Розрахуємо потребу в капіталі для фінансування оборотних активів елективним методом.

1. Обчислимо показники окремих елементів витрат підприємства в грошовому виразі:

· прямі матеріальні витрати: 540 тис. грн (30 % від 1,8 млн грн);

· прямі витрати на оплату праці та нарахування на неї: 630 тис. грн (35 % від 1,8 млн грн);

· загальновиробничі витрати: 360 тис. грн (20 % від 1,8 млн грн);

· адміністративні витрати: 180 тис. грн (10 % від 1,8 млн грн);

· витрати на збут: 90 тис. грн (5 % від 1,8 млн грн);

2. Визначимо середньоденні витрати за окремими елементами:

· матеріальні витрати: 6 000 грн (540 тис. : 90 днів);

· прямі витрати на оплату праці та нарахування на неї: 7 тис. грн (630 : 90);

· загальновиробничі витрати: 4 тис. грн;

· адміністративні витрати: 2 тис. грн;

· витрати на збут: 1 тис. грн.

Умовний розподіл витрат на виробництво
та реалізацію продукції за окремими статтями
оборотних активів протягом операційного циклу

3. Проведемо розподіл окремих видів затрат за окремими статтями оборотних активів (див. наведений рис.). Середньоденні витрати в розрізі окремих статей формуватимуться таким чином:

· виробничі запаси включають витрати на сировину та матеріали за їх первісною вартістю: 6000 грн;

· затрати на незавершене виробництво визначаються згідно з П(С)БО 16 «Витрати» і включають прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці та нарахування на неї; загальновиробничі витрати (в нашому прикладі ми не будемо розподіляти затрати між незавершеним виробництвом і готовою продукцією):

6000 + 7000 + 4000 = 17 000 грн.

Аналогічним чином розраховуються середньоденні затрати, які авансуються в готову продукцію, що зберігається на складі:

6000 + 7000 + 4000 = 17 000 грн.

Затрати, «заморожені» в дебіторській заборгованості, включають, окрім іншого, адміністративні витрати і витрати на збут:

6000 + 7000 + 4000 + 2000 + 1000 = 20 000 грн.

4. Визначимо обсяг потреби в обігових коштах для фінансування окремих статей оборотних активів протягом планового періоду:

· виробничі запаси: 12 000 (6 тис. грн × 2 дні);

· незавершене виробництво: 170 000 (17тис. грн × 10);

· готова продукція: 34 000 (17 тис. грн × 2);

· дебіторська заборгованість: 300 000 (20 тис. грн × 15);

В цілому на оборотні активи: 12 000 + 170 000 + 34 000 + 300 000 =
= 516 тис. грн.

5. Визначимо величину коштів, яка буде «заморожена» в окремих елементах витрат (розраховується множенням середніх одноденних витрат на кількість днів, на які авансуються відповідні витрати):

· витрати на сировину та матеріали: 6000 × (2 + 10 + 2 + 15) =
= 174 тис. грн;

· витрати на пряму заробітну плату та нарахування на неї: 7000 × (10 + 2 + 15) = 189 тис. грн;

· загальновиробничі витрати: 4000 × (10 + 2 + 15) = 108 тис. грн;

· адміністративні витрати: 2000 × 15 = 30 тис. грн;

· витрати на збут: 1000 × 15 = 15 тис. грн.

Усього витрат протягом одного операційного циклу:

174 000 + 189 000+ 108 000 + 30 000 + 15 000 = 516 тис. грн.

Отже, кошти, заморожені в окремих статтях оборотних активів, дорівнюють обсягу коштів, авансованих в окремі елементи затрат на виробництво та реалізацію продукції в плановому періоді.

 

Як бачимо, елективний метод визначення потреби в капіталі є точнішим порівняно із кумулятивним, за якого ми одержуємо дещо завищений обсяг потреби в коштах. Охарактеризовані методи дають можливість лише приблизно розрахувати прогнозну потребу в коштах для фінансування оборотних активів. На практиці на обсяг потреби в капіталі впливають дуже багато чинників, які неможливо наперед визначити. Як наслідок, фактична потреба в коштах може коливатись як у бік збільшення від прогнозної, так і навпаки. За наявності надлишку обігових коштів їх слід ефективно використовувати, вкладаючи в короткострокові прибуткові активи. У разі дефіциту коштів слід мати в резерві каталог заходів з метою покриття додаткової потреби в капіталі.

Рівень ефективності фінансово-господарської діяльності буде тим вищим, чим меншою є потреба в капіталі для фінансування заданого обсягу виробництва та реалізації продукції. Саме тому одним з головних завдань фінансових служб підприємства є оптимізація структури та обсягу оборотних активів. Для цього розробляються заходи щодо оптимізації запасів, дебіторської заборгованості, зменшення витрат на виробництво та реалізацію продукції, прискорення оборотності засобів тощо.

Інформація щодо потреби в капіталі для фінансування оборотних активів використовується при формуванні оперативного фінансового плану та зведеного фінансового плану (динамічного балансу).