Відображення в бухгалтерському обліку втрат внаслідок браку 3 страница

Проте не всі такі витрати можуть включатись до адміністративних витрат. До їх складу можуть бути віднесені, наприклад, витрати, пов’язані з прийомом делегації з метою підписання договорів про співробітництво; витрати, пов’язані з презентацією з нагоди відкриття нового офісу тощо.

Перелік посад працівників, які належать до апарату управління підприємством, і затрати на утримання (оплату праці, нарахування до фондів соціального страхування, матеріальні витрати тощо) та на службові відрядження (згідно цього підпункту П(с)БО) яких включаються до адміністративних витрат, визначається підприємством самостійно та має бути зазначено в їх штатному розписі.

Стосовно витрат на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, які мали місце і в складі загальновиробничих витрат, то плату за комунальні послуги (постачання електроенергії, опалення, водопостачання) між структурними підрозділами найправильніше можна розподілити прямим методом на підставі показників вимірювальних приладів. Якщо такі прилади відсутні, слід використати методи (для кожного виду витрат свої), які б дали змогу найбільш реально (правдиво) розподілити ці витрати.

Так, витрати на електроенергію можна розподілити за потужністю використовуваних у конкретних підрозділах електроприладів та електроламп. Витрати на опалення слід розподілити пропорційно опалюваній площі. Для розподілу витрат на водозабезпечення можна використати свій метод, який найбільше наблизив би розподіл до фактичного використання. При цьому до адміністративних витрат відносяться лише витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (офіси, центральні склади тощо).

Під юридичним послугами згідно з п.17, ст.5 Закону про соціальні послуги [102] розуміють надання консультацій з питань чинного законодавства, здійснення захисту прав та інтересів осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, сприяння застосуванню державного примусу і реалізації юридичної відповідальності осіб, що вдаються до протиправних дій щодо цієї особи (оформлення правових документів, адвокатська допомога, захист прав та інтересів особи тощо). Якщо мають місце такі витрати, тобто коли юридичні послуги надають на користь підприємства, то воно має їх вкючати до складу адміністративних витрат.

Згідно ст.3 Закону про аудиторську діяльність [103] аудит - перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів. В сучасних динамічних умовах такого роду послуги набувають все більшого розповсюдження, і включаються вони підприємством-клієнтом до складу адміністративних витрат.

А от полуги з оцінки майна ст.3 Закону про оцінку майна [104] визначає як процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Витрати на ці послуги також можуть бути включені до складу адміністративних.

Частка таких витрат також зростає з року в рік, що пов'язано із значним розширенням можливостей, що продиктовані постійним вдосконаленням технологій. Зростає і їх різномаїття.Логічно, що різного роду витрати на зв'язок теж знаходять своє відображення саме в складі адмінвитрат. Пояснюється це тим, що зробити певну прив'язкутаких витрат до якогось підрозділу підприємства хоч і можливо з певною умовністю, проте це не буде доцільним, і робота працівників бухгалтерії щодо розподілу цих витрат будедосить громіздкою та невдячною. Важливим при вирішенні віднесення такого роду витрат саме до адміністративних є ще й те, що найбільша їх питома вага без будь-яких умовностей припадає на саме на управлінський персонал.

Прикладом амортизації нематеріальних активів загальногосподарського використання можуть певною мірою слугувативитрати будівельного підприємства по ліцензуванню своєї діяльності (плата за видачу ліцензії, строк дії якої не менше 3 років). Такого роду витрати правильно відображати на рахунку 39 "Витрати майбутніх періодів", з розподілом таких витрат між періодами використання таких ліцензій. А вже потім в кожному конкретному періоді ці суми відноситимуться до складу адміністративних витрат.

Витрати на врегулювання спорів у судових органах даним пунктом П(C)БО відокремлені від юридичних послуг, при цьому йде мова про врегулювання в судовому порядку тих трудових спорів, що не змогли бути врегульовані нижчими інстанціями. Взагалі під трудовими спорами розуміють розбіжності, що виникають між працівником і роботодавцем (власником або уповноваженим ним органом) з питань застосування законодавчих та інших нормативних актів про працю, або між колективом працівників та роботодавцем про зміну умов праці, укладення чи виконання колективного договору, угод, умов трудового договору (контракту) та ін. Трудові спори поділяються на індивідуальні та колективні (конфлікти).

До складу податків, зборів та інших передбачених законодавством обов'язкових платежів, які можна включати до складу адмінвитрат, можуть бути віднесені, зокрема, плата за торговельний патент, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податок на землю, збір за забруднення навколишього природного середовища, збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, збір до Пенсійного фонду при продажі тютюнових виробів, плата за використання водних ресурсів, комунальний податок тощо, тобто всі податки, збори та обов'язкові платежі, що не включаються до складу виробничої собівартості продукції, робіт, послуг.

Виходячи з п.1.37 Закону про платіжні системи [105] розрахунково-касове обслуговування – це послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов'язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами. Можливе і здійснення інших послуг банками на користь клієнтів, при чому вони мають закріплюватись відповідними договорами.

До цього підпункту потрапляють ті витрати, які можна класифікувати як загальногосподарські, і які не згадано в попередніх підпунктах п. 18 П(C)БО 16.

При визнанні адміністративних витрат можлива наступна кореспонденція рахунків (при чому відмічаємо, що деякі перелічені вище підпункти уособлюють комплексні статі, тобто немає окремого рахунку, який би відображав корпоративні витрати, а це передбачає понесення ряду різних за формою та змістом витрат):

Такі витрати згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій обліковують на рахунку 93 «Витрати на збут». Тут ведеться облік витрат, пов'язаних із збутом (реалізацією, продажем) продукції, товарів, робіт і послуг.

За дебетом рахунку відображається сума визнаних витрат на збут, за кредитом - списання на рахунок 79 "Фінансові результати".

До витрат на збут, зокрема, належать витрати пакувальних матеріалів, транспортування продукції, товарів за умовами договору, витрати на маркетинг та рекламу, витрати на оплату праці й комісійні продавцям, торговим агентам, працівникам відділу збуту, амортизація, ремонт та утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, що використовуються для забезпечення збуту продукції, товарів, робіт і послуг.

Перейдемо до розтлумачення деяких перелічених статей витрат.

Звичайним в процесі реалізації продукції є використання упаковки. При цьому підприємство несе матеріальні витрати у вигляді тари і тарних матеріалів, які до собівартості готової продукції включені бути не можуть. Своє відображення вони знаходять в складі збутових витрат. Трапляються випадки, коли тара пошкоджується і потребує ремонту. Логічно, що витрати на проведений силами підприємства або ж залучених сторін ремонт також включають до складу витрат на збут.

Під комісійною винагородою згідно абз.3, п.3 Постанови КМУ № 607 [106] розуміють суму, що встановлюється на договірній основі між організатором митного аукціону та митним органом чи органом державної виконавчої служби і не перевищує 20 відсотків суми коштів, одержаних від реалізації аукціонних товарів. Діяльність комерційних агентів передбачає надання послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. Фактично такі ж функції виконує організатор митного аукціону, митний орган чи орган державної виконавчої служби.

Звернемо увагу, що грошові кошти у вигляді заробітної плати отримує особа, пов'язана з підприємством трудовими відносинами, а комісійні винагороди – не пов'язана. При нарахуванні таких оплат одночасно збільшують витрати на збут.

Реклама відповідно до абз.11, ст.1 Закону про рекламу [107] - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Маркетинг собою уособлює комплексну систему заходів по організації управління виробничо-збутовою діяльністю, що грунтується на вивченні ринку з метою максимально можливого задоволення потреб покупців. Витрати на рекламу, так як і маркетингові витрати відносяться до збутових.

Поаналогії до даного п.1Наказу Мінпромполітики № 721 [108] визначення передпродажної підготовки стосовно дорожнього транспортного засобу, в широкому розумінні така підготовка має включати в себе комплекс операцій із підготовки товару до експлуатації, а також із виявлення та усунення недоліків, що виникли у процесі його транспортування й зберігання. Такі витрати цим П(C)БО відносяться до витрат на збут, як і витрати на відрядженняпрацівників, зайнятих збутом (продавців, працівників торгових точок, менеджерів зі збуту тощо).

До основних засобів, витрати щодо утримання яких можна віднести до витрат на збут, відносять будівлі торгових центрів, магазинів, кіосків, транспортерів, з допомогою яких переміщають продукцію в межах магазину чи торгового центру тощо.

Транспортування охоплює накопичення, вантаження, вивантаження, перевезення, а також зберігання вантажів на транспортних складах.

Перевалка (згідно п.2 Наказу Державної служби з нагляду за забезпеченням безпеки авіації "Про затвердження Інструкції з організації перевезень вантажів повітряним транспортом" від 02.11.2005р. № 822) - це вивантаження вантажу з одного рейса і навантаження його на інший рейс для подальшого транспортування.

Взагалі стахування вантажів є одиним з найбільш поширених видів майнового страхування, головним чином на транспорті, яке має велике значення для зовнішньої торгівлі. Об'єктом страхування можуть бути вантажі, які перевозяться морським, залізничним, повітряним та іншими видами транспорту.

Особливу увагу при цьому хотілося б звернути на особливості, що мають місце під час перевезення небезпечних вантажів. Пунктом 1 Постанови № 733 [109] встановлено, що обов'язкове страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажівпроводиться з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю і здоров'ю фізичних осіб, навколишньому природному середовищу, майну фізичних та юридичних осіб під час перевезення небезпечних вантажів. Тобто при перевезенні вантажів, що визнані небезпечними, страхування є обов'язковим.

Транспортно-експедиційні послуги, які надаються експедиторами, складаються з комплексу послуг, пов'язаних з підготовкою та відправленням вантажів, проведенням взаєморозрахунків, контролем за проходженням і одержанням вантажів. Всі перелічені витрати підприємство включатиме до витрат на збут.

Базис поставки – це сукупність торговельних звичаїв щодо визначення витрат, які несуть контрагенти з транспортування вантажів від експортера до імпортера, а також обов'язків з доставки товарів, встановлення моменту переходу права власності, ризику випадкового псування або втрати товару на шляху від продавця до покупця. З метою уніфікації тлумачення базисної умови поставки базисних умов поставки Міжнародна торговельна палата видала збірку тлумачень міжнародних торговельних термінів "Інкотермс". В залежності від базису поставки різнитиметься розмір понесених підприємством збутових витрат.

Часто при реалізаціцї продукції сторона-продавець бере на себе зобов'язання щодо гарантійного ремонту та гарантійногообслуговування реалізованої продукції, що передбачає здійснення комплексу операцій із відновлення справності і роботоздатності реалізованої продукції або її складових частин, які спричинені недоліками, протягом гарантійного терміну експлуатації. В разі виявлення подібних недоліків підприємство зобов'язане здійснитигарантійний ремонт/гарантійне обслуговування, внаслідок чого неминуче зростання його витрат, які теж відносять до збутових.

Страхування призначеної для подальшої реалізації готової продукції (товарів), що зберігається на складі підприємства, як і страхування вантажів, призводять до зростання збутових витрат.

Нами вже відзначалось, що потребує понесення певних витрат здійсненятранспортування готової продукції (товарів) в межах магазину, торгового центру тощо. Крім того, цей підпункт встановлює, що збільшують витрати на збут ще і витрати щодо транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів (філій, представництв) підприємства.

Щодо інших витрат, пов'язаних зі збутом продукції, хотілося б відмітити в їх складінаявність представницьких витрат. Вони можуть включатись до витрат на збут у разі, якщо представницькі витрати пов’язані зі збутом продукції, наприклад, витрати, пов’язані з презентацією нового товару з роздачею рекламних зразків.

Останній підпункт цього пункту П(C)БО унеможливлює віднесення до складу витрат на збут у торговельних організаціях адміністративних, інших операційних та фінансових витрат.

Облік збутових витрат відобразимо наступною системою кореспонденції:

Перш за все зазначимо, що облік таких витрат ведеться на рахунку 94 "Інші витрати операційної діяльності", крім витрат, які відображаються на рахунках 90 "Собівартість реалізації", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут".

Рахунок 94 "Інші витрати операційної діяльності" має такі субрахунки:

941 "Витрати на дослідження і розробки"

942 "Собівартість реалізованої іноземної валюти"

943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів"

944 "Сумнівні та безнадійні борги"

945 "Втрати від операційної курсової різниці"

946 "Втрати від знецінення запасів"

947 "Нестачі і втрати від псування цінностей"

948 "Визнані штрафи, пені, неустойки"

949 "Інші витрати операційної діяльності"

За дебетом рахунку відображається сума визнаних витрат, за кредитом - списання на рахунок 79 "Фінансові результати".

Наведені в п.20 даного П(C)БО підпункти повністю відповідають субрахункам до рахунку 94 "Інші витрати операційної діяльності", не включено сюди лише субрахунок 940. На субрахунку 940 "Витрати від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю" узагальнюється інформація про витрати від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю, зокрема витрати від первісного визнання сільськогосподарської продукції і біологічних активів та від зміни справедливої вартості біологічних активів, які визначені відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 "Біологічні активи".

Облік витрат, пов'язаних з дослідженнями та розробками, що здійснює підприємство, якщо такі дослідження та розробки відповідають Положенню (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи" ведеться на субрахунку 941 "Витрати на дослідження і розробки".

Балансова вартість реалізованої іноземної валюти на дату її реалізації. відображається на субрахунку 942 "Собівартість реалізованої іноземної валюти".

Облік собівартості реалізованих виробничих запасів (сировини, матеріалів, відходів тощо) ведеться на субрахунку 943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів".

Інформація про нарахування резерву сумнівних боргів на заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), про суму списаної безнадійної заборгованості в разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів та про суму списаної безнадійної заборгованості, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, узагальнюється на субрахунку 944 "Сумнівні та безнадійні борги".

Облік втрат за активами й зобов'язаннями операційної діяльності підприємства від зміни курсу гривні до іноземної валюти ведеться на субрахунку 945 «Витрати від операційної курсової різниці».

Облік втрат, пов'язаних із знеціненням (уцінкою) запасів, відповідно до П(C)БО 9 [9] і П(C)БО 27 [27] ведеться на субрахунку 946 "Втрати від знецінення запасів".

Облік нестач грошових коштів та інших цінностей і втрат від псування цінностей, що виявлені в процесі заготовлення, переробки, збереження, та реалізації ведеться на субрахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей». Одночасно із списанням цінностей, винних у нестачі яких не встановлено, на витрати, балансова вартість списаного активу зараховується на позабалансовий рахунок 07 "Списані активи". В разі, коли винну особу встановлено, визнається дохід від раніше списаних активів, причому складають кореспонденцію:

• ⇐ Назад
• 1
• 2
• 3
• 456
• 7
• Далее ⇒