Аналіз та узагальнення здобутого експериментального матеріалу.
Дослідницька робота передбачала апробацію та експериментальну перевірку впливу інтерактивних технологій на рівень активності учнів та засвоєння матеріалу. Передбачалося порівняння умінь і навичок учнів під час проведення традиційного уроку і уроку з використанням інтерактивних методів.
Результати досліджень свідчать, що рівень розвитку загально навчальних умінь і навичок у класах де використовувались інтерактивні методи значно вищі.
Використання інтерактивних технологій на уроках географії значно урізноманітнило учбову діяльність, підняло науковість на якісно новий рівень, підтримало зацікавленість учнів до роботи протягом усього уроку, а використання цікавих завдань полегшило відпрацювання навичок і вмінь. Усе це сприяло більш глибокому засвоєнню навчального матеріалу.
Крім того, було відмічено, що з використанням інтерактивних технологій в учнів зросли показники ставлення до навчання.
Під час традиційних уроків інтерес учнів до предмета залишався сталим. Тоді ж як на уроках з використанням інтерактивних методів діти були значно активнішими, ставили більше запитань. Для створення уроків з інтерактивними технологіями було відібрано багато матеріалу з довідкових, допоміжних джерел . За допомогою цього дитина працювала не лише з підручником, а й з додатковою літературою, й відповідно сама цікавилася допоміжними відомостями. Учні краще готувалися до уроків, більш старанно виконували завдання.
Отже, як бачимо інтерактивні технології є досить позитивними в навчані географії.
ВИСНОВКИ
На основі написаної роботи можна зробити такі висновки.
Творчість учителя – необхідний елемент педагогічної діяльності. Обов’язковим складником такої творчості є оволодіння методикою навчання та педагогічною майстерністю. Саме тому важливо вивчати та оволодівати педагогічними технологіями, які стають основою творчої діяльності вчителя. Хто з учителів не хотів би володіти універсальним методом навчання, завдяки якому можна було б стовідсотково досягти поставленої мети? Про такий метод, який працюватиме чітко й бездоганно, як годинник, мріяв великий дидактик Я.Коменський.
Долю оновлення та перебудови суспільства вирішує людина з високим рівнем освіти й культури, моральними засадами та ідеалами, основа яких закладається переважно в школі. Саме тому оновлення сучасного педагогічного процесу нині є визначальним у діяльності вчителя та учня. Нова парадигма освіти передбачає розкриття творчого потенціалу особистості як учителя, так і учня.
У методиці географії накопичений значний досвід застосування технологій навчання. Серед них найбільш відома технологія програмованого навчання, спрямована на формування прийомів навчальної роботи й викладена у вигляді правил, уроків, алгоритмів, планів описів і характеристик географічних об’єктів.
Детально розроблена технологія диференційованого навчання. При її застосуванні учні класу поділяються на умовні групи. Широко застосовується технологія навчально – ігрової діяльності.
Учителі географії все частіше стали звертатися до технології проектної діяльності, модульно – рейтингової, комунікативно – діалогової, технології застосування графічних сигналів, перспективно – випереджального навчання в географії, інтерактивних технологій та багатьох інших, які найбільш розвивають і формують творчі здібності школярів, їхню здатність до самостійної роботи, закладають навички роботи з різними інформаційними джерелами, привчають до групової роботи і, що є дуже важливим, збуджують інтерес до поглибленого вивчення географії, розуміння її сучасних проблем і шляхів їх вирішення.
Щодо інтерактивних технологій то вони використовувалися ще в перші десятиліття минулого століття й були поширені в педагогіці та практиці української школи, й давали непогані результати. Вже в 1918 році у школі організованій А. Рівіним, учні різного віку навчаючись у парах за один рік засвоювали програму 3 – 4 років навчання. Сутність його полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії усіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання ( колективне, групове, навчання у співпраці ), де учень і вчитель є рівноправними.
До методів, які забезпечують таке навчання належать: дискусія, мозковий штурм, коло ідей, сенкен, мікрофон, друкарська машинка, карусель, метаплан, броунівський рух, допуск, логічний ланцюжок та багато інших. Дані методи можна застосувати для учнів різного віку, вони розпалюють і підтримують інтерес особистості до пізнання, стимулюють її творчий розвиток. Результатами використання цих методів є більш високий рівень мотивації та значні навчальні досягнення, посилення позитивного ставлення до процесу навчання.
Отже, головне завдання школи – формування гармонійно розвиненої, активної, творчої особистості, яка буде здатна навчатися протягом всього життя, уміти застосовувати свої знання в певних ситуаціях. Тому важливо, щоб учитель не допускав розумового ледарства на уроці, яке В. Сухомлинський вважав „небезпекою, що морально калічить людину”, щоб навчання було цікавим та ефективним для всіх дітей, а спілкування радісним і корисним.
Учитель має постійно стимулювати в учнів прагнення піднятися вище того, що вже ними досягнуто, почуття власної гідності, добрий настрій, при якому працюватиметься швидше й результативніше.
Потрібно незабувати про те, що дитина – це найбільша з усіх цінностей світу, її творча особистість як той тендітний паросток, зможе розквітнути лише на благодатному грунті.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Беззубко Л.В. Географія промисловості України. 9 клас. Метаріали до теми // Бібліотечка журналу „Географія”. – 2004. – 11. С. 3 – 112.
2. Гарус Л. Інтерактивні технології навчання на уроках географії // Краєзнавство. Географія. Туризм. 2005. – 33. – С. 3 – 9.
3. Гін А.О. Прийоми педагогічної техніки. Вільний вибір. Відкритість. Діяльність. Зворотній зв’язок. Ідеальність: посябник для вчителів. – Луганськ: Навчальна книга, Янтар. – 2004. – С. 84 – 87.
4. Гурідінова В.Ф. Групові форми роботи як один зі шляхів стимулювання самодіяльності учнів // Географія. – 2005. – трав. – 9. - С. 14 – 18.
5. Дидактична мозаїка з географії / А.М. Байназарова, Ю.М.Афанасенко, О.Ю. Селіверстон // Бібліотека журналу „Географія”. – 2005. – 2. – С. 3 – 96.
6. Заставний Ф.Д. Економічна і соціальна географія України: Підручник для 9 кл. загальноосвіт. навч. Закладів. – К.: Навч. книга, 2005.
7. Івченко Л.А. Використання навчальних ігор на уроках географії // Географія. – 2007. – 6. – С. 10 – 11.
8. Інновації на уроках географії: З досвіду учасників конкурсу „Учитель року – 2006”: Навчально – методичний посібник. – Харків: Основа, 2007. 160 с. // Бібліотека журналу „Географія”; Є.І.Науменко, В.М. Андрієва.
9. Інтерактивні технології на уроках географії // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2005. – трав. – 17. – С. 3 – 9.
10. Ісаєва Г. Інтерактивні методи навчання під час вивчення географії в школі // Географія та основи економіки в школі. – 2004. – 4. – С. 43 – 46.
11. Кобернік С.Г. та ін. Методика викладання географії в школі: Навчально – методичний посібник. – К.: Стафед – 2, 2000.
12. Корнєєв В.П. Технології навчання географії якими їм бути в майбутньому? // Географія. – 2007. – 3. – С. 7 – 9.
13. Кривенко М.Ф. Ігрові технології на уроках повторення й узагальнення // Географія – 2007. – 4. – С. 6 – 10.
14. Малая О. Інтерактивні та ігрові форми навчання на уроках географії // Географія та основи економіки в школі. – 2003. - №3. – С. 8 – 11.
15. Медведова М. Оцінювання навчальних досягнень з географії на інтерактивних заняттях ( 9 – й клас ) // Краєзнавство. Географія. Туризм. 2006. – 33. – С. 4 – 7.
16. Родіна О.П. Групові форми роботи, як один із шляхів стимулювання самостійності учнів // Географія. 2007. – 8. – С. 17 – 19.
17. Салтан Л. Найерудованіший географ: Інтелектуальна гра для учнів 8 – 10 кл. // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2005. – 10. – С. 20 – 23.
18. Уроки економічної і соціальної України ( 9 клас ) // Географія та основи економіки в школі. 2007. – 3. – С. 9 – 23.
19. Цимбалюк Н.П. Групова робота на уроках географії // Географія. – 2004. – 9. – С. 17 – 18.
20. Янатьєва О.Г. Господарство. 9 клас. // Географія. – 2006. – 20. – С. 24 – 26.