Підстави та порядок проведення податкових перевірок

Посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки або фактичної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених діючим законодавством та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки. В направленні на проведення документальної виїзної перевірки або фактичної перевірки зазначаються: дата видачі; найменування органу державної податкової служби; реквізити наказу про проведення відповідної перевірки; найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта); перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється); мета; вид (планова або позапланова); підстави; дата початку та тривалість перевірки; посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.

При пред'явленні направлення платнику податків або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи ставлять підпис у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків або посадових (службових) осіб платника податків поставити свій підпис у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, складається акт, який засвідчує факт відмови. Податковим кодексом передбачено проведення документальних позапланових виїзних перевірок, за наявності відповідних на це підстав (рис. 7.2).

 


 

Рисунок 7.2 – Підстави для проведення документальних позапланових виїзних перевірок

Необхідно враховувати, що чинним законодавством забороняється брати участь працівникам податкової міліції у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами державної податкової служби, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні. Проведення фактичної перевірки може здійснюватись на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки та за наявності хоча б однієї із обставин, визначених податковим законодавством (рис.7.3).

 

 
 

 


Рисунок 7.3 – Підстави для проведення фактичних перевірок

 

Перевірки платників податків податковою міліцією проводяться у межах повноважень, визначених законодавством, та у порядку, передбаченому Законом України «Про оперативно–розшукову діяльність», Кримінально-процесуальним кодексом України та іншими законами України.

Після початку перевірки платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним.

При цьому великий платник податків зобов'язаний також надати в електронному вигляді з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у форматі та порядку, визначених центральним органом державної податкової служби копії документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше робочого дня, наступного за днем початку документальної виїзної планової, позапланової перевірки, документальної невиїзної перевірки.

Документи, що містять комерційну таємницю або є конфіденційними, передаються окремо із зазначенням посадової (службової) особи, що їх отримала. Передача таких документів для їх огляду, вивчення та їх повернення оформляються актом у довільній формі, який підписують посадова (службова) особа органу державної податкової служби та платник податків (його представник).

При проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

При проведенні перевірок забороняється вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів за винятком випадків, передбачених кримінально-процесуальним законом.

Посадова (службова) особа органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи органу державної податкової служби, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису

У разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів. Такі копії повинні бути засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів. Копії повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу. В цьому випадку терміни проведення перевірки органами податкової служби, у тому числі що розпочалася, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Отже, чинний порядок проведення документальних позапланових виїзних перевірок, фактичних перевірок, класифікація підстав, за наявності яких податкові органи здійснюють документальні позапланові виїзні перевірки, фактичні перевірки, свідчать про те, що податкові перевірки є найбільш ефективним методом податкового контролю. Їхня важливість і корисність обумовлюється не тільки більшими сумами щодо нарахування податкових платежів порівняно з іншими перевірками, але й забезпеченням правильності нарахування та сплати податків у майбутньому завдяки виявленню помилок. Крім того, результати документальних перевірок дозволяють не тільки посилювати роль податкових органів у формуванні державного бюджету, але й приймати управлінські рішення з поточних проблем соціального характеру.