Система нелінійних рівнянь
На відміну від СЛАР для систем нелінійних рівнянь (СНР) не існує прямих методів розв’язку, а тому їх розв’язують лише ітераційними способами. В загальній формі СНР записується так:
, (6.3)
або в векторній формі
, де Х – вектор невідомих,
– вектор-функція.
Для одержання ітераційної формули створення процесу прямої ітерації приведемо систему (6.3) до вигляду:

що в векторній формі записують
.
Задавши початкове значення вектора невідомих
, одержуємо ітераційний процес:
і т.д., допоки різниця норм векторів Х на сусідніх ітераціях не стануть менше наперед заданого малого числа e:
.
Недоліком таких процесів є те, що початкове значення
потрібно вибирати лише в зоні збіжності поблизу точки розв’язку. Цю зону визначають із фізичних властивостей процесів чи об’єктів, режим роботи яких описується даною системою нелінійних рівнянь. В двовимірному просторі зону збіжності можна визначати графічно.
Наступним обмеженням застосування метода прямої ітерації є те, що для створення збіжного ітераційного процесу перетворення
потрібно здійснити таким чином, щоб

Наведемо приклад розв’язку СНР для двох невідомих:




Найбільшого поширення в інженерній практиці при розв’язуванні СНР набув метод Ньютона, який має ряд переваг перед іншими ітераційними методами. В першу чергу – це його значна швидкість збіжності. Для побудови ітераційного процесу за цим методом вектор-функцію
розкладемо в n-вимірному просторі в ряд Тейлора:

Згідно (6.3)
. Далі в цьому ряду
– вектор-функція, розміщена в зоні збіжності;
– матриця Якобі, яка складається із елементів, що являють собою частинні похідні від усіх рівнянь системи по усім невідомим;
e – вектор-нев’язка, яка наближає вектор
до точки розв’язку системи;
– матриця Гессе, що складається із частинних похідних другого порядку. В двовимірному випадку маємо ці вектори на рисунку 26.

Рисунок 26 – Геометрична інтерпретація метода Ньютона
Враховуючи ітераційний процес, залишимо в ряду лише два перших елемента і одержимо значення вектора e:

Звідси ітераційна формула буде мати вигляд:
або:
.
Таким чином ітераційний процес по методу Ньютона реалізуються схемою:
і т.д.
Метод збігається до точки розв’язку дуже швидко (2-3 ітерації), але і для нього існує проблема вибору початкового вектора
.
Застосуємо метод для попередньої задачі.



Перевіримо, розв’язок інструментарієм системи MathCad:
