Критерії оцінювання навчальної роботи студента-практиканта.
Навчальна робота оцінюється на «відмінно», якщо студент:
при підготовці до уроків виявив глибокі й усебічні знання щодо специфіки викладання предмета «Художня культура», виявив самостійність і творчий підхід при складанні конспекту уроку, оволодів необхідними науково-методичними навичками;
точно, чітко і правильно визначив цілі й завдання уроків, вибрав найбільш ефективні методи, прийоми і засоби їхньої реалізації;
ураховуючи конкретну педагогічну ситуацію уроку, обрав оптимальний тип і форму уроку;
провів уроки відповідно до запланованих цілей, комплексно вирішив поставлені завдання;
створив у класі позитивну емоційну атмосферу, забезпечив дисципліну учнів на уроці, зміг оволодіти увагою аудиторії;
не помилявся у викладі матеріалу, помічав і виправляв помилки учнів, коментував їх;
оволодів методами зворотного зв'язку, грамотно й коректно оцінював знання учнів;
умів аналізувати свої уроки і уроки колег, бачив їхні переваги й недоліки.
творчо провів позакласну роботу.
Навчальна робота оцінюється на «добре», якщо студент:
цілі і завдання уроку визначав правильно, але формулював їх недостатньо чітко;
при загальній правильній методичній побудові уроку окремі прийоми і види роботи вибрав невдало, допустив незначну невідповідність у розподілі часу по етапах уроку;
провів урок відповідно до плану, проте в процесі уроку не міг перебудуватися, побачивши недоцільність деяких запланованих видів роботи;
створив робочу атмосферу на уроці, забезпечував дисципліну;
не допускав помилок сам, але не завжди помічав помилки учнів, поверхово аналізував їхні відповіді;
у всьому іншому навчальна робота має відповідати вимогам, названим для оцінки «відмінно».
Навчальна робота оцінюється на «задовільно», якщо студент:
при підготовці до уроку виявив певні прогалини в знаннях змісту дисципліни, припускався грубих помилок у методиці викладання;
цілі і завдання уроку визначені, але безсистемно, неточно і неконкретно;
при загальній правильній побудові уроку деякі прийоми і види робіт не відповідали цілям уроку;
вибір методів і прийомів обмежений;
використовував необґрунтовано короткий, «шаблонний» план-конспект уроку, практично не виявив творчого підходу до використовуваного матеріалу;
при організації навчального процесу на уроці недостатньо ефективно використовував педагогічну техніку;
слабо активізував пізнавальну діяльність учнів;
не помічав помилок учнів;
недостатньо оволодів методами зворотного зв'язку;
не зміг усвідомити і проаналізувати недоліки і переваги своїх уроків і уроків колег.
Урок як основна форма викладання художньої культури
Цілі, завдання, єдині вимоги до уроку *
* За Н. О. Волкович
Предмет «Художня культура» висуває особливі вимоги до уроку, які практикантові слід ураховувати. Передусім це творчий підхід, орієнтований на залучення нових досягнень у педагогіці, психології, а також досвід інноваційної діяльності вчителів-майстрів.
Слід також зважати на особистий досвід та індивідуальні якості, склад класу і особливості навчального матеріалу. І весь урок, і його окремі моменти аж до вибору методу роботи значною мірою залежать від особистості викладача, його темпераменту, складу характеру, своєрідності стилю. Учитель художньої культури має бути особистістю, щоб бути цікавим і мати виховний вплив на своїх учнів, а урок художньої культури − не тільки наука, але й мистецтво, що вимагає від вчителя натхнення і творчості.
Підготовка до уроку
Для того, щоб урок став дійсно повчальним, його потрібно ретельно підготувати. Необхідно ретельно продумати всі форми й методи роботи, пов’язані з вивченням певної теми, урахувавши її специфіку, підготовку і особистісні характеристики учнів, поставлені перед уроком цілі.
Можна стверджувати, що в тому разі, коли підготовка до кожного уроку відбувається ізольовано, цілісної системи навчання не вийде: неминучі повторення, пропуски важливих розділів, нераціональна витрата часу тощо. Тому студентам, що прийшли на практику, дуже важливо детально поговорити з викладачем художньої культури, виявити його розуміння предмета, розділу, теми.
Необхідно уважно стежити за особливостями проведення спостережуваних уроків не тільки заради знайомства з методичними принципами вчителя, але і з метою виявлення його концептуального сприйняття матеріалу. Одночасно практикантові необхідно починати підготовку до самостійного проведення уроку.
З погляду наукової організації роботи слід розрізняти три етапи в підготовці до уроків:
широка попередня наукова підготовка, яку студент-практикант має здійснювати впродовж усього часу навчання в університеті (учитель − упродовж усієї своєї професійної діяльності);
складання тематичного плану на весь час практики, спеціальна розробка окремої теми в її динаміці;
безпосереднє складання плану уроку.
Особливу увагу слід звернути на тематичне планування.
Тематичне планування допомагає цілісно уявити весь матеріал, необхідний для проходження практики з художньої культури, надає можливість своєчасно підготуватися до вивчення теми, логічно й раціонально розподілити інформацію в межах окремих уроків, продумати методи роботи, форми уроків і контролю знань учнів, використання ілюстративного матеріалу і технічних засобів навчання на уроці, самостійну роботу учнів тощо.
Як складаються тематичні плани?
Передусім з’ясовується, що мають отримати учні внаслідок вашої діяльності на уроках, що зобов'язані запам'ятати, якими навичками необхідно їм оволодіти, де і за яких обставин ці навички будуть ними застосовуватися (давати правильні і самостійні оцінки культурних процесів в суспільстві, розуміти і аналізувати твори мистецтва, використовувати навички творчого освоєння дійсності у своїй майбутній професійній діяльності тощо).
Намітивши собі ці цільові установки, практикант розподіляє матеріал по уроках, точно вказавши конкретну тему уроку і обсяг матеріалу. Потім з кожної теми продумує питання для вивчення, що пов’язані з конкретними запланованими етапами.
Після цього практикант з’ясовує, що саме необхідно повторити до вивчення теми, що пов’язати з іншими предметами, використовуючи отриману раніше інформацію.
Розробляючи теми уроків, слід відразу намітити основні завдання кожного з них з урахуванням динаміки розвитку матеріалу, технічні засоби, ілюстративний матеріал, необхідний для проведення уроку, а також форми занять і систему зворотного зв'язку − основні запитання для поточного і узагальнювального контролю. Особлива увага приділяється домашнім завданням і позакласній роботі з художньої культури.
Тільки після того, як дидактичні завдання визначені на весь термін практики в цілому, можна розпочинати підготовку конкретного уроку.