Етапи організації соціологічного дослідження

s UEsBAi0AFAAGAAgAAAAhADj9If/WAAAAlAEAAAsAAAAAAAAAAAAAAAAALwEAAF9yZWxzLy5yZWxz UEsBAi0AFAAGAAgAAAAhAA+cnMyVBAAAOSIAAA4AAAAAAAAAAAAAAAAALgIAAGRycy9lMm9Eb2Mu eG1sUEsBAi0AFAAGAAgAAAAhAL0VZt3gAAAACQEAAA8AAAAAAAAAAAAAAAAA7wYAAGRycy9kb3du cmV2LnhtbFBLBQYAAAAABAAEAPMAAAD8BwAAAAA= " o:allowincell="f">

Заключний (результативний)
-обробка, аналіз, узагальнення інформації -розробка рекомендацій -складання звіту
Польовий (операційний)
-консультація інтерв’юерів, анкетерів -визначення маршрутів руху -збір інформації
Підготовчий
-визначення цілей, завдань -розробка програми -складання смети затрат -розробка інструментарію -відбір одиниць вибіркової сукупності -пілотажне дослідження

 


Різновиди КСД

 

Залежно від завдань
фундаментальні
прикладні
комплексні
експрес-дослідження
короткострокові
середньострокові
довгострокові
держбюджетні
госпрозрахункові
монографічні
порівняльні
трендові
Залежно від затрат часу
Залежно від статусу замовника та оплати праці
Залежно від об’єкту дослідження

 


Програма соціологічного дослідження – науковий документ, який регламентує всі етапи, стадії підготовки, організації та проведення соціологічного дослідження

Вибірка – це метод дослідження, за яким із загальної вивчаємої (генеральної) сукупності однорідних одиниць відбирається певна його частина (вибіркова сукупність) і тільки ця частина підлягає обстеженню.

Репрезентативність – принцип тотожності сформованої моделі досліджуваного об’єкта параметрам (критеріям) генеральної сукупності

 

Структура програми КСД

 

1. Формування та обгрунтування проблеми дослідження
2. Визначення об’єкту та предмету КСД
3. Попередній системний аналіз об’єкту дослідження
4. Визначення мети КСД
5. Логічний аналіз основних понять КСД
6. Формулювання основних і додаткових гіпотез КСД
7. Визначення завдань дослідження
  Програма КСД
1. Складання робочого плану КСД
2. Аналіз методів збору первинної інформації
3. Обгрунтування структури інструментарію
4. Визначення схеми обробки первинної соціологічної інформації
5. Визначення одиниць вибіркової сукупності

 

 


Метод (від грецького methodоs – шлях до чогось) – це спосіб одержання вірогідних соціологічних знань; сукупність застосовуваних прийомів, процедур і операцій для емпіричного і теоретичного пізнання соціальної реальності.

Опитування – метод збору соціологічної інформації про досліджуваний об’єкт під час безпосереднього (інтерв’ю) чи опосередкованого (анкетування) соціально-психологічного спілкування соціолога і респондента (опитуваного) шляхом реєстрацій відповіді респондентів на сформульовані соціологом питання, які випливають з цілей і завдань дослідження.

Запитання анкети - висловлювання розраховане на одержання інформації, що дає змогу операціоналізувати ознаки певного соціального явища.

Класифікація соціологічних методів збирання первинної

Інформації

 

Метод Аналіз документів Спостереження Опитування Соціальний експеримент
Об’єкт Документи Процеси, явища, факти відносин, взаємозв’язків, взаємодій. Працівники Форми і методи розв’язання соціологічних проблем.
Предмет Соціальні факти зафіксовані документально Факти реальної поведінки Факти свідомості,-думки, мотиви, інтереси, почуття Соціальні факти, цілеспрямовано змінювані у процесі дослід-ження
Спосіб Традиційний – якісний, формалізо-ваний, кількісний Включене – невключене Вільне – стандартизоване Систематичне – епізодичне Польове – лабораторне Контрольоване – неконтрольоване Анкетування, інтерв’ю Соціометрія Експертиза Тести   Натуральний – мислений Лабораторний – польовий та ін.

 

 

Класифікація запитань анкети

За функціями
запитання-шкали (визначають інтенсивність цікавлячої ознаки
проективні
- індекси – (для групування респондентів при аналізі)
- діалоги
- тести
- воронки –( поступове розгортання запитання від загального до конкретного)
прямі – (безпосередньо про соціальний факт)
непрямі (безособові)
напівзакриті (комбінація закритих і відкритих питань
відкриті (вільне викладення відповіді на питання)
закриті ( з переліком усіх можливих відповідей на питання)
За формою
За змістом
За структурою
про поведінку
про знання або інформованість
про мотиви
про установки
про факти, дії в минулому і сучасному
буферні (- для відокремлення окремих тематичних блоків)
для зняття конвенціональних обмежень
"провокуючі" – ( для отримання спонтанних відповідей)
"фільтри"-( для визначення некомпетентних респондентів)
контрольні - (для оцінки правдивості відповідей респондентів)
лонтактні - ( для встановлення контакту з респондентом)

 


Структура анкети

Основна частина
Блок1. Містить прості питання, нейтральні за змістом (крім пізнавальної мети, вони забезпечують полегшене входження респондентів у процес опитування, пробуджують їх зацікавлення, формують психологічну установку на співробітництво з дослідниками, вводять у коло обговорюваних проблем)
Блок2. Містить складні питання, які потребують аналізу і роздумів, активізації пам'яті, підвищеної зосередженості й уваги. Саме тут міститься ядро дослідження, збирається основна Sг-а інформація.
Блок3. Містить контрольні запитання для уточнення і поглибленого отриманої інформації, а також заключні питання, які повинні бути достатньо простими, знімати психологічну напругу у респондентів, дати можливість їм відчути, що вони брали участь у важливій і потрібній роботі
Заключна частина "Паспортичка", або блок із питаннями, що розкривають соціально-демографічні, професійно-освітні, етнічні, культурні та інші характеристики респондентів (стать, вік, сімейний стан, місце проживання, ставлення до релігії, національність, рідна мова, освіта, професійна підготовка, стаж роботи тощо)


Вступна частина Містить звернення до респондентів з коротким викладом теми, мети завдань опитування, назвою організації або служби, яка його проводить, із інструкціями щодо процедури заповнення анкети, із вказанням на анонімність опитування, використання його результатів лише з науковою метою.

 

 


Соціологічне інтерв’ю – (від англ. Interview- бесіда, зустріч) метод збору соціслогічної інформації, що ґрунтується на вербальній соціально-психологічній взаємодій між інтерв’юером і респондентом з метою одержання даних, які цікавлять дослідника.

Питальник – документ, у якому сформульовані згруповані питання за темою, передбачено місце для записів відповідей на них.

Документ це засіб закріплення різним способом на спеціальному матеріалі інформації щодо фактів, подій, явищ об'єктивної дійсності й розумової діяльності людини.

Соціометричне опитування – один із різновидів опитування, який використовують для вивчення внутрішньо-колективних зв’язків шляхом виявлення стосунків між членами колективу.

Соціоматриця – це таблиця, у якій в рядках розміщують відповіді кожного із членів групи.

Соціометричний індекс – число обрань певного виду, поділене на загальну кількість можливих обрань даного типу.

Важливіша особливість емпіричного соціологічного дослідження полягає в тому, що використовуються специфічні методи збирання інформації, що дозволяє вести якісний аналіз соціальних проблем.

Виділяють чотири основних методи

емпіричного соціологічного дослідження:

  • аналіз документів;
  • спостереження;
  • опитування;
  • соціальний експеримент.

Соціологічне вимірювання – процедура, за допомогою якої об’єкти вимірювання (люди, колективи, умови праці та інше), які розглядаються як носії певного співвідношення, відображуються в математичній системі з відповідними відношеннями між її елементами.

Шкала – послідовний ряд чисел (континіум), якому приписуються певні ознаки соціальних факторів та явищ.

 

ШКАЛИ І ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКИ
ШКАЛА ОПИС ШКАЛИ ВІДНОШЕННЯ ЯКІ ЗАДАНІ НА ШКАЛІ ДОПУСТИМА СТАТИСТИКА
Номінальна (найменувань) Використання чисел або символів тільки для класифікації об’єктів 1. Еквівалентність Частота, Q, мода міри взаємозалежності, Ф, r – Пірсона; Н – ентропія, Т – Чупрова; К – Крамера
Порядкова Ієрархічна підпорядкованість об’єктів одного класу з об’єктами інших класів 1. Еквівалентність 2. “Більше, ніж…” Медіана, міри взаємозалежнос-ті: rs - Спірмена, Г – Кендела
Інтервальна Значення відстані між двома будь-якими числами на шкалі (в доповнення до порядкової шкали) 1. Еквівалентність 2. “Більше, ніж…” 3. Відношення між двома інтервалами Середне арифметичне, r – Пірсона; R – множинні коефіцієнти кореляції; всі відомі операції з натуральними числами
Відношень Незалежність відношення будь-яких двох точок шкали від одиниць виміру (інтервальна шкала + нулева точка) 1. Еквівалентність “Більше, ніж…” 2. Відношення між двома інтервалами 3. Відношення між будь-якими двома шкальними значеннями  

 

Попереднє упорядкування первинних даних здійснюється головним чином за допомогою :

а) статистичного групування;

б) складання статистичних таблиць.

Статистичний ряд – результат групування одиниць спостереження за будь-якою ознакою.

Невпорядкований ряд

Рівень освіти (класи) – х 10, 5, 7, 8, 10, 10, 10, 8

 

 

Ранговий ряд

Рівень освіти (класи) – х 5, 7, 8, 8, 10, 10, 10, 10

 

 

Варіаційний ряд

Окремі означення ознак (хі) 5 6 7 8 9 10
Частота (nі) 1 0 1 2 0 4
Об”єм сукупності (всього полов)

 


php"; ?>