Реакція споживача на зміну його доходу
При переході від миттєвого до короткого і тривалого періоду зростає імовірність зміни доходу і ціни. Збільшення доходу при фіксованих цінах уможливлює для споживача придбання наборів, що раніше були йому недоступні. При цьому бюджетна лінія зсувається від початку координат. При зниженні доходу – ситуація зворотна. Зсув бюджетної лінії приводить до нової точки рівноваги. З'єднавши всі точки рівноваги на карті кривих байдужості, що відповідають різним величинам доходів, отримаємо криву «доход-споживання» JEP(Income Expansion Path)
Точки Е, Е1, Е2 – оптимальні набори при зміні доходу споживача J<J1<J2 і незмінному співвідношенні цін 
. Нахил лінії JEP додатний, тому що обидва товари суперіорні - нормальні (зі збільшенням доходу зростає споживання).
Лінія JEP має від’ємний нахил, якщо один з товарів є інферіорним (з низькою споживною цінністю), тобто зі зростанням доходу споживання цього товару скорочується.
 |
а) товар х-інферіорний б) товар у-інферіорний
Використовуючи лінію «доход-споживання», можна побудувати криву Енгеля, щопрямо виражає залежність між грошовим доходом споживача і кількістю товару, що купується. Для суперіорних товарів крива Енгеля має додатний нахил.
 |
а) зі збільшенням доходу зростає кут нахилу кривої, що свідчить про скорочення додаткових придбань товару (продукти харчування);
б) зі збільшенням доходу зменшується кут нахилу кривої, тому що зростають додаткові придбання товару (предмети розкошу, освіта, відпочинок, туризм, медичне обслуговування).
Можлива ситуація, коли товар при досягненні певного рівня доходу перетворюється із суперірного на інферіорний.
Товар х - вироби зі шкірозамінників, при J<J1 – суперіорні; при J>J1 – інферіорні.
На практиці аналізують витрати на агреговані групи товарів: продовольчі, непродовольчі, послуги. Тоді крива Енгеля модифікується в криву витрат Енгеля, що характеризує витрати на ту чи іншу групу товарів у залежності від рівня доходу покупця.
Шведський економіст Торнквіст запропонував спеціальні функції для трьох груп благ:
1) благ першої необхідності; 2) благ другої необхідності; 3) предметів розкошу.
1) х(J)=a1J/(J+C1), a1>0; c1>0
видно, що х(J) 
0 при J 
. Потреби насичуються при досягненні певного рівня доходів (хліб).
2) х(J)=a2(J-b2)/(J+C2); J>=b2; a2>a1, C2>0
Графік функції має вид горизонтальної асимптоти, розташованої на більш високому рівні, ніж асимптота для благ першої необхідності, причому споживання цих благ починається при досягненні певного рівня доходу (побутова радіоапаратура).
3) х(J)=a3J(J-b3)/(J+C3), J>=b3, b3>b2, C3>0
Графік відбиває факт безмежності людських бажань. При зростанні доходу споживання предметів розкошу збільшується до нескінченності.
1- блага першої необхідності;
2- блага другої необхідності;
3- предмети розкошу.