Мого песика назвали Мудрим, тому що він дуже розумний.
Тема. Технологія вивчення розділів "Мова і мовлення", "Текст".
План
1. Знання про текст як система орієнтирів у побудові висловлювань різних типів.
2. Формування мовленнєвих умінь та навичок на основі текстів.
3. . Використання інтерактивних форм роботи під час опрацювання розділу «Мова і мовлення» «Текст»
Література
1. Башинська Т. Взаємодія вчителя і учнів у навчально-виховному процесі як педагогічна проблема / Т. Башинська // Початкова школа, 2004. − № 12.
2. Василенко В. Впровадження інтерактивних форм і прийомів в організацію навчання учнів / В. Василенко // Початкова школа, 2005. − № 7.
3. Мельничайко В. Я. Лінгвістика тексту в шкільному курсі української мови / В. Я. Мельничайко. − К. : Рад. школа, 1986. − 167 с.
Миколайчик М. В. Інноваційні педагогічні технології в початковій школі / М. В, Миколайчик, В. М. Салтишева. − Рівне, 2001.
4. Плющ М. Я. Робота над текстом у початкових класах : Посібник для вчителів / М. Я. Плющ, Н. Я. Грипас. − К. : Рад. Школа, 1988.
5. Хорошковська О. Текст як основа розвитку усіх видів мовленнєвої діяльності на уроках української мови / О. Хорошковська, О. Петрук // Поч. школа, 2010. − № 12.
Зупинимось на тому, що таке текст, які його ознаки, які є типи текстів, як ці знання можна використати у навчанні учнів складати власні висловлювання.
Текст – це група речень, об’єднаних загальним змістом і структурою Проблема тексту виникає там, де є, як мінімум, два речення. Які ж ознаки характерні для тексту? Кількість ознак і їх характеристики, що називаються дослідниками «мовлення» (М. С.Вашуленко, І. П.Ґудзик, Н. Ф.Скрипченко та ін.) не завжди збігаються. Розглянемо ті, які, є необхідними і достатніми для усвідомлення цього поняття в школі. До таких вчені відносять:
· Інформативність
· Наявність заголовка
· Зв’язність
· Смислова цілісність
· Наявність схеми побудови
· Завершеність
Розглянемо ознаки тексту.
Інформативність– це основна категорія, вона притаманна лише тексту. І. Р. Гальперін пропонує розглядати два види інформації: ту, що містить повідомлення про факт, подію, процес і ту, що повідомляє читачу індивідуально-авторське розуміння відносин між явищами, їх причинно-наслідкових зв'язків). Ці два різновиди інформації в школі називають темою і основною думкою.
Тема – це предмет мовлення, коло певних питань, які об'єднують зв'язне висловлювання в єдину смислову цілісність. Щоб текст мав чітке тематичне спрямування, всі його складові повинні давати інформацію, підпорядковану заданій темі. Тема переважно виражена в назві висловлювання, в його плані, нерідко в початковому реченні.
Основна думка – це відповідь на поставлене темою питання. У тексті найчастіше вона сформована в самому його початку (щоб налаштувати слухача); в кінці (щоб підбити підсумок) або у заголовку. Формування основної думки може бути і в іншому місці тексту або зовсім відсутнє, але в будь-якому випадку весь матеріал висловлювання підпорядкований темі і основній думці.
Наявність заголовка. Заголовок, його наявність або потенційна можливість – одна із суттєвих ознак тексту. Заголовок розкриває або тему висловлювання, або його основну думку.
Можна запропонувати учням такі завдання:
1) Доберіть заголовок, який відповідав би темі висловлювання.
2) Доберіть заголовок так, щоб він відповідав основній думці тексту (якщо це можливо).
Зв'язність тексту. Воно полягає в тому, що кожне наступне речення будується на основі попереднього, вбираючи в себе ту чи іншу його частину. Щоб забезпечити зв'язність побудови власного тексту, учневі потрібно розташувати речення в такій послідовності, яка відображає логіку розвитку думки, а порядок слів у реченні був би підпорядкований комунікативній меті висловлювання. Зовнішніми засобами зв'язку речень в тексті є: слова, що повторюються, особові (третя особа) і вказівні займенники, синоніми, антоніми, споріднені слова, частки та інші мовні засоби.
Смислова цілісність. Вона виражається в тому, що всі елементи тексту прямо чи опосередковано зв'язані з предметом мовлення, завданням і основною думкою висловлювання. Текст набуває цілісності тоді, коли відбір матеріалу підпорядкований розкриттю основної думки. Для усвідомлення цієї ознаки можна запропонувати виконати таке завдання:
1) Знайдіть в тексті речення, яке не зв’язане з попереднім.
Наявність схеми побудови тексту. Мінімальним текстом є складне синтаксичне ціле або смисловий уривок, в якому прийнято виділяти три структурно-смислових частини: зачин, основну частину і кінцівку. У мовленнєвій практиці спостерігаються порушення такої структури. Інколи відсутня кінцівка. Це буває виправдано в тих випадках, коли думка, виражена в попередніх частинах, вичерпана.
У підручниках подано багато вправ, де пропонується знайти відповідну частину, добудувати ту, якої не вистачає. Але, незважаючи на це, навіть деякі вчителі припускаються помилки – не розрізняють зачин і абзац.
Абзац – це частина тексту, об’єднана мікротемою. Молодші школярі вчаться виділяти мікротеми, на письмі позначати їх спеціальним відступом, добирати заголовок до мікротеми, тобто складати план висловлювання.
Залежно від комунікативного завдання, від внутрішньої мети текст може бути оформлений у вигляді розповіді, опису, міркування або есе кожен із яких має свої структурні і мовні особливості.
Для поглиблення знань про текст можна використати схеми побудови кожного із типів, а саме:
ТЕКСТ-РОЗПОВІДЬ
Початок дії (вказівка на час, Жили собі двоє мишенят.
місце дії, дійових осіб)
Розповідь Її розвиток
Кінець події (висновок, основна Немає за що таких нероб
думка, загальна оцінка) і ледарів пирогами
частувати.
ТЕКСТ-ОПИС
1. Частина, в якій передається У нашого пастуха є
загальне враження про чудовий песик.
предмет
Опис 2. Частина, в якій Він увесь чорний, ніби з
розкриваються ознаки димаря виліз. Одне вухо
предмета вгору, друге вниз. Хвіст
бубликом. 
3. Висновок (але може і не
бути)
МІРКУВАННЯ буває повним і неповним. Неповне міркування складається з двох частин (Слайд №6):
тому що
Те, що треба доказати , доказ
бо
Мого песика назвали Мудрим, тому що він дуже розумний.
У повному міркуванні розрізняють три частини (Слайд №7):
тому що Отже, значить,
Те, що треба доказ. висновок
доказати . бо Так як
Отже, мовленнєві понятті, що проектуються на текст, допомагають передбачити і своєчасно усунути труднощі, які виникають під час аналізу і побудови текстів різних типів, дають змогу вчити школярів правил, норм побудови таких висловлювань.
За такої системи навчання учні усвідомлюють комунікативну мету висловлювання, рідше відступають від теми, точніше передають основну думку, чіткіше оформляють зачин і кінцівку в різних типах текстів. Мова учнів стає образнішою і виразнішою, у творах менше мовленнєвих помилок.
ЕСЕ.Синтетичним типом тексту, який може поєднувати кілька стилів мовлення одночасно, є есе.
Есе́ (фр.
essai — «спроба», «начерк») — нарис, який характеризує літературні, філософські, соціальні та ін. проблеми не в систематизованому науковому вигляді, а у вільній формі.Есе має і свої обов҆язкові структурні елементи: 1) вступ, у якому необхідно обґрунтувати вибір теми, правильно сформулювати тезу; 2) основну частину, у якій відбувається розгортання думки щодо порушеної проблеми та подається її аргументація; 3) узагальнення висновків відповідно до теми.
Отже, на матеріалі есе спостерігаємо організацію комунікативної текстової форми, яка сприяє формування вмінь чітко структурувати думку і виражати її лаконічно й чітко.
Основні ознаки есе.
1. Наявність конкретної теми або питання.
2. Особистісний характер сприйняття проблеми і її осмислення.
3. Невеликий обсяг.
4. Вільна композиція.
5. Невимушеність оповіді.
6. Внутрішня змістова єдність
7. Відкритість.
Алгоритм написання есе
1) постановка проблеми (знайомство з проблемою, яка закладена в темі);
2) обдумування проблеми (визначення змісту: ідеї, приклади, які її ілюструють);
3) планування есе (визначення структури);
4) написання есе;
5) перевірка і редагування роботи.
Види роботи, які можна використовувати під час навчання написанню есе:
Виділіть основну думку (основні думки) автора.
Підкресліть в тексті опорні (ключові) слова і фрази, необхідні для його розуміння.
Словникова робота (Наприклад: «Хто більше?» Запишіть визначення до слова; Як можна сказати по-іншому? Придумайте свої визначення до поданих іменників;
Ви журналіст, якому належить взяти інтерв'ю на тему: ". . . ? "Які запитання ви поставите?
Знайдіть в книгах або в Інтернеті наступну інформацію і підготуйте повідомлення для класу
Напишіть коротке есе.
Читання прикладу есе:
Які елементи тексту (слова, поєднання слів, зміна порядку слів у реченні та ін.) надають йому форми міркування?
Продовжіть речення, виходячи зі змісту тексту
Відновіть (усно) зміст тексту за поданими тезами.
Висловіть (усно) свою думку з питання ... Аргументуйте його.
Робота над прислів'ями: Як Ви розумієте значення наведених нижче прислів'їв? Як вони пов'язані за змістом з текстом?
Рекомендації для написання есе
Що головне для автора есе?
Для автора есе головне – особисте розуміння проблеми, ставлення до неї. Способи такого досягнення: наводить яскраві приклади, добирає аналогії, використовує метафори, образи, порівняння, символи.
Есе – вільне міркування на будь-яку тему. Можна сказати, що це потік думок, літературно оформлений. По суті, ніяких правил і обмежень немає. Усі знамениті письменники-есеїсти писали їх так: сідали і записували все, що приходило їм у голову.
Як писати есе?
Спочатку потрібно сісти і подумати, що я взагалі знаю з цієї теми? Що читав? Що чув?
Пригадати всі випадки з життя і з книг, які доречні до цієї теми. За бажанням можна придумати свої випадки – ніхто не забороняє.
Згадати й коротко переказати те, що за цією темою писали відомі люди.
І головне, що я сам думаю про це? Думки можуть бути суперечливими, як за, так і проти.
Продумавши, усе це потрібно почати записувати. Не обов'язково у вигляді зв'язного тексту, можна поки у вигляді уривків, нарисів, які можемо потім доповнити.
Після того, як записано буде все, потрібно це кілька разів перечитати й побудувати з цього зв'язний текст. Незважаючи на те, що есе має вільну внутрішню структуру, у ньому все ж має бути вступ і висновок. Вступ має плавно ввести читача в обговорювану тему, а висновок – мати якесь узагальнення, нехай навіть дуже приблизне й умовне.
Зразок есе.
А чи є інопланетяни?
Я милуюся зоряним небом. І часом, я ставлю собі запитання: «Живе там хто-небудь?». Як було б цікаво зустріти інопланетян!
Які вони? Чи схожі вони на нас? Може бути, вони нижче або вище ростом. Або у них інший колір шкіри. Більше або менше пальців на руках. Можливо, інопланетяни зовсім не схожі на людей. А нагадують, наприклад, жуків або восьминогів. Де живуть інопланетяни? Швидше за все, розумне життя слід шукати біля інших зірок.
Сучасна техніка не дає можливість людям здійснювати далекі космічні подорожі. Але раптом інопланетяни обігнали нас у розвитку техніки? І тоді вони прилетять до нас самі (Учениця 4 класу).
Уроки української мови забезпечуюсь розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності дитини таких як: слухання-розуміння, аудіювання, говоріння, читання, письмо. Найефективніше процес опанування мовлення відбувається під час роботи з текстом. Саме тому основним принципом побудови авторського підручника з української мови для 2-го класу єтекстоцентризм, тобто засвоєння мовних знань формування мовленнєвих умінь та навичок відбувається на основі роботи з текстами.
Використання на уроках як дидактичного матеріалу системи текстів відповідної тематики із розробленими до них завданнями забезпечує вивчення української мови на шести рівнях:
• фонетико-фонематичному;
• лексико-семантичному;
• словотворчому;
• морфемному;
• морфологічному;
• синтаксичному.
Текстоцентричний підхід уможливлює внутрішньо- предметні зв’язки з лексикою та фразеологією, допомагає розкрити зміст прислів’їв і приказок, збагатити мовлення учня цими засобами. Тексти також дозволяють реалізувати міжпредметні зв’язки, сприяють інтеграції мови з навчальним змістом математики, природознавства, образотворчого мистецтва, трудового навчання, основ здоров’я тощо. Крім цього, текстоцентризм покладено в основу вивчення курсу “Українська мова” в основній і старшій школі, тому організація роботи за цим принципом на уроках мови в початкових класах сприятиме забезпеченню перспективності освіти.
Тексти є зразком усного і писемного зв’язного мовлення. Вони сприяють засвоєнню мовних та мовленнєвих знань, становленню мовленнєвих здібностей; формуванню уміння правильно інтонувати висловлю-вання, будувати діалоги та монологи, відтворювати чужі й створювати власні висловлювання; активізації пізнавальної діяльності учнів тощо.
Домашні завдання варто базувати на текстах, вже опрацьованих на уроці. Наприклад, можна дати додому такі завдання: вписати пропущені букви або слова, підкреслити частини мови, розкрити дужки, впорядкувати слова тексту, з’єднати частини прислів’їв та інші. Домашні завдання можуть бути творчими за характером: придумати продовження тексту, оцінити події від імені різних персонажів (зайчика — лисички, сонечка — хмарки та ін.).
Важливим є те, що різножанрові тексти, які використовують на одному уроці, об’єднані спільною темою, що дозволяє вчителю чітко визначити виховні цілі уроку, впливати на розвиток інтелектуальних якостей школяра, формувати патріотичні морально-етичні, екологічні переконання, а також розвивати естетичні смаки. Окрім цього, педагог має можливість розкрити красу і багатство української мови, прилучити учня до культурних надбань українського народу.
Тексти вправ у підручнику підібрано з урахуванням жанрової та тематичної різноманітності: сучасна дитяча українська та зарубіжна літератури, поезія, дитяча періодика, усна народна творчість. За тематичним спрямуванням це твори про природу, людей праці, добро, людяність, працелюбність, традиції українського народу тощо. Основним критерієм у доборі текстів стала насиченість їх ко- мунікативно-значущою лексикою, мовними явищами, які вивчають на уроці.
Навчальним змістом підручника передбачено такі форми роботи:
- в парах;
- у групах або ж колективно;
- заздання підвищеної складності;
- завдання на вибір;
- уроки розвитку мовлення;
- домашні завдання.
Інструментарій підручника доступний для дитячого сприймання, розрахований на формування уміння вчитися. У першому півріччі доцільно, щоб учні аналізували інструкції до виконання вправ під керівництвом учителя або ж колективно. Надалі — самостійно, залежно від рівня підготовленості. Завдання слід виконувати поступово, перевіряючи виконане.
Із усіх особливостей роботи над засвоєнням розділів програми хочеться виділити роботу над дієсловом.
До теми "Дієслово" у підручнику подано різножанрові тексти (казка про мишку. загадка та науково-публіцистичний текст про комп’ютерну мишку та ін.), а також методичний апарат (інструкції, завдання) до опрацювання кожної вправи.
Наприклад.
У садку був кущик, а під кущиком - нірка. У нірці жила мишка. Кущик шумів листям. Мишка в нірці солодко спала або сиділа під кущиком. Гарно було! Прискакав до кущика куцохвостий зайчик. Зіп’явся на задні лапки до найкращої галузки. А на ній сидів павучок.
-Ой, біда, біда! Рятуйте! - закричав зляканий Павучок мишка вискочила зі своєї хатки:
- Пане Довговушенку, скажіть, будь ласка, чи не краще вам наїстися всмак молодої соковитої капусти?
- Де вона? - запитав зайчик.
- На грядці, - показала мишка.
- Спасибі! - сказали кущик і павучок.
(Р. Завадович)
У цьому тексті 72 слова. Він поділений на частини, біля яких є відповідні логотипи-підказки. Перших два абзаци, у яких 38 слів, читає вчитель (краще підготовлений учень) або ж проводять колективне читання.
Продовженням тексту є діалог який, як підказує логотип, треба читати в парах.
Саме такі тексти, які містять різні форми викладу думок, сприятимуть розвиткові монологічного і діалогічного мовлення. `
Щоб допомогти учням краще усвідомити зміст прочитаного, педагог ставить декілька запитань:
- Про кого йдеться у прочитаному тексті?
- Де жила мишка?
- Які стосунки були у мишки з іншими персонажами казки? Які слова це підтверджують?
- Які почуття переживав павучок після зустрічі з зайчиком?
- Якими словами автор передає страх павучка? Прочитайте це речення з відповідною інтонацією.
Доцільно ставити перед дітьми додаткові завдання, спрямовані на вивчення української мови на усіх шести рівнях.
Наприклад
- Прочитайте слово першого речення, у якому одна буква позначає два звуки. (запишіть зробіть звуко-буквенний розбір);
- Порівняйте вимову перших звуків у словах «Жила» і «шумів», розкажіть, що ви знаєте про ці звуки?;
- Вимовте м’які приголосні які є у слові «нірці», запишіть, зробіть звуковий розбір слова.
- Назвіть яка клички у зайчика, випишітъ назву і кличку тварини.
Як бачимо, текст дав необмежені можливості для закріплення вивченого та для засвоєння нового матеріалу. Виконання завдань можна проводити в усній і письмовій формі. Підкреслені у тексті дієслова є підказкою до виконання завдання вправи: випишіть дієслова до іменників за зразком. Зразок подається.
Діалог зайчика й мишки вміщує багато дієслів ( закричав, вискочила, запитав, показала, сказали), що дає змогу вчителю продовжити закріплення вивченого матеріалу.
У змісті цього уроку є рубрика «Спілкуймося красно, яка звертає увагу на сутність слова «увічливість» і повагу до співбесідника під час спілкування
Отже, зорганізований на текстоцентричній технології урок української мови сприяє мовленнєвому розвитку молодших школярів, забезпечує їх соціалізацію та морально – духовне виховання. Пропоновані види робіт сприяють формуванню комунікативних умінь учнів, успішному оволодіванню монологічним і діалогічним мовленням, формують культуру мовлення і спілкування.
«Інтерактивний» (від англ. «inter» - взаємний і «act» - діяти) - здатний до взаємодії, діалогу.
«Сутність інтерактивного навчання, – стверджують Н. Побірченко та Г. Коберник, – полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів; учитель і учень є рівноправними суб’єктами навчання».
Для ефективного застосування інтерактивного навчання, зокрема для того, щоб охопити весь необхідний матеріал, глибоко його вивчити, а не перетворити технології в беззмістовні ігри, слід старанно планувати свою роботу.
· Дати завдання учням для попередньої підготовки: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання;
· дібрати до уроку такі інтерактивні вправи, які дали б учням «ключ» до освоєння теми; під час інтерактивних вправ дати учням час подумати над завданням, щоб вони сприйняли його серйозно, а не механічно, або граючись виконали його;
· не зловживати на одному уроці використанням інтерактивних вправ; проводити спокійне глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи.
Реалізацію ідеї здійснюю за такими основними напрямами:
· Залучення учнів до самостійного пошуку інформації, осмислення змісту нових понять. ▪
· Розвиток критичного мислення. ▪
· Розвиток творчих здібностей. ▪
· Розвиток особистості учня та його адаптація у світовому інформаційному просторі. ▪
· Формування інформаційної культури учнів, забезпечення їх інформаційних потреб. ▪
· Удосконалення науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу. ▪
· Оптимізація освіти на основі використання інформаційних технологій
Проблеми:
Головна проблема: учень часто не має (!) власної думки, а якщо й має, боїться висловлювати її відкрито, на весь клас. Самі учні пояснюють це так: “У нас рідко запитують власну думку”, “Чи цінна моя думка?”, “А раптом вона не співпаде з думкою вчителя чи колективу?”, “Вона суперечить думці учня, що має в класі авторитет з цього предмету” тощо.
· Часто школярі не вміють слухати інших, об’єктивно оцінювати їх думку, рішення.
· Учень не готовий у процесі обговорення змінювати свою думку, іти на компроміс.
· Учням важко бути мобільними, змінювати обстановку, методи роботи.
· Труднощі в малих групах: лідери намагаються “тягнути” групу, а менш підготовлені учні відразу стають пасивними.
За метою уроку та формою організації навчальної діяльності інтерактивних технологій поділяються на такі групи:
1. Інтерактивні технології кооперативного навчання.
2. Технології колективно-групового навчання.
3. Технології ситуативного моделювання.
4. Технології опрацювання дискусійних питан+-ґь.
Технології кооперативного навчання Важливе місце у системі інтерактивного навчання посідає кооперативне.
Технологія «Акваріум»
До теми «Мова – безсмертний скарб народу». 4 кл.
Алгоритм роботи.
Практичне застосування Розподіляємо учнів класу на чотири групи. Потім одна із груп займає місця в «акваріумі»: навколо столу в центрі класу. Це необхідно,для того щоб відокремити діючу групу від слухачів. Ця група отримує картку із завданням: Прочитай висловлювання. Як ти розумієш його зміст. «Мова – це душа народу». Учні повинні прочитати вголос; обговорити її в групі протягом 3 – 5 хвилин, дійти спільної думки, висловити її і довести, що їхня версія правильна. Решта учнів лише слухають, не втручаючись в обговорення ситуації. Місце в «акваріумі» займають усі групи по черзі. Після виступу кожної групи слухачі відповідають на запитання. ▪ Чи погоджуєтесь з такою думкою групи? ▪ Чи була ця думка досить аргументованою? ▪ Який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим? Бесіда з класом триває 3 – 4 хвилини.
Технологія «Карусель».
Цей варіант кооперативного навчання найбільш ефективний для одночасного включення всіх учнів в активну роботу з різними партнерами для обговорення дискусійних питань.