ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ РИНКУ БАНКІВСЬКИХ
ПЛАТІЖНИХ КАРТОК У ЄВРОСОЮЗІ
Отже, згідно з вимогами Єврокомісії та Європейського центрального банку розрахунки з використанням банківських платіжних карток у межах Sepa необхідно проводити за такими основними принципами і правилами (Sepa Cards Framerork - SCF):
платіжні системи функціонують за принципом саморегулювання;
єдині правила і стандарти, організовані на найвищому рівні;
повна взаємодія щодо здійснення платежів та зняття готівки;
здійснення платежів у євро в межах усього єдиного платіжного простору.
Передбачається, що запровадження принципів SCF посилить конкуренцію на європейському ринку платіжних карток: банки отримають додаткові комерційні можливості, пропонуючи SCF-сумісні картки (які базуватимуться на їх існуючих локальних карткових продуктах) клієнтській аудиторії в масштабах усього Євросоюзу.
Основними стратегічними цілями впровадження SCF є:
вилучення з обігу до 2010 року карток, призначених для використання в одній окремій країні;
завершення до кінця 2010 року ЕМV-міграції;
визнання після 2010 року карток з магнітною смугою такими, що не відповідають вимогам SCF;
у всіх платіжних системах, що відповідають вимогам SCF, функції управління системою повинні бути відокремлені від процесингу та інших функцій (ця вимога стосується також систем MasterCard i VISA);
завершення побудови до 2008 року спільної для всіх SCF-сумісних платіжних систем бази даних, призначеної для боротьби з шахрайством.
Керуючись цими принципами, країни Євросоюзу сьогодні знаходяться перед вибором одного з варіантів побудови власної загальноєвропейської карткової системи. Оскільки поряд з міжнародними платіжними системами (МПС), що функціонують у цих країнах, на картковому ринку присутні внутрідержавні платіжні системи, країни Євросоюзу розглядають три варіанти.
Обрати МПС.
Міжнародні (а за походженням - американські) карткові платіжні системи MasterCard i VISA прагнуть брати активну участь у створенні Sepa. Вони хочуть масово впроваджувати власні дебетові карткові продукти (відповідно Maestro та V РАY), а також процесингові послуги на території Євросоюзу. За експертними прогнозами, існує велика ймовірність, що саме система платежів Maestro займатиме домінуючі позиції на об'єднаному європейському ринку карткових послуг (сьогодні близько 45% населення Євросоюзу користується картками MasterCard i Maestro). Це пов'язано з позиціями цих систем на європейському ринку, що склалися історично.
2. Об'єднати національніта міжнародні платіжні системи (ко-бренд).
3. Побудувати європейську карткову платіжну систему (незалежну від МПС) на базі існуючих карткових систем європейських країн або шляхом створення цілком нової пан-європейської системи (до останнього варіанту схиляються Німеччина та Франція).
Єврокомісія та Європейський Центральний Банк рекомендують кредитним організаціям Євросоюзу прискорити процес інтеграції навколо суверенної Європейської системи дебетових карток з метою створення конкуренції МПС та боротьби з їх потенційним монополізмом.
На думку експертів, існує декілька можливих стратегій щодо побудови такої пан-європейської системи:
система розвивається самостійно відповідно до ринкових законів;
Sepa бере участь у стимулюванні розвитку нової системи (делікатне регулювання системи органами Євросоюзу);
Єврокомісія та Європейський Центральний Банк у ручному режимі здійснюють керування системою для забезпечення її конкурентоспроможності з МПС;
система створюється шляхом об'єднання існуючих банкоматних мереж.
Варто зазначити, що ініціативи щодо створення і розвитку власних карткових платіжних систем, незалежних від міжнародних, сьогодні вже реалізовані, зокрема в таких найбільших за кількістю населення неєвропейських країнах, як Китай та Індія. У Росії це питання порушується все частіше, тут фактично вже розпочата побудова Об'єднаної російської платіжної системи (ОРПС) на базі системи "Сберкарт".
Названі вище країни прийшли до необхідності побудови власної платіжної системи, яка б давала змогу:
1) не сплачувати іноземним компаніям кошти за обслуговування внутрідержавних операцій з використанням платіжних карток (комісійні банків і процесингових центрів);
2) гарантувати економічну безпеку країни: щоб інформація про трансакції не передавалася до іноземних процесингових центрів і не залежала від їхньої політичної волі.
Саме тому багато держав створили власні незалежні платіжні системи (переважно - з використанням чіпових карток): Німеччина (GeldKarte), Франція (Cartes Bancaires, Moneo), Австрія (Quick), Бельгія (Proton), Данія (Danmont), Іспанія (Monedero 4В), Італія (MINIpay), Нідерланди (Chipknip), Чехія (FUNCHIP), Фінляндія (Avant, Waasa Card), Литва (eLitoCard), Швеція (Cash Card), Швейцарія (Cash), Люксембург (miniCash), Португалія (Porta Moedas Multiban-co), Канада (Interac), Росія (Золота корона, ОРПС), Китай (ChinaPay, FISC-IC Card, Mondex Taiwan), Японія (JCB), Індія (India Pay), Корея (K-Cash, MYbi, A-Cash, Mondex), Малаві (SmartCas, Sparrow), Малайзія (MEPS Cash, Touch 'n Go), Сінгапур (NETS CashCard, ez-link card), Тайвань (FISC-IC Card, Mondex Taiwan), Туреччина (Kampus Karri, ODTU Akil-li Sistemi), Гонконг (Octopus), Філіппіни (Асе Arizona), Ямайка (Pay Plus Card), Нігерія (Valucard, Smartpay, Es-ca, Paycard) та інші.