ВИМОГИ ПО ОБМЕЖЕННЮ ВИРОБНИЧОГО ШУМУ І ВІБРАЦІЇ
Загальні вимоги
12.1.1. Рівні звукового тиску на робочому місці в октавних смугах частот
250–4000 Гц не повинні перевищувати значення встановлених Санітарними нормами допустимих рівней шуму на робочих місцях № 3223-85, та ГОСТ 12.1.003-83.
Шумові характеристики машин повинні визначатися згідно з ГОСТ 12.1.028-80.
12.1.2. З метою контролю рівней звукового тиску на робочих місцях установлюється перiодичність перевірки не рідше одного разу на рік.
12.1.3. При створенні умов для обмеження несприятливої дії вібрації на організм працюючих треба керуватися Санітарними нормами вібрації робочих місць № 3044-84 і ГОСТ 12.1.012-90.
Заходи по зменшенню рівня шуму і вібрації
12.2.1. Зниження шуму і вібрації, що впливають на людину, здійснюється наступними заходами:
заміною технологічних процесів і операцій, пов'язаних з виникненням шуму і вібрації, процесами або операціями, при яких ці чинники проявляються менш інтенсивно (різання кісток за допомогою кісткорізки, розпушення м'яса з використанням м’ясорозпушувача т. і.);
установкою агрегатів механізмів на спеціальні амортизатори, плаваючі фундаменти
т. і.;
облицюванням приміщень і цехів звукоiзолюючими матеріалами, використанням для стін і стелі вентиляційних камер звукопоглинаючих матеріалів (азбестової плити та скловати, повстини, перфорованого картону);
локалiзацією шуму і вібрації шляхом високоякісного виготовлення, монтажу та ремонту обладнання і балансування частин, що обертаються;
застосуванням звукоiзолюючих пристроїв для ізоляції шумних агрегатів;
застосуванням гнучких вставок, що відокремлюють агрегати і апарати від систем трубопроводів;
поліпшенням обслуговування і ремонту діючого обладнання, заміною машин, механізмів і апаратів, що морально застаріли;
вибором раціонального режиму праці і відпочинку, скороченням часу знаходження у шумних умовах, лікувально-профілактичними заходами та інше;
забезпеченням двигунів холодильного обладнання звуковiброiзолюючими пристроями або фундаментами.
12.2.2. Зниження шуму від вентиляційних, опалювальних установок і установок кондицiонування повітря треба забезпечувати наступними заходами:
постачати системи шумозаглушувачами і звукоiзолювати повітроводи;
здійснювати встановлення вентиляторів і електродвигунів на вiбро- і звукопоглинаючих основах;
забезпечувати розрив між фундаментами під обладнанням і стінами будівлі;
з’єднувати вхідні і вихідні отвори кожуха вентилятора з повітроводами за допомогою гнучких вставок;
періодично оглядати і змащувати, або замінювати підшипники;
усувати стук шкiвів або з’єднувальних муфт, клиноремінних і плоскоремінних передач;
підтримувати стiйке балансування колеса вентилятора і ротора електродвигуна.
12.2.3. Вібрація, яка створюється ручними машинами, що обладнані двигунами, при роботі яких маса ручної машини повністю або частково сприймається руками оператора, не повинна перевищувати допустимих значень, приведених у ГОСТ 17770-86, ГОСТ 12.1.012-90 і Санітарних нормах вібрації робочих місць № 3044-84.
ВИМОГИ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Електробезпеки
Загальні вимоги
13.1.1. Електроустановки повинні відповідати вимогам Правил будови електроустановок, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правил техніки безпеки під час експлуатації електроустановок споживачів.
13.1.2. Всі електротехнічнi вироби повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007-0-75 та ГОСТ 12.2.003-91.
13.1.3. Електричне обладнання, яке встановлено на підприємстві, повинні мати заводську марку і паспорт з відміткою типу, напруги, потужності і сили струму.
13.1.4. Електрообладнання вибухонебезпечних приміщень повинно бути вибухозахищеного виконання.
13.1.5. Роботи по ремонту обладнання і механізмів повинні проводитися тільки після повного відключення від мережі електроживлення з обов'язковим вивішуванням на місцях відключення попереджувальних плакатів.
Силове електрообладнання
13.2.1. Підвід електроенергії до теплового технологічного обладнання проводити через станції управління (котли харчоварочні) або через вбудований ввід (електроплити, сковороди, шафи).
13.2.2. Підвід електроенергії до технологічного обладнання проводити кабелем, поміщеним у металеву трубу необхідного діаметру під поверхнею підлоги у його вирівнюючому шарі.
13.2.3. Висота випуску труби для підводу електроенергії повинна складати 80–100 мм від рівня підлоги і знаходитися під місцем вводу кабелю у технологічне обладнання.
13.2.4. Силові лінії електрообладнання крім комплектних систем захисту і автоматики повинні бути обладнані рубильниками розриву, розміщені у легкодоступних місцях для термінового відключення.
13.2.5. Оптимальна висота розміщення магнiтних пускачів і автоматів повинна складати 1,3 м від рівня підлоги.
13.2.6. Пускова і захисна апаратура технологічного обладнання повинна розміщуватися на стіні у легкодоступних для термінового відключення місцях і не повинна заставлятися висотним обладнанням, шафами, стелажами та інше.
13.2.7. Ввод силової електроенергії повинен здійснюватися від трансформаторної підстанції. Ввідний щит повинен бути розміщений в окремому, сухому приміщенні (електрощитова). Вимоги до розміщення електрощитової див. розділ 4 “Вимоги до розміщення приміщень“.
13.2.8. Силові розподільні щити повинні розміщуватися у коридорах або виробничих цехах у місцях найбільшої концентрації електричного технологічного обладнання у нiшах, які зберігають їх від можливих пошкоджень у процесі внутрішньоцехових переміщень вантажів.
13.2.9. Пускорегулююча апаратура, яка встановлена у сирих, запилених приміщеннях з середовищем, шкідливо діючим на контакти, повинна бути виконана у відповідності до умов навколишнього середовища.
13.2.10. При розміщенні ввідних пристроїв (ВП), ввідних розподiльних пристроїв (ВРП), групових розподiльних щитків (ГРЩ), ввідно-розподiльних щитків (Врщ), розподiльних пунктів і групових щитків поза щитовими приміщеннями повинні виконуватися слідуючі вимоги:
пристрої повинні бути розташовані у зручних і доступних для обслуговування місцях;
пункти і щитки, як правило, повинні встановлюватися у нiшах, ящиках або закриватися кожухами;
пункти і щитки не повинні мати відкритих неiзольованих струмоведучих частин;
пристрої повинні встановлюватися на відстані не менше 0,5 м від трубопроводів (водопроводи, опалення, каналізація, внутрішні водостоки), газопроводів і газових лічильників.
13.2.11. Приміщення, у яких встановлені ВП, ВРП, Грщ, Врщ розподільні пункти, щити і щитки, повинні мати природну вентиляцію і електричне освітлення, а також опалення, яке забезпечує температуру у приміщенні не нижче +50С.
13.2.12. Двері електрощитових приміщень повинні відчинятися назовні.
13.2.13. Електричні ланцюги ВП, ВРП, Грщ, Врщ розподiльних пунктів, групових щитків допускається виконувати проводами з алюмінієвими або алюмiнiєвомідними жилами.
13.2.14. Місця прокладки кабелю у землі (кабельної траси) повинні бути ретельно визначені пізнавальними знаками і нанесені на генплан підприємства. Кабелi повинні прокладатися на встановленій глибині і бути захищені від механічних пошкоджень у відповідності до вимог ПУЕ.
13.2.15. При прокладанні проводів і кабелів у трубах, глухих коробах, гнучких металевих рукавах або замкнутих каналах повинна бути забезпечена можливість їх заміни.
13.2.16. Конструктивні елементи будівель і споруджень, замкнуті канали і пустоти, які використовуються для прокладки проводів і кабелів, повинні бути вогнетривкими.
13.2.17. Місця з’єднання і відгалуження проводів і кабелів повинні бути доступні для огляду і ремонту.
13.2.18. У місцях з’єднання і відгалуження проводів і кабелів не повинно бути натяжiння.
13.2.19. З’єднувальні і відгалужувальні коробки та iзоляційні корпуси з’єднувальних і відгалужувальних стулювачів повинні бути, як правило, виготовлені з вогнетривких матеріалів.
13.2.20. Труби, короби і гнучкі металеві рукави електропроводів повинні прокладатися так, щоб у них не збиралася волога, у тому числі конденсація парів, які знаходяться у повітрі.
13.2.21. У сухих, незапилених приміщеннях, у яких відсутні пари і гази, що негативно діють на ізоляцію та оболонку проводів і кабелів, допускається з’єднання труб, коробів і гнучких металевих рукавів без ущільнення.
13.2.22. З’єднання труб, коробів і гнучких металевих рукавів між собою, а також з коробами, корпусами електрообладнання та інше повинне бути зроблене:
у приміщеннях, які містять пари або гази, що негативно діють на ізоляцію або оболонки проводів і кабелів, у зовнішніх місцях або у місцях, де можливе попадання у труби або рукава води, масла та інше — з ущільненням, роз'ємні короби — з ущільненням у місцях розйому, а гнучкі металеві рукави — герметичними;
у запилених приміщеннях — з ущільненням з'єднань і відгалужень труб, рукавів і коробів для захисту від пилу.
13.2.23. Приховані електропроводки у трубах коробів і гнучких металевих рукавах повинні бути зроблені з дотримуванням вимог ПУЕ, причому в усіх випадках — з ущільненням. Короби прихованих електропроводів повинні бути глухими.
13.2.24. Прокладання електропроводів у вентиляційних каналах і шахтах забороняється.
13.2.25. Дозволяється перетин цих каналів і шахт поодинокими проводами і кабелями, замкнутими у сталеві труби.
13.2.26. Прокладання проводів і кабелів за підвісними стелями треба виконувати відповідно з вимогами розділів ПУЕ.
13.2.27. Електропроводки (відкриті, закриті), які прокладаються на горищі, повинні проводитися відповідно з вимогами розділів ПУЕ.
13.2.28. Для запобіжників повинні застосовуватися калiбровані плавкi вставки, спеціально призначені для запобіжників даного типу. Встановлення некалiброваних вставок без маркірування величини номiнального струму забороняється.
13.2.29. У чергового персоналу повинен бути запасний комплект плавких калiброваних вставок. Черговий і оперативно-ремонтний персонал, незалежно від наявності аварійного освітлення, повинен бути забезпечений переносними електричними світильниками.
13.2.30. Роботи по ремонту обладнання повинні виконуватися тільки після повного відключення від електромережі з обов'язковим вивішуванням на місцях відключення попереджувальних плакатів “Не включати!”, “Працюють люди”.
13.2.31. На кожному підприємстві повинна зберігатися технічна документація відповідно до якої електропристрої прийняті в експлуатацію.
13.2.32. Всі зміни в електроустановках, які вносяться у процесі експлуатації, повинні відображатися у схемах і кресленнях негайно за підписом особи, відповідальної за електрогосподарство, із зазначенням його посади і дати внесення змін.