Зміст педагогічної практики і звітна документація щодо виконаної роботи
Виробнича педагогічна практика студентів Інституту філософської освіти і науки є складовою частиною підготовки студентів-бакалаврів до викладацької діяльності. Відповідно до навчального плану вона триває протягом 6 тижнів від початку 8 семестру і проходить з відривом від навчання.
На кожному тижні практики домінують різні види педагогічної діяльності і розв’язуються особливі завдання організаційного або змістового характеру.
Протягом першого тижня переважає пасивна форма практики. Студенти знайомляться зі структурою навчального закладу, організацією навчально-виховного процесу в ньому, здійсненням керівництва навчально-виховною роботою шляхом бесід з директором навчального закладу та його заступниками, учителями, класними керівниками, психологом.
Практиканти аналізують плани роботи закладу, календарні плани вчителів художньої культури, плани роботи факультативів, гуртків; плани виховної роботи класних керівників; розклад навчальних занять; вивчають матеріально-технічну базу навчального закладу та її відповідність сучасним вимогам (кабінети, їхнє обладнання, забезпеченість методичною літературою, унаочненням, ТЗН); внутрішній розпорядок і режим роботи закладу; знайомляться з особовими справами учнів, класними журналами; відвідують та аналізують уроки й позакласні заходи; беруть участь у плануванні та здійсненні окремих етапів навчально-виховного процесу.
Результати ознайомлення з педагогічним процесом у навчально-виховному закладі фіксуються в щоденнику педагогічної практики (див. Додаток). Слід ураховувати, що недостатньо обмежуватись тільки реєстрацією фактів. Студенту-практиканту потрібно не тільки спостерігати педагогічні явища, але й навчитись розкривати їх суть. Тому в щоденниках, крім описового матеріалу, повинен міститись також аналіз і висновки, зроблені самим студентом.
Студент протягом першого тижня педагогічної практики адаптується до школи, класу, знайомиться з викладачем художньої культури, складає індивідуальний план роботи, визначає теми пробних, залікових уроків і позакласного заходу, добирає потрібну літературу і дидактичний матеріал.
Обов'язковою вимогою є відвідування не менше чотирьох уроків художньої культури з аналізом їхнього змісту. Результатом спостереження заняття має стати короткий аналіз відвіданого уроку (кожного окремо), у якому необхідно вказати такі відомості:
1. Чіткість у визначенні теми, мети і цілей уроку та доцільність.
2. Доцільність добору навчально-виховного матеріалу.
3. Ступінь актуалізації опорних знань.
4. Ефективність технології навчання.
5. Дотримання дидактичних принципів навчання.
6. Організаторські та творчі якості вчителя.
7. Оптимальність використання часу на уроці.
8. Урахування вікових особливостей школярів у їхній діяльності.
9. Активізація пізнавально-творчої діяльності учнів.
10. Уміння вчителя створити на уроці сприятливий психологічний клімат.
11. Оптимальне навантаження учнів(навчальним матеріалом на уроці, домашнім завданням).
12. Комунікативні якості вчителя.
13. Санітарно-гігієнічні умови проведення уроку.
14. Ступінь об’єктивності вчителя в оцінюванні навчальних досягнень.
15. Ефективність уроку відповідно до поставлених мети і завдань.
Щоденник заповнюється безпосередньо в процесі проходження практики та повинен максимально відображати хід і сутність діяльності студента-практиканта. До щоденника практики заносяться всі заходи, пов’язані з проходженням активної і пасивної практики, інші види робіт (робота в бібліотеці, консультації з викладачем-методистом тощо).
Наприкінці практики документ підписується керівником практики.
Щоденник є індивідуальним документом суворої звітності; після захисту практики здається і зберігається на кафедрі.
Робота над щоденником допомагає студенту осмислити особливості навчально-виховної роботи в конкретному навчальному закладі, класі, психологічні особливості конкретних учнів і класної групи в цілому, детально зафіксувати всю проведену за день роботу згідно з індивідуальним планом, визначити її позитивні моменти і недоліки, шляхи поліпшення своєї діяльності, занотувати необхідні фактичні дані та думки для написання курсової чи дипломної роботи, проаналізувати досвід кращих учителів і класних керівників, оцінити формування досвіду своєї педагогічної діяльності та діяльності товаришів; записати поради вчителя, класного керівника, методиста, педагога, психолога. Систематичне і детальне ведення щоденника дає багатий матеріал для написання звіту. Записи в ньому повинні робитися в окремому зошиті, щодня, коротко і змістовно, відбиваючи основні події педагогічної практики, акуратно і грамотно, у довільній, зручній для студента, формі.
Через два-три дні після початку практики студент інформує керівника групи про теми і час проведення пробних і залікових уроків, тему позакласного заходу з предмета. Він подає керівникові для візування щоденник з педпрактики, у якому міститься програма подальшої педагогічної діяльності. Віза керівника відкриває шлях до активної практики.
Активна практика передбачає залучення студента безпосередньо до викладацької діяльності. Протягом виробничої педагогічної практики студент має провести пробні та залікові уроки. Обов’язковою умовою допуску до проведення залікового уроку є підготовка плану-конспекту, що надається керівникам практики для ознайомлення за тиждень до дати проведення заняття.
Кількість пробних уроків необмежена. Практикант має право проводити стільки пробних уроків, скільки йому необхідно для освоєння педагогічної технології і скільки дозволяє розклад. Пробні уроки можуть проводитися як по одній і тій самій темі в паралельних класах, так і за різними темами.
Протягом третього і четвертого тижнів практикант проводить залікові уроки (не менше двох уроків з різних тем), кожен з яких оцінюється викладачем-методистом кафедри культурології і керівником-методистом з бази практики. Усі практиканти мають бути присутніми на залікових уроках колег і брати участь в їхньому аналізі. Одночасно студент проводить позакласний захід з художньої культури, складає звіт і готує матеріали до підсумкової конференції з педпрактики.