Самостійна позааудиторна робота. В зошитах для протоколів:
В зошитах для протоколів:
1) скласти схему метаболізму кетонових тіл.
2) дайте відповідь на наступні запитання:
При ненадходженні чи недостатньому утворенні в організмі людини ліпотропних факторів у неї розвивається жирове переродження печінки. Яку з наведених речовин можна віднести до ліпотропних? а) холестерин; в) рибофлавін; с) триацилгліцерол; г) холін; д) жирні кислоти.
При копрологічному дослідженні встановлено, що кал знебарвлений, у ньому знайдено краплі нейтрального жиру. Найбільш імовірною причиною цього є порушення:
а) надходження жовчі в кишечник; в) кислотності шлункового соку; с) секреції підшлункового соку;
г) секреції кишкового соку; д) процесів всмоктування у кишечнику.
3) Підготуйте вихідні дані для оформлення протоколу лабораторної роботи „Визначення кетонових тіл у сечі”.
Контрольні питання
1. Пероксидне окислення ліпідів: механізм, проміжні та кінцеві продукти, фізіологічне значення.
2. Нейрогуморальна регуляція ліпідного обміну:
а) роль ЦНС;
б) вплив гормонів.
3. Метаболізм кетонових тіл, їх роль в підтримці енергетичного гомеостазу.
4. Будова і біологічна роль сфінгофосфоліпідів і гліколіпідів. Генетичні порушення обміну сфінгофосфоліпідів і гліколіпідів.
5. Порушення обміну ліпідів:
а) кетонемія і кетонурія, причини і механізм виникнення;
б) ожиріння;
в) жирове переродження печінки;
г) жовчно-кам'яна хвороба.
Самостійна аудиторна робота
І. В зошитах для протоколів заповніть таблиці:
„Нервово-гуморальна регуляція метаболізму ліпідів”
| Фактор впливу | Процес, на який впливає | Характер впливу (активує - ↑, гальмує ↓) |
„Характеристика порушень ліпідного обміну”
| Патологія | Причини | Наслідки |
ІІ. Виконати лабораторну роботу „Визначення кетонових тіл у сечі” і захистити протокол.
Принцип методу. Ацетон і ацетооцтова кислота з нітропрусидом натрію в лужному середовищі утворюють продукти реакції забарвлені в червоний колір. При додаванні крижаної оцтової кислоти утворюється комплексна сіль вишнево-червонго кольру.
Хід роботи.У пробірку наливають по 0,5 мл сечі: в першу – здорової людини (контроль), в другу - хворого на цукровий діабет. В обидві пробірки додають по 0,5 мл розчину їдкого натрію і по 5-7 крапель нітропрусиду натрію. Спостерігають за появою червоного забарвлення в другій пробірці (сеча хворого). Підкислюють розчин декількома краплями конценрованої оцтової кислоти. Червоне забарвлення набуває вишневого відтінку. Реакція Легаля малоспецифічна. Креатинін сечі при взаємодії з нітропрусидом натрію утворює аналогічне забарвлення, але в такому разі при додаванні концентрованої оцтової кислоти рідина не забарвлюється у вишневий колір.
Література
1. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.
2. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.
3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28.08.2008р.
Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М.
Заняття № 24
Тема: Травлення білків у шлунково-кишковому тракті.
Актуальність: Білки за умов норми забезпечують потреби організму в амінокислотах. Розщеплення білків у ШКТ залежить від активності ферментів та гормонів, секреції шлункового соку. Порушення гідролізу білків спричинює дефіцит незамінимих амінокислот і накопичення токсичних продуктів. Знання біохімічних механізмів цих порушень необхідні для профілактики, діагностики та лікування таких патологій.
Навчальні цілі:
Знати:біохімічні механізми розщеплення білків у ШКТ і всмоктування продуктів гідролізу білків.
Вміти: визначати кислотність шлункового соку та інтерпретувати одержані дані.