Порівняйте між собою найбільш виразні пояснення позицій Ф.Бекона та Р.Декарта
Спробуйте розгорнути сукупність аргументів на користь кожної позиції та з'ясувати для себе, яка з них більше виправдана.
"...потрібно коротко викласти, чому Декарт в усьому сумнівався, яким шляхом він досягнув надійних засад наук і яким способом він... звільнився від усіх сумнівів. ...щоб по можливості передбачливо просуватися у пізнанні речей, Декарт зробив спробу:
1) залишити всі упередження;
2) знайти засади, на яких можна все побудувати;
3) відкрити причину заблуджень;
4) розглянути все ясно і чітко.
Щоб досягти першого, другого і третього, він і починає в усьому сумніватися, але не як скептик, котрий не має іншої мети, крім сумніву, але щоб таким чином звільнити свій розум від усіх забобонів і, нарешті, відшукати стійкі і непорушні підвалини наук, котрі в тому випадку, якщо вони існують, не могли би лишитися поза увагою. Бо істинні принципи наук повинні бути настільки стійкими і достовірними, щоб вони не потребували подальшого доведення, щоб вони були абсолютно вільні від небезпечності сумніву і щоб без них нічого не могло бути доведено".
( Б.Спіноза про Р.Декарта)
"Індукцію ми вважаємо тою формою доведення, яка зважає на дані чуттів, схоплює природу та мчить до практики, майже зливаючись із нею".
(Ф.Бекон)
"...Досвідні дані про речі часто бувають помилковими, дедукція ж, або чисте виведення одного із іншого, хоча і може бути залишена поза увагою, якщо вона неочевидна, ніколи не може бути неправильно здійснена розумом, навіть вкрай нерозсудливим...".
(Р.Декарт)
Завдання 3. Теорія пізнання Т. Гоббса та Дж.Локка. Скептицизм Д.Юма, сенсуалістські максими Дж.Берклі.
В даному уривку наводиться визначення філософії та методу пізнання за Т.Гоббсом. Зверніть увагу на те, як Т.Гоббс розуміє сутність філософії:
"...Філософія − це здійснюване через правильне розмірковування пізнання явищ або дій, що виходить із знання їх можливого виникнення чи утворення, а також дійсного чи можливого способу їх виникнення, виходячи із знання їхніх дій... Це − наука про причини або ...наука про "чому". Отже, метод при вивченні філософії є найкоротший шлях до того, щоб на підставі знання причин прийти до пізнання їх дій і на підставі знання дій прийти до пізнання їх причин".
(Томас Гоббс)
Як Т. Гоббс розрізняє способи пізнання у філософії та у природничих науках? Наведіть приклади використання аналітичного методу та синтетичного методу у різних сферах знання.
"Перший початок всякого знання − образи сприйняття та уявлення. Проте, чому вони існують та звідки походять, ми дізнаємося лише через наукове дослідження, котре... полягає в розкладанні предмета на його основні елементи і в з'єднанні останніх. Тому всякий метод, за допомогою якого ми досліджуємо причини речей, є або з'єднувальним, або роз'єднувальним. Зазвичай роз'єднувальний метод називають аналітичним, а з'єднувальний − синтетичним".
(Томас Гоббс)
Уважно прочитайте міркування Д. Юма щодо зв'язку фактів з досвідом. Наведіть приклади, які б показували, що уявлення про причинний зв'язок виводиться з досвіду. Як можна пояснити вислови: "дія відмінна від причини", "дія не може бути відкрита в причині"?
"Всі висновки щодо фактів ґрунтуються... на відношенні причини до дії. Лише це відношення може вивести нас за межі нашої пам'яті і відчуттів. ...Знання відношення причинності... виникає цілком з досвіду, коли ми помічаємо, що окремі об'єкти постійно з'єднуються один з одним. ...Жоден об'єкт не виявляє у своїх доступних для почуттів якостях ні причин, що його породили, ні дій, котрі він здійснить; і наш розум без допомоги досвіду не може зробити ніякого висновку відносно реального існування та фактів. ...Наш розум... не може знайти дії у ...причині, ...бо дія абсолютно відмінна від причини і тому ніколи не може бути відкрита в ній".
(Девід Юм)
Чи можете ви стверджувати на підставі власного досвіду, що звичка−це те ж саме, що знання? Аргументуйте свою відповідь. Чи може досвід, у відповідності з наведеними міркуваннями Д.Юма, давати нам достовірні знання? Як би ви пояснили, в чому полягає скептицизм Д.Юма?
"Від причин, які зовнішньо подібні, ми очікуємо подібних же дій; у цьому суть всіх наших висновків з досвіду. ...Не лише неосвічені та тупі селяни, але й діти і навіть тварини вдосконалюються завдяки досвіду і вивчають якості об'єктів природи, спостерігаючи їх дії. ...Тому всі висновки з досвіду є наслідком звички, а не розмірковування".
(Девід Юм)