Забезпечення реалізації продукції і заробітної

(робіт, послуг) плати

План інвестицій і Фінансовий

нових технологій план

Споживач продукції

Рисунок 4.1 – Механізм взаємодії планів.

У річних планах виробництва і реалізації продукції вирішуються наступні деталізовані завдання:

- визначення основних планових завдань кожним підрозділом підприємства;

- виявлення і ліквідація можливих неув’язок в міжцехових планах;

- взаємодія основних показників довгострокових і поточних планів виробництва;

- розподіл виробничих ресурсів між підрозділами підприємства.

4.2 Основні показники плану виробництва

Виробнича діяльність підприємств характеризується системою показників. Важливішими з них в умовах вільних ринкових відносин є такі як попит на продукцію і обсяг виробництва, величина пропозиції і виробнича потужність підприємства, видатки і ціни на продукцію, потреба в ресурсах та інвестиціях , обсяг продажу і загальний прибуток та інші.

Попит показує кількість товарів, яку споживачі готові і в змозі придбати за діючими ринковими цінами протягом встановленого періоду. А для підприємства або фірми попит визначає обсяг продукції, який вони можуть продати на ринку в даному періоді.

Пропозицію можна визначити як шкалу, що показує різну кількість продукту, яку виробник бажає і може виробити і запропонувати на ринку за відповідною ціною протягом визначеного відрізку часу.

Рівновага визначає кількість товару , яку покупці хочуть придбати, а виробники запропонувати при відповідній ринковій ціні, яка діє в даний час.

Обсяг виробництва характеризує кількість і номенклатуру продукції, яка виробляється підприємством в плановому періоді. Тому розрізняють річний, квартальний, місячний обсяг виробництва. При визначенні обсягів випуску конкретної продукції та включенні її в річний план виробництва необхідно враховувати величину існуючого попиту, темпи його росту, рівень ринкових цін, розміри прибутку, ступінь ризику, вплив конкуренції, витрати виробництва, можливе зниження собівартості одиниці товарної продукції та інші фактори в умовах виробництва і збуту. Планова номенклатура повинна забезпечити рівновагу попиту і пропозиції, а також збалансованість річного обсягу виробництва з виробничою потужністю відповідного підрозділу або всього підприємства. Тому в процесі складання виробничого плану необхідно вірно вибрати виміри обсягу випуску продукції.

У теорії і практиці планування на машинобудівних підприємствах широко використовують натуральні, трудові та вартісні виміри продукції та деякі їх різновиди [6. C. 9 ].

Натуральні виміри виражають фізичний обсяг конкретних видів виробленої продукції в таких одиницях, як штуки, тонни, метри (погонні, квадратні, кубічні) і є основою для встановлення трудових і вартісних вимірів. Однак на практиці діапазон їх застосування обмежений розрахунками обсягів тільки однорідної продукції.

Трудові виміри є універсальними і найбільше вживаними на виробництві. Вони характеризують обсяг виробленої продукції в нормо-годинах (людино-годинах, верстато-годинах). Ці виміри є базою техніко-економічного, соціально-трудового, оперативно-виробничого і багатьох інших видів внутрішньофірмового планування.

В умовах переходу до ринкових відносин, який характеризується високим рівнем інфляції, нестабільністю діючих цін на матеріальні ресурси і тарифів на трудові ресурси, доцільно ширше використовувати систему натуральних і трудових вимірів, які забезпечують достовірність і стабільність планових розрахунків. На підставі цих вимірювачів можна створити в подальшому, в міру стабілізації ринкових цін, систему вартісних нормативів для подальшого застосування в ринковій економіці.

Вартісні нормативи характеризують обсяг виробництва продукції в грошовому вимірі. Вони дозволяють на єдиній ціновій основі порівнювати, аналізувати і сумувати обсяг випуску продукції різних видів.

У процесі розробки плану виробництва і продажу продукції всі розрахунки ведуться для кожної номенклатурної позиції. Під номенклатурою розуміють перелік або склад виробленої продукції за видами, типами, сортами, розмірами та іншими ознаками. Уся вироблена на підприємстві продукція за видами або призначенням класифікується на основні вироби, комплектувальні та запасні частини, напівфабрикати, роботи, послуги і т.п. За стадіями виробництва і обігу продукція буває незакінченою, готовою або товарною, реалізованою, валовою.

Товарна продукція – це вартість вироблених в плановому періоді і призначених до відпуску на сторону готових виробів, напівфабрикатів і робіт промислового характеру. Продукція, яка не відповідає вимогам якості (стандартам, технічним умовам), а також усі види невиробничих послуг до складу товарної продукції не включаються. Обсяг товарної продукції планують у вартісному виразі за діючими цінами для кожної номенклатурної позиції.

Q_t = å N_i*C_i + V_p, (4.1)

де n – номенклатура виробів;

N_i- обсяг виробництва і-го найменування продукції;

С_і- ціна і-го виду продукції;

V_p- вартість виробничих послуг.

Обсяг реалізованої продукції – це вартість готових виробів і напівфабрикатів власного виробництва, а також послуг промислового характеру, які оплачені споживачами в плановому періоді. При розрахунку обсягу реалізації враховують залишки продукції на складі та обсяги відвантаженої продукції на початок (Q_n) та кінець планового періоду (Q_f).

Q_r = Q_t + (Q_n– Q_f) (4.2)

Склад і обсяги товарної і реалізованої продукції за один і той же період відрізняються, так як остання не враховує зміни складських залишків і продукції, яка знаходиться в стадії реалізації (товаропросуванні, транспортуванні та в розрахунках).

Валовою називається вся продукція, яка вироблена підприємством за плановий період незалежно від ступеню її готовності. До складу валової продукції включається товарна продукція і зміна залишку незакінченого виробництва.

Q_w = Q_t + (W_f- W_n), (4.3)

де W_fi W_n- залишок незакінченого виробництва на кінець та початок планового періоду. Незакінчене виробництво включається в обсяг валової продукції в одиничному виробництві, коли цикл виготовлення продукції більше місяця.

Показник чистої продукції розраховують як різниця між товарною продукцією та матеріальними і прирівняними до них витратами[ 21. C. 28].

У ході внутрішньофірмового планування прийнято визначати валовий та внутрішньогосподарський обіг продукції. Валовий обіг – це обсяг виробництва продукції, виконання робіт та надання ринкових послуг, запланованих цехам і службам підприємства у вартісному вимірі. Внутрішньофірмовий обіг характеризує частину загального обсягу виробництва підприємства, яка обертається між його цехами і підрозділами. Валова продукція визначається різницею між валовим і внутрішньофірмовим обігом.

Важливими ринковими індикаторами при виборі виду продукції і складання номенклатурного плану є показники ефективності та оновлення вироблених товарів. У відповідності із своїм життєвим циклом кожен вид продукції досягає в певний період максимальної ефективності, і тому необхідне періодичне оновлення номенклатури або асортименту товарів і послуг (рисунок 4.2).

Ефект

Т1 Т2 Час

Рисунок 4.2 – Графік зміни ефективності продукції з часом.

Коефіцієнт оновлення продукції характеризує співвідношення нової продукції в річному плані виробництва. Новою у світовому промисловому виробництві вважається така продукція, яка в сучасних динамічних умовах ринку випускається протягом одного-трьох років, але не більше п’яти. Коефіцієнт оновлення продукції на багатьох закордонних промислових фірмах задається як плановий показник в загальному обсязі виробництва і продажу (на американських підприємствах обсяг випуску старої продукції в межах 25%).

Планування виробництва нової конкурентоздатної продукції повинно забезпечити високий доход усім підприємствам і фірмам. Це передбачає складання кожним підприємством довгострокових і короткострокових планів виробництва і продажу продукції, оновлення номенклатури, а також розширення системи планових показників, і в першу чергу оціночних або економічних.

Таблиця 4.1 – Система основних планових показників

Стратегічні	Довгострокові	Поточні	Оперативні

Номенкла-тура продукції (послуг)	Перелік важливішої номенклатури продукції	Перелік і кількість усієї номенклатури продукції	Подетальний перелік і кількість усієї номенклатури продукції
Орієнтовна сума капітало-вкладень	Сума витрат ресурсів за видами	Сума витрачання ресурсів за видами і номенклатурою продукції	Подетальні та поопераційні норми витрат ресурсів за їх видами
Орієнтовні змінні терміни виконання	Календарні терміни виконання	Точно встановлені терміни виконання	Погодинні та добові графіки виконання
Відповіда-льні виконавці	Відповідальні виконавці та співвиконавці за етапами та видами робіт	Детальний перелік виконавців за етапами та видами робіт	Подетальний розподіл робіт серед виконавців

Продовження таблиці 4.1


Ефектив-ність досягнення мети, окупність витрат	Перевищення доходів над витратами (прибуток)	Сума чистого доходу	Своєчасність і повнота виконання плану номенклатури продукції

Розглянуті в таблиці 4.1 важливіші показники плану виробництва і продажу продукції пройшли багаторічну перевірку як на передових вітчизняних підприємствах, так і на крупніших закордонних фірмах і показали своє стимулююче і мотивуюче значення. Наприклад, на ведучих американських фірмах досить високі як показники оновлення продукції, так і ефективності її виробництва. Досвід німецьких корпорацій свідчить, що на найбільших з них частка нової продукції, яка випускається менше 5 років досягає 50% загального обсягу продажу, а із терміном від 5 до 10 років – менше 30%, більше 10 років – 20%. Крім того, зарубіжний досвід підтверджує також необхідність прискорення термінів оновлення продукції.