Виконання індивідуальних завдань – 1-2 бали
Реферати :
1.Правові наслідки повторності, сукупності та рецидиву злочинів.
Модульний контроль (МК) – 2
І-рівень
Тестові завдання
1. Назвіть види складу злочинів за ступенем небезпечності.
а) простий;
б) з пом’якшуючими обставинами;
в) матеріальний.
2. В яких варіантах відповідей вказано правильне співвідношення між злочином та складом злочину?
а) поняття «склад злочину» ширше від поняття «злочину»;
б) поняття «злочину» ширше від поняття «склад злочину»;
в) всі злочинні діяння мають ознаки «складу злочину»;
г) лише частина злочинів має склад злочину;
д) ці поняття тотожні.
3. Вкажіть види складу злочинів залежно від ступеня суспільної небезпеки діяння.
а) формальний склад;
б) основний склад;
в) матеріальний склад;
г) склад злочину з обставинами, що обтяжують відповідальність;
д) складний склад злочину;
е) склад злочину з обставинами, що пом’якшують відповідальність.
4. Назвіть види складу злочинів в залежності від особливостей конструкції.
а) простий;
б) основний;
в) матеріальний;
г) складний.
5. Назвіть підстави кримінальної відповідальності.
а) кримінальній відповідальності підлягає особа, яка вчинила протиправне діяння;
б) кримінальній відповідальності підлягає особа, що вчинила злочин;
в) кримінальній відповідальності підлягає особа, яка вчинила будь-яке суспільно небезпечне діяння;
г) кримінальній відповідальності підлягає особа, в діях якої е склад злочину;
д) кримінальній відповідальності підлягає особа, що вчинила умисно чи необережно будь-яке протиправне діяння.
6. Розбій — це злочин з
а) матеріальним складом;
б) формальним складом;
в) усіченим складом.
7. Назвіть елементи складу злочину.
а) об’єктивна сторона злочину;
б) предмет злочину;
в) діяння (чи бездіяльність);
г) об’єкт злочину;
д) суб’єкт злочину;
е) мотив злочину;
є) мета злочину;
ж) суб’єктивна сторона злочину.
8. Вбивство — це злочин з
а) матеріальним складом;
б) формальним складом;
в) усіченим складом.
9. Визначте злочини, які посягають:
а) на два об’єкти;
б) мають дві форми вини;
в) складаються з двох дій;
г) мають два і більше наслідки.
10. Вкажіть, що є об’єктом злочину за кримінальним правом.
а) матеріальні цінності;
б) потерпілий;
в) норми кримінального права;
г) суспільні відносини, що охороняються законом;
д) інтереси держави;
е) інтереси суспільства.
11. Вкажіть види об’єктів злочину.
а) простий;
б) родовий;
в) загальний;
г) додатковий;
д) безпосередній;
е) складний.
12. Додатковий необхідний об’єкт — це
а) суспільні відносини, яким за вчинення даного злочину завжди завдається шкода;
б) суспільні відносини, яким за вчинення даного злочину в одному випадку може завдаватися шкода, а в іншому — ні.
13. Родовий об’єкт — це
а) група однорідних суспільних відносин;
б) сукупність всіх суспільних відносин, що охороняються всіма галузями права;
в) сукупність всіх суспільних відносин, що охороняються кримінальним правом;
г) суспільні відносини, на які посягає конкретний злочин.
14. Вкажіть, за допомогою якого об’єкта провадиться розмежування складу злочину.
а) за допомогою простого об’єкта;
б) за допомогою родового об’єкта;
в) за допомогою загального об’єкта;
г) за допомогою безпосереднього об’єкта;
д) за допомогою додаткового об’єкта.
15. Вкажіть додатковий об’єкт розбою.
а) майно;
б) здоров’я;
в) свобода;
г) власність;
д) життя;
е) честь;
є) гідність.
16. Назвіть безпосередній об’єкт розбою.
а) здоров’я;
б) суспільні відносини, що регулюють право власності;
в) життя;
г) життя та здоров’я.
д) здоров’я та суспільні відносини, що регулюють право власності;
е) життя та суспільні відносини, що регулюють право власності.
17. Вкажіть основні та факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину.
а) місце та час вчинення злочину;
б) діяння (дія чи бездіяльність);
в) предмет злочину;
г) спосіб, засоби вчинення злочину;
д) мета злочину;
е) наслідок злочину;
є) причинний зв’язок.
18. Бездіяльність буде караною, якщо обов’язок діяти випливає:
а) із положення Конституції України;
б) зі службових обов’язків та професійних функцій;
в) із моральних правил;
г) із попередньої поведінки людини, яка своїми діями створила небезпечну ситуацію чиїмось інтересам;
д) із близьких чи сімейних стосунків;
е) із необхідності підкорятися волі більшості.
19. Які особливості причинного зв’язку у кримінальному праві?
а) дія має бути необхідною умовою настання наслідків;
б) дія може мати кілька наслідків;
в) наслідок має бути закономірним результатом дії;
г) причинний зв’язок може бути випадковим;
д) причинний зв’язок може бути факультативною ознакою складу злочину.
20. Ухилення віл сплати податків — це
а) складний злочин;
б) продовжуваний злочин;
в) триваючий злочин.
21. За контрабанди обов’язковими ознаками об’єктивної сторони складу злочину є:
а) дія;
б) бездіяльність;
в) час;
г) обстановка;
д) місце;
е) знаряддя.
22. За вчинення крадіжки обов’язковими ознаками об’єктивної сторони складу злочину є:
а) спосіб;
б) засоби;
в) бездіяльність;
г) час;
д) обстановка;
е) місце.
23. За терористичний акт кримінальна відповідальність настає з:
а) 14 років;
б) 16 років;
в) 18 років;
г) 21 року.
24. Хто визнається суб’єктом злочину, враховуючи, що особа досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність, і є осудною?
а) фізична особа;
б) група фізичних осіб (злочинна група);
в) юридична особа;
г) посадова особа;
д) особа без громадянства;
е) іноземець;
є) особа, яка використала для вчинення злочину неосудного чи малолітнього;
ж) малолітня особа.
25. За схилення неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів (ст. 324 КК) кримінальна відповідальність настає з:
а) 16 років;
б) 18 років;
в) 21 року.
26. Вкажіть, з якого віку за загальним правилом настає кримінальна відповідальність.
а) з 14 років;
б) з 16 років;
в) з 18 років.
27. Вкажіть психічні розлади здоров’я, які належать до медичного критерію неосудності.
а) хронічна душевна хвороба;
б) слабоумство;
в) тимчасова втрата пам’яті;
г) нездатність особи усвідомлювати свої дії;
д) тимчасовий розлад душевної діяльності.
28 Вкажіть факультативні ознаки суб’єктивної сторони злочину.
а) вина;
б) осудність;
в) мотив злочину;
г) емоційний стан;
д) мета злочину;
е) умисел;
є) необережність.
29. Вкажіть елементи, які розкривають зміст прямого умислу.
а) усвідомлення суспільно небезпечного характеру своєї дії (бездіяльності);
б) свідоме допущення суспільно небезпечних наслідків;
в) передбачення настання суспільно небезпечних наслідків;
г) бажання настання суспільно небезпечних наслідків;
д) передбачення можливості настання суспільно небезпечних наслідків;
е) можливість передбачення настання суспільно небезпечних наслідків.
30. Які ознаки притаманні злочинній недбалості?
а) усвідомлення суспільно небезпечного характеру своїх дій;
б) передбачення настання суспільно небезпечних наслідків;
в) непередбачення настання суспільно небезпечних наслідків;
г) передбачення можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій;
д) свідоме допущення настання суспільно небезпечних наслідків;
е) легковажний розрахунок на відвернення наслідків.
31. Які ознаки притаманні злочинній самовпевненості?
а) усвідомлення суспільно небезпечного характеру своїх дій;
б) передбачення настання суспільно небезпечних наслідків;
в) непередбачення настання суспільно небезпечних наслідків;
г) передбачення можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій;
д) свідоме допущення настання суспільно небезпечних наслідків;
е) легковажний розрахунок на відвернення наслідків.
32. Злочин з матеріальним складом вважається закінченим, коли
а) вчинені всі необхідні дії, характерні для злочину;
б) злочин вчинюється шляхом бездіяльності;
в) настали суспільно небезпечні наслідки;
г) не настали суспільно небезпечні наслідки.
33.Вкажіть стадії вчинення умисного злочину.
а) погроза вчинити злочин;
б) готування до злочину;
в) замах на злочин;
г) приховання слідів вчинення злочину;
д) закінчений злочин;
е) виявлення наміру.
34.Що необхідно розуміти під готуванням до злочину?
а) заяву особи про намір вчинити злочин;
б) виявлення умислу до вчинення злочину;
в) підшуковування чи пристосування засобів або знарядь для вчинення злочину;
г) початок дій, вказаних у диспозиції відповідної статті Особливої частини КК України;
д) інше умисне створення умов для вчинення злочину.
35 Злочин з формальним складом вважається закінченим, коли
а) закінчилась стадія підготовки до злочину;
б) відбувся замах на злочин;
в) злочин вчинюється шляхом бездіяльності;
г) настали суспільно небезпечні наслідки;
д) не настали суспільно небезпечні наслідки.
36.Чи можливе настання кримінальної відповідальності за готування до злочину як за закінчений злочин?
а) можливе;
б) неможливе.
37 Чи можлива попередня злочинна діяльність у необережних злочинах?
а) так, тому що закон в цьому випадку не робить винятку;
б) так, тому що особу не можна залишати безкарною за випадкового ненастання шкідливих наслідків необережного діяння;
в) ні, тому що логічно неможливо готуватися або робити замах на вчинення злочину, не бажаючи завдати шкоду охоронюваним суспільним відносинам;
г) інколи можлива.
38.Вкажіть обставини, які засвідчують добровільність відмови від вчинення злочину.
а) щире каяття;
б) відвернення нанесеної шкоди;
в) усвідомлення особою, яка почала злочинну діяльність, можливості завершити злочин;
г) повідомлення про вчинене правоохоронним органам;
д) закінченість відмови.
39.Замах на злочин вважається закінченим, якщо
а) особа виконала усі дії, які вважала необхідними для вчинення злочину;
б) злочин вчинений, але не настав бажаний особою результат;
в) особа з причин, що не залежали від неї, не вчинила всіх дій, які вважала необхідними.
9. Чи можливе готування до одного злочину бути одночасно закінченим іншим злочином?
а) можливе;
б) неможливе.
40. Назвіть види співучасників, передбачені кримінальним законодавством.
а) виконавець;
б) ініціатор;
в) організатор;
г) укривач;
д) пособник;
е) підмовник.
41. Назвіть форми співучасті у відповідності до кримінального законодавства України.
а) співвиконавство;
б) причетність до злочину;
в) злочинна група;
г) співучасть з розподілом ролей;
д) злочинне співтовариство;
е) організована злочинність.
42. Створення організованої групи являє собою
а) закінчений злочин;
б) незакінчений злочин.
43. Злочинна організація являє собою об’єднання
а) двох осіб;
б) трьох осіб;
в) чотирьох осіб;
г) більше чотирьох осіб.
44. Вкажіть обов’язкові ознаки співучасті у злочині.
а) участь у злочині двох або більше осіб;
б) спільність дій;
в) зговір співучасників;
г) спільність мотивів і мети;
д) навмисний характер їхньої діяльності;
е) взаємна обізнаність співучасників про діяльність кожного з них.
45. У чому відмінність причетності до злочину від співучасті?
а) причетність утворюють необережні злочини, а співучасть — лише умисні;
б) за причетності, на відміну від співучасті, діяння не перебуває у причинному зв’язку зі злочинним результатом;
в) співучасть завжди тягне кримінальну відповідальність, а причетність — лише у випадках, спеціально передбачених законом;
г) причетність визначається як у діях, так і в бездіяльності, а за співучасті — тільки в діях.
46. Відмінність організованої групи від злочинної організації полягає в:
а) кількісному складі;
б) ієрархічності;
в) тяжкості вчинюваних злочинів;
г) стійкості;
д) єдності планів;
е) розподілі ролей.
47. Організатор несе відповідальність за
а) організацію вчинення злочину;
б) будь-які злочинні дії, вчинені виконавцем;
в) діяння, вчинені виконавцем в межах домовленості.
48. Ексцес виконавця являє собою
а) помилку в об’єкті злочину;
б) неспроможність виконавця вчинити злочин;
в) вчинення виконавцем злочину, що не охоплюється умислом решти співучасників.
49. Наявність двох суб’єктів у вчиненні злочину характерна для:
а) групи без попередньої змови;
б) групи за попередньою змовою;
в) організованої групи;
г) злочинної організації.
50. Придбання чи збут майна, здобутого злочинним шляхом, — це:
а) вид співучасті;
б) не є видом співучасті.
51. За недонесення про злочин кримінальній відповідальності підлягають:
а) особи з 14 років;
б) особи з 18 років;
в) близькі родичі.
52. Які ви знаєте види множинності злочинів?
а) проста;
б) продовжувана;
в) повторна;
г) сукупна;
д) рецидив;
е) тривала.
53. Вкажіть види повторності злочинів.
а) продовжувана;
б) реальна;
в) неодноразова;
г) тотожна.
54. Вкажіть види одиночних злочинів.
а) прості;
б) продовжувані;
в) реальні;
г) тотожні.
55. Вкажіть види сукупності злочинів.
а) проста;
б) складна;
в) ідеальна;
г) повторна;
д) реальна.
56. Чим характеризується ідеальна сукупність?
а) вчинення злочину відбувається різними діяннями;
б) вчинення злочину відбувається одним діянням;
в) діяння вчиняється в різних місцях, але за невеликої різниці в часі;
г) діяння вчиняється в різних місцях, але за тривалої різниці в часі.
57. Рецидивом вважається:
а) вчинення повторно будь-якого злочину;
б) вчинення повторно будь-якого злочину після засудження;
в) вчинення повторно умисного злочину;
г) вчинення повторно умисного злочину після засудження;
д) вчинення повторно умисного злочину після засудження, в місцях позбавлення волі.
58. Злісне порушення Правил дорожнього руху тягне за собою кримінальну відповідальність
а) за будь-яких обставин;
б) за настання тяжких наслідків;
в) за необережності щодо настання шкідливих наслідків
59. Злочинна організована група являє собою об’єднання
а) двох осіб;
б) трьох осіб;
в) чотирьох осіб;
г) більше чотирьох осіб.
ІІ-рівень
Письмова відповідь на теоретичні питання
1. Змішана (подвійна) форма вини.
2. Факультативні ознаки суб’єктивної сторони: мотив і мета злочину, емоційний стан.
3. Помилка та її вплив на кримінальну відповідальність.
4. Відмінність предмета злочину від об’єкта та від знарядь і засобів скоєння злочину.
5. Підстави кримінальної відповідальності. Виникнення та припинення кримінальної відповідальності.
6. Мета та функції кримінальної відповідальності.
7. Класифікація об’єктів злочину. Безпосередній об’єкт злочину та його види. Значення виду безпосереднього об’єкта для кваліфікації.
ІІІ-рівень
Розв’язання задачі
Задача №1
Громадянин Зайвенко, маючи лише середню освіту, підробив копію диплома про закінчення медичного інституту і на цій підставі оформився на роботу. Протягом 14 років Зайвенко працював, виконуючи обов’язки головного лікаря санаторію.
Чи є в діях Зайвенка склад злочину? Який його об’єкт?
Задача №2
У лісі, далеко від села, громадянин Зінченко побачив корову, що паслася без нагляду. Він привів її на своє подвір’я, а через тиждень продав сусідові. Кому належала корова, так і не відомо. Чи скоїв Зінченко злочин? Якщо дії Зінченка містять склад злочину, то визначте його об’єкт. Задача №3
Громадянин Куліш, який кермував трактором, закладав силос в яму. У кінці зміни він утомився, проявив необачність і наїхав на громадянку Двірник, яка відчіпляла трос від трактора. Від заподіяних тілесних ушкоджень вона померла.
Об’єктивна сторона якого складу злочину міститься в діях Куліша? Матеріальний чи формальний цей склад злочину?
Задача №4
Визначте момент закінчення таких злочинів: грабіж, розбій, полювання, зґвалтування, самоуправство, хуліганство.
Які з цих злочинів за своїм складом матеріальні, а які — формальні?
Задача №5
Продавець магазину громадянка Фоміна на час своєї відсутності доручила 16-річній доньці обслуговувати покупців, а та таємно від матері продавала товар за завищеними цінами.
Чи підлягає донька продавця кримінальній відповідальності? Загальний чи спеціальний суб’єкт злочину, передбачений ст. 225 КК України?
Задача №6
15-річний Бобров без дозволу батька взяв автомобіль та вчинив ДТП, внаслідок якої громадянину Денисюку було завдано тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Чи підлягає Бобров кримінальній відповідальності?
Задача №7
Громадянин Слєпцов на прохання невстановлених осіб продав їм наркотичні засоби. На момент припинення злочину він одержав гроші від власників наркотичних засобів за свою «роботу».
Охарактеризуйте суб’єктивну сторону вчиненого Слєпцовим злочину.
Задача №8
Керівник підприємства громадянин Барсук оформив на роботу як кресляра з виготовлення креслень на дому студента, який ніякої роботи не виконував, а приходив на підприємство тільки для одержання заробітної плати. Отримані гроші він передавав Барсуку, а той за це частував його в кафе. Визначте форму і вид вини Барсука.
Основні терміни:
Бездіяльність — це невиконання особою своїх юридичних обов’язків.
Вік особи — це досягнення встановленого кримінальним законом віку, з якого починається кримінальна відповідальність.
Дія — це суспільно значима поведінка особи, яка складається з рухів, а також використання машин, механізмів, властивостей речовин (зброї) тощо.
Злочини з матеріальним складом — це злочини, в яких суспільно небезпечні наслідки є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони.
Злочини з усіченим (укороченим) складом — це злочини, в яких момент закінчення переноситься на стадію готування чи замаху на злочин.
Злочини з формальним складом — це злочини, в яких настання певних наслідків не є обов’язковою ознакою злочину.
Злочинні наслідки — це ті наслідки, які мають характер
суспільної небезпечності у вигляді заподіяної шкоди чи знищення суспільних відносин, які охороняються кримінальним законом.
Кваліфікований — це склад злочину з обтяжуючими (кваліфікуючими) обставинами, тобто такими, що обтяжують покарання і впливають на кваліфікацію.
Неофіційна кваліфікація — це відповідна правова оцінка, що дається науковцями у наукових статтях, монографіях, навчальних посібниках тощо.
Об’єкт — це ті суспільні відносини, що охороняються кримінальним законом.
Об’єктивна сторона — це зовнішня сторона діяння, яка виражається у вчиненні передбаченого законом діяння, що заподіює чи створює загрозу заподіяння шкоди об’єкту злочину.
Основний (простий) склад злочину містить основні ознаки злочину без обтяжуючих (кваліфікуючих) та пом’якшуючих обставин.
Особливо кваліфікованим є склад злочину з особливо кваліфікуючими обставинами, тобто такими, які надають злочину особливої суспільної небезпечності.
Осудність — це здатність особи під час учинення злочину усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними.
Офіційна (легальна) кваліфікація — це кваліфікація, що здійснюється у кримінальних справах уповноваженими на те державою особами.
Причинний зв’язок — це зв’язок між дією чи бездіяльністю і тими злочинними наслідками, які настали.
Простий склад злочину містить опис ознак одного суспільно небезпечного діяння, що посягає на один об’єкт, учиняється однією дією і характеризується однією формою вини.
Склад злочину — це сукупність встановлених кримінальним законом ознак (суб’єктивних та об’єктивних), що трактують вчинене суспільно небезпечне діяння як злочин.
Склад злочину з пом’якшуючими обставинами(привілейований) — це склад злочину з обставинами, що значною мірою знижують суспільну небезпеку даного виду злочину і відповідно караність за нього.
Суб’єкт — фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до КК може наставати кримінальна відповідальність.
Суб’єктивна сторона — це внутрішня сторона злочину, яка дає характеристику психічним процесам, а також свідомості та волі особи в момент учинення злочину.
Безпосередній об’єкт злочину — це ті суспільні відносини, на які посягає конкретний злочин і яким він завдає шкоду.
Додатковий безпосередній об’єкт — це ті суспільні відносини, яким завдається або виникає загроза завдання шкоди поряд з основним об’єктом.
Додатковий необхідний об’єкт злочину — це суспільні відносини, яким у разі вчинення даного злочину завжди спричиняється шкода.
Додатковий факультативний об’єкт злочину — це ті суспільні відносини, яким у разі вчинення даного злочину в одному випадку завдається шкода, а в іншому цього не відбувається.
Загальний об’єкт злочину — це сукупність всіх суспільних відносин, що охороняються кримінальним законом.
Об’єкт злочину — це суспільні відносини між людьми, що існують у суспільстві та охороняються нормами кримінального законодавства.
Основний безпосередній об’єкт — це ті суспільні відносини, посягання на які становить суспільну сутність злочину та заради охорони яких законодавець створив відповідну кримінально-правову норму.
Предмет злочину — це будь-які речі матеріального світу, з приводу яких чи у зв’язку з якими вчиняється злочин.
Родовий (груповий) об’єкт злочину — це група однорідних або тотожних суспільних відносин, що утворюють певну сферу суспільного існування.
Суб’єкти суспільних відносин — це держава, будь-які об’єднання громадян, юридичні та фізичні особи.
Бездіяльність — це пасивна, суспільно небезпечна вольова поведінка особи, що полягає у невиконанні дій, які особа повинна була і могла виконати чи попередити настання суспільно небезпечного наслідку.
Дія — активна, суспільно небезпечна вольова, свідома поведінка особи, котра вчиняє злочин.
Засоби вчинення злочину — це предмети, які полегшують вчинення злочину.
Злочин з формальним складом — це злочин, для визнання якого закінченим достатньо самого факту скоєння суспільно небезпечного діяння.
Злочин із матеріальним складом — це злочин, де суспільно небезпечні наслідки передбачені як обов’язкова ознака об’єктивної сторони складу злочину.
Знаряддя і засоби вчинення злочину — це матеріальні речі, за допомогою яких було вчинено злочин або які використовувались для полегшення вчинення злочину.
Місце вчинення злочину — це певна територія або інше місце, де вчинюється суспільно небезпечне діяння і настають суспільно небезпечні наслідки.
Об’єктивна сторона складу злочину — це сукупність передбачених кримінальним законом ознак, які характеризують зовнішній прояв суспільно небезпечного діяння (дії чи бездіяльності), що посягає на об’єкти кримінально-правової охорони, а також об’єктивні умови цього посягання.
Обстановка вчинення злочину — це конкретні об’єктивно-предметні умови, в яких вчинюється злочин.
Причинний зв’язок — це об’єктивно існуючий зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками, коли дія або бездіяльність породжує настання таких наслідків.
Продовжуваний злочин складається з низки тотожних дій, об’єднаних одним наміром.
Спосіб вчинення злочину — це форма прояву суспільно небезпечного діяння (методи та форми вчинення злочину).
Триваючий злочин — це безперервне здійснення злочинного діяння (дії чи бездіяльності) або одноактне діяння і подальший безперервний злочинний стан винної особи, який зберігається невизначено тривалий час і припиняється з моменту явки з повинною, затримання, смерті чи іншої обставини.
Час вчинення злочину — певний проміжок часу, протягом якого скоюється злочин.
Алкоголізм — важке захворювання, спричинене систематичним і тривалим зловживанням спиртними напоями, що характеризується фізичною потребою, потягом до алкоголю, залежністю від нього.
Виключна дієздатність — це знижений вік (з 14 до 16 років), з якого може наставати кримінальна відповідальність.
Дебільність (легкий ступінь) — початковий ступінь, людина може орієнтуватися в обстановці, виконувати нескладні обов’язки, визнається осудною.
Загальна дієздатність — це притягнення винних осіб (яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років) до кримінальної відповідальності.
Ідіотія (тяжкий ступінь) — інтелект відсутній.
Імбецильність (середній ступінь) — нездатність до орієнтування, людина не може виконувати ніяких обов’язків.
Інший хворобливий стан — це стан, за якого відсутнє психічне захворювання, але інколи він супроводжується різними істотними змінами психіки людини (тяжкі форми психопатії, психотенції, неврози тощо).
Наркоманія — це захворювання, що виникає в результаті немедичного споживання наркотичних засобів.
Недоумство (олігофренія) — стійкий, занадто слабкий розвиток, крайня нерозвиненість інтелекту з незворотним пониженням розумової здібності із-за хвороби мозку (вроджений, травми, поранення, інфекції тощо).
Неосудна особа — це особа, яка не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки.
Обмежено осудною визнається особа, яка під час вчинення злочину, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними.
Особлива кримінальна правосуб’єктність — це притягнення винних осіб (яким на момент вчинення злочину виповнилося
18 років) до кримінальної відповідальності.
Осуднаособа — це особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.
Патологічне сп’яніння — це хворобливий стан, який відноситься до короткочасних психічних розладів і якісно відрізняється від тяжкого ступеня звичайного побутового сп’яніння.
Пияцтво — це систематичне, надмірне споживання спиртних напоїв, що знижує рівень соціальної активності особистості та негативно позначається на здоров’ї людини, котра споживає алкоголь.
Спеціальний суб’єкт злочину — це фізична осудна особа, що вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, суб’єктом якого може бути лише певна особа.
Суб’єкт злочину — це фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до КК може настати кримінальна відповідальність.
Тимчасовий розлад психічної діяльності — це раптові, короткочасні розлади психіки, що характеризуються швидким розвитком і в подальшому, як правило, повним одужанням особи.
Токсикоманія — це хворобливий потяг до речовин (синтетичної, біологічної, рослинної властивості) або лікарських засобів, які не входять до списку наркотиків, вдиханням, просочуванням або іншим шляхом із метою досягнення одурманюючого ефекту (ацетон, бензин, лаки, фарби).
Фізіологічне сп’яніння — це послаблення в особи функціонування гальмових процесів нервової діяльності й самоконтролю.
Хронічне психічне захворювання — це розлад психічної діяльності, що має тривалий перебіг і тенденцію до наростання хворобливих явищ.
Афективний умисел — це умисел, що виникає у процесі сильного душевного хвилювання під впливом афекту, раптово під впливом тих чи інших обставин, найчастіше внаслідок протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
Визначений (конкретизований) умисел характеризується тим, що особа чітко уявляє собі характер і розмір наслідків вчиненого нею діяння.
Вина — це психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої КК, та її наслідків, виражене у формі умислу чи необережності.
Злочинна недбалість — це необережність, при якій особа не передбачає можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії чи бездіяльності), хоча повинна була й могла їх передбачити.
Злочинна самовпевненість — це можливість передбачення особою настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії чи бездіяльності), але легковажно розраховує на їх відвернення.
Зміст вини — це сукупність психічних елементів, які відображають об’єктивні ознаки злочину та виражають певне ставлення особи до цих ознак.
Мета — це уявлення про бажаний результат, якого прагне досягти особа.
Мотив злочину — це внутрішнє спонукання особи, яке викликає у неї рішучість вчинити злочин.
Невизначений (неконкретний) умисел характеризується тим, що злочинні наслідки хоча і передбачаються винним, але не є конкретизованими, тобто відсутнє чітке уявлення про їх характер, ступінь тяжкості.
Непрямий умисел — це умисел, за якого особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії чи бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.
Помилка у кримінальному праві — це неправильне уявлення особи про дійсний юридичний чи фактичний характер вчиненого нею діяння і його наслідки.
Прямий умисел — це таке психічне ставлення до діяння і його наслідків, за яких особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії чи бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
Ступінь вини — це кількісна характеристика вини, яка визначає тяжкість вчиненого діяння й небезпечність особи винного.
Суб’єктивна сторона злочину — це внутрішня сторона злочину, тобто психічна діяльність особи, що відображує ставлення її свідомості й волі до суспільно небезпечного діяння, котре нею вчиняється, і до його наслідків.
Сутність вини — це суспільна якість, котра полягає в негативному ставленні особи, що вчиняє суспільно небезпечне діяння, до суспільних відносин, які охороняються КК України.
Умисел заздалегідь обдуманий — це умисел, який формується ще до вчинення злочину.
Умисел, що виник раптово, формується безпосередньо перед самим початком вчинення злочину і відразу ж реалізується.
Фактична помилка — це неправильне уявлення особи про обставини, які утворюють об’єктивні ознаки конкретного складу злочину.
Фізіологічний афект — це дуже сильне, нетривале душевне хвилювання, під час якого вчиняється злочин.
Форма вини — це певний зв’язок психічних ознак, які складають зміст вини, з об’єктивними ознаками злочину.
Юридична помилка — це неправильне уявлення особи про юридичні властивості вчиненого діяння, його правову характеристику.
Готуванням до злочину є підшукування або пристосування засобів і знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину.
Діяльне каяття — це дії особи, які свідчать про осуд нею вчиненого нею ж злочину і про прагнення усунути суспільно небезпечні наслідки.
Добровільна відмова — це остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця.
Закінченим злочином визнається діяння, яке містить всі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.
Замах на злочин — це вчинення особою з прямим умислом діяння (дії чи бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.
Злочини з матеріальним складом вважаються закінченими з моменту настання суспільно небезпечного наслідку, який передбачено в диспозиції статті Особливої частини КК у якості обов’язкової ознаки конкретного злочину.
Змова на вчинення злочину — це домовленість двох чи більше осіб про спільне вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого Особливою частиною КК.
Інше умисне створення умов для вчинення злочину — це різноманітні дії, які полегшують вчинення злочину, створюють умови для приховання слідів злочину тощо.
Незакінченим злочином є готування до злочину та замах на злочин.
Підшукування засобів чи знарядь вчинення злочину — це придбання їх будь-яким шляхом.
Підшукування співучасників — це будь-які дії, які направлені на залучення до вчинення злочину інших осіб (виконавця, організатора, підмовника, пособника).
Пристосуваннязасобів чи знарядь вчинення злочину — це зміна будь-яких предметів матеріального світу, яка робить їх придатними (більш зручними, більш ефективними) для вчинення злочину.
Стадії вчинення злочину — це певні етапи його здійснення, котрі істотно різняться за ступенем реалізації умислу, тобто характером діяння і моментом його припинення.
Усунення перешкод — це усунення можливих чи дійсних перепон вчиненню злочину.
Виконавець (співвиконавець)— це особа, яка у співучасті з іншими суб’єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила злочин, передбачений КК.
Вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб означає спільне вчинення цього злочину кількома (двома і більше) суб’єктами злочину,які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовились про спільне його вчинення.
Група осіб без попередньої змови — це два чи більше виконавців, які утворили групу для спільного вчинення злочину без попередньої домовленості між собою про це.
Добровільна відмова — це остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця.
Ексцес виконавця — це вчинення суспільно небезпечного діяння, що не охоплюється умислом решти співучасників.
Заздалегідь не обіцяне приховування злочину — це активна, умисна, але заздалегідь не обіцяна діяльність особи з приховування злочинця, знарядь і засобів учинення злочину, слідів злочину чи предметів, здобутих злочинним шляхом, або сприяння іншим чином приховуванню злочину.
Злочинна організація — це стійке, ієрархічне об’єднання кількох осіб (три і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так й інших злочинних груп.
Організатор—це особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням.
Організована група — це стійке об’єднання кількох осіб (трьох і більше суб’єктів злочину), які попередньо зорганізувалися для готування або вчинення злочинів.
Підбурювач — це особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину.
Пособник—це особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобутті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.
Потурання злочину—це невиконання особою покладених на неї юридичних обов’язків з перешкоджання вчиненню злочину.
Причетність до злочину — це дія чи бездіяльність, яка хоча і пов’язана з вчиненням злочину, але не є співучастю в ньому.
Проста співучасть (співвиконавство) передбачає таке об’єднання, де всі співучасники є виконавцями злочину і виконують однакову роль.
Складна співучасть передбачає вчинення кожним із учасників різних за характером і правовою оцінкою дій або бездіяльності.
Співучасть у злочині — цеумисна спільна участь декількох суб’єктів злочину в учиненні умисного злочину.
Форма співучасті — це об’єднання співучасників, які розрізняються за характером ролей, що ними виконуються, за стійкістю об’єктивних зв’язків між собою.
Загальна (повторність тотожних злочинів)— вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини КК.
Загальний рецидив об’єднує неоднорідні злочини (наприклад, перша судимість за злісне хуліганство, друга — за незаконне заволодіння транспортним засобом).
Змішана спеціальна повторність— вчинення двох і більше злочинів, передбачених різними статтями Особливої частини КК.
Змішаний рецидив складається з ознак спеціального і загального рецидиву (наприклад, дві судимості за крадіжки, а третя — за зґвалтування).
Ідеальна сукупність злочинів— вчинення однією і тією ж дією двох або більше злочинів, передбачених різними статтями КК.
Множинність—це вчинення особою одного чи декількох суспільно небезпечних діянь, які складають два чи більше самостійних злочинів.
Одиночнимназивається злочин, який передбачений однією кримінально-правовою нормою і має ознаки одного складу злочину.
Повторністю злочиніввизнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої чистини КК.
Реальна сукупність злочинів— вчинення різних чи подібних дій, кожна з яких являє собою самостійний злочин.
Рецидивом злочиніввизнається вчинення нового умисного злочину особою, яка вже має судимість за умисний злочин.
Спеціальна (повторність однорідних злочинів)— вчинення двох або більше злочинів, передбачених різними статтями Особливої частини КК.
Спеціальний рецидив складається з однакових або однорідних суспільно небезпечних діянь.
Сукупністю злочиніввизнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини КК, за жоден із яких її не було засуджено.
Чиста спеціальна повторність— кваліфікується однією статтею Особливої частини КК.
Рекомендована література:
1. Конституція України, 1996 р. (зі змінами і доповненнями, станом на 2007 р.) – К.: Юрінком, 2007.
2. Кримінальний кодекс України (зі змінами і доповненнями за 2008 р.) – сайт ВР України. (www.rada.gow.ua)
3. Практика судів України з кримінальних справ (2001 – 2005)./За заг. ред. Маляренка В.Т., Сташиса В.В. – Київ-Харків: Юрінком Інтер, 2005. - 462 с.
4. Практика судів України з кримінальних справ (2006 – 2007)./Укладачі: В.В, Сташис, В.І. Тютюгін: за заг. ред. В.В. Сташис . – Київ: Юрінком Інтер, 2008. – 880 с.
5. Селецький С.І. Кримінальне право України. Загальна частина. Навч. посібн. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 248 с.
6. Хохлова І.В., Шеп’яков О.Л. Кримінальне право України (Загальна частина): Навч. посіб. – К.: ЦНЛ, 2006. – 272 с.
Питання для самоконтролю знань:
1. Назвіть види відповідальності.
2. Вкажіть підставу кримінальної відповідальності.
3. Дайте визначення складу злочину.
4. Які елементи складу злочину Вам відомі?
5. Дайте визначення кваліфікації злочину.
6. Вкажіть види стадій злочину.
7. Дайте визначення готування до злочину.
8. Дайте визначення замаху на злочин.
9. Назвіть обов’язкові ознаки добровільної відмови від вчинення злочину.
10. Дайте визначення співучасті.
11. Скільки видів співучасників Вам відомо?
12. Вкажіть ознаки причетності до злочину.
13. Дайте визначення множинності злочинів.
14. Охарактеризуйте види множинності злочинів.
 |
Теоретична частина
Зміст: поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння: необхідна оборона, уявна оборона, затримання особи, що вчинила злочин, крайня необхідність, фізичний або психічний примус, виконання наказу або розпорядження, діяння, пов’язане з ризиком, виконання; спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації; поняття покарання, його мета, система і види; основні і додаткові покарання; загальний порядок призначення покарання; обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність; їх види і значення для кваліфікації злочину і здійснення правосуддя; поняття, підстави і види звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із дійовим каяттям, примиренням винного з потерпілим, передачею особи на поруки, зі зміною обстановки, із закінченням строків давності; звільнення від покарання; підстави, види і перелік.
Тема 8«Обставини, що виключають злочинність діяння» 1-2 бали
План:
1. Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння:
a) необхідна оборона,
б) уявна оборона;
в) затримання особи, що вчинила злочин;
г) крайня необхідність,
д) фізичний або психічний примус;
е) виконання наказу або розпорядження;
є) діяння, пов’язане з ризиком;
ж) виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
Тема 9«Поняття, мета, система і види покарань. Призначення покарання» 1-2 бали
План:
1. Поняття покарання, його мета, система і види покарань.
2. Загальний порядок призначення покарання.
3. Обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність. Їх види і значення для кваліфікації злочину і здійснення правосуддя.
Питання для семінару «Поняття, мета, система і види покарань. Призначення покарання» 3-6 бали
План:
1. Поняття і мета покарання.
2. Система і види покарань.
3. Принципи та загальні засади призначення покарання.
4. Обставини, що пом’якшують або обтяжують покарання.
5. Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності.
6. Звільнення від кримінальної відповідальності за обставинами, що передбачені ст.. 45-49 КК України.
7. Поняття звільнення від покарання та його види.
8. Звільнення від покарання за підставами, що передбачені ст.. 75-84 КК України.
9. Амністія і помилування.
Тема 10«Звільнення від кримінальної відповідальності і покарання» 1-2 бали
План:
1. Поняття, підстави і види звільнення від кримінальної відповідальності.
2. Звільнення від покарання, підстави, види і перелік.
Питання для семінару «Звільнення від кримінальної відповідальності і покарання» 3-6 бали
План:
1. Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності.
2. Звільнення від кримінальної відповідальності за обставинами, що передбачені ст. 44-49 КК України.
3. Поняття звільнення від покарання та його види.
4. Звільнення від покарання за підставами, що передбачені ст. 75-84 КК України.
5. Амністія і помилування.
Завдання для самостійної роботи(3-6 бали)
1. Судимість – поняття, погашення, знаття (Р ХІІІ КК У).
2. Судимість – поняття, погашення, знаття (Р ХІІІ ККУ).
3. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування (Р ХIV ККУ)
4. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх (Р ХV ККУ).
Форма опрацювання – короткий тезисний конспект.
Форма контролю – перевірка конспекту, семінар.