батьківських прав? Назвіть правові наслідки позбавлення батьківських прав.

Задача 7

Після розірвання шлюбу між подружжям Степаненків; семирічний син був за рішенням суду залишений з матір’ю. Батьки домовилися, що батько зустрічатиметься з хлопчиком двічі на місяць. Через рік Степаненко вийшла заміж і з метою зміцнення стосунків між її новим чолові­ки і хлопчиком стала всіляко перешкоджати спілкуванню батька із сином. Вона не дозволяла хлопчикові гуляти і вулиці, де його міг побачити батько, а потім відвезла до своєї матері в село. Дізнавшись, де перебуває син, батько приїхав у село і всупереч запереченням бабусі відвіз його і себе додому. Мати подала до суду позов про відбирання дитини. Степаненко подав зустрічний позов про визначення місця проживання сина.

Дайте правову оцінку діям Степаненко. Яке рішення шрсє суд за згаданими вище позовами?

Задача 8

Після тривалої важкої хвороби Ю. Корольов, що має неповнолітнього сина, вирішив переїхати разом з ним з обласного центру в районний. Він обміняв приватизовану двокімнатну квартиру, в якій проживав разом із сином, на однокімнатну в районному центрі. Перед переїздом велику частину речей продав сусідам за півціни, а телевізор, радіо­лу і килим подарував приятелям. Дізнавшись про дії Ко-рольова, його сестра І. Весніна подала до суду позов про повернення меблів та іншого майна і визнання обміну квар­тир недійсним, оскільки Корольов після хвороби недієздат­ний, про що свідчать його дивні вчинки. На думку Весніної, в результаті його дій істотно ущемляються права її пле­мінника.

Чи прийме до розгляду суд позов Весніної? Чи можна вважати дії Корольова такими, що суперечать інтересам ди­тини? Чи має дитина право власності на майно батьків?

Задача 9

У зв'язку з хворобою та інвалідністю сина подружжя Вікторових вирішило організувати його навчання вдома шляхом запрошення педагогів на договірній основі. Під час узгодження цього питання у відділі освіти їм було запро­поновано влаштувати сина до інтернату спеціального типу. З цього приводу між Вікторовими і посадовцями відділу виникла суперечка.

Чи мають право батьки організувати навчання дитини-інваліда вдома? Якщо так, то чи повинні в таких ви­падках органи управління освітою компенсувати батькам витрати на самостійне навчання дітей-інвалідів?

Задача 10

У червні 2003 р. у зв'язку із систематичним пияцтвом і аморальною поведінкою подружжя Дятлів за рішенням суду було позбавлене батьківських прав стосовно їх сина Бориса, 1998 року народження. Після цього хлопчик був переданий під опіку свого далекого родича Є. Никонова і проживав більше року в його сім'ї. Протягом 2004 р. Дят­ли пройшли курс лікування від алкоголізму і працевлаштувалися. У березні 2005 р. Дятли звернулися до суду з по­зовною заявою про відновлення їх у батьківських правах і повернення сина. У судовому засіданні представник органу опіки і піклування представив висновок про можливість відновлення Дятлів у батьківських правах з урахуванням зміни в кращий бік їх способу життя і поведінки. Проте опитаний судом Борис заявив про свою категоричну незго­ду повертатися до батьків, обґрунтувавши це тим, що не може забути минулу поведінку батьків та їх погане став­лення до нього.

Яке рішення повинен ухвалити суд за позовною заявою Дятлів? Чи обов'язково враховувати думку дитини під час розгляду судом справи про відновлення батьків у батьків­ських правах?