ТИПОВА КОРЕСПОНДЕНЦІЯ РАХУНКІВ ДЛЯ ОБЛІКУ ОПЕРАЦІЙ З ДОКУМЕНТАРНИМ АКРЕДИТИВОМ

 

 

Дебет Кредит Операція
9122 «Непокриті акреди­тиви» 9900 «Контррахунок групи 990» Для відкриття невідкличного не­покритого акредитиву робиться проведення
9900 Контррахунок 9122 «Непокриті акре­дитиви» Емітуючий банк додатково ста­вить свою візу або повідомляє покупцеві про аномалії в них
2050 «Короткострокові кре­дити суб'єктам господарсь­кої діяльності за експортно-імпортпими операціями», 204 «Кредити за внутрішні­ми торговельними операція­ми» 1500 «Кореспондент­ський рахунок в іншо­му банку» Відображення обліку кредиту, отриманого клієнтом
9001 «Підтверджені акре­дитиви» 9900 «Контррахунок групи 990» При підтверджеіші акредитиву банк надає зобов'язання сплатити постачальникові кошти в разі не­платоспроможності покупця та емі-туючого банку
9900 Контррахунок 9001 «Підтверджені акредитиви» Сплата коштів з рахунка банку-кореспондента, згідно з умовами ак­редитива, одразу після перевірки документів або з обумовленою за­тримкою (якщо документи прохо­дять через банк, що підтверджує ак­редитив)
9900 Контррахунок 9002 «Акцепти, які надані банкам» (стор­нування) При авансуванні покупця підтве­рджуючим банком, коли строк відстрочки закінчився, банк фак­тично надає кредит емітуючому банку, який обліковується за ра­хунком групи
1523 «Інші короткостроко­ві кредити, які надані ін­шим банкам» 2600 «Поточний раху­нок постачальника» або 1500 «Кореспон­дентський рахунок в іншому банку»

Покритий акредитив — це такий акредитив, за яким банк блокує кошти клієнта на окремому рахунка для здійснення мож­ливого платежу проти отриманих документів, тому за операція­ми покритого акредитиву банк не несе кредитного ризику. Бло­ковані кошти за такими операціями обліковуються за рахунком «Кошти в розрахунках».

3. Принципи бухгалтерського обліку позабалансових кредитних операцій

Кредит починає існувати як актив з того часу, коли банк взяв на себе безвідкличне зобов'язання з кредитування клієнта (конт­рагента). У разі коли дата операції (дата укладення контракту) і дата перерахування коштів клієнту не збігаються, тобто виникає розрив між цими двома операціями, банк відображає поза балан­сом факт виникнення зобов'язання. Отже, поза балансом обліко­вуються майбутні активні операції банку. їхній вплив на активи залежить від виконання певних умов. Зобов'язання вважаються безвідкличними, виконання яких у разі настання цих умов обов'язкове (винятком можуть бути лише форс-мажорні обста­вини).

До кредитних операцій, що обліковуються позабалансом, нале­жать:

— гарантії, тобто не що інше як умовні зобов'язання, імовір­ність виконання яких залежить від платоспроможності та фінансо­вого стану контрагента. До них належать надані акцепти та індоса­менти, підтверджені безвідкличні акредитиви;

— тверді зобов'язання з кредитування, за якими банк пови­нен виплатити або авансувати грошові кошти в разі прийнятого контрагентом рішення скористатися ними. До них належать не­використані кредитні лінії, залишок за овердрафтом, непокриті акредитиви.

Позабалансові зобов'язання, які виникають як наслідок укладе­них контрактів, обліковуються за розділами 90—95 класу 9 Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків. За відповід­ними рахунками цих розділів обліковуються також умовні виплати, точна сума яких буде визначена при фактичному виконанні певних умов або настанні подій. їх умовність буде змінена на зобов'язання, тільки-но вони стануть імовірними. До настання цього вони не ма-


ють характеру кредитного ризику (наприклад, виплати штрафів, що знаходяться на стадії судового розгляду). Тому банки мають оці­нювати ризик відтоку коштів та створювати резерви за цими ризи­ками та платежами.

Комісійна винагорода, яку отримують банки при здійсненні по­забалансових кредитних операцій, прирівнюється до відсоткової, а отже, обліковується за відповідними рахунками 609 групи Плану рахунків. Як гарантії, так і умовні зобов'язання виникають того дня, коли банк підтверджує, що зобов'язання контрагентом перед третьою стороною будуть виконані. Саме тому такі операції класи­фікуються як гарантійні і означають, що в разі неплатоспроможно­сті контрагента (або за будь-яких інших подібних обставин) банк як гарант погасить усі зобов'язання контрагента перед третьою сторо­ною.

До гарантійних операцій належать поручительства, операції ак­цепту платіжних документів, авалювання векселів, індосаменту, боргових цінних паперів, підтвердження безвідкличних акредити­вів. За Планом рахунків гарантії та інші умовні зобов'язання кла­сифікуються за контрагентами:

— гарантії, надані клієнтам від імені банків, обліковуються як гарантії банкам;

— гаранти, надані банкам від імені клієнтів, обліковуються як гарантії клієнтам;

— гарантії, отримані від Уряду України, обліковуються окремо.

Такий підхід означає, що кредит, у разі неплатоспроможності контрагента (банку чи суб'єкта господарської діяльності), йому бу­де наданий, оскільки банк виступив гарантом за виконання зо­бов'язань перед третьою стороною.

Гарантії бувають надані та отримані.

Гарантії, які були надані клієнтам і за якими існує реальна ймо­вірність того, що банк змушений буде платити за зобов'язаннями цього клієнта, обліковуються на відповідних рахунках сумнівних гарантій (табл. 13).

Невикористані позабалансові зобов'язання можуть списуватися з обліку в разі:

— отримання клієнтом кредиту в межах відкритої кредитної лінії;

— використання можливостей овердрафту;

— виплати банком коштів у погашення виданої гарантії.


Таблиця J 3


ющая ⇒