Розслідування зґвалтувань у ситуації, при якій потерпіла знає злочинця
Кримінальне провадження про зґвалтування починається з подачі заяви або повідомлення про цей злочин від потерпілої особи, а у випадку, коли потерпіла особа є неповнолітньою чи непрацездатною, то від її батьків, опікунів чи піклувальників. Заявник згідно ст. 383 КК України попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину.
При отриманні заяви чи повідомлення про злочин слідчий повинен негайно прийняти заходи по реєстрації злочину в ЄРДР та почати досудове слідство. В ситуації, якщо обставини вчинення правопорушення вимагають додаткової перевірки інформації, слідчий повинен до реєстрації провести перевірочні дії і задокументувати ознаки складу злочину.
До внесення в ЄРДР слідчий може дослідити наступні документи.
1. Заява потерпілої чи іншої особи (її батьків, опікунів або піклувальників).
2. Пояснення заявника чи потерпілої.
3. Довідка про обстеження в медичному закладі потерпілої).
4. Протокол огляду місця події.
5. Пояснення особи, запідозреної у зґвалтуванні чи особи, на яку потерпіла вказує як на ґвалтівника.
6. Пояснення свідків чи очевидців злочину.
Особливу увагу слід приділяти перевірці заяв та повідомлень, які по-перше, подані через значний проміжок часу після вчинення злочину, по-друге, подані відносно осіб, яких із жертвою пов’язують родинні, сімейні, подружні, тривалі неприязні відношення тощо. Під час такої перевірки з боку жертви повинні бути виключені обмова, мотиви користі, помсти тощо.
В ситуації зґвалтування, вчиненого знайомою жертві особою, основними тактичними завданнями, що постають перед слідчим, є, по перше, встановлення всіх обставин зґвалтування, по-друге, встановлення причетності вказаної потерпілим особи до його вчинення. Виконанню зазначених завдань сприятиме наступний комплекс слідчих (розшукових) дій: 1) огляд місця події; 2) допит потерпілої особи; 3) вилучення у потерпілої особи одягу, білизни, інших речей, на яких можуть бути сліди злочину; 4) затримання та допит підозрюваного; 5) особистий обшук підозрюваного та обшук за місцем його проживання з метою вилучення одягу, білизни, взуття, інших речей зі слідами злочину, а також інших речей, у тому числі тих, які належать потерпілій (її прикрас, білизни); 6) призначення судово-медичної експертизи потерпілої і речових доказів; 7) призначення судово-медичної експертизи підозрюваного і речових доказів; 8) призначення криміналістичних експертиз (мікрочастинок).
Огляд місця події по справах про зґвалтування в більшості випадків проводиться за участю потерпілої особи, що обумовлене необхідністю точного встановлення безпосереднього місця зґвалтування, визначення обстановки місця події (освітленість, віддаленість від жилих приміщень, місць суспільного користування тощо). Ретельна увага також приділяється огляду та детальній фіксації обстановки безпосереднього місця зґвалтування (в протоколі огляду повинні знайти відображення відомості про пошкодження окремих предметів обстановки – зламані меблі, кущі, побиті посуд чи скло, пошкоджений прошарок ґрунту, вирвані чи прим’яті рослини тощо). Виявленню та вилученню підлягають також сліди можливого злочинця, у тому числі, мікрочастинки чи мікроволокна його одягу. З метою наступного порівняльного експертного дослідження під час огляду з місця події слід відібрати і зразки ґрунту та рослин.
Допит потерпілої від зґвалтування потрібно проводити негайно після початку кримінального провадження. Предмет допиту потерпілих від зґвалтувань складають:
1) обставини, що передували злочину (як, де, за яких обставин познайомилася з підозрюваним, характер відношень);
2) обставини вчинення злочину (коли, де, в якій обстановці було здійснене зґвалтування; характер дій підозрюваного і протидії йому з боку потерпілої (чи чинила йому опір: якщо так, тов чому він виразився, які сліди могли залишитися на одязі і тілі підозрюваного; якщо ні, чому, чи звала на допомогу);
3) наслідки злочину (наявність, кількість, характер, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень; викрадені речі, цінності);
4) відомості про докази та джерела їх отримання (наявність пошкоджень, слідів злочину та злочинця на одязі і інших речах потерпілої; ознаки викрадених у неї цінностей, речей, предметів; можливі сліди на місці події, одязі чи(і) тілі злочинця);
5) відомості щодо особи підозрюваного: а) чи знає потерпіла підозрюваного (якщо так, то хто він; якщо ні, то чи зможе його впізнати (якщо ні – чому; якщо так – за якими ознаками зовнішності); б) чи не намагався підозрюваний замаскувати свою зовнішність, голос; в) чи був підозрюваний в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння; г) що робив, про що говорив до зґвалтування, чи не пропонував добровільно вступити в статевий зв'язок; д) чи застосовував насильство (яке, в чому воно виражалося); є) чи використовував її безпорадний стан; ж) як діяв на місці злочину (чи упевнено він орієнтувався на місцевості, в приміщенні; якщо використовував зброю, мотузки – чи приніс їх з собою, знайшов випадково на місці злочину або узяв зі схованки); з) чи бачила підозрюваного після злочину (якщо так, як він поводився, що говорив, чи не просив відкликати заяву, що обіцяв за це, чи не загрожував розправою на випадок відхилення його прохання);
6) відомості про стан потерпілої особи у передкриміналній ситуації (стан фізичного здоров'я, наявність і ступінь сп'яніння, безпорадність і її характер, наявність вагітності, менструації, захворювань, в т.ч. і венеричних, стан психіки (чи була стомлена, чимось стурбована, чекала нападу чи все відбулося раптово, в який момент відчула небезпеку тощо).
Вилучення та оглядодягу, білизни, інших речей потерпілої особи (навіть за наявності відомостей про їх прання, хімчистку тощо) проводиться з метою виявлення пошкоджень, слідів злочинця біологічного походження (крові сперми, волосся), мікрочастинок його одягу, мікрочастинок гранту і рослинності з місця події тощо. При необхідності може бути проведена виїмка медичної документації (коли потерпіла проходила лікування). Щодо вилучених об’єктів зі слідами біологічного походження потрібно призначити судово-медичні експертизи речових доказів,
Судово-медична експертиза потерпілоївід зґвалтуванняпроводиться з приводу: а) статевої зрілості; б) порушення цілості дівочої пліви; в) характеру та механізму виникнення ушкоджень при скоєнні насильницького статевого акту; г) характеру, механізму виникнення ушкоджень та змін при скоєнні розбещених дій; д) здатності до статевих зносин та запліднення; є) вагітності та пологів, що були; ж) зв’язку припинення вагітності з травмою; з) штучного припинення вагітності; и) статевої приналежності; і) стану статевих органів у випадках встановлення ступеня стійкої втрати працездатності або здатності до фізичної праці.
Судово-медична експертиза підозрюваного призначається з метою виявлення на його тілі: а) ознак вчинення статевого акту (при невеликому проміжку часу, який пройшов з моменту вчинення злочину); б) тілесних ушкоджень, одержаних в результаті опору потерпілої (подряпин, слідів укусів тощо); в) наявності ознак певних захворювань (у т.ч. венеричних).