Економічні причини Великих Географ.відкритів
У становленні європейського ринкового господарства важливу роль відіграли Великі географічні відкриття. Їхньою передумовою бу-
ла криза левантійської торгівлі, яка виникла після загарбання турками Константинополя у 1453 році. Континентальна торгівля також занепа-
ла. З XV ст. посилюється попит Західної Європи на благородні мета-ли, екзотичні товари, сільськогосподарську продукцію та деякі видисировини. Відчувалася нестача грошей в обігу. Причинами цього бу-ло збільшення кількості людей, безпосередньо не пов’язаних з хар-
човим виробництвом; подальше соціально-майнове розшарування;підвищення рівня споживання привілейованих та взагалі заможних
верств населення. Географічним відкриттям передували господарські та науково-технічні досягнення та сприяв розвиток абсолютизму. В Єв-ропі з’явилися нові типи кораблів, зросла їх вантажність; винайдено барометр, гідрометр; вдосконалено компас та видано географічний ат-лас. Європейські монархи потребували значних коштів для утримання
війська, чиновників, двору, прагнули розширення володінь [13].Роль Великих географічних відкриттів у розвитку ринкового гос-
подарства виявляється в таких аспектах:1. Почала формуватися колоніальна система, яка прискорила ви-
никнення у Західній Європі капіталістичного виробництва і сприяла нагромадженню у буржуазії великих грошових сум, необхідних для
організації великих капіталістичних підприємств. Піднесення Іспанії і Португалії як колоніальних держав було відносно недовгим. Отримані від колоній багатства феодали використовували непродуктивно, тоді як в Англії і Франції заохочувався розвиток промисловості й торгівлі.
Позиції Англії, Франції і Нідерландів на колоніальних ринках зміц-нювались. Ці країни змогли більш ефективно використати географічні відкриття для розвитку ринкової економіки та створення власних ко-лоніальних імперій.
2. Африку, Америку і Австралію поєднали між собою торговель-ні шляхи, почав створюватися світовий ринок. Його виникнення стало
ще одним потужним поштовхом до зародження та розвитку капіталіс-тичних відносин у Західній Європі. Новий світ став ринком збуту для
мануфактур Європи, а монопольне володіння ним забезпечило швидке нагромадження капіталу в країнах Західної Європи. Великі географі-
чні відкриття створили основу для виникнення міжнародного поділу праці та світового господарства. У боротьбі за оволодіння новими ри-
нками поступово почали створюватися торгові компанії, які регулю-вали торгівлю купців з певним районом світу. Найбільш могутніми з них були Ост-Індські компанії в Голландії й Англії, яким вдалося мо-нополізувати індійський ринок.
3. Відбулась так звана революція цін, зумовлена ввезенням з Аме-рики до Європи великої кількості золота і срібла. У XVI ст. загальна
кількість “дзвінкої монети”, яка перебувала в обігу в західноєвропей-ських країнах, зросла більш ніж у 4 рази. Такий великий наплив відно-сно дешевого золота і срібла призвів до різкого падіння їхньої вартостіта значного підвищення цін на продукцію сільського господарства та
промисловості.
4. “Революція цін” сприяла зміцненню позицій міської і сільської буржуазії, що зароджувалась, підвищенню її доходів і збільшенню
кількості мануфактурних робітників. Розорювались великі землевлас-ники-феодали, потерпали від збитків найбідніші селяни і наймані ро-
бітники, збагачувалась буржуазія.5. У результаті Великих географічних відкриттів слідом за пере-міщенням головних торговельних шляхів центр економічного життя перемістився з країн Середземного моря до держав, розташованих на
берегах Атлантичного океану. Стали занепадати італійські міста-республіки, виникли нові центри світової торгівлі: Лісабон, Севілья й
особливо Антверпен. Саме останній став найбагатшим містом в Євро-пі, світовим торговельним і фінансовим центром. У XVI ст. виникли товарна і фондова біржі. На відміну від Португалії і Іспанії, які мали переваги в торгівлі, основними виробниками промислових товарів бу-
ли Нідерланди, Англія, Франція. Буржуазія цих країн швидко багатіла, переправляючи золото і срібло з приморських країн в обмін на проми-
слові товари. Поступово вони витіснили конкурентів з морських шля-хів, а потім – із заморських колоній. Зокрема, у дослідженнях Тихого
океану і південних морів на межі XVI-XVII ст. ініціативу перехопили Нідерланди, а в 40-ві роки XVII ст. буржуазна революція в Англії ви-
вела цю країну на арену боротьби за ринки збуту, панування на морі, колоніальні володіння.
6. Наслідком Великих географічних відкриттів стало посилення но-вих тенденцій в економічній політиці європейського абсолютизму. Вона набула яскраво вираженого меркантилістського характеру. Правлячі династії в Іспанії, Англії, Франції всіма доступними засобами стимулю-
вали торгівлю, промисловість, судноплавство, колоніальну експансію.
Меркантилізм як економічна політика епохи первісного нагромадження капіталу був породжений капіталізмом, що розвивався в надрах феодалі-
зму та сприяв формуванню й розвитку ринкової економіки.Таким чином, у результаті Великих географічних відкриттів
окремі країни Західної Європи опинились у максимально сприятли-вих умовах для розвитку капіталістичного виробництва. Позитив-
ний вплив мала на них географічна близькість до нових морських шляхів світової торгівлі й те, що Русько-Литовська та Московська держави прикрили собою Західну Європу від руйнівних монголо-татарських набігів. Великі географічні відкриття прискорили процес первісного нагромадження капіталу .
Формування козацтва
Козак (слово тюркського походження) – вільна озброєна людина.
Перші писемні згадки про козаків датуються 1489 р. та 1492 р. З «Хроніки» польського автора М. Бєльського дізнаємося, що у 1489 р. козаки супроводжували польське військо в поході проти татар. У 1492 р. кримський хан Менглі-Гірей скаржився Великому князю литовському, що українські козаки напали на татарський корабель в гирлі Дніпра.
Причини виникнення козацтва:
Економічні (нестача власної орної землі призводила до народної колонізації земель Дикого поля).
Соціальні (експлуатація населення, кріпацтво).
Політичні (цілеспрямована політика литовців і поляків поставити козаків на службу для захисту кордонів від татар).
Стратегічні (постійна небезпека з боку Кримського ханства та Туреччини).
Національно-релігійні (політика полонізації українців та покатоличення православних).
Для захисту від татар козаки будували укріплення – «засіки», «січі».
Запорозька Січ– центральне укріплене поселення козаків із запасами зброї, боєприпасів, продовольства та козацьким управлінням.
Кіш – загальна назва Запорозької Січі та війська запорозьких козаків.
Відомо дев’ять козацьких січей. Перша розташовувалася на острові Мала Хортиця (нині на території міста Запоріжжя). Вона була зведена в середині 50-х рр. XVI ст. (1555 р.) українським православним князем Дмитром Вишневецьким (оспіваним в українських народних піснях під іменем Байди) і слугувала військовою базою козацтва на пониззі Дніпра.
Реєстрове козацтво – це козаки, які перебували на службі у польського короля й були поіменно записані в спеціальний список – реєстр.