Психологічні основи виявлення. Розшукові версії
Запорукою успіху обшуку є ретельна підготовка до його проведення, що охоплює два періоди — інформаційний і інтелектуальний. Перший передбачає збирання інформації про обшукуваного, причому інформації найширшо-го плану; другий — висування версій, які містять у своїй основі рефлексивне управління.
Збирання інформації, у свою чергу, охоплює: 1) інформацію щодо приміщення, його розташування, особливостей, підступів, входу, виходу, а також вбрання, якщо завданням обшуку є обшук приміщення; 2) інформацію про особу, яка підлягає обшуку, що дозволяє слідчому одержати уявлення про особу стосовно оцінок її професійних і інтелектуальних рис, які можуть бути використані нею для приховування шуканих об'єктів.
Нерідко у практиці розслідування не приділяють значення збиранню інформації про приміщення, вважаючи, що таке ознайомлення може відбутися безпосередньо на місці під час обшуку. Слід застерегти від недооцінки отримання такої інформації. Збирання інформації про приміщення — одна з важливих умов успішної організації обшуку, оскільки дає можливість одержати різноманітні відомості. Ці відомості не лише виконують функцію майбутньої орієнтації на місці проведення обшуку, а й створюють необхідні передумови для висування розшукових версій. Крім того, попереднє отримання інформації про приміщення сприяє економії часу і сил слідчого, забезпечує певною мірою його готовність до обшуку, скорочує час, необхідний для орієнтації на місці.
Способами отримання інформації про місце майбутнього обшуку можуть бути власні дії слідчого з одержання планів приміщень з бюро технічної інвентаризації або житлово-експлуатаційних служб, а також збирання необхідної інформації шляхом доручень оперативно-роз-шуковим органам, що містять конкретні завдання щодо
відомостей, які цікавлять слідчого. Вивчення планів приміщення, а також матеріалів, отриманих від опера-тивно-розшукових органів, є тим першим етапом, що дає слідчому змогу приступити до розробки моделі майбутнього обшуку. Таке вивчення формує уявлення слідчого не лише про загальну картину місця обшуку, а й про можливий напрямок пошуків, їхню послідовність, яку він обирає як найбільш доцільну у даних умовах. Опера-тивно-розшукові органи можуть зібрати фотознімки приміщення (його зовнішнього і внутрішнього вигляду), дані про придбання меблів, їх заміну або ремонт. Ці самі дані можуть містити відомості про ремонт приміщення, його перебудову чи зміну планування.
Наведені дані, зрозуміло, не можуть замінити особистого враження, яке отримує слідчий після прибуття на місце обшуку, однак вони багато в чому полегшують проведення цієї слідчої дії.
Підготовчі дії, пов'язані з майбутнім обшуком, поширюються і на збирання даних про особу. Орієнтація в обстановці майбутнього обшуку немислима без одержання даних про особу, яка приховала певні об'єкти. Загальнолюдські уявлення й узагальнення досвіду слідчої практики свідчать про існування залежності між професійними, етичними, інтелектуальними характеристиками особи (людини) і обранням місця приховування того чи іншого об'єкта. Тому їх вивчення, зрозуміло, в обмежених межах, зумовлених інтересами відшукання прихованого, має велике значення для успішного проведення обшуку1.
З'ясування даних про особу з огляду характеристики, які важливі для обшуку, полягає у збиранні інфор-
1 Такі залежності досліджувалися Ф. В. Глазиріним з огляду співвідношення характеристик особи й обрання місць і способів приховування слідів і знарядь злочину.
L.
18*4-460
Розділ четвертий. ПСИХОЛОГІЯ СЛІДЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ______________________
мації про характер злочину, об'єкт посягання, а також щодо таких даних: а) професії особи, б) її звичок і нахилів, в) захоплень, г) кола друзів і родичів, ґ) антипатій і симпатій, д) можливостей приховування у службовому й іншому приміщеннях. Певна частина цих відомостей може бути отримана слідчим особисто, інша ж частина — шляхом доручень оперативно-розшуковим працівникам. Отримана інформація повинна бути проаналізована і критично оцінена щодо її можливого використання.
У деяких випадках виявляється нігілістичне ставлення слідчих до підготовки обшуку, що пояснюється нестачею часу, а найчастіше — впевненістю слідчого у своєму професійному досвіді, інтуїції, швидкому вирішенні розумових завдань, пов'язаних із відшуканням прихованого на місці. Тим часом узагальнення слідчої практики свідчить про вкрай низьку результативність проведення обшуків. Порівняно із іншими слідчими діями проведення обшуків дає найбільш низькі показники щодо отримання доказової інформації.
Якщо розглядати проведення обшуку стосовно його психологічної сутності, можна дійти висновку про існування певної тріади, де всі складові елементи є взаємозалежними. Так, першим із них є збирання інформації про об'єкт, що обшукується, яке створює основу для рефлексивного мислення; другим — рефлексивне управління, що передбачає оцінку зібраної інформації й обрання можливих місць приховування шуканого; третім — висування розшукових версій як результат рефлексивного управління, що дає змогу висловити обґрунтоване припущення.
Особливий інтерес становить аналіз другого елемента тріади, що визначається як рефлексивне управління. Насамперед важливо зазначити, що цей елемент відрізняється від інших переважно розумовою характеристикою і відбувається за схемою імітації розумового процесу
Глава 2. Психологічні основи проведення окремих слідчих дій
обшукуваного, який ґрунтується на отриманій інформації про його особистісні показники. У досліджуваному сенсі рефлексивне управління має подвійний характер; воно може бути опосередкованим і безпосереднім. Уведення такої термінології пояснюється чинниками опосередкованого і безпосереднього контактів слідчого з обшукуваним.
Опосередковане рефлексивне управління має місце до обшуку і полягає в обранні того чи іншого напряму проведення обшуку у зв'язку з визначенням певного комплексу можливих місць приховування шуканого. Слідчий у цей період візуально не знає місця майбутнього обшуку і залежно від слідчої ситуації й особи обшукуваного може не знати про його безпосередні прояви. Саме через це рефлексивне управління слідчого у даний період опосередковане неповною інформацією і відсутністю особистих контактів з обшукуваним (з приводу дій, пов'язаних із проведенням обшуку). Цим пояснюється і певна невизначеність рефлексії.
Однак навіть неповна інформація про об'єкт майбутнього обшуку й особу обшукуваного дає слідчому змогу вирішувати розумові завдання, що мають характер «креативного поля» (за словами Н. Д. Гранат), тобто завдання творчого характеру. Підставою для таких завдань є проблемність ситуації, що створюється майбутнім обшуком (відсутність точного знання про конкретний предмет обшуку, недостатня поінформованість слідчого про особу обшукуваного, невизначені уявлення про пошук можливих місць приховування). Не завжди таке творче завдання може бути вирішене в розглянутому періоді рефлексивного управління, але навіть та обставина, що здійснюється пошук рішення, забезпечує певною мірою успіх проведення обшуку, робить його більш економним в організаційному аспекті.
Під час проведення обшуку можливий й інший варіант рефлексивного управління, який позначається як
Розділ четвертий. ПСИХОЛОГІЯ СЛІДЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ______________________
безпосереднє рефлексивне управління. У процесі обшуку рефлексивне управління набуває іншого змісту, що доповнюється, з одного боку, наявною обстановкою і можливістю негайно перевірити версії, що виникають, а з іншого — поведінкою обшукуваного і сукупністю реакцій його і оточення на дії слідчого. В обстановці обшуку рефлексивне управління змінює свій часовий режим, оскільки здійснюється надзвичайно швидко, часом навіть стрімко. Крім того, змінюється і сам характер управління — воно певною мірою стає однобічним. Обшукуваний зробив все, щоб сховати те, що шукають. Слідчий, імітуючи його мислення і діяльність, прагне вирішити завдання пошуку. Обшукуваний свою функцію управління, яка полягає у протидії слідчому, не може більше розгорнути, він не може змінити місце розташування прихованого. Отже, виконання ним функції управління відбувається лише за лінією відволікаючих маневрів або поведінки, що маскує ставлення до пошукових дій. У цьому значенні функція рефлексивного управління з боку обшукуваного набуває пасивного характеру і, власне, позбавлена гнучкості, оскільки вже не може змінитися.
Рефлексивне мислення підготовляє розробку розшу-кової версії. Якщо рефлексивне мислення за своєю сутністю означає пошук шляхів вирішення завдання з виявлення місця приховування об'єкта, то розшукова версія має більш високий результат, який узагальнює розумову діяльність слідчого щодо виявлення шуканого і виражає сформульоване припущення про місце його приховування.
Розшукова версія у цьому аспекті має конкретний і лаконічний характер. її конкретність залежить головним чином від обсягу знань слідчого про приховуваний об'єкт (пістолет, ніж, діаманти, наркотики, закривавлений одяг, частини трупа тощо). Чим точніше визначений предмет пошуку, тим лаконічнішою і конкретнішою буде
_______________Глава 2. Психологічні основи проведення окремих слідчих дій
розшукова версія. Визначеність розшукуваного об'єкта багато в чому зумовлює і характер рефлексивного мислення, позбавляючи слідчого непотрібних, зайвих припущень, які заважають цілеспрямованій роботі розуму. Тому однією з важливих, із практичного боку, рекомендацій є отримання найбільш вичерпної інформації про характер та індивідуальні якості розшукуваного об'єкта. Отримання таких даних багато в чому полегшить розумову діяльність слідчого, пов'язану з побудовою розшукових версій, і тим самим сприятиме успішному проведенню обшуку.
Розшукова версія, перевірка якої починається під час проведення обшуку (і яка може бути побудована при обшуку), дуже динамічна. Вона визначена наявними у розпорядженні слідчого даними й інформацією, яку він отримує під час обшуку, і тому може істотно змінюватися. Спростування версії внаслідок невиявлення шуканого не повинно бентежити слідчого, психологічно він має бути готов до цього результату і продовжувати обшук, висуваючи нові розшукові версії. Саме в цей момент і при негативному результаті пошуку слідчому рекомендується спостерігати за реакцією обшукуваного. Радість, задоволення, подих полегшення, скептичні усмішки й інші прояви обшукуваних свідчать про те, що предмет пошуку знаходиться на місці його проведення, але ретельно замаскований, і тому слідчий повинен активізувати свої зусилля.
Велике значення при проведенні обшуку має спостережливість слідчого, її вибірковість. Спостережливість передбачає широку фіксацію в мисленні всіх обставин і обстановки проведення обшуку. Слідчий, прибуваючи до місця обшуку, активно сприймає його обстановку — розташування квартири, її убрання, число входів, виходів, час проведення ремонту, стан стін, підлог, рівень застав-лення меблями та ін. Ця спостережливість не має пасивного характеру, тобто звичайного безцільного сприйняття й запам'ятовування обстановки. Спостережливість у
