Програми міжнародних та громадських організацій.
Продовжується й співпраця України з міжнародними організаціями та іншими державами в галузі отримання міжнародної технічної допомоги щодо протидії торгівлі людьми. У цій сфері в Україні активно працюють Міжнародна організація з міграції, Міжнародна програма викорінення дитячої праці (Міжнародної організації праці), Міжнародний жіночий правозахисний центр «Ла Страда – Україна», Організація з безпеки та співробітництва в Європі, Британська Рада. Надають допомогу у реалізації програм демократичні держави, такі як Фінляндія, Норвегія, Нідерланди, Італія, Канада, США, Франція, Швейцарія, Греція, Швеція та інші, як через дипломатичні місії, так і громадські та міжнародні організації. Назвемо деякі з програм, які реалізовувалися в 2006 р.
1. Центр «Ла Страда – Україна» разом з Офісом координатора проектів ОБСЄ в Україні та Місією МОМ в Україні було визначено національним партнером впровадження Датської програми у протидії торгівлі людьми в країнах Східної та Південно-Східної Європи за підтримки Міністерства закордонних справ Королівства Данії на 2006-2008 рр. „Зміцнення зусиль державних та громадських організацій у відповідь на зростаючі потреби у сфері попередження торгівлі людьми”.„Зміцнення діяльності із запобігання торгівлі людьми” за підтримки Посольства Фінляндії в Україні (липень 2006 – травень 2007) та Норвезької церковної організації (серпень-грудень 2006). У рамках цих проектів була підтримана діяльність лекторської групи, Національної «гарячої лінії» з питань торгівлі людьми, підготовка та видання інформаційно-методичних матеріалів.
2. Ще одна програма – „Посилення потужностей місцевих комітетів дій для попередження торгівлі дітьми, участь комітетів у системі моніторингу дитячої праці та сприяння реінтеграції потерпілих від торгівлі людьми в двох пілотних областях України: Донецькій та Херсонській” (листопад 2005 – грудень 2006). Проект було реалізовано за підтримки Міжнародної програми з викорінення дитячої праці (МОП/ІПЕК) та спрямовано на розроблення системи моніторингу дитячої праці та впровадження її на регіональному та національному рівнях.
3. „Розвиток національної системи допомоги дітям, потерпілим від торгівлі людьми та їх сексуальної експлуатації” (січень 2005 – серпень 2006), підтримано Міністерством закордонних справ Італії, Міжнародною організацією з викорінення комерційної сексуальної експлуатації дітей (ЕСРАТ), Міжрегіональним дослідницьким інститутом ООН з проблем злочинності та правосуддя (UNICRI). Даний проект мав багато складових, серед яких проведення аналізу існуючого законодавства, підготовка команди тренерів, розробка тренінгового курсу, проведення мультидисциплінарних круглих столів та тренінгів у регіонах України тощо.
4. Спільний проект з протидії торгівлі людьми в країнах Південно-Східної та Східної Європи за підтримки організації KEPAD (Греція). У рамках проекту було підготовлено дослідження щодо ситуації з торгівлею людьми, існуюче законодавство в країнах – учасницях проекту (Мережа «Аріадна»)
5. „Підтримка діяльності з протидії торгівлі людьми” – Фундація DOEN (Нідерланди)
6. „Організація соціальної допомоги потерпілим від торгівлі людьми” (травень – вересень 2006). Діяльність в рамках цього проекту здійснювалася за підтримки Швейцарської релігійної організації (COM) та була спрямована на організацію та надання медичної, психологічної, юридичної, гуманітарної та іншої допомоги потерпілим.
Більше 60 громадських організацій України надають допомогу потерпілим від торгівлі людьми. Але фінансування їх діяльності є недостатнім.
Варто назвати й найважливіші публікації, які були зроблені в 2006 р. з метою розповсюдження інформація серед різних фахових груп та підготовки фахівців для роботи з попередження торгівлі людьми. Серед них: Навчально-методичний посібник “Запобігання торгівлі людьми та експлуатації дітей” (укр. та рос. мов.); Навчальний відеододаток “Запобігання торгівлі людьми та експлуатації дітей” (рос. та укр. мовою); Робочий зошит для учнів “Знай та захищай свої права”; Навчально-методичний посібник „Основи протидії дитячій праці в Україні”; Інформаційно-аналітичний збірник “Протидія торгівлі людьми: законодавчі акти іноземних держав”; Дослідження „Проблеми дітей трудових мігрантів: аналіз ситуації”; «Как организовать работу телефона доверия по предотвращению торговли людьми»; науково-практичне видання „Протидія торгівлі дітьми та комерційній сексуальній експлуатації дітей (основні положення міжнародного та національного законодавства)” для спеціалістів, що працюють у сфері захисту прав дітей. (укр. та англ. мов.); Посібник для проведення тренінгів „Запобігання торгівлі дітьми та комерційної сексуальної експлуатації”.
Важливою подією стала організація та проведення Регіонального форуму неурядових організацій „Попередження торгівлі людьми з метою безпечної міграції. Роль неурядових організацій у здійсненні громадського контролю та наданні допомоги” , що проходив у м. Києві 26-27 вересня 2006 р. Регіональний форум неурядових організацій є щорічним заходом, котрий організовується Міжнародною асоціацією "Ла Страда" для обміну досвідом, підвищення рівня компетенції та вироблення спільних стратегій у діяльності неурядових організацій країн походження, транзиту та призначення. 56 іноземних учасників з 29 країни світу та 28 українських представників неурядових організацій та державних структур взяли участь у роботі форуму. Учасники та учасниці Форуму підписали заяву про необхідність зміцнення зусиль в сфері протидії торгівлі людьми з боку органів державної влади.
2006 р. ознаменувався залученням видатних митців до проведення превентивних кампаній з попередження торгівлі людьми. Так, з 20 червня по 31 серпня 2006 року в Україні по телебаченню відбувалась трансляція 2-х роликів за участю відомої української співачки Руслани, переможниці конкурсу Євробачення–2004, які були спонсоровані ОБСЄ. Тематика роликів була присвячена проблемі торгівлі людьми. Ролики містили номер телефону Національної „Гарячої лінії” із запобігання торгівлі людьми. За період трансляції роликів на „гарячу лінію” 8 800 500 22 50 з питань запобігання торгівлі людьми надійшло 1013 дзвінків від осіб, які дізналися про номер телефону саме з роликів. Свою рекламну кампанії провів популярний гурт «Океан Ельзи».
Висновки та рекомендації
Досі в Україні немає закону про соціальний захист українських громадян за кордоном. Недостатньо використовуються норми чинного законодавства проти шахрайства. Практично не працює в Україні програма захисту свідків. Немає правового захисту громадян від свавілля влади, бюрократизму, невиплат заробітної плати. З іншого боку, такий злочин, як «торгівля людьми», дуже важко довести, а, отже, покарати винних.
Не реалізується право громадян на захист від злочину, що виявляється в наступному:
· Відсутність навичок роботи в працівників органів внутрішніх справ у випадках торгівлі людьми.
· Недостатність уваги до питань навчання працівників МВС поведінці та діям у ситуаціях торгівлі людьми (як на рівні початкової підготовки, так і у ВНЗ).
· Перекладання відповідальності за торгівлю людьми на потерпілих.
· Нескоординованість роботи різних правоохоронних органів.
· Складність розгляду таких справ у судах.
· Відсутність достатньої інформації про діяльність держави у цій сфері.
· Недостатність правової інформації з питань торгівлі людьми.
Важливою проблемою є стигматизація потерпілих від торгівлі людьми в суспільстві.
У сфері надання допомоги потерпілим від торгівлі людьми можна виділити наступні проблеми:
1) Невиконання Українською державою міжнародних зобов’язань навіть щодо мінімальних стандартів надання допомоги потерпілим від торгівлі людьми.
2) Фактична неможливість отримати допомогу, коротко- або довготерміновий притулок у разі необхідності, медичну та соціально-психологічну допомогу, причинами чому є:
відсутність розгалуженої системи закладів для потерпілих від торгівлі людьми;
можливість відповідно до Типового положення про центри соціально-психологічної допомоги, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України, надання допомоги лише особам у віці до 35 років, що суперечить Конституції України, Закону України «Про попередження насильства в сім’ї», принципам захисту прав людини – відтак, удосконалення потребує не лише Закон «Про попередження насильства в сім’ї», але й ціла низка інших законів та нормативно-правових документів;
відсутність соціального житла та можливості жити окремо;
необхідність мати реєстрацію для того, щоб бути влаштованим до притулку (наприклад , у Києві). У Чернігові підтвердили, що така вимога відсутня, але в ситуації, коли притулки та центри знаходяться на місцевому фінансуванні, органи прокуратури та КРУ можуть вимагати наявності реєстрації для надання допомоги. Таким чином, також порушується право громадян на отримання допомоги, яке залежить від місця (міста, області) проживання, а не від потреб особи.
Рекомендації
1) Ратифікувати Конвенцію Ради Європи про боротьбу із торгівлею людьми, внести зміни в законодавчих актів, для приведення їх у відповідність із Конвенцією.
2) Для посилення боротьби із торгівлею людьми всередині України внести зміни до Кримінального кодексу України, криміналізувавши купівлю сексуальних послуг від дітей та дорослих.
3) Відпрацювати систему відшкодування збитків потерпілим від торгівлі людьми.
4) Для формування ефективної стратегії протистояння торгівлі людьми об‘єднати юридичні заходи та правоохоронну діяльність із заходами в області запобігання, координації та допомоги потерпілим.
5) Розвинути та ввести індикатори, які відображають ступінь розповсюдження торгівлі людьми в країні, вести статистичну базу потерпілих.
6) Внести зміни до Кримінального Кодексу України в частині встановлення відповідальності за користування послугами дітей, що займаються проституцією, та виготовлення задля власних потреб, зберігання та використання дитячої порнографії.
7) Відновити роботи загальнодержавної координаційної структури у протидії торгівлі людьми.
8) Створити офіс Національного координатора по протидії торгівлі людьми, врахувавши досвід країн, в яких подібні структури вже створені.
9) Посилити взаємодію та координацію зусиль уряду та громадського сектору у проблемі торгівлі людьми, на місцевому, регіональному, національному, та міжнародному рівнях.
10) Відновити роботу регіональних постійно діючих комісій з попередження торгівлі людьми (на обласному рівні)
11) Розробити механізм постійного інформування громадськості щодо заходів, які реалізуються державою для протидії торгівлі людьми, а також їх результати та реальний вплив на стан справ у цій сфері.
12) Розвинути національну систему надання допомоги потерпілим, залучаючи державні та неурядові організації на місцевому та національному рівнях, щоб гарантувати належну ідентифікацію та переадресацію потерпілих та гарантувати одержання належної допомоги.
13) Визначити та запровадити систему можливого повернення громадян з-за кордону за рахунок держави.
14) Проводити інформаційні кампанії, щоб підвищити рівень обізнаності щодо проблеми торгівлі людьми.
15) Підтримувати роботу «гарячих ліній» для попередження потенційних мігрантів щодо ризиків, пов’язаних з перетином кордону.
16) Розробити критерії ідентифікації осіб, потерпілих від торгівлі людьми з метою надання їм статусу потерпілого.
17) Внести зміни до процедури допиту та свідчень у суді потерпілої особи шляхом заміни прямого свідчення на відеозапис свідчення.
18) Розробити та ввести до програм післядипломної освіти педагогічних кадрів, працівників соціальних служб та співробітників правоохоронних органів спецкурс з попередження жорстокого поводження, сексуальної експлуатації дітей та торгівлі людьми, інших форм насильства.
19) Проводити тренінги, семінари, конференції з проблеми торгівлі людьми, для представників державних та недержавних організацій, у тому числі працівників сфери туристичного бізнесу.
20) Проводити соціологічні дослідження рівня поінформованості населення щодо проблеми торгівлі людьми.